Відмінності між версіями «Казимир Зіпсер»
(→Бібліографія К. Зіпсера) |
|||
| (Не показано 26 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
}} | }} | ||
| − | ''' | + | '''Казимир Зіпсер (Kazimierz Zipser)''' – інженер-залізничник, професор, ректор [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]] у 1928–1929, 1932–1933 рр. |
==Коротка біографія== | ==Коротка біографія== | ||
| Рядок 52: | Рядок 52: | ||
Після закінчення у 1892 р. [https://uma.lvivcenter.org/uk/photos/3047 IV вищої гімназії] у Львові поступив на факультет інженерії [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]], яку закінчив у 1898 р. | Після закінчення у 1892 р. [https://uma.lvivcenter.org/uk/photos/3047 IV вищої гімназії] у Львові поступив на факультет інженерії [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]], яку закінчив у 1898 р. | ||
В студентські роки брав участь у громадській роботі: виголошував доповіді на засіданнях народно-християнського осередку «Вогнище» («Ognisko»); студент Казимир Зіпсер протягом 1896/97 навчального року очолював студентське товариство «Братня допомога» (Bratnia Pomoc)<ref> Politechnika Lwowska : 1844–1945 / [kom. red. Jan Boberski et al.]. Wrocław : Wydawnictwo Politechniki Wrocławskiej, 1993. S. 523–526.</ref>. Брав участь в роботі [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Kazimierz_Zipser#/media/File:Redactors_of_%C5%BBycie_in_Lw%C3%B3w.jpg редакційної колегії] двотижневика «Життя» (Życie), який виходив у Львові. | В студентські роки брав участь у громадській роботі: виголошував доповіді на засіданнях народно-християнського осередку «Вогнище» («Ognisko»); студент Казимир Зіпсер протягом 1896/97 навчального року очолював студентське товариство «Братня допомога» (Bratnia Pomoc)<ref> Politechnika Lwowska : 1844–1945 / [kom. red. Jan Boberski et al.]. Wrocław : Wydawnictwo Politechniki Wrocławskiej, 1993. S. 523–526.</ref>. Брав участь в роботі [https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Kazimierz_Zipser#/media/File:Redactors_of_%C5%BBycie_in_Lw%C3%B3w.jpg редакційної колегії] двотижневика «Життя» (Życie), який виходив у Львові. | ||
| − | Згодом куратор Товариства студентів-католиків [ | + | Згодом куратор Товариства студентів-католиків [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]] «Відродження». |
===Професійна кар’єра, викладання=== | ===Професійна кар’єра, викладання=== | ||
| Рядок 58: | Рядок 58: | ||
Працював на будівництві залізниць Самбір-Сянки, в адміністрації залізниць Інсбрука та Львова, у 1911–1914 рр. на залізниці у Станіславові. | Працював на будівництві залізниць Самбір-Сянки, в адміністрації залізниць Інсбрука та Львова, у 1911–1914 рр. на залізниці у Станіславові. | ||
| − | Керував відновленням залізниць зруйнованих під час війни. З 1919 р. займав відповідальні посади в Міністерстві залізничного транспорту у Варшаві. | + | Керував відновленням залізниць зруйнованих під час війни. З 1919 р. займав відповідальні посади в Міністерстві залізничного транспорту у Варшаві. <ref> Архів Львівського політехнічного інституту. Справа № 170. Зіпсер Казимир. С. 2. </ref> |
У 1921 р. інженер К. Зіпсер отримав звання звичайного професора і посаду завідувача кафедри будівництва залізниць Львівської політехніки і почав викладати на факультетах: комунікацій і механічному, а з 1926 р. на факультеті сухопутної та водної інженерії. | У 1921 р. інженер К. Зіпсер отримав звання звичайного професора і посаду завідувача кафедри будівництва залізниць Львівської політехніки і почав викладати на факультетах: комунікацій і механічному, а з 1926 р. на факультеті сухопутної та водної інженерії. | ||
| − | На факультеті комунікацій К. Зіпсер викладав предмети: «Огляд наук про залізничний транспорт», «Засади системи залізничного транспорту, руху та залізничне обладнання», «Комерційна експлуатація залізниць», «Будівництво міських (трамвайних) колій». | + | На факультеті комунікацій К. Зіпсер викладав предмети: «Огляд наук про залізничний транспорт», «Засади системи залізничного транспорту, руху та залізничне обладнання», «Комерційна експлуатація залізниць», «Будівництво міських (трамвайних) колій». <ref> [https://delibra.bg.polsl.pl/dlibra/show-content/publication/edition/94?id=94 Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1922/1923. T. 50. We Lwowie : nakładem Politechniki, 1922. S. 25–26, 34–35.]</ref> |
| − | У 1925–1926 рр. , 1936–1937 рр. – декан факультету сухопутної та водної інженерії. | + | У 1925–1926 рр. <ref> Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1925/1926. T. 53. We Lwowie : nakładem Politechniki, 1925. S. 15. |
| + | |||
| + | </ref> , 1936–1937 рр. – декан факультету сухопутної та водної інженерії. | ||
Протягом 1928–1929 рр. і 1932–1933 рр. – ректор Львівської політехніки. | Протягом 1928–1929 рр. і 1932–1933 рр. – ректор Львівської політехніки. | ||
| Рядок 70: | Рядок 72: | ||
1925–1926 рр. – редактор журналу «Czasopismo Techniczne».У 1927 р. – заступник редактора журналу. | 1925–1926 рр. – редактор журналу «Czasopismo Techniczne».У 1927 р. – заступник редактора журналу. | ||
| − | У 1939–1941 рр. і 1944–1945 рр. працював на посаді професора у [ | + | У 1939–1941 рр. і 1944–1945 рр. працював на посаді професора у [[Львівський політехнічний інститут|Львівському політехнічному інституті]]. Під час німецької окупації у 1942–1944 рр. викладав на Технічних фахових курсах. <ref> Архів Львівського політехнічного інституту. Справа № 170. Зіпсер Казимир. С. 1, 2. </ref> |
| − | Мешкав у Львові на вул. Снопківській, 53, Кохановського, 8, Яна з Дуклі, 11. | + | Мешкав у Львові на вул. Снопківській, 53, Кохановського (тепер Костя Левицького), 8, Яна з Дуклі (тепер Художня), 11. |
| − | У 1945 р. науковець був вимушений виїхати зі Львова. У 1945–1947 рр. працював у [https://uk.wikipedia.org/wiki/ Гірничо-металургійній академії] у Кракові. | + | У 1945 р. науковець був вимушений виїхати зі Львова. У 1945–1947 рр. працював у [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%88%D0%B8%D1%86%D1%8F Гірничо-металургійній академії] у Кракові. |
| − | У 1947 р. переїхав до Вроцлава. Першого вересня 1947 р. був обраний проректором [https://pwr.edu.pl/ Вроцлавської політехніки], каденція тривала протягом 1947–1949 рр. | + | У 1947 р. переїхав до Вроцлава. Першого вересня 1947 р. був обраний проректором [https://pwr.edu.pl/uczelnia/informacje-ogolne/historia-i-rozwoj/historia?fbclid=IwAR0DGKHXLAeKRp-Zh0rrpQ0myuCczJ60mUQRiFEO8eSgKENGlXlZgbwWc_s Вроцлавської політехніки], каденція тривала протягом 1947–1949 рр. <ref> Czoch R. Politechnika Wrocławska i jej lwowskie korzenie / R. Czoch // Wrocław – Lwów, Lwów – Wrocław. Historia i wspolczesnosc. Wrocław : TRIADA, 2002. S. 7–23. </ref> У Вроцлавській політехніці з 1958 р. обіймав посаду завідуючого кафедри будівництва залізниць. |
Помер К. Зіпсер 8 червня 1961 р. у Вроцлаві. | Помер К. Зіпсер 8 червня 1961 р. у Вроцлаві. | ||
| − | === | + | === Нагороди та членство=== |
Орден Франца Йосифа (Австро-Угорщина, 1917), Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1936), Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (1950), Золотий хрест Заслуги (1954). Член Політехнічного товариства у Львові. | Орден Франца Йосифа (Австро-Угорщина, 1917), Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1936), Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (1950), Золотий хрест Заслуги (1954). Член Політехнічного товариства у Львові. | ||
| Рядок 90: | Рядок 92: | ||
{{reflist}} | {{reflist}} | ||
| + | |||
| + | (с) Дану статтю підготували: вчений секретар НТБ, к.соц.ком. Рената Самотий і гол. бібліотекарка НТБ Галина Белявська | ||
Поточна версія на 13:49, 20 грудня 2020
| Казимир Зіпсер | |
 | |
| Ім'я при народженні | Казимир |
|---|---|
| Дата народження | 02 січня 1875 |
| Місце народження | Збараж |
| Помер | 08 червня 1961 Вроцлав |
| Громадянство | Австро-Угорщина, Польська Республіка, СРСР, Польська Народна Республіка |
| Національність | поляк |
| Alma mater | Вища політехнічна школа |
| Дата закінчення | 1898 |
| Галузь наукових інтересів | залізничний транспорт |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1921 |
| Відомий у зв’язку з | був ректором Львівської політехнічної школи у 1928–1929, 1932–1933 роках |
Казимир Зіпсер (Kazimierz Zipser) – інженер-залізничник, професор, ректор Львівської політехніки у 1928–1929, 1932–1933 рр.
Зміст
Коротка біографія
Навчання
Казимир Зіпсер народився 2 січня 1875 р. у Збаражі в родині службовця. Рано осиротівши, він виховувався у свого дядька, фармацевта у Львові. Після закінчення у 1892 р. IV вищої гімназії у Львові поступив на факультет інженерії Вищої політехнічної школи, яку закінчив у 1898 р. В студентські роки брав участь у громадській роботі: виголошував доповіді на засіданнях народно-християнського осередку «Вогнище» («Ognisko»); студент Казимир Зіпсер протягом 1896/97 навчального року очолював студентське товариство «Братня допомога» (Bratnia Pomoc)[1]. Брав участь в роботі редакційної колегії двотижневика «Життя» (Życie), який виходив у Львові. Згодом куратор Товариства студентів-католиків Львівської політехніки «Відродження».
Професійна кар’єра, викладання
Працював на будівництві залізниць Самбір-Сянки, в адміністрації залізниць Інсбрука та Львова, у 1911–1914 рр. на залізниці у Станіславові.
Керував відновленням залізниць зруйнованих під час війни. З 1919 р. займав відповідальні посади в Міністерстві залізничного транспорту у Варшаві. [2]
У 1921 р. інженер К. Зіпсер отримав звання звичайного професора і посаду завідувача кафедри будівництва залізниць Львівської політехніки і почав викладати на факультетах: комунікацій і механічному, а з 1926 р. на факультеті сухопутної та водної інженерії. На факультеті комунікацій К. Зіпсер викладав предмети: «Огляд наук про залізничний транспорт», «Засади системи залізничного транспорту, руху та залізничне обладнання», «Комерційна експлуатація залізниць», «Будівництво міських (трамвайних) колій». [3] У 1925–1926 рр. [4] , 1936–1937 рр. – декан факультету сухопутної та водної інженерії.
Протягом 1928–1929 рр. і 1932–1933 рр. – ректор Львівської політехніки.
З 1900 року був членом Політехнічного товариства у Львові. У 1922–1923 рр. – заступник голови Товариства.
1925–1926 рр. – редактор журналу «Czasopismo Techniczne».У 1927 р. – заступник редактора журналу.
У 1939–1941 рр. і 1944–1945 рр. працював на посаді професора у Львівському політехнічному інституті. Під час німецької окупації у 1942–1944 рр. викладав на Технічних фахових курсах. [5]
Мешкав у Львові на вул. Снопківській, 53, Кохановського (тепер Костя Левицького), 8, Яна з Дуклі (тепер Художня), 11. У 1945 р. науковець був вимушений виїхати зі Львова. У 1945–1947 рр. працював у Гірничо-металургійній академії у Кракові.
У 1947 р. переїхав до Вроцлава. Першого вересня 1947 р. був обраний проректором Вроцлавської політехніки, каденція тривала протягом 1947–1949 рр. [6] У Вроцлавській політехніці з 1958 р. обіймав посаду завідуючого кафедри будівництва залізниць.
Помер К. Зіпсер 8 червня 1961 р. у Вроцлаві.
Нагороди та членство
Орден Франца Йосифа (Австро-Угорщина, 1917), Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1936), Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (1950), Золотий хрест Заслуги (1954). Член Політехнічного товариства у Львові.
Син – Тадеуш Зіпсер. Архітектор, професор, ректор Вроцлавської політехніки.
Бібліографія К. Зіпсера
Примітки
- ↑ Politechnika Lwowska : 1844–1945 / [kom. red. Jan Boberski et al.]. Wrocław : Wydawnictwo Politechniki Wrocławskiej, 1993. S. 523–526.
- ↑ Архів Львівського політехнічного інституту. Справа № 170. Зіпсер Казимир. С. 2.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1922/1923. T. 50. We Lwowie : nakładem Politechniki, 1922. S. 25–26, 34–35.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1925/1926. T. 53. We Lwowie : nakładem Politechniki, 1925. S. 15.
- ↑ Архів Львівського політехнічного інституту. Справа № 170. Зіпсер Казимир. С. 1, 2.
- ↑ Czoch R. Politechnika Wrocławska i jej lwowskie korzenie / R. Czoch // Wrocław – Lwów, Lwów – Wrocław. Historia i wspolczesnosc. Wrocław : TRIADA, 2002. S. 7–23.
(с) Дану статтю підготували: вчений секретар НТБ, к.соц.ком. Рената Самотий і гол. бібліотекарка НТБ Галина Белявська
