Відмінності між версіями «Бенедикт Фулінський»

Версія за 12:07, 30 серпня 2021

Бенедикт Фуліньський (Benedykt Fuliński) – відомий зоолог та біолог, доктор філософії, професор зоології та анатомії домашніх тварин рільничо-лісового факультету Львівської політехніки.

Коротка біографія

Бенедикт Фуліньський народився 28 листопада 1881 р. в Глібовичах Свірзьких Львівського воєводства. Протягом 1894–1902 рр. навчався у гімназії м. Станиславова. У 1902 р. вступив у Львівський університет на філософський факультет, обравши предметом навчання природничі науки. Як син рільника, дитинство якого пройшло в сільсько-господарському середовищі, не міг не обрати цей напрямок навчання.

На другому році навчання захопився біологічними науками, які на той час проводили професори Бенедикт Дибовський, Юзеф Нусбаум-Гілярович, та Маріан Рациборський. Саме в них познайомився з методами наукових досліджень в області зоології та анатомії тварин.

У квітні 1908 р. отримав звання доктора філософії на підставі роботи «Про розвиток кровоносних судин у річкового рака» (німецькою мовою), а в 1917 (1918) р. – приватного доцента з зоології та порівняльної анатомії тварин філософського факультету Львівського університету.

В пошуках додаткової освіти у 1912 р. відправився до Дослідницької зоологічної станції у місті Вільфранш-сюр-Мер, середньоморського міста неподалік Ніцци. За характером досліджень, перше місце на станції займали роботи дослідження фауни, ембріології, цитології та гістології. Основними об'єктами були представники морської фауни і флори. Поступово станція з чисто зоологічної перетворилася на біологічну. Там познайомився з директором станції, відомим російським зоологом проф. М. М. Давидовим та професором Ягеллонського університету Т. Спічаковим. Під їхнім керівництвом як резидент, досліджував місцеву морську фауну. По дорозі знайомився з природничими збірками та об’єктами у Відні, Інсбруку, Будапешті, Празі.

У 1916–1917 рр. додатково вивчав на факультеті медицини у Львівському університеті анатомію і ембріологію людини у проф. Ю. Марковського, фізіологію у проф. А. Бека, лікарську хімію у проф. С. Бондзинського, паталогічну анатомію у проф. В. Новіцького і Н. Ґонсьоровського.^[1]

В 1918 р. брав активну участь в обороні м. Львова, за що і був відзначений Хрестом доблесті.

У 1912 р. він одружився зі Стефанією Гаузер, дочкою відомого польського історика, правника, письменника, першого президента Польського союзу суддів Галичини Леопольда Гаузера. Батько п’яти дітей: Андрія, Яцека, Войцеха, Стефана і доньки Єви. Про життя Б. Фулінського спогади залишила його донька Єва Надаховська.

«Життя моїх батьків, з моменту заснування їхньої сім'ї в 1912 році, було пов'язане з горою Яцека» – згадувала донька Бенедикта Фуліньського. «Батько, Бенедикт Фулінський, більшу частину свого часу проводив на роботі, де й заробляв на утримання великої сім'ї та на освіту своїх дітей. Він викладав в декількох вищих навчальних закладах Львова, був секретарем музею Дідушицького, редактором польських наукових видань… Мій батько був людиною з багатьма інтересами. Наприклад, він усе життя вдосконалював свої знання мов…».

Сім'я Фуліньських проживала у Львові за адресою генерала Я. Тарновського 82 (сьогодні вул. ім. М. Тарнавського), у власній великій віллі.

Під час першої радянської окупації в будинку проф. Бенедикта Фуліньського, проводились таємні збори та збори штабу львівської розвідувальної служби АК. Під час війни вдома у проф. Бенедикта Фулінського три місяці переховувався проф. математики Гуґо Штайнгауз з дружиною та матір'ю через своє єврейське походження.

Бенедикт Фуліньський помер у Львові 2 березня 1942 р. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

У 1946 р. сім'я Фуліньських продала свою віллу і з останнім ешелоном викладачів Львівської Політехніки виїхала до Польщі. Діти, продовжуючи родинну традицію та академічні традиції стали науковцями та займали ключові посади у польських вищих навчальних закладах та державних інституціях.

Професійна, наукова та науково-популяризаторська діяльність

Протягом 1907–1918 рр. працював гімназійним учителем м. Львова, викладав природничі науки (природничу історію, фізику, хімію, математику). У 1910–1919 рр. працював на кафедрі зоології та порівняльної анатомії тварин Львівського університету під керівництвом проф. Юзефа Нусбаум-Гіляровича.

У зв’язку з приєднанням до Львівської політехніки Рільничої академії в Дублянах і Вищої школи лісового господарства та утворенням рільничо-лісового факультету, Гроно професорів Вищої політехнічної школи запросило Б. Фуліньського на посаду заступника професора зоології і анатомії домашніх тварин на 1919–1920 навчальний рік на місце професора тих предметів в Академії в Дублянах, доктора Мечислава Ковалевського. ^[2]

2 грудня 1919 р. Міністерство віровизнання та освіти призначило Бенедикта Фуліньського екстраординарним професором (надзвичайним професором) Львівської політехніки та завідувачем кафедри «Зоології та анатомії тварин».

30 квітня 1923 р. президент ІІ Речі Посполитої призначив Б. Фуліньського ординарним (звичайним) професором зоології та анатомії тварин на рільничо-лісовому факультеті Львівської Політехніки. На посаді професора Львівської політехніки викладав зоологію для боротьби із шкідниками, анатомію домашніх тварин і загальну біологію. Під керівництвом Б. Фуліньського проводилися зоологічні, анатомічні та ентомологічні дослідження. На початку 20-х років організував навчально-наукову зоологічну лабораторію на Політехніці, яка поєднувала навчальне середовище та процеси з новим сучасним лабораторним обладнанням.

Обирався деканом загального факультету в 1923–1924 н.р., деканом рільничо-лісового факультету в 1930–1931 н.р.

Під час урочистої інавгурації 1923/24 н.р. після виступу ректора, Б. Фуліньський виступив з промовою на тему «Zagadnienie życia» («Проблеми (виклики) життя») з області натурфілософії.

Наказом 1107/к від 4 березня 1941 р. Всесоюзний комітет у справах вищої школи затвердив Бенедикта Фуліньського завідувачем кафедри зоології Львівського політехнічного інституту.

Протягом 1918–39 рр. був габілітованим доцентом із зоології та біології на математично-природничому факультеті університету Яна Казимира. Проводив лекції з різноманітних розділів зоології, в т.ч. ембріології комах, явищ реституції (повної регенерації) у тварин, вступ до лімнології тощо.

Автор більше 100 наукових розвідок та досліджень. Науково і науково-популярні статті були надруковані в журналах: «Kosmos», «Wszechświat», «Przyroda i Technika», «Przyrodnik». Серед них «O potrzebie badań fauny krajowej» (Muzeum, 1921), «Żywa przyroda w Karpatach Wschodnich» (Złoty Szlak, 1938), «O rozwoju zawiązków gruczołow rozrodczych u raka rzecznego» (Spraw. Tow. Nauk. we Lwowie. T. 11. 1922. Komunikat naukowy), «Rozmieszczenie geograficzne wypławków krynicznych w pasmie czarnohorskim na obszarze źródlisk Czeremoszu Czarnego» (Kosmos. Ser. A. T. 52).

Б. Фуліньський виголошував популярні лекції з біології та краєзнавства. До прикладу, «Kartka z filоzоfii przyrody» (Słowo polskie, 1925, maj, № 136, 137, 138, «Wykład inaguracyjny wygłoszony w auli Politechniki Lwowskiej»). Займався науково-дослідницькою роботою до кінця свого життя.

Б. Фуліньський був редактором «Zoologica Poloniae», «Kosmosu, «Przyrody i Techniki». Протягом 1922–1925 рр. був першим редактором популярного тижневика «Природа і техніка» («Przyroda i Technikа»). Він підписував журнал «Przyroda i Technika» як відповідальний редактор. Місцем роботи редактора вказував адресу редакції: Зоологічний інститут Львівської політехніки за адресою вул. Набєляка 22. Окрім щомісячника, редакція «Przyroda i Technika почала видавати науково-популярні брошури у серії «Бібліотечка природи і техніки». Бенедикт Фуліньський був редактором цієї серії.

У 1933 р. вийшов путівник-довідник «Короткий путівник по Гуцульщині від Гнітеси до Рогожі» «Krótki przewodnik po Huculszczyźnie ot Hnitesy po Rogoże», який уклав редакційний комітет під керівництвом професора Львівської Політехніки Зиґмунта Клеменсевича. Бенедикт Фуліньський став автором одного з підрозділів, під назвою «Жива природа» (флора, фауна, природні резервати).

Був неабияким любителем природи, популяризатором туризму і захисником природи.

Нагороди та членство

Серед численних наукових заслуг Б. Фуліньського було призначення його членом кореспондентом математично-природничого відділення Польської Академії знань (ПАЗ), членом математично-природничого відділення Польського наукового товариства у Львові, співробітником математично-природничої Комісії Товариства приятелів наук у Познані, співробітником фізіографічної та географічної комісії ПАЗ, членом Наукового товариства натуралістів ім. М. Коперника, Філософського товариства, Географічного товариства, Біологічного товариства, Анатомо-зоологічного товариства, Туристично-краєзнавчого товариства. У 1918–1922 рр. – вчений секретар Природничого музею ім. Дідушицьких (нині Державний природознавчий музей НАН України) .

Бібліографія праць Б. Фулінського

Примітки