Відмінності між версіями «Зимовий Бал Львівської Політехніки»

Версія за 20:16, 4 травня 2014

Історія

Від часу, коли зародилася традиція влаштовувати аристократичні бали, вони завжди користувалися особливою популярністю у людей, а організація та участь у них була своєрідним світським обов’язком кожного, хто вважав себе шляхетним. В епоху Просвітництва ці традиції поступово поширилися серед представників інших соціальних прошарків, зокрема, звичай балювання перейняли міщани. Як стверджують дослідники Львова, перші міщанські бали у місті розпочали проводити ще всередині XVIII століття.Часто влаштовувала святкові бали і Львівська політехніка. Вони вирізнялися високим рівнем організації та були дуже популярними серед академічної громади міста. Заздалегідь готуючись до балу, чоловіки здебільшого позичали чорні фраки чи смокінги в спеціальних салонах. А дівчата й молоді жінки пильно стежили за тодішніми модними тенденціями. До того ж обраний фасон зберігався у суворій таємниці, аби хтось інший не прийшов на бал у схожій сукні. Молоді люди охоче відвідувала курси танців, де вони, окрім танцювальної вправності, обов’язково вивчали ще й бальний етикет.Невід’ємною частиною балу був фуршет. У музеї історії Львівської політехніки на одній із експозицій розміщене меню їдальні, датоване груднем 1889 року. Що тоді вживали шановні львівські професори? Обід: канапки, черепаховий суп, судак a la Chambord, сідло косулі в порічковому соусі, індичка a la Crème, морозиво-бомба з мандаринками, кава, коньяк, мадера, лікери.

Звичаї

У запрошенні на бал вказується форма одягу, але є універсальне правило як для джентльменів, так і для пань: одяг повинен бути елегантним, святковим, достатньо простим, кількість прикрас — відповідною. Для чоловіків це — смокінги, темні костюми, білі сорочки з метеликами, взуття має бути зручним для танців, для військових — парадна форма. Для пань — сукні повної довжини, зачіски з підібраним волоссям, туфлі закриті і на підборах. Рукавички і шалі завжди були еталоном вишуканого смаку.

Бальний етикет

Бал — урочистий захід, якому притаманний свій церемоніал і правила поведінки. Бальний етикет — не просто формальне дотримання певних канонів поведінки, це, перш за все, норми, якими ми керуємося, як правило, і в повсякденному житті, щоб мати репутацію людини освіченої і вихованої. Отже, нагадаємо, бодай побіжно, основні вимоги щодо вбрання і поведінки учасників балу:

• На бал прийнято приходити вчасно;

• Настрій слід підтримувати піднесений, намагайтесь завжди бути ввічливими і галантними;

• Мобільні телефони слід вимкнути на час перебування на балу;

• При обміні привітаннями кавалер першим вітає даму поклоном. І лише тоді вона подає йому руку для поцілунку чи привітання;

• Запрошуючи даму до танцю, кавалер із посмішкою їй вклоняється. Якщо леді із партнером, вампотрібно отримати у нього дозвіл на танець;

• Під час балу не лише гарно танцюють, але й граціозно ходять і стоять. Не варто прихилятись до стіни чи колони, неприпустимі надто голосний сміх чи різка розмова. Кавалерам слід робити компліменти дамам;

• Паням варто уникати будь-яких проявів поганого гумору, який може викликати несхвалення. Найголовніший ворог для них — це ревнощі, які зауважують присутні гості. Слід проходжуватися граційно, безшумно, залишаючи враження м’яких кроків феї.

• Зазвичай у запрошенні на бал вказують форму одягу, але є універсальне правило і для чоловіків, і для жінок: одяг має бути елегантним, святковим, достатньо простим, кількість прикрас – відповідною. Для чоловіків це – смокінги, темні костюми, білі сорочки з метеликами, взуття має бути зручним для танців, для військових – парадна форма. Для жінок – сукні повної довжини, зачіски з підібраним волоссям, туфлі закриті й на підборах. Рукавички та шалі завжди були еталоном вишуканого смаку.