Відмінності між версіями «Андрієвський Олександр Іванович»
Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
}} | }} | ||
'''Андрієвський Олександр Іванович''' – основоположник Львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів | '''Андрієвський Олександр Іванович''' – основоположник Львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів | ||
+ | Зміст | ||
+ | [сховати] | ||
+ | Біографічна довідка | ||
+ | o Список праць | ||
+ | o Список публікацій | ||
+ | o Публікації про вченого | ||
'''Біографічна довідка''' | '''Біографічна довідка''' | ||
Народився у м. Харкові, українець. Після закінчення заочного Харківського інституту народної освіти у 1929 р. організував на базі фізичної лабораторії Харківського інституту інженерів залізничного транспорту випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей. У 1941 р. разом з інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У цьому ж році направлений у Львівський політехнічний інститут на посаду завідуючого кафедрою фізики, якою керував до 1975 р. | Народився у м. Харкові, українець. Після закінчення заочного Харківського інституту народної освіти у 1929 р. організував на базі фізичної лабораторії Харківського інституту інженерів залізничного транспорту випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей. У 1941 р. разом з інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У цьому ж році направлений у Львівський політехнічний інститут на посаду завідуючого кафедрою фізики, якою керував до 1975 р. |
Версія за 18:12, 4 червня 2020
Андрієвський Олександр Іванович – основоположник Львівської школи дослідження напівпровідникових матеріалів Зміст
[сховати]
Біографічна довідка o Список праць o Список публікацій o Публікації про вченого
Біографічна довідка Народився у м. Харкові, українець. Після закінчення заочного Харківського інституту народної освіти у 1929 р. організував на базі фізичної лабораторії Харківського інституту інженерів залізничного транспорту випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей. У 1941 р. разом з інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У цьому ж році направлений у Львівський політехнічний інститут на посаду завідуючого кафедрою фізики, якою керував до 1975 р.