Відмінності між версіями «Наші студенти»
(Не показані 73 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | ==='''<big>Всеукраїнська студентська науково-практична конференція "Українська мова в просторі й часі"</big>'''=== | |
+ | <big>17-19 квітня 2019 р. в Національному університеті "Львівська політехніка" відбулася '''Всеукраїнська студентська науково-практична конференція "Українська мова в просторі й часі"''' на пошану доктора філологічних наук, професора '''Ірини Фаріон'''</big>. | ||
− | + | '''<big><big>''Програма конференції''</big></big>''': [[Файл: ПРОГРАМА_(2019).pdf|left|600px]] | |
− | + | ||
− | + | ||
+ | '''<big><big>''Збірник конференції''</big></big>''': [[Файл: Збірник_Всеукраїнська_студентська_науково-практична_конференція_Українська_мова_в_просторі_й_часі_2019.pdf|left|300px]] | ||
− | |||
− | + | [[Файл:Фото1.jpg|thumb|left|600px]] | |
− | + | [[Файл:Фото2.jpg|thumb|right|600px]] | |
+ | [[Файл:Фото3.jpg|thumb|left|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото4.jpg|thumb|right|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото5.jpg|thumb|left|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото6.jpg|thumb|right|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото7.jpg|thumb|left|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото8.jpg|thumb|right|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото9.jpg|thumb|left|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото10.jpg|thumb|right|600px]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==='''<big>Зустріч Ірини Фаріон зі студентською спільнотою «Академії політичної альтернативи»</big>'''=== | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Фото_1.jpg|thumb|left|300px]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''''<big>20 лютого у Львові</big>''''' відбулося 5 заняття <big>'''Академії політичної альтернативи''' | ||
+ | |||
+ | Учасники поспілкувалися зі спікером – '''Іриною Фаріон''', мовознавцем, доктором філологічних наук, професором, депутатом Львівської обласної ради VI скликання, депутатом Верховної Ради України VII скликання. Темою для обоворення була: '''''«Політика як мистецтво боротьби: мета, характер, дія»'''''. Учасники заходу були в захваті від розповідей, ідейних настанов, життєвих порад Ірини Фаріон. Змістовне та ексцентричне заняття запамʼяталося великою кількістю цитат та афоризмів, глибоким розумінням минулих подій та чітким планом розвитку України. | ||
+ | |||
+ | «Зустріч зі студентською спільнотою '''«Академія політичної альтернативи»'''. Моя лекція '''''«Політика як мистецтво боротьби: мета, храктер, дія»'''''. Основні посили: національний егоїзм, експансіонізм і впевненість. Із нації жертви у націю переможницю. Наша завдання ВСЕОСЯЖНА ВЛАДА УКРАЇНЦІВ на своїй Богом даній землі». | ||
'''ІРИНА ФАРІОН''' | '''ІРИНА ФАРІОН''' | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
+ | [[Файл:Фото_2.jpg|thumb|left|700px]] | ||
+ | [[Файл:Фото_3.jpg|thumb|right|700px]] | ||
+ | [[Файл:Фото_5.jpg|thumb|left|700px]] | ||
+ | [[Файл:Фото_4.jpg|thumb|right|700px]] | ||
Рядок 93: | Рядок 331: | ||
+ | ==='''<big>Лекція професора кафедри української мови Ірини Фаріон у Львівському училищі фізичної культури</big>'''=== | ||
+ | '''''28 січня 2019 року''''' з нагоди '''110-ліття Степана Бандери''' у Львівському училищі фізичної культури відбулася лекція '''професора кафедри української мови Ірини Фаріон'''. | ||
+ | «Дякую, дорогі і рідні. Це спілкування про Степана Бандеру в рік Його 110-ліття тривало під гаслом Ольги Басараб, яку замучили поляки у Львівській тюрмі Бригідки 1924 року: ВМИРАЮ ЗАМУЧЕНА. ПОМСТІТЬ! Саме з цього заклику почалися два наших найсильніших МУЖІ: Бандера і Коновалець. Як? Про це була лекція. Про це незабаром студія «Величі особистости» про Ольгу Басараб, розвідницю і звʼязкову Коновальця та про створення ОУН 1929 року... | ||
+ | Щиро вдячна дивовижним учням Львівського училища фізичної культури за спільний подих і натхнення. А виховникам і вчителям низький уклін за патріотичне виховання. Щемно до сліз. Напружено до сталі. Переможемо. Помстимо». | ||
+ | '''ІРИНА ФАРІОН''' | ||
+ | [[Файл:Foto1f.jpg|thumb|left|650px]] | ||
+ | [[Файл:Foto1af.jpg|thumb|right|650px]] | ||
+ | [[Файл:Foto2f.jpg|thumb|left|650px]] | ||
+ | [[Файл:Foto2af.jpg|thumb|right|650px]] | ||
+ | [[Файл:Foto3f.jpg|thumb|left|600px]] | ||
+ | [[Файл:Foto4f.jpg|thumb|right|600px]] | ||
+ | [[Файл:Eoto5f.jpg|thumb|left|600px]] | ||
+ | [[Файл:Foto5af.jpg|thumb|right|600px]] | ||
Рядок 201: | Рядок 452: | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
Рядок 252: | Рядок 498: | ||
+ | ==='''<big>Майстер-клас на тему: «Витівки мови, або як впливати на людей засобами мови» від Андрія Степури</big>'''=== | ||
+ | '''<big>Майстер-клас</big>''' на тему: '''''«Витівки мови, або як впливати на людей засобами мови»'''''. | ||
+ | Зустріч засновника львівської школи ораторської майстерності '''''«Майстерня Лева»''''' '''Андрія Степури''' зі студентами Інституту права та психології в ''жовтні 2018 року''. | ||
+ | [[Файл:Фото2s.jpeg|thumb|left|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото1s.jpeg|thumb|right|600px]] | ||
+ | [[Файл:Фото3s.jpeg|thumb|right|600px]] | ||
Рядок 272: | Рядок 524: | ||
− | ===Презентації студентів Львівської політехніки=== | + | |
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==='''<big>Презентації студентів Львівської політехніки</big>'''=== | ||
Доброго дня, шановна аудиторіє! Одного разу всесвітньовідомий засновник корпорації «Форд Мотор» Генрі Форд сказав: «Я цього хочу. Значить це буде» . Цей вислів став крилатим мотиваційним закликом. Оскільки Форд вважав, що головний принцип успіху – це знати те, чого справді хочеш. | Доброго дня, шановна аудиторіє! Одного разу всесвітньовідомий засновник корпорації «Форд Мотор» Генрі Форд сказав: «Я цього хочу. Значить це буде» . Цей вислів став крилатим мотиваційним закликом. Оскільки Форд вважав, що головний принцип успіху – це знати те, чого справді хочеш. | ||
Рядок 323: | Рядок 613: | ||
[[Файл:Zal_11.png|thumb|left|600px]] | [[Файл:Zal_11.png|thumb|left|600px]] | ||
[[Файл:Zal_12.png|thumb|right|600px]] | [[Файл:Zal_12.png|thumb|right|600px]] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
Рядок 598: | Рядок 862: | ||
− | + | ==='''<big>Благодійна акція «Подаруй дітям дитинство»</big>'''=== | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
22 листопада 2018 р. студенти '''Інституту гуманітарних і соціальних наук''' '''''(кафедра політології та міжнародних відносин)''''' долучилися до благодійної акції '''«Подаруй дітям дитинство»''', яку організували студенти '''Інституту права та психології''' за сприяння '''''кафедри української мови'''''. | 22 листопада 2018 р. студенти '''Інституту гуманітарних і соціальних наук''' '''''(кафедра політології та міжнародних відносин)''''' долучилися до благодійної акції '''«Подаруй дітям дитинство»''', яку організували студенти '''Інституту права та психології''' за сприяння '''''кафедри української мови'''''. |
Поточна версія на 10:02, 25 квітня 2019
Зміст
- 1 Всеукраїнська студентська науково-практична конференція "Українська мова в просторі й часі"
- 2 Зустріч Ірини Фаріон зі студентською спільнотою «Академії політичної альтернативи»
- 3 Лекція професора кафедри української мови Ірини Фаріон у Львівському училищі фізичної культури
- 4 Майстер-клас на тему: «Витівки мови, або як впливати на людей засобами мови» від Андрія Степури
- 5 Презентації студентів Львівської політехніки
- 6 Благодійна акція «Подаруй дітям дитинство»
Всеукраїнська студентська науково-практична конференція "Українська мова в просторі й часі"
17-19 квітня 2019 р. в Національному університеті "Львівська політехніка" відбулася Всеукраїнська студентська науково-практична конференція "Українська мова в просторі й часі" на пошану доктора філологічних наук, професора Ірини Фаріон.
Програма конференції: Файл:ПРОГРАМА (2019).pdf
Збірник конференції: Файл:Збірник Всеукраїнська студентська науково-практична конференція Українська мова в просторі й часі 2019.pdf
Зустріч Ірини Фаріон зі студентською спільнотою «Академії політичної альтернативи»
20 лютого у Львові відбулося 5 заняття Академії політичної альтернативи
Учасники поспілкувалися зі спікером – Іриною Фаріон, мовознавцем, доктором філологічних наук, професором, депутатом Львівської обласної ради VI скликання, депутатом Верховної Ради України VII скликання. Темою для обоворення була: «Політика як мистецтво боротьби: мета, характер, дія». Учасники заходу були в захваті від розповідей, ідейних настанов, життєвих порад Ірини Фаріон. Змістовне та ексцентричне заняття запамʼяталося великою кількістю цитат та афоризмів, глибоким розумінням минулих подій та чітким планом розвитку України.
«Зустріч зі студентською спільнотою «Академія політичної альтернативи». Моя лекція «Політика як мистецтво боротьби: мета, храктер, дія». Основні посили: національний егоїзм, експансіонізм і впевненість. Із нації жертви у націю переможницю. Наша завдання ВСЕОСЯЖНА ВЛАДА УКРАЇНЦІВ на своїй Богом даній землі».
ІРИНА ФАРІОН
Лекція професора кафедри української мови Ірини Фаріон у Львівському училищі фізичної культури
28 січня 2019 року з нагоди 110-ліття Степана Бандери у Львівському училищі фізичної культури відбулася лекція професора кафедри української мови Ірини Фаріон.
«Дякую, дорогі і рідні. Це спілкування про Степана Бандеру в рік Його 110-ліття тривало під гаслом Ольги Басараб, яку замучили поляки у Львівській тюрмі Бригідки 1924 року: ВМИРАЮ ЗАМУЧЕНА. ПОМСТІТЬ! Саме з цього заклику почалися два наших найсильніших МУЖІ: Бандера і Коновалець. Як? Про це була лекція. Про це незабаром студія «Величі особистости» про Ольгу Басараб, розвідницю і звʼязкову Коновальця та про створення ОУН 1929 року... Щиро вдячна дивовижним учням Львівського училища фізичної культури за спільний подих і натхнення. А виховникам і вчителям низький уклін за патріотичне виховання. Щемно до сліз. Напружено до сталі. Переможемо. Помстимо».
ІРИНА ФАРІОН
Майстер-клас на тему: «Витівки мови, або як впливати на людей засобами мови» від Андрія Степури
Майстер-клас на тему: «Витівки мови, або як впливати на людей засобами мови». Зустріч засновника львівської школи ораторської майстерності «Майстерня Лева» Андрія Степури зі студентами Інституту права та психології в жовтні 2018 року.
Презентації студентів Львівської політехніки
Доброго дня, шановна аудиторіє! Одного разу всесвітньовідомий засновник корпорації «Форд Мотор» Генрі Форд сказав: «Я цього хочу. Значить це буде» . Цей вислів став крилатим мотиваційним закликом. Оскільки Форд вважав, що головний принцип успіху – це знати те, чого справді хочеш. Та чи справді ми знаємо, чого хочемо? Чи маємо ми чітку мету і план дій, чи створили ми запасні варіанти якщо план «А» не спрацює? Чи ми надалі продовжуємо покладатися на долю, удачу, гороскоп? До речі, це цілком зручна позиція – пливти за течією, оскільки тобі не потрібно докладати зусиль, щоб розбивати греблею непередбачувані виклики, обтяжливі проблеми та інші труднощі життя. Але, можливо, проблема в тому ,що часом це важко визначити, чого ми хочемо. Особисто я, хочу успішно закінчити університет, побудувати міцну сім’ю, де буде взаємна любов і щасливі діти, стати фахівцем у сфері міжнародних відносин і відвідати щонайменше 5 закордонних країн. Ці всі бажання звучать доволі реалістично, тому я не бачу перепон на своєму шляху. Чому б мені тоді не здійснити свої бажання? Тому у мене є питання: « От наприклад, …, чого ти хочеш? І чи можеш ти з впевненістю сказати що так буде?.. Дякую за відвертість. Проте, незважаючи на мої вищеперелічені прагнення , моїм бажанням тут і зараз є зацікавити вас своєю доповіддю. Отож, оскільки я це хочу - значить так і буде, і в цьому ви мені допоможете. Всі ми маємо свої мрії, у кожного вони абсолютно різні. Мріяти потрібно і корисно, але не варто забувати, що мрії збуваються тільки, якщо для їх досягнення ми ставимо собі конкретні цілі . В іншому разі мрії, так і залишаться всього- на-всього гарною картинкою у ваших думках. Напевно наполегливість, віра в себе та свої мрії закладаються ще з дитинства. Тому цікавою у цьому контексті є тема дитячих мрій та їх реалізація .В Україні презентували дослідження Української маркетингової групи «Про що мріють українські діти?. Згідно з результатами опитування, лише 5% дітей мріють без меж: зустріти фею, яка поверне до життя улюбленого кролика, поговорити із золотою рибкою, зустріти єдинорога, який здійснить бажання. Серед цих дітей багато мріють бути супергероями, щоб допомагати іншим; мати суперсилу, щоб захищатися і робити щось добре для інших.. «Один хлопчик сказав, що йому потрібна суперсила, тому що він хоче бути метрополітеном. У нього ДЦП, тому він хоче рухатися, йому не вистачає руху». Більшість має практичні й матеріальні бажання: 1)Діти хочуть розвиватися вони хочуть кимось стати, від блогера до баскетболіста. Спектр вибору широкий. 2) «Вони іноді мріють про такі речі, що навіть не подумаєш. Наприклад, взяти маму і тата за руку і піти з ними в парк. 3).Усі мріють подорожувати, чи це Ейфелева вежа, чи політ на Місяць, чи просто поїхати у інше місто. Також у дослідженні зазначається, що найбільш «недочутими» є саме нематеріальні бажання. Чому я згадала саме про дітей? Можливо, тому, що вони справді вірять в те, що їх мрії здійсняться. А нам часто не вистачає саме такої дитячої віри. Добре, діти виросли і стали дорослими, і світ довкола перестав бути таким веселковим. Реальність часом вбиває в нас це бажання досягати мети. Найголовніше це не зупинитися. Адже як сказав Роберт Кіосакі: « Ваш мозок може все. Абсолютно все. Головне, переконати себе в цьому. Руки не знають, що вони не вміють віджиматися, ноги не знають, що вони слабкі. Це знає ваш мозок. Переконавши себе в тому, що ви можете все, ви зможете дійсно все. Щодо істинності цього твердження ми можемо переконатися на прикладах» Чи можете ви навести приклад успішної людини? Добре, дякую .Напевно у кожного з них, перш ніж досягнути вершину, траплялися невдачі і труднощі. А ось і моя підбірка наполеглиивх та нескорених. Наамперед Мерилін Монро. Перший контракт Монро з Columbia Pictures був розірваний: продюсери сказали їй, що вона недостатньо красива і талановита, щоб бути актрисою. Але Монро продовжувала шукати ролі і стала одним з найбільш легендарних персонажів Голлівуду. Якось вона сказала: «Дивлячись в нічне небо, я думала, що, напевно, тисячі дівчат точно так само, як я, сидять на самоті і мріють стати кінозірками. Але мене це не турбувало. Моя мрія не могла зрівнятися ні з чиєю іншою» Фред Астер. За підсумками перших кінопроб Фреда Астера судді записали: "Грати не може. Співати не може. Злегка лисий. Трохи танцює". Та завдяки своїй наполегливості і міцному бажанню Астер став знаменитим танцюристом і назавжди увійшов в серця американських жінок. Також людина, яка точно знала, чого вона хоче, незважаючи на расову дискримінацію, яка мала вагоме значення в той час, це був Сідні Пуатьє. Після першої кінопроби Сідні Пуатьє сказали, щоб він перестав витрачати свій час та час інших і "влаштувався мийником посуду або щось на зразок того". Він ж через роки праці отримав Оскар, і актори всього світу захоплювалися ним. Пуатьє говорив: «Я є той - ким вибрав бути» Надзвичайно цікавим є приклад Джеймса Дайсона, який працюючи над винаходом пилососа, за 15 років створив 5126 невдалих прототипів і витратив усі свої заощадження. Але прототип номер 5127 заробив, і сьогодні в США найбільше пилососів продається саме під брендом Dyson. Його рецепт успіху - робити те, у що ти віриш. Незалежно від того, заробиш ти на цьому гроші чи ні. Та варто звертати увагу й на українських нескорених людей. У 2015 році журнал Forbes представив перший рейтинг 30 українців, які досягли успіху до 30 років. Серед 30 найуспішніших українців – фронтвумен групи Onuka - Наталя Жижченко, одразу 7 спортсменів: футболісти Андрій Ярмоленко і Євген Коноплянка, фехтувальниця Ольга Харлан, боксери Олександр Усик та Василь Ломаченко, а також шахістки Анна та Марія Музичук. Це ті люди, які задають нові тренди і міняють суспільство не на словах, а на ділі. Якщо історії цих всесвітньовідомих особистостей схожі на казку з «хепі ендом» то можна звернутися й до історій простих людей, про яких не пишуть в статтях на кшталт «люди, які досягли успіху після невдач» чи в журналі Форбс. Для мене взірцем є моя знайома Надія Стефурак, яка взимку кілька років тому шукала ялинку на гріб своєму померлому хлопцю і під час цього невдало впала та отримала складну травму хребта . Вона не рухає нижньою частиною тіла, але її незламність допомогла їй навчитися водити машину, створити благодійну організацію для допомоги хворим діткам. Крім того, вона представляла Україну на Параолімпійських іграх 2010 і є Майстром спорту України з лижних гонок. Я пишаюся її мужністю та витримкою. Саме приклад таких людей змушує мене розуміти, що мої розчарування, після яких я хочу здатися – це дрібниці. Це мотивує мене йти далі, розуміючи, що все в моїх руках , допоки я їх не опущу. Отож, проаналізувавши життєвий шлях людей, які завдяки своїм прагненням і мріям досягли успіху, можна було б цілком погодитися з вагомістю твердження : «Я цього хочу. Значить це буде» Але у мене підкрадається сумнів, чи завжди воно має позитивне значення . А як думаєте ви: чи не переходить воно часом за межу наполегливості та впевненості у собі до егоїзму, нехтуванням інтересами інших та жорсткості. Чи мета завжди виправдовує засоби? Маю для прикладу цитати трьох людей. Гітлера: «Перед лицем великої мети ніякі жертви не здаються занадто великими» На жаль геноциди і канцтабори стали наслідком його цілеспрямованості. Усам бен Ладен: «Яке бажання понад усе для людини? Найкраще, що він може собі побажати, - це стати мучеником. Я хочу стати мучеником в боротьбі проти ворогів» Напевно всі знають, яким мучеником став бен Ладен і скільки людей загинуло 11 вересня 2001 року через теракт, до якого ймовірно був причетний цей мученик. "Моторола" :"Хочу вбиваю, хочу - ні". А й справді для того, щоб жорстоко вбити 15 українських кіборгів йому потрібно було тільки бажання. Тому, часом варто розуміти, що ніяка найвеличніша ціль не може виправдати жорстокі засоби. Як підсумок, маю на меті ознайомити вас з вісьмома простими секретами успіху: 1. Будьте уважні до того, що відбувається довкола. 2. Управляйте емоціями Часом дайвери з аквалангами гинуть, навіть коли у них ще є запас кисню. Як це можливо? Щось іде не так, вони панікують і інстинктивно виштовхують регулятор .Тому варто виховувати в собі психологічну стійкість. 3. Навчіться кидати справи Багато хто з вас, напевно, здивується: «Секрет завзятості - вміння йти і не доводити щось до кінця?» Але ви можете робити, що завгодно, тільки тоді, коли відмовляєтеся від ідеї, що потрібно зуміти зробити все. 4. Готуйтеся - навіть коли готуватися вже пізно. Можливо, цей варіант не спрацював сьогодні, але обов’язково спрацює завтра. 5. Праця, праця і ще раз праця Праця вселяє в мозок порядок.. І, вірите чи ні, ми більш щасливі, коли працюємо. 6. Вважайте ситуацію грою. І встановлюйте свої правила гри . 7 Шукайте допомоги і допомагайте самі 8. Майте ілюзії Маршалл Голдсміт вивчав неймовірно успішних людей, і, зібравши безліч даних, зрозумів, що у них спільного: «Та вони схиблені!» Наявність ілюзій не варто сприймати як щось погане. Проте, потрібно розмежовувати ілюзії від реальності. Тобто сприймайте світ адекватно - але вірте, що ви надзвичайний. Отож, дуже важливо досягнути в своєму житті мети. Проте, як говорила Марва Коллніз: «Успіх не приходить, до нього добираються тільки найбільш наполегливі і працелюбні». Багато бізнесменів, розповідаючи про історію свого успіху, вимовляють одну фразу: "Гроші лежали на землі, їх потрібно було тільки підняти ". Але от чомусь ніхто з них не уточнює, скільки разів для цього потрібно було зігнутися.. «Падіння - як стверджує Конрад Аденауер, - це не небезпечно, і не ганебно, залишатися лежати - це і те, і інше». Та цілеспрямовано йдучи до своєї мети, не варто забувати слова Альберта Ейнштейна: « Ніяка мета не настільки висока, щоб виправдовувала негідні засоби для її досягнення». Насамкінець пропоную вам уривок з моєї улюбленої комедії «Півтора шпигуна». Ну що ж, дорогі мої друзі, бажаю вам завжди бути впевненими у своїх мріях і бажаннях та ніколи не здаватися. Я у вас вірю, ви справді зможете здійснити свої мрії. Дякую за увагу!
З епохи відродження до нас дійшла влучна цитата Леонардо да Вінчі : « Люди розмовлятимуть один із одним на відстані, із найвіддаленіших куточків, і будуть одне одному відповідати». А тоді, на початку XV століття, німецький військовий інженер Конрад Кісер пропонує пристрій для дихання під водою , а вже в 1459 році його співвітчизник Ганс Тальхоффер подає удосконалену версію : підводний костюм. Ці зображення можна вважати прототипами акваланга Жака-Іва Кусто, винайденого лише в середині XX століття. Такі приклади в історії не поодинокі, і це спонукає до визначення « візіонера» - людини, яка відчуває майбутнє. Варто лише зачекати, адже за словами Жуля Верна : « Настане час, коли наука випередить фантазію».
До теми майбутнього нерідко зверталися в кінематографі, ще на початках його становлення, у 1927 році світ побачила стрічка «Metropolis». Цей фільм про майбутнє 2026 року, що рухається у руйнівному темпі. Багато сучасних дослідників підтримують бачення світу, яке показане у «Metropolis» – поділ на «рай» та «пекло». Де у першому панує демократія та люди користуються найвищими здобутками прогресу, а у другому – безлад та людей прирівнюють до машин. Фільм влучно починається та закінчується з фразою : « Посередником між головою та руками має бути серце». І навіть сьогодні тема майбутнього в мистецтві залишається актуальною. Зокрема дедалі більшої популярності набуває телесеріал «Чорне дзеркало». Яке поряд із найновітнішими відкриттями сатирично розкриває взаємовідносини між людьми. Чи дивилися ви цей серіал? Поряд із кіномистецтвом так само активним є і експозиційне мистецтво, яке збирає до купи усі здобутки з певної теми. Чудовим прикладом є виставка Metropolis, відкриття якої нещодавно відбулося у центрі архітектури, дизайну та урбаністики Порохова вежа.
Якщо перейти до наукового дискурсу, американський професор Мічіо Каку в інтерв’ю газеті The Times розповів, яким буде світ у найближчому та віддаленому майбутньому. Варто підкреслити, що прогнози не мають нічого спільного з творчістю фантастів і засновані на реальних наукових відкриттях.
Так, Каку вважає, що вже до 2030 року в світі з’явиться новий тип контактних лінз — вони будуть здатні виходити в Інтернет. Над прототипом такого пристрою вже працює професор Бабак Парвіз з Університету Вашингтона. Їх фукнціонал відрізняється від звичайних лінз: окуляри з виходом в Інтернет зможуть «показувати» перед очима користувачів віртуальну реальність. Там буде функція швидкого розпізнавання обличь і можливість автоматичного перекладу «на льоту» іноземних мов. Звучить як фантастика, але вчені кажуть, що ніякої магії немає: функції розпізнавання обличчя і розпізнавання мови вже існують. Не проблема в майбутньому буде зробити і мініатюрний комп’ютер, який поміститься в тонке тіло очних лінз.
У вільному продажу повинні з’явитися також різні «запчастини» для людських організмів. Сьогодні новітні біотехнології дозволяють вченим без особливих проблем «вирощувати» в лабораторних умовах нові хрящі, носи, вуха, кровоносні судини, серцеві клапани, сечові міхури і т.д. На губковидній пластиковій основі висіваються стовбурові клітини з ДНК пацієнта. Коли до клітин додають каталізатор, вони починають дуже швидко рости і розмножуватися. Так з’являються спочатку живі тканини, а потім і цілі органи. Про ці технології розповідав Ентоні Атала з Університету Уейк-Форест.
Кажуть, що вже через 20 років суспільство опанує можливостями телепатії. Інженери з японської компанії Honda вже навчилися створювати роботів, які управляються пацієнтами силою думки. Кендрік Кей з Каліфорнійського університету в Берклі говорить, що поява телепатів в майбутньому неминуче. І ніяких надздібностей людині для цього не знадобиться.
До 2070 року вчені планують повернути до життя багатьох представників фауни. За зразками ДНК, взятих через 25 років після загибелі тварини, вчені змогли клонувати їх в Бразилії. Геном неандертальця вже розшифровано. І в наукових колах всерйоз говорять про можливе відродження цього виду людини. Роберт Ланза з корпорації Advanced Cell Technology каже, що на шляху науки в цій галузі є тільки одна проблема — етична. «З технічної і теоретичної точок зору, все можливо. Зараз потрібно просто вирішити, чи необхідно цим займатися », — каже він.
Але, поза сумнівами, вчені будуть розвивати технології, які дозволять в майбутньому уповільнити наше старіння. Відповідні експерименти вже проводять на комахах і деяких тваринах. Виявляється, 30% -е продовження життя дуже просто: достатньо на 30% знизити споживання калорій середнім американцем або європейцем. В майбутньому ж продовжувати життя можна буде сотнею технологічних способів.
Але найцікавіше, що до 2100 року в світі з’являться технології «програмованої матерії». З’являться матеріали, форму яких зможуть програмувати комп’ютери. Вже створені мікрочіпи розміром з вушко шпильки, які без проблем можуть перегруповуватися під впливом електричних розрядів. Вони можуть приймати форму листа паперу, або чашки, чи тарілки. Не виключено, пише The Times, що в майбутньому «цілі міста будуть виникати після натискання однієї кнопки».
Родні Брукс із Массачусетського технологічного університету чекає від нового століття «злиття» з роботами». Він каже, що в майбутньому наші тіла піддадуться радикальним генетичним змінам. А навколо нас усюди будуть розумні людиноподібні роботи. Вони будуть настільки досконалими, що людей і роботів в повсякденному житті буде важко відрізнити один від одного. Та й самі люди стануть частково кіборгами. «Теорія Дарвіна перестане працювати, межі між біологією і кібернетикою будуть розмиті», — говорить учений.
Отже, світ дуже стрімко розвивається та змінюється. І важко уявити, що ще 100 років тому люди і мріяти не могли про смартфони та Інтернет. Те, якими будуть подальші зміни залежить від нас. А яким ви бачите світ через 20 років?
Благодійна акція «Подаруй дітям дитинство»
22 листопада 2018 р. студенти Інституту гуманітарних і соціальних наук (кафедра політології та міжнародних відносин) долучилися до благодійної акції «Подаруй дітям дитинство», яку організували студенти Інституту права та психології за сприяння кафедри української мови.