Відмінності між версіями «Комаров Михайло Степанович»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
(→Наукова діяльність) |
||
| (Не показані 39 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа | {{Особа | ||
| − | | П.І.Б = | + | | П.І.Б =Комаров Михайло Степанович |
| − | | Зображення (фото) = | + | | Зображення (фото) =Komarov_Mihaylo_Stepanovich.jpg |
| − | | Підпис зображення (фото) = | + | | Підпис зображення (фото) =Михайло Комаров |
| Ім'я при народженні =Михайло | | Ім'я при народженні =Михайло | ||
| Дата народження =10 жовтня 1910 р. | | Дата народження =10 жовтня 1910 р. | ||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
| Спеціальність =інженер-конструктор | | Спеціальність =інженер-конструктор | ||
| Військове звання = | | Військове звання = | ||
| − | | Галузь наукових інтересів = | + | | Галузь наукових інтересів =динаміка механізмів і машин |
| Кваліфікаційний рівень = | | Кваліфікаційний рівень = | ||
| Науковий ступінь =доктор наук | | Науковий ступінь =доктор наук | ||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
| − | '''Михайло Степанович Комаров – видатний вчений, фахівець у галузі механіки | + | '''Михайло Степанович Комаров''' – видатний вчений, фахівець у галузі механіки |
==Коротка біографія і професійна діяльність== | ==Коротка біографія і професійна діяльність== | ||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
Народився 10 жовтня 1910 р. в с. Сохтиш Іваново-Вознесенесенської губернії (нині Івановська область, РФ). | Народився 10 жовтня 1910 р. в с. Сохтиш Іваново-Вознесенесенської губернії (нині Івановська область, РФ). | ||
| − | З 1926 р. працював слюсарем та навчався в Ярославльському технікумі. | + | З 1926 р. працював слюсарем та навчався в Ярославльському технікумі.<ref name="multiple">[http://ena.lp.edu.ua/xmlui/handle/ntb/8190 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки]</ref> |
| − | У 1933 р. вступив до Московского механико-машиностроительного института им. Н. Э. Баумана | + | У 1933 р. вступив до Московского механико-машиностроительного института им. Н. Э. Баумана (нині – [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%9D._%D0%AD._%D0%91%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0 Московский государственный технический университет им. Н. Э. Баумана] (МГТУ)). Одночасно з навчанням працював конструктором в управлінні будівництва палацу Рад у Москві (1936–1939). Тема дипломного проекту М. Комарова пов’язана саме з цією роботою. |
| − | З 1938 р., після закінчення навчання, працював в інституті на посаді лаборанта, потім – асистента кафедри. Упродовж 1941–1945 рр. – заступник декана механіко-технологічного факультету. | + | З 1938 р., після закінчення навчання, працював в інституті на посаді лаборанта, потім – асистента кафедри. Упродовж 1941–1945 рр. – заступник декана механіко-технологічного факультету.<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4291 Енциклопедія сучасної України ]</ref> |
У 1944 р., без відриву від виробництва, закінчив аспірантуру при Московском высшем техническом училище им. Н. Э. Баумана (нині – МГТУ) та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. | У 1944 р., без відриву від виробництва, закінчив аспірантуру при Московском высшем техническом училище им. Н. Э. Баумана (нині – МГТУ) та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. | ||
| Рядок 63: | Рядок 63: | ||
З червня 1945 р. скерований на роботу до [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. | З червня 1945 р. скерований на роботу до [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. | ||
У 1946 р. вченому присвоєно вчене звання доцента. | У 1946 р. вченому присвоєно вчене звання доцента. | ||
| − | З 1947 р. став завідувачем кафедри деталей машин, яку у 1951 р. під його керівництвом було об’єднано з кафедрою теорії механізмів та машин. | + | З 1947 р. став завідувачем кафедри деталей машин, яку у 1951 р. під його керівництвом було об’єднано з кафедрою теорії механізмів та машин.<ref name="multiple">[http://ena.lp.edu.ua/xmlui/handle/ntb/8190 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки]</ref> |
| − | У 1952 р. захистив докторську дисертацію, через рік затверджений у вченому званні професора. Займав посаду професора кафедри деталей машин і підйомно-транспортних механізмів. Від 1954 р., в результаті поділу цієї кафедри, було створено дві: деталей машин та теорії механізмів і машин та підйомно-транспортних машин, завідувачем якої став М. Комаров (до 1987 р.) | + | У 1952 р. захистив докторську дисертацію, через рік затверджений у вченому званні професора.<ref name="multiple">[http://ena.lp.edu.ua/xmlui/handle/ntb/8190 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки]</ref> Займав посаду професора кафедри деталей машин і підйомно-транспортних механізмів. Від 1954 р., в результаті поділу цієї кафедри, було створено дві: деталей машин та теорії механізмів і машин та підйомно-транспортних машин, завідувачем якої став М. Комаров (до 1987 р.) |
| − | У 1962 р. механічний факультет поділено на механіко-машинобудівний і механіко-технологічний факультети. Деканом новоствореного механіко-машинобудівного факультету став професор М. Комаров (1962–1972). Під його керівництвом відкрито нову спеціальність «Динаміка і міцність машин». Кафедра стала випусковою та профілюючою і впродовж 1969–1976 рр. випустила 185 інженерів-дослідників. | + | У 1962 р. механічний факультет поділено на механіко-машинобудівний і механіко-технологічний факультети. Деканом новоствореного механіко-машинобудівного факультету став професор М. Комаров (1962–1972). Під його керівництвом відкрито нову спеціальність «Динаміка і міцність машин». Кафедра стала випусковою та профілюючою і впродовж 1969–1976 рр. випустила 185 інженерів-дослідників.<ref name="multiple">[http://ena.lp.edu.ua/xmlui/handle/ntb/8190 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки]</ref> |
Помер 29 листопада 1987 р. у Львові. Похований на Янівському цвинтарі. | Помер 29 листопада 1987 р. у Львові. Похований на Янівському цвинтарі. | ||
==Наукова діяльність== | ==Наукова діяльність== | ||
| − | ==Бібліографія Михайла Комарова== | + | |
| + | Досліджував проблеми динаміки вантажопідйомних машин та їхніх привідних пристроїв. | ||
| + | На основі цього напряму наукової діяльності створив наукову школу.[[Файл: Динамика.jpg|150px |83 КБ |thumb|left| Динамика механизмов и машин. М., 1969.]] | ||
| + | Висвітлював загальні і приватні методи пізнання, а також теоретичні прийоми і складові елементи наукових досліджень. | ||
| + | Надавав способи визначення розрахункових навантажень, що сприймають машини та їх елементи в процесі експлуатації.<ref>Комаров М. С. Основы научных исследований : учеб. пособие для студентов машиностроит. специальностей вузов. – Львов : Вища шк, 1982. – 128 с.</ref> Піднімав питання планування і техніки експериментів, а також використання ЕОМ в наукових дослідженнях.[[Файл: Основы_научных.jpg|150px |83 КБ | thumb|rigth| Основы научных исследований : учебное пособие]] | ||
| + | |||
| + | Його праці містять приклади досліджень робочих процесів механічних систем, що підсилювало фундаментальну підготовку студентів з питань, які, на той час, були мало відображені, або, зовсім відсутні в навчальних програмах навчальних закладів. | ||
| + | |||
| + | Опублікував понад 100 наукових праць. Серед них: «Динамика многосвязных приводных устройств» (1968); «Динамика механизмов и машин» (1969); «Динамика гидровибратора с возвратно-поступательным движением» (1971); «Об одном методе составления уравнений колебаний многомассовых балок» (1975); «О принципах управления электромеханических систем по некоторым критериям прочности и производительности» (1976); «Исследование динамики механизмов передвижения автопрогрузчиков (1976); «О пуске грузоподьемного устройства с гидроприводом» (1979); «Основи научных исcледований» (1982). | ||
| + | |||
| + | Очолював редакційну колегію збірника наукових праць Львівського політехнічного інституту «Некоторые вопросы динамики машин». | ||
| + | |||
| + | Підготував 10 кандидатів наук.<ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 65–67.</ref> | ||
| + | |||
| + | ==[[Бібліографія Михайла Комарова]]== | ||
| + | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
| + | {{reflist}} | ||
| + | (с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна | ||
Поточна версія на 18:11, 16 лютого 2022
| Комаров Михайло Степанович | |
 Михайло Комаров | |
| Ім'я при народженні | Михайло |
|---|---|
| Дата народження | 10 жовтня 1910 р. |
| Місце народження | с. Сохтиш Іваново-Вознесенесенської губернії |
| Помер | 29 листопада 1987 р. Львів |
| Поховання | Янівський цвинтар |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | росіянин |
| Alma mater | Московский механико-машиностроительный институт им. Н. Э. Баумана |
| Дата закінчення | 1938 |
| Спеціальність | інженер-конструктор |
| Галузь наукових інтересів | динаміка механізмів і машин |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1952 р. |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1953 р. |
Михайло Степанович Комаров – видатний вчений, фахівець у галузі механіки
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 10 жовтня 1910 р. в с. Сохтиш Іваново-Вознесенесенської губернії (нині Івановська область, РФ).
З 1926 р. працював слюсарем та навчався в Ярославльському технікумі.[1]
У 1933 р. вступив до Московского механико-машиностроительного института им. Н. Э. Баумана (нині – Московский государственный технический университет им. Н. Э. Баумана (МГТУ)). Одночасно з навчанням працював конструктором в управлінні будівництва палацу Рад у Москві (1936–1939). Тема дипломного проекту М. Комарова пов’язана саме з цією роботою.
З 1938 р., після закінчення навчання, працював в інституті на посаді лаборанта, потім – асистента кафедри. Упродовж 1941–1945 рр. – заступник декана механіко-технологічного факультету.[2]
У 1944 р., без відриву від виробництва, закінчив аспірантуру при Московском высшем техническом училище им. Н. Э. Баумана (нині – МГТУ) та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
З червня 1945 р. скерований на роботу до Львівського політехнічного інституту. У 1946 р. вченому присвоєно вчене звання доцента. З 1947 р. став завідувачем кафедри деталей машин, яку у 1951 р. під його керівництвом було об’єднано з кафедрою теорії механізмів та машин.[1]
У 1952 р. захистив докторську дисертацію, через рік затверджений у вченому званні професора.[1] Займав посаду професора кафедри деталей машин і підйомно-транспортних механізмів. Від 1954 р., в результаті поділу цієї кафедри, було створено дві: деталей машин та теорії механізмів і машин та підйомно-транспортних машин, завідувачем якої став М. Комаров (до 1987 р.)
У 1962 р. механічний факультет поділено на механіко-машинобудівний і механіко-технологічний факультети. Деканом новоствореного механіко-машинобудівного факультету став професор М. Комаров (1962–1972). Під його керівництвом відкрито нову спеціальність «Динаміка і міцність машин». Кафедра стала випусковою та профілюючою і впродовж 1969–1976 рр. випустила 185 інженерів-дослідників.[1]
Помер 29 листопада 1987 р. у Львові. Похований на Янівському цвинтарі.
Наукова діяльність
Досліджував проблеми динаміки вантажопідйомних машин та їхніх привідних пристроїв.
На основі цього напряму наукової діяльності створив наукову школу.
Висвітлював загальні і приватні методи пізнання, а також теоретичні прийоми і складові елементи наукових досліджень.
Надавав способи визначення розрахункових навантажень, що сприймають машини та їх елементи в процесі експлуатації.[3] Піднімав питання планування і техніки експериментів, а також використання ЕОМ в наукових дослідженнях.
Його праці містять приклади досліджень робочих процесів механічних систем, що підсилювало фундаментальну підготовку студентів з питань, які, на той час, були мало відображені, або, зовсім відсутні в навчальних програмах навчальних закладів.
Опублікував понад 100 наукових праць. Серед них: «Динамика многосвязных приводных устройств» (1968); «Динамика механизмов и машин» (1969); «Динамика гидровибратора с возвратно-поступательным движением» (1971); «Об одном методе составления уравнений колебаний многомассовых балок» (1975); «О принципах управления электромеханических систем по некоторым критериям прочности и производительности» (1976); «Исследование динамики механизмов передвижения автопрогрузчиков (1976); «О пуске грузоподьемного устройства с гидроприводом» (1979); «Основи научных исcледований» (1982).
Очолював редакційну колегію збірника наукових праць Львівського політехнічного інституту «Некоторые вопросы динамики машин».
Підготував 10 кандидатів наук.[4]
Бібліографія Михайла Комарова
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки
- ↑ Енциклопедія сучасної України
- ↑ Комаров М. С. Основы научных исследований : учеб. пособие для студентов машиностроит. специальностей вузов. – Львов : Вища шк, 1982. – 128 с.
- ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 65–67.
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна
