Відмінності між версіями «Андрієвський Олександр Іванович»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
(→Наукова діяльність) |
||
(Не показано 15 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 43: | Рядок 43: | ||
| Власний сайт = | | Власний сайт = | ||
}} | }} | ||
− | ''' | + | '''Олександр Іванович Андрієвський''' – основоположник Львівської школи досліджень напівпровідникових матеріалів, заслужений діяч науки і техніки УРСР. |
==Коротка біографія і професійна діяльність== | ==Коротка біографія і професійна діяльність== | ||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 Харківський інститут народної освіти]. На базі фізичної лабораторії [http://www.pz.gov.ua/dept/101300 Харківського інституту інженерів залізничного транспорту] організував випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей. | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 Харківський інститут народної освіти]. На базі фізичної лабораторії [http://www.pz.gov.ua/dept/101300 Харківського інституту інженерів залізничного транспорту] організував випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей. | ||
− | У 1941 р. разом з Харківським інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У 1944 р. захистив кандидатську дисертацію, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, з 1947 р. – доцент. <ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : | + | У 1941 р. разом з Харківським інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У 1944 р. захистив кандидатську дисертацію, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, з 1947 р. – доцент. <ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 15–17.</ref> |
− | У 1945 р. направлений у [[Львівський політехнічний інститут]] на посаду завідуючого кафедрою фізики<ref> | + | У 1945 р. направлений у [[Львівський політехнічний інститут]] на посаду завідуючого кафедрою фізики<ref>[https://lpnu.ua/zf/istoriia-kafedry Історія кафедри загальної фізики]</ref>, якою керував до 1975 р. |
У 1953 р. після захисту докторської дисертації став доктором технічних наук, у 1955 р. затверджений у вченому званні професора кафедри фізики. | У 1953 р. після захисту докторської дисертації став доктором технічних наук, у 1955 р. затверджений у вченому званні професора кафедри фізики. | ||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
Був керівником 40 кандидатських і восьми докторських дисертацій. | Був керівником 40 кандидатських і восьми докторських дисертацій. | ||
− | + | Упродовж 1954–1968 рр. – проректор з наукової роботи Львівського політехнічного інституту, приділяв велику увагу підготовці інженерних і науково-педагогічних кадрів. | |
О. Андрієвський – кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР. | О. Андрієвський – кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР. | ||
У 1965 р. йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР. | У 1965 р. йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР. | ||
− | |||
Помер 18 січня 1976 р. Похований на Янівському цвинтарі. | Помер 18 січня 1976 р. Похований на Янівському цвинтарі. | ||
==Наукова діяльність== | ==Наукова діяльність== | ||
− | Опублікував 200 наукових праць у галузі газового розряду електронних та іонних процесів, теорії і практики застосування напівпровідників. <ref>Памяти Александра Ивановича Андриевского : [некролог] // Физическая электроника: республик. межведомств. науч.-техн. сб. / Львовский ордена Ленина политехнический институт. | + | Опублікував 200 наукових праць у галузі газового розряду електронних та іонних процесів, теорії і практики застосування напівпровідників. <ref>Памяти Александра Ивановича Андриевского : [некролог] // Физическая электроника: республик. межведомств. науч.-техн. сб. / Львовский ордена Ленина политехнический институт. Львов : Вища шк., 1976. Вып. 12. С. 137–138.</ref> Серед його наукових робіт: "Исследование особенностей [[Файл: Физическая электроника 2.jpg|150px|thumb|left|міжвідомчий науково-технічний збірник "Физическая электроника"]]строения поликристаллического слоя меднозакисных элементов и разработка нового метода их получения" (1953 р., докторська дисертація); "Рентгенографические исследования фазового состава меднозакисного слоя при наличии химических примесей" (Львов, 1958, співавтор Г. Мочарнюк); "О вычислении энергетического спектра в полупроводниках" (1974, співавтор Я. Буджак). Відповідальний редактор республіканського міжвідомчого науково-технічного збірника «Физическая электроника». |
− | Будучи провідним фахівцем дослідження напівпровідникових матеріалів, надавав наукову допомогу багатьом працівникам кафедр львівських вищих навчальних закладів: університету, педагогічного та медичного інститутів | + | Андрієвський Олександр Іванович – засновник Львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів. Наступником став його учень – доктор фізико-математичних наук професор Йосип Набитович. |
− | + | ||
+ | Будучи провідним фахівцем дослідження напівпровідникових матеріалів, надавав наукову допомогу багатьом працівникам кафедр львівських вищих навчальних закладів: університету, педагогічного та медичного інститутів. | ||
==[[Бібліографія Олександра Андрієвського]]== | ==[[Бібліографія Олександра Андрієвського]]== | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
+ | {{reflist}} | ||
+ | (с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна |
Поточна версія на 15:22, 18 травня 2022
*Андрієвський Олександр Іванович | |
Олександр Іванович Андрієвський | |
Ім'я при народженні | Олександр |
---|---|
Дата народження | 13 (26) серпня 1900 р. |
Місце народження | Харків |
Помер | 18 січня 1976 р. Львів |
Поховання | Янівський цвинтар, Львів |
Громадянство | УРСР |
Національність | українець |
Alma mater | Харківський інститут народної освіти |
Дата закінчення | 1929 |
Спеціальність | фізик |
Галузь наукових інтересів | дослідження газового розряду і електронно-іоних процесів та напівпровідникових матеріалів |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Дата присвоєння н.с. | 1953 |
Вчене звання | професор |
Дата присвоєння в.з. | 1955 |
Почесні звання | заслужений діяч науки і техніки УРСР (1965) |
Державні нагороди | кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР |
Олександр Іванович Андрієвський – основоположник Львівської школи досліджень напівпровідникових матеріалів, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 26 серпня 1900 р. у м. Харкові.
У 1929 р. заочно закінчив Харківський інститут народної освіти. На базі фізичної лабораторії Харківського інституту інженерів залізничного транспорту організував випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей.
У 1941 р. разом з Харківським інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У 1944 р. захистив кандидатську дисертацію, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, з 1947 р. – доцент. [1]
У 1945 р. направлений у Львівський політехнічний інститут на посаду завідуючого кафедрою фізики[2], якою керував до 1975 р.
У 1953 р. після захисту докторської дисертації став доктором технічних наук, у 1955 р. затверджений у вченому званні професора кафедри фізики.
Був керівником 40 кандидатських і восьми докторських дисертацій.
Упродовж 1954–1968 рр. – проректор з наукової роботи Львівського політехнічного інституту, приділяв велику увагу підготовці інженерних і науково-педагогічних кадрів.
О. Андрієвський – кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР. У 1965 р. йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР.
Помер 18 січня 1976 р. Похований на Янівському цвинтарі.
Наукова діяльність
Опублікував 200 наукових праць у галузі газового розряду електронних та іонних процесів, теорії і практики застосування напівпровідників. [3] Серед його наукових робіт: "Исследование особенностей строения поликристаллического слоя меднозакисных элементов и разработка нового метода их получения" (1953 р., докторська дисертація); "Рентгенографические исследования фазового состава меднозакисного слоя при наличии химических примесей" (Львов, 1958, співавтор Г. Мочарнюк); "О вычислении энергетического спектра в полупроводниках" (1974, співавтор Я. Буджак). Відповідальний редактор республіканського міжвідомчого науково-технічного збірника «Физическая электроника».Андрієвський Олександр Іванович – засновник Львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів. Наступником став його учень – доктор фізико-математичних наук професор Йосип Набитович.
Будучи провідним фахівцем дослідження напівпровідникових матеріалів, надавав наукову допомогу багатьом працівникам кафедр львівських вищих навчальних закладів: університету, педагогічного та медичного інститутів.
Бібліографія Олександра Андрієвського
Примітки
- ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 15–17.
- ↑ Історія кафедри загальної фізики
- ↑ Памяти Александра Ивановича Андриевского : [некролог] // Физическая электроника: республик. межведомств. науч.-техн. сб. / Львовский ордена Ленина политехнический институт. Львов : Вища шк., 1976. Вып. 12. С. 137–138.
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна