Відмінності між версіями «Андрієвський Олександр Іванович»
(→Наукова діяльність) |
(→Наукова діяльність) |
||
| Рядок 68: | Рядок 68: | ||
==Наукова діяльність== | ==Наукова діяльність== | ||
| − | Опублікував 200 наукових праць у галузі газового розряду електронних та іонних процесів, теорії і практики застосування напівпровідників. <ref> | + | Опублікував 200 наукових праць у галузі газового розряду електронних та іонних процесів, теорії і практики застосування напівпровідників. <ref>Памяти Александра Ивановича Андриевского : [некролог] // Физическая электроника: республик. межведомств. науч.-техн. сб. / Львовский ордена Ленина политехнический институт. – Львов : Вища шк., 1976. – Вып. 12. – С. 137–138.</ref> Серед його наукових робіт: "Исследование особенностей [[Файл: Физическая электроника 2.jpg|150px|thumb|left|міжвідомчий науково-технічний збірник "Физическая электроника"]]строения поликристаллического слоя меднозакисных элементов и разработка нового метода их получения" (1953 р., докторська дисертація); "Рентгенографические исследования фазового состава меднозакисного слоя при наличии химических примесей" (Львов, 1958, співавтор Г. Мочарнюк); "О вычислении энергетического спектра в полупроводниках" (1974, співавтор Я. Буджак). |
Будучи провідним фахівцем дослідження напівпровідникових матеріалів, надавав наукову допомогу багатьом працівникам кафедр львівських вищих навчальних закладів: університету, педагогічного та медичного інститутів. Основоположник Львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів. | Будучи провідним фахівцем дослідження напівпровідникових матеріалів, надавав наукову допомогу багатьом працівникам кафедр львівських вищих навчальних закладів: університету, педагогічного та медичного інститутів. Основоположник Львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів. | ||
Версія за 18:54, 28 грудня 2020
| *Андрієвський Олександр Іванович | |
 Олександр Іванович Андрієвський | |
| Ім'я при народженні | Олександр |
|---|---|
| Дата народження | 13 (26) серпня 1900 р. |
| Місце народження | Харків |
| Помер | 18 січня 1976 р. Львів |
| Поховання | Янівський цвинтар, Львів |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Харківський інститут народної освіти |
| Дата закінчення | 1929 |
| Спеціальність | фізик |
| Галузь наукових інтересів | дослідження газового розряду і електронно-іоних процесів та напівпровідникових матеріалів |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1953 |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1955 |
| Почесні звання | заслужений діяч науки і техніки УРСР (1965) |
| Державні нагороди | кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР |
Андрієвський Олександр Іванович – основоположник Львівської школи досліджень напівпровідникових матеріалів, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 26 серпня 1900 р. у м. Харкові.
У 1929 р. заочно закінчив Харківський інститут народної освіти. На базі фізичної лабораторії Харківського інституту інженерів залізничного транспорту організував випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей.
У 1941 р. разом з Харківським інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У 1944 р. захистив кандидатську дисертацію, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, з 1947 р. – доцент. [1]
У 1945 р. направлений у Львівський політехнічний інститут на посаду завідуючого кафедрою фізики[2], якою керував до 1975 р.
У 1953 р. після захисту докторської дисертації став доктором технічних наук, у 1955 р. затверджений у вченому званні професора кафедри фізики.
Був керівником 40 кандидатських і восьми докторських дисертацій.
Протягом 1954–1968 рр. – проректор з наукової роботи Львівського політехнічного інституту, приділяв велику увагу підготовці інженерних і науково-педагогічних кадрів.
О. Андрієвський – кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР. У 1965 р. йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Наступником О. Андрієвського став доктор фізико-математичних наук професор Йосип Набитович.
Помер 18 січня 1976 р. Похований на Янівському цвинтарі.
Наукова діяльність
Опублікував 200 наукових праць у галузі газового розряду електронних та іонних процесів, теорії і практики застосування напівпровідників. [3] Серед його наукових робіт: "Исследование особенностей строения поликристаллического слоя меднозакисных элементов и разработка нового метода их получения" (1953 р., докторська дисертація); "Рентгенографические исследования фазового состава меднозакисного слоя при наличии химических примесей" (Львов, 1958, співавтор Г. Мочарнюк); "О вычислении энергетического спектра в полупроводниках" (1974, співавтор Я. Буджак).
Будучи провідним фахівцем дослідження напівпровідникових матеріалів, надавав наукову допомогу багатьом працівникам кафедр львівських вищих навчальних закладів: університету, педагогічного та медичного інститутів. Основоположник Львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів. Відповідальний редактор республіканського міжвідомчого науково-технічного збірника «Физическая электроника».
Бібліографія Олександра Андрієвського
Примітки
- ↑ [Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біограф. довід. / М. І. Буцко. – Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. – С. 15–17.]
- ↑ [Історія кафедри загальної фізики]
- ↑ Памяти Александра Ивановича Андриевского : [некролог] // Физическая электроника: республик. межведомств. науч.-техн. сб. / Львовский ордена Ленина политехнический институт. – Львов : Вища шк., 1976. – Вып. 12. – С. 137–138.
