Відмінності між версіями «Музей історії Львівської політехніки»
| (Не показані 7 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Будівля Технічної академії | Будівля Технічної академії | ||
Новий навчальний 1877 рік Академія розпочала в новому приміщенні (тепер головний корпус), яке відповідало тодішнім вимогам технічної освіти. Автором проекту був професор [[Юліан Захарієвич]], реалізація його здійснена Г. Бізанцем, пластично-декоративне оздоблення виконав Л. Марконі. | Новий навчальний 1877 рік Академія розпочала в новому приміщенні (тепер головний корпус), яке відповідало тодішнім вимогам технічної освіти. Автором проекту був професор [[Юліан Захарієвич]], реалізація його здійснена Г. Бізанцем, пластично-декоративне оздоблення виконав Л. Марконі. | ||
| − | 13 вересня 1880 року, перебуваючи у Львові, Академію відвідав цісар Франц-Йосип. Він вписав своє прізвище до Пам’ятної книги (тепер вона | + | 13 вересня 1880 року, перебуваючи у Львові, Академію відвідав цісар Франц-Йосип. Він вписав своє прізвище до Пам’ятної книги (тепер вона зберігається у Вроцлаві). Імператор подарував Академії свій портрет, а також виступив замовником одинадцяти монументальних живописних творів, які були задумані для Актової зали як своєрідні алегорії розвитку суспільства, його досягнень і технічного поступу. Роботи були виконані в майстерні відомого польського маляра [[Ян Матейко|Яна Матейка]] його учнями. Серед останніх були І. Уніжицькі, Т. Лісєвич, К. Лускіна, К. Желяховскі, А. Страженскі. Їхні творіння і сьогодні прикрашають Актову залу Політехніки. |
| + | |||
| + | [http://lp.edu.ua/muzey-istoriyi-lvivskoyi-politehniky '''ДЕТАЛЬНІШЕ'''] | ||
| − | |||
=== [[Національний університет «Львівська політехніка»]] – історія і сучасність === | === [[Національний університет «Львівська політехніка»]] – історія і сучасність === | ||
З перших років свого існування Львівська політехніка зарекомендувала себе як потужний осередок науки і освіти в Європі, генератор технічних ідей та винаходів. У всі часи з її стін виходили елітні висококваліфіковані інженери. Цей престиж здобувався працею багатьох поколінь викладачів, професорів, науковців. | З перших років свого існування Львівська політехніка зарекомендувала себе як потужний осередок науки і освіти в Європі, генератор технічних ідей та винаходів. У всі часи з її стін виходили елітні висококваліфіковані інженери. Цей престиж здобувався працею багатьох поколінь викладачів, професорів, науковців. | ||
| Рядок 20: | Рядок 21: | ||
У 1877 році [[Технічна академія|Технічну академію]] перейменували на [[Вища політехнічна школа|Політехнічну школу]] з правами вищого технічного навчального закладу Австро-Угорської імперії. Вона стала складовою європейської технічної науки. У Політехнічній школі навчалися студенти з Росії, Німеччини, Румунії, Франції, Туреччини та інших країн. | У 1877 році [[Технічна академія|Технічну академію]] перейменували на [[Вища політехнічна школа|Політехнічну школу]] з правами вищого технічного навчального закладу Австро-Угорської імперії. Вона стала складовою європейської технічної науки. У Політехнічній школі навчалися студенти з Росії, Німеччини, Румунії, Франції, Туреччини та інших країн. | ||
| − | + | [http://lp.edu.ua/nacionalnyy-universytet-lvivska-politehnika-istoriya-i-suchasnist '''ДЕТАЛЬНІШЕ'''] | |
| − | === [ | + | === [[Ректори Львівської політехніки]] === |
| − | === [http://lp.edu.ua/ | + | === [[Доктори Honoris Causa Львівської політехніки|ДОКТОРИ HONORIS CAUSA]] === |
| + | |||
| + | === [http://lp.edu.ua/pochesni-profesory-lvivskoyi-politehniky Почесні професори Львівської політехніки] === | ||
=== Актова зала (галерея Матейка) === | === Актова зала (галерея Матейка) === | ||
| + | АКТОВА 3АЛА головного корпусу [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]] прикрашена 11 написаними олією картинами, які створені у 80-х роках позаминулого століття видатним польським художником [[Ян Матейко |Яном Матейком]] у малих композиційних ескізах. У великих розмірах вони виконані майстрами краківської художньої школи під наглядом самого автора. За творчим задумом цей цикл картин «Тріумф прогресу», призначений спеціально для [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]], мав розкрити в алегоричних образах (з використанням Біблійних писань та античної міфології) ідею розвитку людської думки, науки – як основи духовного i технічного поступу, як вияву природи людини та її дiяльностi, що може привести людину до щастя на землі або до прикрої недолі. | ||
| + | |||
| + | [http://lp.edu.ua/aktova-zala '''ДЕТАЛЬНІШЕ'''] | ||
| − | === [http://lp.edu.ua/ | + | === [http://lp.edu.ua/vypusknyky-lvivskoyi-politehniky Випускники Львівської Політехніки] === |
| − | === [http://lp.edu.ua/ | + | === [http://lp.edu.ua/knyzhkova-polycya Книжкова полиця] === |
Поточна версія на 13:53, 19 липня 2016
Зміст
Музей історії
При Національному університеті «Львівська політехніка» існує Музей Історії Львівської політехніки. Тут зібрано документи (найдавніші 1848-1850, 1858, 1870-1890 рр.), експонати пов’язані з різними ділянками технічних досягнень, ілюстративний матеріал про становлення та розвиток навчального закладу, про відомих педагогів та вчених, що працювали тут у різні часи. Про славетних випускників, контакти Львівської політехніки з іншими технічними закладами світу. На музейних стендах є також документи, що їх отримували студенти технічної академії: посвідчення про складені іспити, додатки до дипломів. Оригінальний документ — посвідчення, датоване 1858 роком — свідчить, що українець Гнат Комарницький на «відмінно» склав іспит з англійської мови, виявивши і глибоке знання творчості англійських письменників. В іншому документі, підписаному професором Університету О. Огоновським, зазначено, що Г. Комарницький дуже добре знає українську мову, і висловлено сподівання, що він як працівник магістрату буде вельми корисний на ниві народного шкільництва. До наших днів зберігся також список політехніків, які брали участь у барикадних боях весни 1848 р. У такий спосіб молодь виявляла свою громадську позицію, виступаючи проти австрійського абсолютизму. Певні досягнення Академії у царині окремих наукових дисциплін засвідчує звернення до неї Крайової Ради з проханням зробити хімічний аналіз трускавецького болота.
У 1872 році урочистості з нагоди початку нового навчального року відбулися у науковому осередку Оссолінеумі (тепер Наукова бібліотека НАН України). Саме тут було проголошено про зрівняння у правах професури Університету й Технічної академії, введено поділ на факультети. У 1874 році Міністерство віровизнання та освіти повідомило Академію про відкриття при ній школи рисунку та моделювання. Будівля Технічної академії Новий навчальний 1877 рік Академія розпочала в новому приміщенні (тепер головний корпус), яке відповідало тодішнім вимогам технічної освіти. Автором проекту був професор Юліан Захарієвич, реалізація його здійснена Г. Бізанцем, пластично-декоративне оздоблення виконав Л. Марконі. 13 вересня 1880 року, перебуваючи у Львові, Академію відвідав цісар Франц-Йосип. Він вписав своє прізвище до Пам’ятної книги (тепер вона зберігається у Вроцлаві). Імператор подарував Академії свій портрет, а також виступив замовником одинадцяти монументальних живописних творів, які були задумані для Актової зали як своєрідні алегорії розвитку суспільства, його досягнень і технічного поступу. Роботи були виконані в майстерні відомого польського маляра Яна Матейка його учнями. Серед останніх були І. Уніжицькі, Т. Лісєвич, К. Лускіна, К. Желяховскі, А. Страженскі. Їхні творіння і сьогодні прикрашають Актову залу Політехніки.
Національний університет «Львівська політехніка» – історія і сучасність
З перших років свого існування Львівська політехніка зарекомендувала себе як потужний осередок науки і освіти в Європі, генератор технічних ідей та винаходів. У всі часи з її стін виходили елітні висококваліфіковані інженери. Цей престиж здобувався працею багатьох поколінь викладачів, професорів, науковців.
Львівська політехніка — одна з найдавніших академічних технічних шкіл у Європі і перша на українській землі. Як Технічна академія вона відчинила свої двері 4 листопада 1844 року і її першим директором був Флоріан Шіндлер. Восени 1848 року будинок Технічної академії згорів. В 1849–1850 роках приміщення Академії відбудували, але воно не могло задовольнити галицьку громадськість, оскільки в цей час у країнах Європи відбувалась технічна революція. Назріла необхідність будівництва нового приміщення, яке відповідало б вимогам політехнічної освіти. Підготовку проекту нового приміщення Академії і керівництво його будівництвом доручили архітектору Юліану Захарієвичу, який згодом (14 листопада 1877 року) став ректором. Будівництво головного корпусу Академії тривало 3 роки (квітень 1874 р. — жовтень 1877 р.). У 1877 році Технічну академію перейменували на Політехнічну школу з правами вищого технічного навчального закладу Австро-Угорської імперії. Вона стала складовою європейської технічної науки. У Політехнічній школі навчалися студенти з Росії, Німеччини, Румунії, Франції, Туреччини та інших країн.
Ректори Львівської політехніки
ДОКТОРИ HONORIS CAUSA
Почесні професори Львівської політехніки
Актова зала (галерея Матейка)
АКТОВА 3АЛА головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» прикрашена 11 написаними олією картинами, які створені у 80-х роках позаминулого століття видатним польським художником Яном Матейком у малих композиційних ескізах. У великих розмірах вони виконані майстрами краківської художньої школи під наглядом самого автора. За творчим задумом цей цикл картин «Тріумф прогресу», призначений спеціально для Львівської політехніки, мав розкрити в алегоричних образах (з використанням Біблійних писань та античної міфології) ідею розвитку людської думки, науки – як основи духовного i технічного поступу, як вияву природи людини та її дiяльностi, що може привести людину до щастя на землі або до прикрої недолі.
