Відмінності між версіями «Юрженко Тимофій Іванович»
| (Не показано 33 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа | {{Особа | ||
| − | | П.І.Б = | + | | П.І.Б = Юрженко Тимофій Іванович |
| Зображення (фото) = Jurzhenko1.jpg | | Зображення (фото) = Jurzhenko1.jpg | ||
| Підпис зображення (фото) = | | Підпис зображення (фото) = | ||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
}} | }} | ||
'''Юрженко Тимофій Іванович ''' – видатний український вчений-хімік, засновник наукової школи поліфункціональних пероксидних модифікаторів і полімерних композиційних матеріалів, доктор хімічних наук, професор [http://wiki.lp.edu.ua/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82 Львівського політехнічного інституту]. | '''Юрженко Тимофій Іванович ''' – видатний український вчений-хімік, засновник наукової школи поліфункціональних пероксидних модифікаторів і полімерних композиційних матеріалів, доктор хімічних наук, професор [http://wiki.lp.edu.ua/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82 Львівського політехнічного інституту]. | ||
| − | =Біографія та професійна діяльність= | + | |
| − | Тимофій Іванович Юрженко народився 22 січня 1905 р. у селі Баратівка Снігурівського району Миколаівської області у багатодітній (12 дітей) родині. Тимофій був восьмою дитиною у сім'ї. Його батько Іван Васильович – український селянин, мати Степанида Трохимівна – з польської сім'ї, померла під час голодомору. Рідний брат Тимофія [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1% | + | ==Біографія та професійна діяльність== |
| − | =Наукова діяльність= | + | |
| − | =Примітки= | + | Тимофій Іванович Юрженко народився 22 січня 1905 р. у селі Баратівка Снігурівського району Миколаівської області у багатодітній (12 дітей) родині. Тимофій був восьмою дитиною у сім'ї. Його батько Іван Васильович – український селянин, мати Степанида Трохимівна – з польської сім'ї, померла під час голодомору. Рідний брат Тимофія [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Oлександр Юрженко] з 1945 р. працював у Львівському політехнічному інституті на посаді доцента, очолював кафедру фізичної та колоїдної хімії. Ще один брат Тимофія – Микита Юрженко – заслужений вчитель УРСР, у 20–30-х рр. XX ст. долучався до проведення українізації на Херсонщині.<ref>Гончарук Г. І. Персональна справа № 88 / Г. І. Гончарук, Л. М. Іваніченко. Одеса : Бахва, 2016. С. 11.</ref> |
| + | |||
| + | Тимофій Юрженко закінчив Херсонську середню професійну школу. Навчався в [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Одеському сільськогосподарському інституті], який закінчив у 1928 р. У 1929 р. закінчив Київську вищу школу педагогічних курсів. Викладав хімію і ботаніку в Дніпропетровському (1929–1930) та Харківському (1930–1931) сільськогосподарських технікумах. У 1931 р. служив у Червоній армії. | ||
| + | |||
| + | Протягом 1931–1934 рр. навчався в аспірантурі Науково-дослідного [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D1%83%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%9F._%D0%A4._%D0%9B%D0%B5%D1%81%D0%B3%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B0 Ленінградського державного природничо-наукового інституту імені П. Ф. Лесгафта]. | ||
| + | |||
| + | Працював старшим науковим працівником у Ленінградському всесоюзному науково-дослідному інституті відділу біохімії рослинництва протягом 1935–1937 рр. У 1937 р. Т. Юрженко захистив кандидатську дисертацію на тему «Функция каучука в области веществ у тау-кок-сагыза и кок-сагыза в связи с углеводным питанием». Протягом 1937–1938 рр. працював старшим науковим працівником Ленінградського всесоюзного науково-дослідного інституту синтетичного каучуку ім. С. Лебедєва. Був асистентом кафедри загальної і органічної хімії [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Ленінградського гірничого інституту] у 1938–1941 рр. | ||
| + | |||
| + | Протягом 1941–1945 рр. працював старшим науковим працівником у [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%98%D0%98_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BA%D0%B0%D1%83%D1%87%D1%83%D0%BA%D0%B0_%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%A1._%D0%92._%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%B2%D0%B0 Всесоюзному науково-дослідному інституті синтетичного каучуку ім. С. Лебедєва в Казані]. | ||
| + | |||
| + | У 1945 р. виконував обов’язки доцента кафедри органічної хімії [http://wiki.lp.edu.ua/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82 Львівського політехнічного інституту], а у 1946 р. став доцентом кафедри загальної і органічної хімії ЛПІ. | ||
| + | |||
| + | Протягом 1946–1972 рр. Т. І. Юрженко очолював [https://icct.org.ua/institute/history/khronolohiia-kafedr-instytutu-khimii-ta-khimichnykh-tekhnolohiy-l-vivs-koi-politekhniky/ кафедру органічної хімії ЛПІ] (1946–1956 рр. – органічної хімії; 1956–1965 рр. – органічної хімії і технології органічного синтезу; 1965–1973 рр. – органічної хімії). Був деканом нафтового факультету протягом 1952–1957 рр. та деканом факультету технології органічних речовин протягом 1967–1973 рр. | ||
| + | |||
| + | У 1953 р. захистив докторську дисертацію на тему «Дослідження в галузі пероксидних сполук як ініціаторів полімеризації»<ref>Петровська Г. Все життя присвятив хімії / Г. Петровська // Аудиторія. 1998. 6–12 берез. (число 8). С. 5.</ref>, а у 1954 р. Тимофій Юрженко став професором Львівського політехнічного інституту. З 1958 р. був старшим науковим співробітником проблемної лабораторії (НДЛ ЛПІ), у 1965 р. очолював роботи з організації проблемної лабораторії на кафедрі органічної хімії.<ref>Архів Львівського політехнічного інституту. Ф. Р-120. Спр. 98.</ref> | ||
| + | |||
| + | У 1963 р. було збудовано новий корпус під новий [https://icct.org.ua/institute/history факультет технології органічних речовин], деканом якого було обрано професора Т. І. Юрженка у 1967 р. | ||
| + | |||
| + | 21 березня 1972 р. Т. Юрженко вийшов на пенсію, працював професором-консультантом кафедри органічної хімії ЛПІ до 1973 р. | ||
| + | |||
| + | Похований Тимофій Іванович Юрженко на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80 Личаківському цвинтарі] на 5 полі. | ||
| + | |||
| + | ==Наукова діяльність== | ||
| + | |||
| + | У період 60–80 рр. ХХ ст. на чолі з професором Т. Юрженком була сформована наукова школа кафедри органічної хімії [http://wiki.lp.edu.ua/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%85%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%97 «Поліфункціональні пероксидні модифікатори і полімерні композиційні матеріали»].Тимофій Юрженко започаткував оригінальні роботи з вивчення полімеризації вінільних та дієнових мономерів у присутності радикальних ініціаторів різної будови. Інтенсивний розвиток фундаментальних досліджень сприяв трансформації наукового напряму досліджень, і на базі цих розробок у 1958 р. на [http://ukrscience.org/okh/istoriia-kafedry кафедрі органічної хімії] була створена перша в інституті проблемна лабораторія синтезу нових матеріалів, де вперше у світі було синтезовано новий клас сполук — ненасичені, здатні до полімеризації і кополімеризації пероксиди, які стали відомі як «пероксидні мономери». | ||
| + | |||
| + | Юрженко Т. І. був автором 190 наукових праць. Серед них: «Біохімія тау-сагіза» (1938); «Спосіб визначення швидкостей розчинення високомолекулярних речовин» (1939); «Синтез ненасичених сіліцій-органічних пероксидів» (1962); «Дослідження синтезу реакції органічних пероксидів» (1968). | ||
| + | |||
| + | Тимофій Юрженко є автором і співавтором 26 авторських свідоцтв на винаходи, у т.ч.: «Способ получения энергоемких веществ» №175950 (1960); «Способ повышения цетанового числа дизельных топлив» №214710 (1968); «Способ получения синтетических латексов” №238779 авт. свідоцтв. 1968); «Способ повышения цетанового числа и ускорения воспламенения дизельного топлива» №236897 (1968); «Способ крепления резины серной вулканизующей системы к резине со смоляной вулканизующей системой» №1277964/23 (1968). | ||
| + | |||
| + | Під його керівництвом захищена одна докторська і 20 кандидатських дисертацій. Учнями Юрженка були професори В. Пучин, С. Воронов, Л. Чуйко.<ref> Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка». 1844–1994 : біогр. довід. / М. І. Буцко. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львівська політехніка», 1994. С. 145–147.</ref> | ||
| + | |||
| + | ==[[Бібліографія праць Т. І. Юрженка]]== | ||
| + | |||
| + | ==Примітки== | ||
| + | |||
| + | {{reflist}} | ||
| + | (с) Дану статтю підготувала редактор Маньковська Надія | ||
Поточна версія на 18:51, 1 грудня 2021
| Юрженко Тимофій Іванович | |
 | |
| Дата народження | 22 січня 1905 р. |
|---|---|
| Місце народження | Село Баратівка, Снігурівський район, Миколаівська область |
| Помер | 5 травня 1973 р. Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар, Львів |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Одеський сільсько-господарський інститут |
| Дата закінчення | 1928 р. |
| Спеціальність | хімік |
| Галузь наукових інтересів | засновник наукової школи поліфункціональних пероксидних модифікаторів і полімерних композиційних матеріалів |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1953 р. |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1954 р. |
Юрженко Тимофій Іванович – видатний український вчений-хімік, засновник наукової школи поліфункціональних пероксидних модифікаторів і полімерних композиційних матеріалів, доктор хімічних наук, професор Львівського політехнічного інституту.
Зміст
Біографія та професійна діяльність
Тимофій Іванович Юрженко народився 22 січня 1905 р. у селі Баратівка Снігурівського району Миколаівської області у багатодітній (12 дітей) родині. Тимофій був восьмою дитиною у сім'ї. Його батько Іван Васильович – український селянин, мати Степанида Трохимівна – з польської сім'ї, померла під час голодомору. Рідний брат Тимофія Oлександр Юрженко з 1945 р. працював у Львівському політехнічному інституті на посаді доцента, очолював кафедру фізичної та колоїдної хімії. Ще один брат Тимофія – Микита Юрженко – заслужений вчитель УРСР, у 20–30-х рр. XX ст. долучався до проведення українізації на Херсонщині.[1]
Тимофій Юрженко закінчив Херсонську середню професійну школу. Навчався в Одеському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1928 р. У 1929 р. закінчив Київську вищу школу педагогічних курсів. Викладав хімію і ботаніку в Дніпропетровському (1929–1930) та Харківському (1930–1931) сільськогосподарських технікумах. У 1931 р. служив у Червоній армії.
Протягом 1931–1934 рр. навчався в аспірантурі Науково-дослідного Ленінградського державного природничо-наукового інституту імені П. Ф. Лесгафта.
Працював старшим науковим працівником у Ленінградському всесоюзному науково-дослідному інституті відділу біохімії рослинництва протягом 1935–1937 рр. У 1937 р. Т. Юрженко захистив кандидатську дисертацію на тему «Функция каучука в области веществ у тау-кок-сагыза и кок-сагыза в связи с углеводным питанием». Протягом 1937–1938 рр. працював старшим науковим працівником Ленінградського всесоюзного науково-дослідного інституту синтетичного каучуку ім. С. Лебедєва. Був асистентом кафедри загальної і органічної хімії Ленінградського гірничого інституту у 1938–1941 рр.
Протягом 1941–1945 рр. працював старшим науковим працівником у Всесоюзному науково-дослідному інституті синтетичного каучуку ім. С. Лебедєва в Казані.
У 1945 р. виконував обов’язки доцента кафедри органічної хімії Львівського політехнічного інституту, а у 1946 р. став доцентом кафедри загальної і органічної хімії ЛПІ.
Протягом 1946–1972 рр. Т. І. Юрженко очолював кафедру органічної хімії ЛПІ (1946–1956 рр. – органічної хімії; 1956–1965 рр. – органічної хімії і технології органічного синтезу; 1965–1973 рр. – органічної хімії). Був деканом нафтового факультету протягом 1952–1957 рр. та деканом факультету технології органічних речовин протягом 1967–1973 рр.
У 1953 р. захистив докторську дисертацію на тему «Дослідження в галузі пероксидних сполук як ініціаторів полімеризації»[2], а у 1954 р. Тимофій Юрженко став професором Львівського політехнічного інституту. З 1958 р. був старшим науковим співробітником проблемної лабораторії (НДЛ ЛПІ), у 1965 р. очолював роботи з організації проблемної лабораторії на кафедрі органічної хімії.[3]
У 1963 р. було збудовано новий корпус під новий факультет технології органічних речовин, деканом якого було обрано професора Т. І. Юрженка у 1967 р.
21 березня 1972 р. Т. Юрженко вийшов на пенсію, працював професором-консультантом кафедри органічної хімії ЛПІ до 1973 р.
Похований Тимофій Іванович Юрженко на Личаківському цвинтарі на 5 полі.
Наукова діяльність
У період 60–80 рр. ХХ ст. на чолі з професором Т. Юрженком була сформована наукова школа кафедри органічної хімії «Поліфункціональні пероксидні модифікатори і полімерні композиційні матеріали».Тимофій Юрженко започаткував оригінальні роботи з вивчення полімеризації вінільних та дієнових мономерів у присутності радикальних ініціаторів різної будови. Інтенсивний розвиток фундаментальних досліджень сприяв трансформації наукового напряму досліджень, і на базі цих розробок у 1958 р. на кафедрі органічної хімії була створена перша в інституті проблемна лабораторія синтезу нових матеріалів, де вперше у світі було синтезовано новий клас сполук — ненасичені, здатні до полімеризації і кополімеризації пероксиди, які стали відомі як «пероксидні мономери».
Юрженко Т. І. був автором 190 наукових праць. Серед них: «Біохімія тау-сагіза» (1938); «Спосіб визначення швидкостей розчинення високомолекулярних речовин» (1939); «Синтез ненасичених сіліцій-органічних пероксидів» (1962); «Дослідження синтезу реакції органічних пероксидів» (1968).
Тимофій Юрженко є автором і співавтором 26 авторських свідоцтв на винаходи, у т.ч.: «Способ получения энергоемких веществ» №175950 (1960); «Способ повышения цетанового числа дизельных топлив» №214710 (1968); «Способ получения синтетических латексов” №238779 авт. свідоцтв. 1968); «Способ повышения цетанового числа и ускорения воспламенения дизельного топлива» №236897 (1968); «Способ крепления резины серной вулканизующей системы к резине со смоляной вулканизующей системой» №1277964/23 (1968).
Під його керівництвом захищена одна докторська і 20 кандидатських дисертацій. Учнями Юрженка були професори В. Пучин, С. Воронов, Л. Чуйко.[4]
Бібліографія праць Т. І. Юрженка
Примітки
- ↑ Гончарук Г. І. Персональна справа № 88 / Г. І. Гончарук, Л. М. Іваніченко. Одеса : Бахва, 2016. С. 11.
- ↑ Петровська Г. Все життя присвятив хімії / Г. Петровська // Аудиторія. 1998. 6–12 берез. (число 8). С. 5.
- ↑ Архів Львівського політехнічного інституту. Ф. Р-120. Спр. 98.
- ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка». 1844–1994 : біогр. довід. / М. І. Буцко. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львівська політехніка», 1994. С. 145–147.
(с) Дану статтю підготувала редактор Маньковська Надія
