Відмінності між версіями «Галабутська Катерина Антонівна»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
(Коротка біографія і професійна діяльність)
 
(Не показані 48 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Особа
 
{{Особа
| П.І.Б                        = *Галабутська Катерина Антонівна
+
| П.І.Б                        =Галабутська Катерина Антонівна
| Зображення (фото)            =Галабутська Катерина Антонівна.jpg
+
| Зображення (фото)            =К. Галабутська.jpg
 
| Підпис зображення (фото)      =Катерина Галабутська
 
| Підпис зображення (фото)      =Катерина Галабутська
 
| Ім'я при народженні          =Катерина
 
| Ім'я при народженні          =Катерина
Рядок 28: Рядок 28:
 
| Галузь наукових інтересів    =технологія силікатів і будівельних матеріалів; фізико-хімічні особливості глини; керамічна сировина
 
| Галузь наукових інтересів    =технологія силікатів і будівельних матеріалів; фізико-хімічні особливості глини; керамічна сировина
 
| Кваліфікаційний рівень        =
 
| Кваліфікаційний рівень        =
| Науковий ступінь              =
+
| Науковий ступінь              =доктор наук
 
| Науковий керівник            =
 
| Науковий керівник            =
 
| Дата присвоєння н_с          =1967
 
| Дата присвоєння н_с          =1967
Рядок 43: Рядок 43:
 
| Власний сайт                  =
 
| Власний сайт                  =
 
}}
 
}}
'''Галабутська Катерина Антонівна''' – мінералог, фахівець у галузі технології силікатів і будівельних матеріалів.
+
'''Катерина Антонівна Галабутська''' – мінералог, фахівець у галузі технології силікатів і будівельних матеріалів.
  
  
Рядок 49: Рядок 49:
 
Народилася 27 вересня 1898 у м. Києві.
 
Народилася 27 вересня 1898 у м. Києві.
  
У 1918 р. завершила навчання у гімназії і вступила на хімічний факультет Київського політехнічного інституту. Будучи студенткою працювала виконувачем обов’язки асистента кафедри аналітичної хімії КПІ (1921); молодшим хіміком Цибулівського цукрового заводу (1921–1923); молодшим хіміком Рижавського цукрового заводу (с. Рижавка Черкаська обл.) (1923); У 1924 р. завершила навчання в інституті.
+
У 1918 р. завершила навчання у гімназії і вступила на хімічний факультет [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F_%D0%A1%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%C2%BB Київського політехнічного інституту].  
 +
 
 +
Будучи студенткою працювала виконувачем обов’язки асистента кафедри аналітичної хімії КПІ (1921); молодшим хіміком Цибулівського цукрового заводу (1921–1923); молодшим хіміком Рижавського цукрового заводу (с. Рижавка Черкаська обл.) (1923).<ref>Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 72.</ref>
 +
У 1924 р. завершила навчання в інституті.
  
 
Упродовж 1925–1927 рр. – лаборант в Укрполітоб’єднанні в м. Києві.  
 
Упродовж 1925–1927 рр. – лаборант в Укрполітоб’єднанні в м. Києві.  
 
З 1927 р. – викладач Київського політехнічного інституту. З 1930 по 1932 рр. – завідувач технологічного відділу філіалу Українського інституту прикладної мінералогії в м. Києві. З 1932 по 1934 рр.  – науковий співробітник силікатної групи науково-дослідного сектора Київського політехнічного інституту.
 
З 1927 р. – викладач Київського політехнічного інституту. З 1930 по 1932 рр. – завідувач технологічного відділу філіалу Українського інституту прикладної мінералогії в м. Києві. З 1932 по 1934 рр.  – науковий співробітник силікатної групи науково-дослідного сектора Київського політехнічного інституту.
  
10 грудня 1934 р. затверджена у вченому званні доцента кафедри технології силікатів, а в 1938 р. присвоєно науковий ступінь кандидата технічних наук.
+
10 грудня 1934 р. затверджена у вченому званні доцента кафедри технології силікатів, а в 1938 р., без захисту дисертації, присвоєно науковий ступінь кандидата технічних наук.<ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. – Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 40–42.</ref>
  
Від 1934 до 1941 рр. – науковий співробітник Інституту мінералогічного устрою АН УРСР у Києві; під час німецької окупації – науковий співробітник Інституту геології.  
+
Від 1934 до 1941 рр. – науковий співробітник Інституту мінералогічного устрою АН УРСР у Києві. Під час німецької окупації – науковий співробітник Інституту геології.<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=28293 Енциклопедія сучасної України ]</ref>
  
Упродовж 1943–1945 рр. – доцент кафедри та завідувач лабораторії силікатів КПІ;
+
Упродовж 1943–1945 рр. – доцент кафедри та завідувач лабораторії силікатів КПІ.
З 1945 по 1949 рр. очолювала кафедру будівельних матеріалів на інженерно-будівельному факультеті ЛПІ. За цей період організувала лабораторію та розробила методичні, лабораторні вказівки стосовно програмного курсу.
+
 
 +
З 1945 по 1949 рр. очолювала кафедру будівельних матеріалів на інженерно-будівельному факультеті [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. За цей період організувала лабораторію та розробила методичні, лабораторні вказівки стосовно програмного курсу.
  
 
З 1949 до 1951 рр.  виконувала обов’язки завідувача кафедри кераміки і вогнетривів, а з 1951 р., після об’єднання кафедр технології цементу і скла, кераміки і вогнетривів працювала на посаді доцента об’єднаної кафедри технології силікатів.
 
З 1949 до 1951 рр.  виконувала обов’язки завідувача кафедри кераміки і вогнетривів, а з 1951 р., після об’єднання кафедр технології цементу і скла, кераміки і вогнетривів працювала на посаді доцента об’єднаної кафедри технології силікатів.
  
З 1966 р. – виконувач обов’язки професора кафедри. У 1967 р. захистила докторську дисертацію. Упродовж 1971–1977 рр. – професор кафедри хімічної технології силікатів.
+
З 1966 р. – виконувач обов’язки професора кафедри. У 1967 р. захистила докторську дисертацію. Упродовж 1971–1977 рр. – професор [[кафедра хімічної технології силікатів|кафедри хімічної технології силікатів]].  
  
 
Померла 14 березня 1977 р. Похована на Личаківському цвинтарі.
 
Померла 14 березня 1977 р. Похована на Личаківському цвинтарі.
  
 
==Наукова діяльність==
 
==Наукова діяльність==
 +
Напрям наукових досліджень – технологія силікатів і будівельних матеріалів; фізико-хімічні особливості глини; керамічна сировина. Обґрунтувала можливість виготовлення [[Файл: 148610054_781237175836242_9183257330904374275_n.jpg|150px |83 КБ |thumb|left| Система глина-вода  : учебное пособие]]керамічних облицювальних глазурованих плиток з легкоплавких глин на основі місцевих покладів.
 +
 +
Автор вагомих наукових праць. Серед них: «Визначення величини зерна українських каолінів за методом Шрама» (1928); «Материалы к изучению каолинов Украины» (1929); «Обесцвечивание коалинов» (1931); «Глины Западной Украины как сырье для терракоты» (1946); «Глины Львовской области как сырье для терракоты» (1946); «Сировина для будівельних матеріалів Львівської області» (1949); «Система глина–вода» (1962); «Деформація при випалі фаянсових мас» (1974).
 +
 +
Праця «Система глина–вода» (Львів, 1962) удостоєна другої премії на конкурсі українського республіканського управління Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва.
 +
 +
Член Львівського обласного правління Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва.
  
==Бібліографія Катерини Галабутської==
+
==[[Бібліографія Катерини Галабутської]]==
  
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 +
{{reflist}}
 +
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектору НТБ Войтович Ірина Остапівна

Поточна версія на 17:56, 2 лютого 2022

Галабутська Катерина Антонівна
К. Галабутська.jpg
Катерина Галабутська
Ім'я при народженні Катерина
Дата народження 27 вересня 1898 р.
Місце народження Київ
Помер 14 березня 1977 р.
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство УРСР
Alma mater Київський політехнічний інститут
Дата закінчення 1924
Спеціальність хімік
Галузь наукових інтересів технологія силікатів і будівельних матеріалів; фізико-хімічні особливості глини; керамічна сировина
Науковий ступінь доктор наук
Дата присвоєння н.с. 1967
Вчене звання професор
Дата присвоєння в.з. 1971

Катерина Антонівна Галабутська – мінералог, фахівець у галузі технології силікатів і будівельних матеріалів.


Коротка біографія і професійна діяльність

Народилася 27 вересня 1898 у м. Києві.

У 1918 р. завершила навчання у гімназії і вступила на хімічний факультет Київського політехнічного інституту.

Будучи студенткою працювала виконувачем обов’язки асистента кафедри аналітичної хімії КПІ (1921); молодшим хіміком Цибулівського цукрового заводу (1921–1923); молодшим хіміком Рижавського цукрового заводу (с. Рижавка Черкаська обл.) (1923).[1] У 1924 р. завершила навчання в інституті.

Упродовж 1925–1927 рр. – лаборант в Укрполітоб’єднанні в м. Києві. З 1927 р. – викладач Київського політехнічного інституту. З 1930 по 1932 рр. – завідувач технологічного відділу філіалу Українського інституту прикладної мінералогії в м. Києві. З 1932 по 1934 рр. – науковий співробітник силікатної групи науково-дослідного сектора Київського політехнічного інституту.

10 грудня 1934 р. затверджена у вченому званні доцента кафедри технології силікатів, а в 1938 р., без захисту дисертації, присвоєно науковий ступінь кандидата технічних наук.[2]

Від 1934 до 1941 рр. – науковий співробітник Інституту мінералогічного устрою АН УРСР у Києві. Під час німецької окупації – науковий співробітник Інституту геології.[3]

Упродовж 1943–1945 рр. – доцент кафедри та завідувач лабораторії силікатів КПІ.

З 1945 по 1949 рр. очолювала кафедру будівельних матеріалів на інженерно-будівельному факультеті Львівського політехнічного інституту. За цей період організувала лабораторію та розробила методичні, лабораторні вказівки стосовно програмного курсу.

З 1949 до 1951 рр. виконувала обов’язки завідувача кафедри кераміки і вогнетривів, а з 1951 р., після об’єднання кафедр технології цементу і скла, кераміки і вогнетривів працювала на посаді доцента об’єднаної кафедри технології силікатів.

З 1966 р. – виконувач обов’язки професора кафедри. У 1967 р. захистила докторську дисертацію. Упродовж 1971–1977 рр. – професор кафедри хімічної технології силікатів.

Померла 14 березня 1977 р. Похована на Личаківському цвинтарі.

Наукова діяльність

Напрям наукових досліджень – технологія силікатів і будівельних матеріалів; фізико-хімічні особливості глини; керамічна сировина. Обґрунтувала можливість виготовлення
Система глина-вода  : учебное пособие
керамічних облицювальних глазурованих плиток з легкоплавких глин на основі місцевих покладів.

Автор вагомих наукових праць. Серед них: «Визначення величини зерна українських каолінів за методом Шрама» (1928); «Материалы к изучению каолинов Украины» (1929); «Обесцвечивание коалинов» (1931); «Глины Западной Украины как сырье для терракоты» (1946); «Глины Львовской области как сырье для терракоты» (1946); «Сировина для будівельних матеріалів Львівської області» (1949); «Система глина–вода» (1962); «Деформація при випалі фаянсових мас» (1974).

Праця «Система глина–вода» (Львів, 1962) удостоєна другої премії на конкурсі українського республіканського управління Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва.

Член Львівського обласного правління Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва.

Бібліографія Катерини Галабутської

Примітки

  1. Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 72.
  2. Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. – Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 40–42.
  3. Енциклопедія сучасної України

(с) Дану статтю підготувала завідувач сектору НТБ Войтович Ірина Остапівна