Відмінності між версіями «Дзівінський Плацид»
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
З 1885 р. — працює приватним доцентом, а з 1887 р. — професором кафедри математики [[Вища політехнічна школа | Цісарсько-королівської Вищої технічної школи]] у Львові. | З 1885 р. — працює приватним доцентом, а з 1887 р. — професором кафедри математики [[Вища політехнічна школа | Цісарсько-королівської Вищої технічної школи]] у Львові. | ||
− | Крім математики, П. Дзівінський викладав астрономію. | + | Крім математики, П. Дзівінський викладав астрономію. Деякий час керував обсерваторією і метеостанцією Політехнічної школи. Неодноразово був деканом різних відділень. |
− | + | ||
− | + | З 1886 р. — доцент математики, професор, декан відділу будівництва, а у 1891–1892 н.р. — декан відділу технічної хімії [[Вища політехнічна школа | Цісарсько-королівської Вищої технічної школи]] у Львові. | |
− | + | 1893–1894 рр. – обирається ректором[[Вища політехнічна школа | Цісарсько-королівської Вищої технічної школи]] у Львові (тепер — [[Національний університет «Львівська політехніка»]]) й водночас працює доцентом нарисної геометрії у Крайовій і лісогосподарській школі та керівником обсерваторії і метеорологічної станції Політехніки. | |
− | + | ||
− | + | Після 40-річної праці у стінах Львівської політехніки у 1925 р. П. Дзівінський вийшов на пенсію, а 1926 р. йому присвоїли звання почесного професора вишу. | |
− | Помер Плацид Дзівінський 13 липня 1936 р. у Львові. Похований | + | П. Дзівінський був активним членом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96 Політехнічного товариства] у Львові. Редагував «Czasopismo Techniczne» — один із найвідоміших журналів загальнотехнічного профілю в Австро-Угорщині, друкований орган Політехнічного товариства у Львові. Видавався у Львові польською мовою. Часопис користувався популярністю серед кола тогочасної інтеліґенції. П. Дзівінський часом збирав у себе в гостях шановане товариство і проводив наукові бесіди. |
+ | |||
+ | 1910–1920 рр. — П. Дзівінський мешкав у [https://vorobus.com/2021/02/villa-dzivinskoho-odna-z-naykrasyvishykh-tsyvilnykh-sporud-lvova.html віллі на «Хресті»], що на сучасній вулиці Чупринки, 21 у Львові. Ві́лла була спроєктована одним з найкращих львівських архітекторів [https://wiki.lpnu.ua/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B8%D1%87 Юліаном Захарієвичем]. Впару до нього особняк проєктував [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Іван Левинський]. Останній заснував свою архітекторську фірму, до якої і звернувся замовник будинку – Плацид Дзівінський. З верхнього поверху вілли було напрочуд гарно спостерігати за нічними зорями та навіть галактиками через телескоп. Ошатна споруда була зведена у найкращих традиціях — тут і шпильчасті вежі з черепиці, і керамічні оздоблення, зрізьблені деталі. Ця краса чудово збереглася у своєму первісному вигляді до нашого часу. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Вілла Дзівінських у Львові.jpg|thumb|right|Вілла Дзівінських у Львові]] | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Гробниця родини Дзівінських..jpg|thumb|right|Гробниця родини Дзівінських на Личаківському цвинтарі у Львові]] | ||
+ | |||
+ | Помер Плацид Дзівінський 13 липня 1936 р. у Львові. Похований на полі №15 [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80 Личаківського цвинтаря], у родинному гробівці з червоного теребовлянського каменю. | ||
==Опубліковані праці== | ==Опубліковані праці== | ||
Рядок 83: | Рядок 89: | ||
# O rozkładaniu fi gur równych na elementa parami przystające / P. Dziwiński // Czas. techn. — 1887. — Rocz. 5, № 6. — S. 65–68; Idem. — Lwów, 1887. — 16 s. | # O rozkładaniu fi gur równych na elementa parami przystające / P. Dziwiński // Czas. techn. — 1887. — Rocz. 5, № 6. — S. 65–68; Idem. — Lwów, 1887. — 16 s. | ||
# Glówne twierdzenia i wzory analizy wyższej kursu 1 i 2 na podstawie wykladów w 1887/8 rr.: 2 części / P. Dziwiński. — Lwów, 1888–1889. — Autografi a. — Cz. 1. — 208 s.; Cz. 2. — 240 s. | # Glówne twierdzenia i wzory analizy wyższej kursu 1 i 2 na podstawie wykladów w 1887/8 rr.: 2 części / P. Dziwiński. — Lwów, 1888–1889. — Autografi a. — Cz. 1. — 208 s.; Cz. 2. — 240 s. | ||
− | |||
==Примітки== | ==Примітки== |
Поточна версія на 14:38, 26 квітня 2024
Плацид Дзівінський | |
| |
Дата народження | 5 жовтня 1851 р. |
---|---|
Місце народження | с. Пеньківці Збаразького повіту |
Помер | 13 липня 1936 р. м. Львів |
Роки життя | 85 р. |
Alma mater | Львівський університет, Львівська політехніка, Берлінський університет |
Спеціальність | математик |
Вчене звання | професор |
Дата присвоєння в.з. | 1886 р. |
Почесні звання | почесний професор |
Плацид Дзівінський — польський математик, доцент математики, професор, декан відділу будівництва, декан відділу технічної хімії, почесний професор, ректор (1893—1894 рр.) Національного університету «Львівська політехніка», на той час Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові, редактор «Czasopisma Technichnego» (1889–1894 рр.), доцент нарисної геометрії у Крайовій та лісогосподарській школі та керівник метеорологічної станції та обсерваторії Львівської політехніки. Почесний професор Львівської політехніки (1925 р.) [[1]].
Біографічна довідка
Народився у Пеньківцях Збаразького повіту, нині Тернопільський район Тернопільської області.
У 1869 р. закінчив вищу гімназію в Тернополі. Одночасно навчався у Львівському університеті на філософському відділенні та на відділі інженерії Цісарсько-королівської технічної академії у Львові (1870–1874 рр.), де у період 1874–1877 рр. був асистентом кафедри геодезії.
З 1875 р. — стає доктором Львівського університету.
1882–1884 рр. — продовжував навчання у Берлінському університеті.
З 1884 р. — викладач у реальній школі Львова та водночас викладач математики Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
З 1885 р. — працює приватним доцентом, а з 1887 р. — професором кафедри математики Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
Крім математики, П. Дзівінський викладав астрономію. Деякий час керував обсерваторією і метеостанцією Політехнічної школи. Неодноразово був деканом різних відділень.
З 1886 р. — доцент математики, професор, декан відділу будівництва, а у 1891–1892 н.р. — декан відділу технічної хімії Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
1893–1894 рр. – обирається ректором Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові (тепер — Національний університет «Львівська політехніка») й водночас працює доцентом нарисної геометрії у Крайовій і лісогосподарській школі та керівником обсерваторії і метеорологічної станції Політехніки.
Після 40-річної праці у стінах Львівської політехніки у 1925 р. П. Дзівінський вийшов на пенсію, а 1926 р. йому присвоїли звання почесного професора вишу.
П. Дзівінський був активним членом Політехнічного товариства у Львові. Редагував «Czasopismo Techniczne» — один із найвідоміших журналів загальнотехнічного профілю в Австро-Угорщині, друкований орган Політехнічного товариства у Львові. Видавався у Львові польською мовою. Часопис користувався популярністю серед кола тогочасної інтеліґенції. П. Дзівінський часом збирав у себе в гостях шановане товариство і проводив наукові бесіди.
1910–1920 рр. — П. Дзівінський мешкав у віллі на «Хресті», що на сучасній вулиці Чупринки, 21 у Львові. Ві́лла була спроєктована одним з найкращих львівських архітекторів Юліаном Захарієвичем. Впару до нього особняк проєктував Іван Левинський. Останній заснував свою архітекторську фірму, до якої і звернувся замовник будинку – Плацид Дзівінський. З верхнього поверху вілли було напрочуд гарно спостерігати за нічними зорями та навіть галактиками через телескоп. Ошатна споруда була зведена у найкращих традиціях — тут і шпильчасті вежі з черепиці, і керамічні оздоблення, зрізьблені деталі. Ця краса чудово збереглася у своєму первісному вигляді до нашого часу.
Помер Плацид Дзівінський 13 липня 1936 р. у Львові. Похований на полі №15 Личаківського цвинтаря, у родинному гробівці з червоного теребовлянського каменю.
Опубліковані праці
- Przyczynek do teoryi stożkow stycznych do elipsoidy / P. Dziwiński. — Jarosław, 1877. — 15 s.
- Powierzchnia falowa Fresnela ze stanowiska geometrycznego / P. Dziwiński. — Jaroslaw, 1878. — 40 s.
- Ogólne zrównanie walców i stożków do dowolnej stycznych powierzchni drugiego stopnia w układzie ukośnokątnym na podstawie symbolów prof. Żmurki / P. Dziwiński. — Jaroslaw, 1880. — 23 s.
- Liczby kierunkowe, ich znaczenie i zastosowanie w matematyce / P. Dziwiński. — Jaroslaw, 1882. — 60 s.
- Krótki rys teoryi funkcyi peryodycznych jednej zmiennej / P. Dziwiński. — Lwów, 1885. — 52 s.
- Przyczynek do teorji stożków stycznych do powierzchni drugiego stopnia / P. Dziwiński // Sprawozdania Dyrekcyi szkoły realnej w Jaroslawiu. — 1877; Idem. — Jaroslaw, 1885. — 15 s.
- Matematyka. Kurs 1: podług wykładów / P. Dziwiński. — Lwów, 1886–1887. — Autografi a. (Cz. 1. Analiza elementarna. — 243 s.; Cz. 2. Geometrya analityczna. — 152 s.; Cz. 3. Zasady algebry wyzszej. — 120 s.; Cz. 4. Zasady analizy wyzszej. — 304 s.; Cz. 5. Zbior wzorów. — 54 s.).
- Prawidła podzielności liczb na podstawie teoryi liczb przystających / P. Dziwiński // Sprawozdanie wyższej szkoły realnej we Lwowie. — 1886. — S. 3–16; Idem. — Lwów, 1886. — 16 s.
- O rozkładaniu fi gur równych na elementa parami przystające / P. Dziwiński // Czas. techn. — 1887. — Rocz. 5, № 6. — S. 65–68; Idem. — Lwów, 1887. — 16 s.
- Glówne twierdzenia i wzory analizy wyższej kursu 1 i 2 na podstawie wykladów w 1887/8 rr.: 2 części / P. Dziwiński. — Lwów, 1888–1889. — Autografi a. — Cz. 1. — 208 s.; Cz. 2. — 240 s.
Примітки
- Вікіпедія. П. Дзівінський
- Педагогічний музей України. П. Дзівінський
- Видатні вчені математики
- Вілла П. Дзівінського
- Особняк Дзівінського: від єврейських концтаборів до вілли самітника
- Товариство Політехнічне
- 13 липня. Цей день в історії Тернопільщини
- Львів, вул. Горбачевського, 18 корпус Львівської політехніки