Відмінності між версіями «Юрженко Тимофій Іванович»
(→Наукові праці у фонді Науково-технічної бібліотеки) |
(→Наукові праці у фонді Науково-технічної бібліотеки) |
||
| Рядок 80: | Рядок 80: | ||
==[[Бібліографія праць Т. І. Юрженка]]== | ==[[Бібліографія праць Т. І. Юрженка]]== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Примітки== | ==Примітки== | ||
Версія за 11:10, 9 липня 2021
| * Юрженко Тимофій Іванович | |
 | |
| Дата народження | 22 січня 1905 р. |
|---|---|
| Місце народження | Село Баратівка, Снігурівський район, Миколаівська область |
| Помер | 5 травня 1973 р. Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар, Львів |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Одеський сільсько-господарський інститут |
| Дата закінчення | 1928 р. |
| Спеціальність | хімік |
| Галузь наукових інтересів | засновник наукової школи поліфункціональних пероксидних модифікаторів і полімерних композиційних матеріалів |
| Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1953 р. |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1954 р. |
Юрженко Тимофій Іванович – видатний український вчений-хімік, засновник наукової школи поліфункціональних пероксидних модифікаторів і полімерних композиційних матеріалів, доктор хімічних наук, професор Львівського політехнічного інституту.
Зміст
Біографія та професійна діяльність
Тимофій Іванович Юрженко народився 22 січня 1905 р. у селі Баратівка Снігурівського району Миколаівської області у багатодітній (12 дітей) родині. Тимофій був восьмою дитиною у сім'ї. Його батько Іван Васильович – український селянин, мати Степанида Трохимівна – з польської сім'ї, померла під час голодомору. Рідний брат Тимофія Oлександр Юрженко з 1945 р. працював у Львівському політехнічному інституті на посаді доцента, очолював кафедру фізичної та колоїдної хімії. Ще один брат Тимофія – Микита Юрженко – заслужений вчитель УРСР, у 20–30-х рр. XX ст. долучався до проведення українізації на Херсонщині.
Тимофій Юрженко закінчив Херсонську середню професійну школу. Навчався в Одеському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1928 р. У 1929 р. закінчив Київську вищу школу педагогічних курсів. Викладав хімію і ботаніку в Дніпропетровському (1929–1930) та Харківському (1930–1931) сільськогосподарських технікумах. У 1931 р. служив у Червоній армії.
Протягом 1931–1934 рр. навчався в аспірантурі Науково-дослідного Ленінградського державного природничо-наукового інституту імені П. Ф. Лесгафта.
Працював старшим науковим працівником у Ленінградському всесоюзному науково-дослідному інституті відділу біохімії рослинництва протягом 1935–1937 рр. У 1937 р. Т. Юрженко захистив кандидатську дисертацію на тему «Функция каучука в области веществ у тау-кок-сагыза и кок-сагыза в связи с углеводным питанием». Протягом 1937–1938 рр. працював старшим науковим працівником Ленінградського всесоюзного науково-дослідного інституту синтетичного каучуку ім. С. Лебедєва. Був асистентом кафедри загальної і органічної хімії Ленінградського гірничого інституту у 1938–1941 рр.
Протягом 1941–1945 рр. працював старшим науковим працівником у Всесоюзному науково-дослідному інституті синтетичного каучуку ім. С. Лебедєва в Казані.
У 1945 р. виконував обов’язки доцента кафедри органічної хімії Львівського політехнічного інституту, а у 1946 р. став доцентом кафедри загальної і органічної хімії ЛПІ.
Протягом 1946–1972 рр. Т. І. Юрженко очолював кафедру органічної хімії ЛПІ (1946–1956 рр. – органічної хімії; 1956–1965 рр. – органічної хімії і технології органічного синтезу; 1965–1973 рр. – органічної хімії). Був деканом нафтового факультету протягом 1952–1957 рр. та деканом факультету технології органічних речовин протягом 1967–1973 рр.
У 1953 р. захистив докторську дисертацію на тему «Дослідження в галузі пероксидних сполук як ініціаторів полімеризації», а у 1954 р. Тимофій Юрженко став професором Львівського політехнічного інституту. З 1958 р. був старшим науковим співробітником проблемної лабораторії (НДЛ ЛПІ), у 1965 р. очолював роботи з організації проблемної лабораторії на кафедрі органічної хімії.
У 1963 р. було збудовано новий корпус під новий факультет технології органічних речовин, деканом якого було обрано професора Т.І.Юрженка у 1967 р.
21 березня 1972 р. Т. Юрженко вийшов на пенсію, працював професором-консультантом кафедри органічної хімії ЛПІ до 1973 р.
Похований Тимофій Іванович Юрженко на Личаківському цвинтарі на 5 полі.
Наукова діяльність
У період 60–80 рр. ХХ ст. на чолі з професором Т. Юрженком була сформована наукова школа кафедри органічної хімії «Поліфункціональні пероксидні модифікатори і полімерні композиційні матеріали».Тимофій Юрженко започаткував оригінальні роботи з вивчення полімеризації вінільних та дієнових мономерів у присутності радикальних ініціаторів різної будови. Інтенсивний розвиток фундаментальних досліджень сприяв трансформації наукового напряму досліджень, і на базі цих розробок у 1958 р. на кафедрі органічної хімії була створена перша в інституті проблемна лабораторія синтезу нових матеріалів, де вперше у світі було синтезовано новий клас сполук — ненасичені, здатні до полімеризації і кополімеризації пероксиди, які стали відомі як «пероксидні мономери».
Юрженко Т.І. був автором 190 наукових праць. Серед них: «Біохімія тау-сагіза» (1938); «Спосіб визначення швидкостей розчинення високомолекулярних речовин» (1939); «Синтез ненасичених сіліцій-органічних пероксидів» (1962); «Дослідження синтезу реакції органічних пероксидів» (1968).
Тимофій Юрженко є автором і співавтором 26 авторських свідоцтв на винаходи, у т.ч.: «Способ получения энергоемких веществ» №175950 (1960), «Способ повышения цетанового числа дизельных топлив» №214710 (1968); «Способ получения синтетических латексов” №238779 авт. свідоцтв. 1968 ); «Способ повышения цетанового числа и ускорения воспламенения дизельного топлива» №236897 (1968); «Способ крепления резины серной вулканизующей системы к резине со смоляной вулканизующей системой» №1277964/23 (1968).
Під його керівництвом захищена одна докторська і 20 кандидатських дисертацій. Учнями Юрженка були професори В. Пучин, С. Воронов, Л. Чуйко.
