Відмінності між версіями «Юліан Захарієвич»
(→Біографічна довідка) |
(додано примітки) |
||
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
* Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка | * Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка | ||
* Костел і монастир сестер францисканок (1876–1888 рр., вул. Лисенка, 43) | * Костел і монастир сестер францисканок (1876–1888 рр., вул. Лисенка, 43) | ||
| + | |||
| + | ==Примітки== | ||
| + | |||
| + | * [https://photo-lviv.in.ua/lytsar-z-lvyhorodu-yulian-zaharevych/ Лицар з Львигороду Юліан Захарієвич] | ||
| + | * [https://project121195.tilda.ws/page436095.html Юліан Захарієвич] | ||
| + | * [https://rus.lb.ua/blog/art_calendar/311329_17_lipnya_yulian_zaharevich.html Юліан Захарієвич] | ||
| + | * [https://zahid.espreso.tv/avstriyske-oblichchya-lvova-shcho-varto-znati-pro-arkhitektora-zakharievicha Австрійське обличчя Львова: що варто знати про архітектора Захарієвича] | ||
| + | * [https://spadshchyna.lviv.ua/igor-zhuk-zahariyevychi-pivstolittya-buly-zakonodavczyamy-stylyu-lvivskoyi-arhitektury/ Захарієвичі півстоліття були законодавцями стилю львівської архітектури] | ||
| + | * [https://lia.lvivcenter.org/uk/events/5-congress-of-technics/ П'ЯТИЙ З'ЇЗД ПОЛЬСЬКИХ ТЕХНІКІВ 8-11 ВЕРЕСНЯ 1910] | ||
| + | * [https://vgolos.ua/news/nove-zhittya-dlya-villi-yuliietki_1407970.html «Юлієтка» — архітектурний скарб ХІХ століття] | ||
| + | * [https://urbisair.com.ua/architecture/vitrazhi-lvivskykh-khramiv-foto-istoriia-lokatsii/ Вітражі львівських храмів] | ||
| + | * [https://localhistory.org.ua/rubrics/building/palats-zhevuskikh-liantskoronskikh/ Палац Жевуських-Лянцкоронських] | ||
Версія за 12:15, 29 січня 2024
| Юліан Захарієвич | |
 | |
| Дата народження | 17 липня 1837 р. |
|---|---|
| Місце народження | м. Львів |
| Помер | 27 грудня 1898 р. м. Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Alma mater | Технічна академія |
| Дата закінчення | 1857 рік |
| Вчене звання | професор |
Захарієвич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) (17 липня 1837 р. – 27 грудня 1898 р.) — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття – початку ХХ століття.
Біографічна довідка
Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захарієвича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі.
1852–1857 рр. — навчався в Цісарсько-королівській технічній академії у Львові, нині — Національний університет «Львівська політехніка».
1858 р. — закінчив Віденську політехніку, де отримав професійну освіту.
1859 р. — проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці.
З 1871 р. — професор, завідувач кафедри архітектури Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.
1881–1882 р. — ректор Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захарієвича.
З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд (Zachariewicz-Lwigród).
Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва.
27 грудня 1898 р. — помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі.
1992 року на честь Ю. Захарієвича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901–1946 рр. іменем Захарієвича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська.
1910 р. — у вестибюлі головного корпусу Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка») встановлено погруддя із зображенням Ю. Захарієвича авторства Юліуша Белтовського.
Роботи у Львові
- Проекти корпусів Національного університету «Львівська політехніка»:
- - головний корпус вул. С. Бандери, 12 (1873–1877 рр.)
- - корпус Хімічної лабораторії — нинішній хімічний корпус, пл. Св. Юра, 9 (завершений у 1876 р.)
- Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874 р.)
- Галицька ощадна каса (1888–1891 рр.), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15)
- Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889–1890 рр.), де нині розмістився музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11)
- Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка
- Костел і монастир сестер францисканок (1876–1888 рр., вул. Лисенка, 43)
Примітки
- Лицар з Львигороду Юліан Захарієвич
- Юліан Захарієвич
- Юліан Захарієвич
- Австрійське обличчя Львова: що варто знати про архітектора Захарієвича
- Захарієвичі півстоліття були законодавцями стилю львівської архітектури
- П'ЯТИЙ З'ЇЗД ПОЛЬСЬКИХ ТЕХНІКІВ 8-11 ВЕРЕСНЯ 1910
- «Юлієтка» — архітектурний скарб ХІХ століття
- Вітражі львівських храмів
- Палац Жевуських-Лянцкоронських
