Відмінності між версіями «Дзівінський Плацид»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 59: Рядок 59:
 
З 1885 р. — працює приватним доцентом, а з 1887 р. — професором кафедри математики [[Вища політехнічна школа | Цісарсько-королівської Вищої технічної школи]] у Львові.
 
З 1885 р. — працює приватним доцентом, а з 1887 р. — професором кафедри математики [[Вища політехнічна школа | Цісарсько-королівської Вищої технічної школи]] у Львові.
  
Крім математики, П. Дзівінський викладав астрономію. Він деякий час керував обсерваторією і метеостанцією Політехнічної школи. Неодноразово був деканом різних відділень.
+
Крім математики, П. Дзівінський викладав астрономію. Деякий час керував обсерваторією і метеостанцією Політехнічної школи. Неодноразово був деканом різних відділень.  
З 1886 р. — доцент математики, професор, декан відділу будівництва, а у 1891–1892 н.р. — декан відділу технічної хімії.
+
  
1893–1894 рр. – обирається ректором Політехніки й водночас працює доцентом нарисної геометрії у Крайовій і лісогосподарській школі та керівником обсерваторії і метеорологічної станції Політехніки.
+
З 1886 р. — доцент математики, професор, декан відділу будівництва, а у 1891–1892 н.р. — декан відділу технічної хімії [[Вища політехнічна школа | Цісарсько-королівської Вищої технічної школи]] у Львові.
  
Після 40-річної праці у стінах Львівської політехніки у 1925 році П. Дзівінський вийшов на пенсію, а 1926 р. йому присвоїли звання почесного професора вишу[3].
+
1893–1894 рр. – обирається ректором[[Вища політехнічна школа | Цісарсько-королівської Вищої технічної школи]] у Львові (тепер — [[Національний університет «Львівська політехніка»]]) й водночас працює доцентом нарисної геометрії у Крайовій і лісогосподарській школі та керівником обсерваторії і метеорологічної станції Політехніки.
П. Дзівінський був активним членом Політехнічного товариства у Львові, редагував «Czasopismo Techniczne».
+
  
1910–1920 рр. П. Дзівінський мешкав у віллі на «хресті», що на сучасній вулиці Чупринки, 21 у Львові.
+
Після 40-річної праці у стінах Львівської політехніки у 1925 р. П. Дзівінський вийшов на пенсію, а 1926 р. йому присвоїли звання почесного професора вишу.
  
Помер Плацид Дзівінський 13 липня 1936 р. у Львові. Похований при алеї на полі №15 Личаківського цвинтаря, у родинному гробівці з червоного теребовлянського каменю[3][4]
+
П. Дзівінський був активним членом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Політехнічного товариства] у Львові. Редагував «Czasopismo Techniczne» — один із найвідоміших журналів загальнотехнічного профілю в Австро-Угорщині, друкований орган Політехнічного товариства у Львові. Видавався у Львові польською мовою. Часопис користувався популярністю серед кола тогочасної інтеліґенції. П. Дзівінський часом збирав у себе в гостях шановане товариство і проводив наукові бесіди.
 +
 
 +
1910–1920 рр. — П. Дзівінський мешкав у [https://vorobus.com/2021/02/villa-dzivinskoho-odna-z-naykrasyvishykh-tsyvilnykh-sporud-lvova.html віллі на «Хресті»], що на сучасній вулиці Чупринки, 21 у Львові. Ві́лла була спроєктована одним з найкращих львівських архітекторів [https://wiki.lpnu.ua/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юліаном Захарієвичем]. Впару до нього особняк проєктував [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Левинський]. Останній заснував свою архітекторську фірму, до якої і звернувся замовник будинку – Плацид Дзівінський. З верхнього поверху вілли було напрочуд гарно спостерігати за нічними зорями та навіть галактиками через телескоп. Ошатна споруда була зведена у найкращих традиціях — тут і шпильчасті вежі з черепиці, і керамічні оздоблення, зрізьблені деталі. Ця краса чудово збереглася у своєму первісному вигляді до нашого часу.
 +
 
 +
[[Файл:Вілла Дзівінських у Львові.jpg|thumb|right|Вілла Дзівінських у Львові]]
 +
 
 +
[[Файл:Гробниця родини Дзівінських..jpg|thumb|right|Гробниця родини Дзівінських на Личаківському цвинтарі у Львові]]
 +
 
 +
Помер Плацид Дзівінський 13 липня 1936 р. у Львові. Похований на полі №15 [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80 Личаківського цвинтаря], у родинному гробівці з червоного теребовлянського каменю.
  
 
==Опубліковані праці==
 
==Опубліковані праці==
Рядок 83: Рядок 89:
 
# O rozkładaniu fi gur równych na elementa parami przystające / P. Dziwiński // Czas. techn. — 1887. — Rocz. 5, № 6. — S. 65–68; Idem. — Lwów, 1887. — 16 s.
 
# O rozkładaniu fi gur równych na elementa parami przystające / P. Dziwiński // Czas. techn. — 1887. — Rocz. 5, № 6. — S. 65–68; Idem. — Lwów, 1887. — 16 s.
 
# Glówne twierdzenia i wzory analizy wyższej kursu 1 i 2 na podstawie wykladów w 1887/8 rr.: 2 części / P. Dziwiński. — Lwów, 1888–1889. — Autografi a. — Cz. 1. — 208 s.; Cz. 2. — 240 s.
 
# Glówne twierdzenia i wzory analizy wyższej kursu 1 i 2 na podstawie wykladów w 1887/8 rr.: 2 części / P. Dziwiński. — Lwów, 1888–1889. — Autografi a. — Cz. 1. — 208 s.; Cz. 2. — 240 s.
 
  
 
==Примітки==
 
==Примітки==

Поточна версія на 14:38, 26 квітня 2024

Плацид Дзівінський
Placyd Dziwiński (dr h. c. of PTP we Lwowie).jpg
Дата народження 5 жовтня 1851 р.
Місце народження с. Пеньківці Збаразького повіту
Помер 13 липня 1936 р.
м. Львів
Роки життя 85 р.
Alma mater Львівський університет, Львівська політехніка, Берлінський університет
Спеціальність математик
Вчене звання професор
Дата присвоєння в.з. 1886 р.
Почесні звання почесний професор

Плацид Дзівінський — польський математик, доцент математики, професор, декан відділу будівництва, декан відділу технічної хімії, почесний професор, ректор (1893—1894 рр.) Національного університету «Львівська політехніка», на той час Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові, редактор «Czasopisma Technichnego» (1889–1894 рр.), доцент нарисної геометрії у Крайовій та лісогосподарській школі та керівник метеорологічної станції та обсерваторії Львівської політехніки. Почесний професор Львівської політехніки (1925 р.) [[1]].

Біографічна довідка

Народився у Пеньківцях Збаразького повіту, нині Тернопільський район Тернопільської області.

У 1869 р. закінчив вищу гімназію в Тернополі. Одночасно навчався у Львівському університеті на філософському відділенні та на відділі інженерії Цісарсько-королівської технічної академії у Львові (1870–1874 рр.), де у період 1874–1877 рр. був асистентом кафедри геодезії.

З 1875 р. — стає доктором Львівського університету.

1882–1884 рр. — продовжував навчання у Берлінському університеті.

З 1884 р. — викладач у реальній школі Львова та водночас викладач математики Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.

З 1885 р. — працює приватним доцентом, а з 1887 р. — професором кафедри математики Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.

Крім математики, П. Дзівінський викладав астрономію. Деякий час керував обсерваторією і метеостанцією Політехнічної школи. Неодноразово був деканом різних відділень.

З 1886 р. — доцент математики, професор, декан відділу будівництва, а у 1891–1892 н.р. — декан відділу технічної хімії Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.

1893–1894 рр. – обирається ректором Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові (тепер — Національний університет «Львівська політехніка») й водночас працює доцентом нарисної геометрії у Крайовій і лісогосподарській школі та керівником обсерваторії і метеорологічної станції Політехніки.

Після 40-річної праці у стінах Львівської політехніки у 1925 р. П. Дзівінський вийшов на пенсію, а 1926 р. йому присвоїли звання почесного професора вишу.

П. Дзівінський був активним членом Політехнічного товариства у Львові. Редагував «Czasopismo Techniczne» — один із найвідоміших журналів загальнотехнічного профілю в Австро-Угорщині, друкований орган Політехнічного товариства у Львові. Видавався у Львові польською мовою. Часопис користувався популярністю серед кола тогочасної інтеліґенції. П. Дзівінський часом збирав у себе в гостях шановане товариство і проводив наукові бесіди.

1910–1920 рр. — П. Дзівінський мешкав у віллі на «Хресті», що на сучасній вулиці Чупринки, 21 у Львові. Ві́лла була спроєктована одним з найкращих львівських архітекторів Юліаном Захарієвичем. Впару до нього особняк проєктував Іван Левинський. Останній заснував свою архітекторську фірму, до якої і звернувся замовник будинку – Плацид Дзівінський. З верхнього поверху вілли було напрочуд гарно спостерігати за нічними зорями та навіть галактиками через телескоп. Ошатна споруда була зведена у найкращих традиціях — тут і шпильчасті вежі з черепиці, і керамічні оздоблення, зрізьблені деталі. Ця краса чудово збереглася у своєму первісному вигляді до нашого часу.

Вілла Дзівінських у Львові
Гробниця родини Дзівінських на Личаківському цвинтарі у Львові

Помер Плацид Дзівінський 13 липня 1936 р. у Львові. Похований на полі №15 Личаківського цвинтаря, у родинному гробівці з червоного теребовлянського каменю.

Опубліковані праці

  1. Przyczynek do teoryi stożkow stycznych do elipsoidy / P. Dziwiński. — Jarosław, 1877. — 15 s.
  2. Powierzchnia falowa Fresnela ze stanowiska geometrycznego / P. Dziwiński. — Jaroslaw, 1878. — 40 s.
  3. Ogólne zrównanie walców i stożków do dowolnej stycznych powierzchni drugiego stopnia w układzie ukośnokątnym na podstawie symbolów prof. Żmurki / P. Dziwiński. — Jaroslaw, 1880. — 23 s.
  4. Liczby kierunkowe, ich znaczenie i zastosowanie w matematyce / P. Dziwiński. — Jaroslaw, 1882. — 60 s.
  5. Krótki rys teoryi funkcyi peryodycznych jednej zmiennej / P. Dziwiński. — Lwów, 1885. — 52 s.
  6. Przyczynek do teorji stożków stycznych do powierzchni drugiego stopnia / P. Dziwiński // Sprawozdania Dyrekcyi szkoły realnej w Jaroslawiu. — 1877; Idem. — Jaroslaw, 1885. — 15 s.
  7. Matematyka. Kurs 1: podług wykładów / P. Dziwiński. — Lwów, 1886–1887. — Autografi a. (Cz. 1. Analiza elementarna. — 243 s.; Cz. 2. Geometrya analityczna. — 152 s.; Cz. 3. Zasady algebry wyzszej. — 120 s.; Cz. 4. Zasady analizy wyzszej. — 304 s.; Cz. 5. Zbior wzorów. — 54 s.).
  8. Prawidła podzielności liczb na podstawie teoryi liczb przystających / P. Dziwiński // Sprawozdanie wyższej szkoły realnej we Lwowie. — 1886. — S. 3–16; Idem. — Lwów, 1886. — 16 s.
  9. O rozkładaniu fi gur równych na elementa parami przystające / P. Dziwiński // Czas. techn. — 1887. — Rocz. 5, № 6. — S. 65–68; Idem. — Lwów, 1887. — 16 s.
  10. Glówne twierdzenia i wzory analizy wyższej kursu 1 i 2 na podstawie wykladów w 1887/8 rr.: 2 części / P. Dziwiński. — Lwów, 1888–1889. — Autografi a. — Cz. 1. — 208 s.; Cz. 2. — 240 s.

Примітки