Відмінності між версіями «Галабутська Катерина Антонівна»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
||
| Рядок 51: | Рядок 51: | ||
У 1918 р. завершила навчання у гімназії і вступила на хімічний факультет [https://kpi.ua/ Київського політехнічного інституту]. | У 1918 р. завершила навчання у гімназії і вступила на хімічний факультет [https://kpi.ua/ Київського політехнічного інституту]. | ||
| − | Будучи студенткою працювала виконувачем обов’язки асистента кафедри аналітичної хімії КПІ (1921); молодшим хіміком Цибулівського цукрового заводу (1921–1923); молодшим хіміком Рижавського цукрового заводу (с. Рижавка Черкаська обл.) (1923). | + | Будучи студенткою працювала виконувачем обов’язки асистента кафедри аналітичної хімії КПІ (1921); молодшим хіміком Цибулівського цукрового заводу (1921–1923); молодшим хіміком Рижавського цукрового заводу (с. Рижавка Черкаська обл.) (1923).<ref>Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 72.</ref> |
У 1924 р. завершила навчання в інституті. | У 1924 р. завершила навчання в інституті. | ||
Версія за 19:23, 5 лютого 2021
| *Галабутська Катерина Антонівна | |
 Катерина Галабутська | |
| Ім'я при народженні | Катерина |
|---|---|
| Дата народження | 27 вересня 1898 р. |
| Місце народження | Київ |
| Помер | 14 березня 1977 р. Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Громадянство | УРСР |
| Alma mater | Київський політехнічний інститут |
| Дата закінчення | 1924 |
| Спеціальність | хімік |
| Галузь наукових інтересів | технологія силікатів і будівельних матеріалів; фізико-хімічні особливості глини; керамічна сировина |
| Дата присвоєння н.с. | 1967 |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1971 |
Галабутська Катерина Антонівна – мінералог, фахівець у галузі технології силікатів і будівельних матеріалів.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народилася 27 вересня 1898 у м. Києві.
У 1918 р. завершила навчання у гімназії і вступила на хімічний факультет Київського політехнічного інституту.
Будучи студенткою працювала виконувачем обов’язки асистента кафедри аналітичної хімії КПІ (1921); молодшим хіміком Цибулівського цукрового заводу (1921–1923); молодшим хіміком Рижавського цукрового заводу (с. Рижавка Черкаська обл.) (1923).[1] У 1924 р. завершила навчання в інституті.
Упродовж 1925–1927 рр. – лаборант в Укрполітоб’єднанні в м. Києві. З 1927 р. – викладач Київського політехнічного інституту. З 1930 по 1932 рр. – завідувач технологічного відділу філіалу Українського інституту прикладної мінералогії в м. Києві. З 1932 по 1934 рр. – науковий співробітник силікатної групи науково-дослідного сектора Київського політехнічного інституту.
10 грудня 1934 р. затверджена у вченому званні доцента кафедри технології силікатів, а в 1938 р. присвоєно науковий ступінь кандидата технічних наук.
Від 1934 до 1941 рр. – науковий співробітник Інституту мінералогічного устрою АН УРСР у Києві. Під час німецької окупації – науковий співробітник Інституту геології.
Упродовж 1943–1945 рр. – доцент кафедри та завідувач лабораторії силікатів КПІ.
З 1945 по 1949 рр. очолювала кафедру будівельних матеріалів на інженерно-будівельному факультеті Львівського політехнічного інституту. За цей період організувала лабораторію та розробила методичні, лабораторні вказівки стосовно програмного курсу.
З 1949 до 1951 рр. виконувала обов’язки завідувача кафедри кераміки і вогнетривів, а з 1951 р., після об’єднання кафедр технології цементу і скла, кераміки і вогнетривів працювала на посаді доцента об’єднаної кафедри технології силікатів.
З 1966 р. – виконувач обов’язки професора кафедри. У 1967 р. захистила докторську дисертацію. Упродовж 1971–1977 рр. – професор кафедри хімічної технології силікатів.
Померла 14 березня 1977 р. Похована на Личаківському цвинтарі.
Наукова діяльність
Бібліографія Катерини Галабутської
Примітки
- ↑ Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 72.
