Відмінності між версіями «Юліан Захарієвич»
(Створена сторінка: ррррр) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | {{Особа| П.І.Б = Юліан Захарієвич | |
+ | | Зображення (фото) = Julian_Zachariewicz.jpg | ||
+ | | Підпис зображення (фото) = | ||
+ | | Ім'я при народженні = | ||
+ | | Титул = | ||
+ | | Військове звання = | ||
+ | | Герб = | ||
+ | | Підпис герба = | ||
+ | | Дата народження = 17 липня 1837 р. | ||
+ | | Місце народження = м.Львів | ||
+ | | Дата смерті = 27 грудня 1898 р. | ||
+ | | Місце смерті = м.Львів | ||
+ | | Причина смерті = | ||
+ | | Поховання = Личаківський цвинтар | ||
+ | | Роки життя = | ||
+ | | Батько = | ||
+ | | Матір = | ||
+ | | Рід = | ||
+ | | Родичі = | ||
+ | | Дружина = | ||
+ | | Чоловік = | ||
+ | | Діти = | ||
+ | | Працював у містах = | ||
+ | | Громадянство = | ||
+ | | Підданство = | ||
+ | | Національність = | ||
+ | | Alma mater = | ||
+ | | Дата закінчення = | ||
+ | | Спеціальність = | ||
+ | | Галузь наукових інтересів = | ||
+ | | Кваліфікаційний рівень = | ||
+ | | Науковий ступінь = | ||
+ | | Науковий керівник = | ||
+ | | Дата присвоєння н_с = | ||
+ | | Вчене звання = | ||
+ | | Дата присвоєння в_з = | ||
+ | | Відомі учні = | ||
+ | | Відомі команди = | ||
+ | | Відомий у зв’язку з = | ||
+ | | Поточне місце роботи = | ||
+ | | Партійність = | ||
+ | | Віросповідування = | ||
+ | | Почесні звання = | ||
+ | | Нагороди = | ||
+ | | Відзнаки = | ||
+ | | Підпис = | ||
+ | | Сторінка на lp_edu_ua = | ||
+ | | Власний сайт =}} | ||
+ | |||
+ | '''Захаревич Юліан Октавіан''' (Julian Oktawian Zachariewicz) 17 липня 1837 — 27 грудня 1898 — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття — початку ХХ століття. | ||
+ | |||
+ | == Біографічні відомості == | ||
+ | Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захаревича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі. Закінчив Технічну академію (1852—1857, нині — [[Львівська політехніка]]), професійну освіту отримав у Відні (закінчив 1858, нині Віденська політехніка). 1859 року проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці. З 1871 р. професор, завідувач кафедри архітектури Львівської Політехніки. У 1881—1882 р. — ректор Політехніки. | ||
+ | Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захаревича. З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — '''Захаревич-Львігруд''' (Zachariewicz-Lwigród). Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва. | ||
+ | [[Файл:Julian_Zachariewicz_nadgr.jpg|thumb|150|left|Надгробок Юліана Захарієвича на Личаківському цвинтарі]] Помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі. | ||
+ | |||
+ | 1992 року на честь Захаревича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901—1946 роках іменем Захаревича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська. У вестибюлі головного корпусу Львівської політехніки 1910 року встановлено погруддя із зображенням Захаревича авторства Юліуша Белтовського. | ||
+ | |||
+ | == Роботи у Львові == | ||
+ | * Проекти корпусів [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]] (в ті часи — Львівська Політехнічна Школа): | ||
+ | ** головний корпус вул. С. Бандери, 12) у 1873—1877 роках; | ||
+ | ** корпус Хімічної лабораторії (нинішній хімічний корпус Львівської політехніки, пл. Св. Юра, 9) — завершений у 1876 р. | ||
+ | * Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874). | ||
+ | * Галицька ощадна каса (1888—1891), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15). | ||
+ | * Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889—1890), де нині музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11). | ||
+ | * Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка. | ||
+ | * Костел і монастир сестер францисканок (1876—1888, вул. Лисенка, 43). |
Версія за 09:37, 28 листопада 2012
Юліан Захарієвич | |
| |
Дата народження | 17 липня 1837 р. |
---|---|
Місце народження | м.Львів |
Помер | 27 грудня 1898 р. м.Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Захаревич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) 17 липня 1837 — 27 грудня 1898 — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття — початку ХХ століття.
Біографічні відомості
Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захаревича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі. Закінчив Технічну академію (1852—1857, нині — Львівська політехніка), професійну освіту отримав у Відні (закінчив 1858, нині Віденська політехніка). 1859 року проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці. З 1871 р. професор, завідувач кафедри архітектури Львівської Політехніки. У 1881—1882 р. — ректор Політехніки. Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захаревича. З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд (Zachariewicz-Lwigród). Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва.
Помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі.1992 року на честь Захаревича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901—1946 роках іменем Захаревича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська. У вестибюлі головного корпусу Львівської політехніки 1910 року встановлено погруддя із зображенням Захаревича авторства Юліуша Белтовського.
Роботи у Львові
- Проекти корпусів Львівської політехніки (в ті часи — Львівська Політехнічна Школа):
- головний корпус вул. С. Бандери, 12) у 1873—1877 роках;
- корпус Хімічної лабораторії (нинішній хімічний корпус Львівської політехніки, пл. Св. Юра, 9) — завершений у 1876 р.
- Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874).
- Галицька ощадна каса (1888—1891), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15).
- Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889—1890), де нині музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11).
- Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка.
- Костел і монастир сестер францисканок (1876—1888, вул. Лисенка, 43).