Відмінності між версіями «Комаров Михайло Степанович»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: {{Особа | П.І.Б = *Комаров Михайло Степанович | Зображення (фото) = | Підп...)
 
(Наукова діяльність)
 
(Не показані 45 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Особа
 
{{Особа
| П.І.Б                        = *Комаров Михайло Степанович
+
| П.І.Б                        =Комаров Михайло Степанович
| Зображення (фото)            =
+
| Зображення (фото)            =Komarov_Mihaylo_Stepanovich.jpg
| Підпис зображення (фото)      =
+
| Підпис зображення (фото)      =Михайло Комаров
 
| Ім'я при народженні          =Михайло
 
| Ім'я при народженні          =Михайло
 
| Дата народження              =10 жовтня 1910 р.
 
| Дата народження              =10 жовтня 1910 р.
Рядок 23: Рядок 23:
 
| Національність                =росіянин
 
| Національність                =росіянин
 
| Alma mater                    =Московский механико-машиностроительный институт им. Н. Э. Баумана   
 
| Alma mater                    =Московский механико-машиностроительный институт им. Н. Э. Баумана   
 +
 
| Дата закінчення              =1938
 
| Дата закінчення              =1938
 
| Спеціальність                =інженер-конструктор
 
| Спеціальність                =інженер-конструктор
 
| Військове звання              =
 
| Військове звання              =
| Галузь наукових інтересів    =
+
| Галузь наукових інтересів    =динаміка механізмів і машин
 
| Кваліфікаційний рівень        =
 
| Кваліфікаційний рівень        =
 
| Науковий ступінь              =доктор наук
 
| Науковий ступінь              =доктор наук
Рядок 43: Рядок 44:
 
| Власний сайт                  =
 
| Власний сайт                  =
 
}}
 
}}
 +
 +
 +
 +
'''Михайло Степанович Комаров''' – видатний вчений, фахівець у галузі механіки
 +
 +
==Коротка біографія і професійна діяльність==
 +
 +
Народився 10 жовтня 1910 р. в с. Сохтиш Іваново-Вознесенесенської губернії (нині Івановська область, РФ).
 +
 +
З 1926 р. працював слюсарем та навчався в Ярославльському технікумі.<ref name="multiple">[http://ena.lp.edu.ua/xmlui/handle/ntb/8190 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки]</ref>
 +
 +
У 1933 р. вступив до Московского механико-машиностроительного института им. Н. Э. Баумана  (нині – [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%9D._%D0%AD._%D0%91%D0%B0%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0 Московский государственный технический университет им. Н. Э. Баумана] (МГТУ)). Одночасно з навчанням працював конструктором в управлінні будівництва палацу Рад у Москві (1936–1939). Тема дипломного проекту М. Комарова пов’язана саме з цією роботою.
 +
 +
З 1938 р., після закінчення навчання, працював в інституті на посаді лаборанта, потім – асистента кафедри. Упродовж 1941–1945 рр. – заступник декана механіко-технологічного факультету.<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4291 Енциклопедія сучасної України ]</ref>
 +
 +
У 1944 р., без відриву від виробництва, закінчив аспірантуру при Московском высшем техническом училище им. Н. Э. Баумана (нині – МГТУ) та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
 +
 +
З червня 1945 р. скерований на роботу до [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]].
 +
У 1946 р. вченому присвоєно вчене звання доцента.
 +
З 1947 р. став завідувачем кафедри деталей машин, яку у 1951 р. під його керівництвом було об’єднано з кафедрою теорії механізмів та машин.<ref name="multiple">[http://ena.lp.edu.ua/xmlui/handle/ntb/8190 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки]</ref>
 +
 +
У 1952 р. захистив докторську дисертацію, через рік затверджений у вченому званні професора.<ref name="multiple">[http://ena.lp.edu.ua/xmlui/handle/ntb/8190 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки]</ref> Займав посаду професора кафедри деталей машин і підйомно-транспортних механізмів. Від 1954 р., в результаті поділу цієї кафедри, було створено дві: деталей машин та теорії механізмів і машин та підйомно-транспортних машин, завідувачем якої став М. Комаров (до 1987 р.)
 +
 +
У 1962 р. механічний факультет поділено на механіко-машинобудівний і механіко-технологічний факультети. Деканом новоствореного механіко-машинобудівного факультету став професор М. Комаров (1962–1972). Під його керівництвом відкрито нову спеціальність «Динаміка і міцність машин». Кафедра стала випусковою та профілюючою і впродовж 1969–1976 рр. випустила 185 інженерів-дослідників.<ref name="multiple">[http://ena.lp.edu.ua/xmlui/handle/ntb/8190 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки]</ref>
 +
 +
Помер 29 листопада 1987 р. у Львові. Похований на Янівському цвинтарі.
 +
 +
==Наукова діяльність==
 +
 +
Досліджував проблеми динаміки вантажопідйомних машин та їхніх привідних пристроїв.
 +
На основі цього напряму наукової діяльності створив наукову школу.[[Файл: Динамика.jpg|150px |83 КБ |thumb|left|  Динамика механизмов и машин. М., 1969.]]
 +
Висвітлював загальні і приватні методи пізнання, а також теоретичні прийоми і складові елементи наукових досліджень.
 +
Надавав способи визначення розрахункових навантажень, що сприймають машини та їх елементи в процесі експлуатації.<ref>Комаров М. С. Основы научных исследований : учеб. пособие для студентов машиностроит. специальностей вузов. – Львов : Вища шк, 1982. – 128 с.</ref> Піднімав питання планування і техніки експериментів, а також використання ЕОМ в наукових дослідженнях.[[Файл: Основы_научных.jpg|150px |83 КБ | thumb|rigth| Основы научных исследований : учебное пособие]]
 +
 +
Його праці містять приклади досліджень робочих процесів механічних систем, що підсилювало фундаментальну підготовку студентів з питань, які, на той час, були мало відображені, або, зовсім відсутні в навчальних програмах навчальних закладів.
 +
 +
Опублікував понад 100 наукових праць. Серед них: «Динамика многосвязных приводных устройств» (1968); «Динамика механизмов и машин» (1969); «Динамика гидровибратора с возвратно-поступательным движением» (1971); «Об одном методе составления уравнений колебаний многомассовых балок» (1975); «О принципах управления электромеханических систем по некоторым критериям прочности и производительности» (1976); «Исследование динамики механизмов передвижения автопрогрузчиков (1976); «О пуске грузоподьемного устройства с гидроприводом» (1979); «Основи научных исcледований» (1982).
 +
 +
Очолював редакційну колегію збірника наукових праць Львівського політехнічного інституту «Некоторые вопросы динамики машин».
 +
 +
Підготував 10 кандидатів наук.<ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 65–67.</ref>
 +
 +
==[[Бібліографія Михайла Комарова]]==
 +
 +
== Примітки ==
 +
{{reflist}}
 +
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна

Поточна версія на 18:11, 16 лютого 2022

Комаров Михайло Степанович
Komarov Mihaylo Stepanovich.jpg
Михайло Комаров
Ім'я при народженні Михайло
Дата народження 10 жовтня 1910 р.
Місце народження с. Сохтиш Іваново-Вознесенесенської губернії
Помер 29 листопада 1987 р.
Львів
Поховання Янівський цвинтар
Громадянство УРСР
Національність росіянин
Alma mater Московский механико-машиностроительный институт им. Н. Э. Баумана
Дата закінчення 1938
Спеціальність інженер-конструктор
Галузь наукових інтересів динаміка механізмів і машин
Науковий ступінь доктор наук
Дата присвоєння н.с. 1952 р.
Вчене звання професор
Дата присвоєння в.з. 1953 р.


Михайло Степанович Комаров – видатний вчений, фахівець у галузі механіки

Коротка біографія і професійна діяльність

Народився 10 жовтня 1910 р. в с. Сохтиш Іваново-Вознесенесенської губернії (нині Івановська область, РФ).

З 1926 р. працював слюсарем та навчався в Ярославльському технікумі.[1]

У 1933 р. вступив до Московского механико-машиностроительного института им. Н. Э. Баумана (нині – Московский государственный технический университет им. Н. Э. Баумана (МГТУ)). Одночасно з навчанням працював конструктором в управлінні будівництва палацу Рад у Москві (1936–1939). Тема дипломного проекту М. Комарова пов’язана саме з цією роботою.

З 1938 р., після закінчення навчання, працював в інституті на посаді лаборанта, потім – асистента кафедри. Упродовж 1941–1945 рр. – заступник декана механіко-технологічного факультету.[2]

У 1944 р., без відриву від виробництва, закінчив аспірантуру при Московском высшем техническом училище им. Н. Э. Баумана (нині – МГТУ) та захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.

З червня 1945 р. скерований на роботу до Львівського політехнічного інституту. У 1946 р. вченому присвоєно вчене звання доцента. З 1947 р. став завідувачем кафедри деталей машин, яку у 1951 р. під його керівництвом було об’єднано з кафедрою теорії механізмів та машин.[1]

У 1952 р. захистив докторську дисертацію, через рік затверджений у вченому званні професора.[1] Займав посаду професора кафедри деталей машин і підйомно-транспортних механізмів. Від 1954 р., в результаті поділу цієї кафедри, було створено дві: деталей машин та теорії механізмів і машин та підйомно-транспортних машин, завідувачем якої став М. Комаров (до 1987 р.)

У 1962 р. механічний факультет поділено на механіко-машинобудівний і механіко-технологічний факультети. Деканом новоствореного механіко-машинобудівного факультету став професор М. Комаров (1962–1972). Під його керівництвом відкрито нову спеціальність «Динаміка і міцність машин». Кафедра стала випусковою та профілюючою і впродовж 1969–1976 рр. випустила 185 інженерів-дослідників.[1]

Помер 29 листопада 1987 р. у Львові. Похований на Янівському цвинтарі.

Наукова діяльність

Досліджував проблеми динаміки вантажопідйомних машин та їхніх привідних пристроїв.

На основі цього напряму наукової діяльності створив наукову школу.
Динамика механизмов и машин. М., 1969.

Висвітлював загальні і приватні методи пізнання, а також теоретичні прийоми і складові елементи наукових досліджень.

Надавав способи визначення розрахункових навантажень, що сприймають машини та їх елементи в процесі експлуатації.[3] Піднімав питання планування і техніки експериментів, а також використання ЕОМ в наукових дослідженнях.
Основы научных исследований : учебное пособие

Його праці містять приклади досліджень робочих процесів механічних систем, що підсилювало фундаментальну підготовку студентів з питань, які, на той час, були мало відображені, або, зовсім відсутні в навчальних програмах навчальних закладів.

Опублікував понад 100 наукових праць. Серед них: «Динамика многосвязных приводных устройств» (1968); «Динамика механизмов и машин» (1969); «Динамика гидровибратора с возвратно-поступательным движением» (1971); «Об одном методе составления уравнений колебаний многомассовых балок» (1975); «О принципах управления электромеханических систем по некоторым критериям прочности и производительности» (1976); «Исследование динамики механизмов передвижения автопрогрузчиков (1976); «О пуске грузоподьемного устройства с гидроприводом» (1979); «Основи научных исcледований» (1982).

Очолював редакційну колегію збірника наукових праць Львівського політехнічного інституту «Некоторые вопросы динамики машин».

Підготував 10 кандидатів наук.[4]

Бібліографія Михайла Комарова

Примітки

  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Електронний архів Науково-технічної бібліотеки
  2. Енциклопедія сучасної України
  3. Комаров М. С. Основы научных исследований : учеб. пособие для студентов машиностроит. специальностей вузов. – Львов : Вища шк, 1982. – 128 с.
  4. Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 65–67.

(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна