Відмінності між версіями «Бобало Юрій Ярославович»
Admin (обговорення • внесок) |
|||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
| псевдонім = | | псевдонім = | ||
| прізвисько = | | прізвисько = | ||
− | | зображення = | + | | зображення = Yuriy_Bobalo_2011.jpg |
| розмір_зображення = | | розмір_зображення = | ||
| підпис_зображення = | | підпис_зображення = |
Версія за 11:28, 7 листопада 2012
Бобало Юрій Ярославович |
Бобало Юрій Ярославович - ректор Національного університету «Львівська політехніка». Вчений у галузі радіотехніки, кандидат технічних наук (1985), професор, заслужений працівник освіти України (2006).
Народився 23 липня 1945 р. у с. Дунаїв Перемишлянського району Львівської області. Вищу освіту здобув у Львівському політехнічному інституті (тепер Національний університет «Львівська політехніка») за спеціальністю «Радіотехніка» (закінчив у 1973 році).
Зміст
Професійна діяльність
1973 - 1975 р.р. – завідувач навчальної лабораторії кафедри радіотехнічних систем та пристроїв радіотехнічного факультету (РТФ) Львівського політехнічного інституту.
1975 - 1980 р.р. – асистент кафедри радіотехнічних систем та пристроїв РТФ.
1980 - 1984 р.р. – аспірант Московського авіаційного інституту ім. С.Орджонікідзе.
1984 - 1986 р.р.– молодший науковий співробітник галузевої науково-дослідної лабораторії РТФ ЛПІ, старший науковий співробітник цієї ж лабораторії.
1986 р. - дотепер – працює за штатним сумісництвом на кафедрі теоретичної радіотехніки та радіовимірювань (на посадах асистента, доцента, професора). Основні лекційні курси – «Контроль і діагностика радіоелектронної апаратури» та «Основи теорії радіокіл».
1986 - 2002 р.р. – заступник проректора з наукової роботи.
2002 - 2005 р.р. – проректор з наукової роботи.
2005 - 2007 р.р. – перший проректор.
З травня 2007 р. – ректор Національного університету «Львівська політехніка».
Наукові інтереси
Наукові інтереси зосереджені в галузі надійнісного проектування радіоелектронної апаратури. Є автором понад 130 друкованих праць, серед яких монографія «Системний аналіз якості виробництва прецизійної радіоелектронної апаратури» (1996 р.), навчальні посібники «Основи надійності радіоелектронних пристроїв» (1998 р.), «Основи радіоелектроніки» (2002 р.), «Методика розрахунку надійності радіоелектронних пристроїв» (2005 р.), підручник «Основи теорії електронних кіл» (2006 р.). Під його керівництвом захищено 4 кандидатські дисертації.
Наукові ступені та вчені звання
1985 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю 05.12.17 «Радіотехнічні та телевізійні системи»;
1995 р. – старший науковий співробітник за спеціальністю «Радіотехнічні та телевізійні системи і пристрої»;
2000 р. – доцент кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань;
2004 р. – професор кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань.
Державні нагороди та відзнаки Міністерства освіти і науки України
2004 р. – Грамота Верховної Ради України;
2004 р. – нагрудний знак «Відмінник освіти України»;
2005 р. – нагрудний знак «Петро Могила»;
2006 р. – почесне звання «Заслужений працівник освіти України»;
2007 р. – відзнака міністерства оборони України "Знак пошани".