Відмінності між версіями «Петришин Галина Петрівна»
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
| Громадянство = | | Громадянство = | ||
| Національність = | | Національність = | ||
| − | | Alma mater = | + | | Alma mater = [[Львівський політехнічний інститут]] |
| Дата закінчення = | | Дата закінчення = | ||
| Спеціальність = | | Спеціальність = | ||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
| Підпис = | | Підпис = | ||
| Сторінка на lp_edu_ua =| Власний сайт =}} | | Сторінка на lp_edu_ua =| Власний сайт =}} | ||
| + | '''Петришин Галина Петрівна | ||
| + | ''' — кандидат архітектури, професор. | ||
| + | |||
| + | Архітектор, у 1979 р. закінчила Львівську політехніку з відзнакою. Захистила дисертацію «Природньо-ландшафтні основи процесу містоутворення (на прикладі західноукраїнського регіону)» на здобуття кандидата архітектури у 1990 р. у Московському Архітектурному інституті. Від 1991 р. — доцент, і від 2002 р. — професор кафедри Дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка». Від 2003 р. одночасно — гість-професор кафедри Ландшафтного проектування Західнопоморського технологічного університету у Щеціні (Польща). | ||
| + | |||
| + | Багаторазовий стипендіат Технічного університету у Відні (кафедра урбаністики та регіонального планування) та Австрійської академії наук (Комісія історичних досліджень міст), Інституту ім. Гердера у Марбургу (Німеччина). | ||
| + | |||
| + | У 1996 р. заснувала «Український центр історичного містознавства». | ||
| + | |||
| + | Член Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка та Польської Академії наук. | ||
| + | |||
| + | Організатор та учасник численних наукових конференцій як в Україні, так і за кордоном. | ||
| + | |||
| + | Співавтор науково-дослідницьких проектів із ученими Австрії («Städtebuch von Galizien», 1994-1997; «Multikulturelle Grenzstädte in Ostgalizien», 2003-2005); Німеччини («Deutsche Siedlungen in Galizien», 1998-2000); Швеції («Inter-Save», 2002-2004). | ||
| + | |||
| + | Від 1996 — керівник дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури». До сьогодні захистилось 7 здобувачів. | ||
| + | |||
| + | Від 2002 р. — вчений секретар спеціалізованої вченої ради К З5.052.11 Національного університету «Львівська політехніка» по здобуттю вченого ступеня кандидата архітектури за спеціальностями: 18.00.01 — «Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури» та 18.00.02. — «Архітектура будівель та споруд». | ||
| + | |||
| + | Протягом 30 років педагогічної діяльності опубліковано 2 методичні посібники та підручник з грифом МОНУ (у співавторстві), 19 посібників та методичних розробок до навчальних курсів «Архітектурні конструкції» «Історія архітектури України», «Архітектурне проектування», «Об’ємно-просторова композиція», «Наукові методи дослідження у містобудуванні» для спеціальності «Архітектура»; — «Композиція площини, об’єму та простору», «Матеріалознавство та архітектурні конструкції» для спеціальності «Ландшафтна архітектура»; — керівник понад 50 магістерських робіт в Україні та Польщі. | ||
| + | |||
| + | Автор понад 160 наукових статей у галузі містознавства та матеріалів конференцій в Україні, Польщі, Австрії, Словаччині, Німеччині, Литві, Росії, Швеції; науковий редактор різних наукових видань та збірників. | ||
Версія за 10:53, 23 вересня 2013
| Петришин Галина Петрівна | |
| Alma mater | Львівський політехнічний інститут |
|---|---|
| Науковий ступінь | к. арх. |
| Вчене звання | професор |
Петришин Галина Петрівна — кандидат архітектури, професор.
Архітектор, у 1979 р. закінчила Львівську політехніку з відзнакою. Захистила дисертацію «Природньо-ландшафтні основи процесу містоутворення (на прикладі західноукраїнського регіону)» на здобуття кандидата архітектури у 1990 р. у Московському Архітектурному інституті. Від 1991 р. — доцент, і від 2002 р. — професор кафедри Дизайну та основ архітектури Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка». Від 2003 р. одночасно — гість-професор кафедри Ландшафтного проектування Західнопоморського технологічного університету у Щеціні (Польща).
Багаторазовий стипендіат Технічного університету у Відні (кафедра урбаністики та регіонального планування) та Австрійської академії наук (Комісія історичних досліджень міст), Інституту ім. Гердера у Марбургу (Німеччина).
У 1996 р. заснувала «Український центр історичного містознавства».
Член Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка та Польської Академії наук.
Організатор та учасник численних наукових конференцій як в Україні, так і за кордоном.
Співавтор науково-дослідницьких проектів із ученими Австрії («Städtebuch von Galizien», 1994-1997; «Multikulturelle Grenzstädte in Ostgalizien», 2003-2005); Німеччини («Deutsche Siedlungen in Galizien», 1998-2000); Швеції («Inter-Save», 2002-2004).
Від 1996 — керівник дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 «Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури». До сьогодні захистилось 7 здобувачів.
Від 2002 р. — вчений секретар спеціалізованої вченої ради К З5.052.11 Національного університету «Львівська політехніка» по здобуттю вченого ступеня кандидата архітектури за спеціальностями: 18.00.01 — «Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури» та 18.00.02. — «Архітектура будівель та споруд».
Протягом 30 років педагогічної діяльності опубліковано 2 методичні посібники та підручник з грифом МОНУ (у співавторстві), 19 посібників та методичних розробок до навчальних курсів «Архітектурні конструкції» «Історія архітектури України», «Архітектурне проектування», «Об’ємно-просторова композиція», «Наукові методи дослідження у містобудуванні» для спеціальності «Архітектура»; — «Композиція площини, об’єму та простору», «Матеріалознавство та архітектурні конструкції» для спеціальності «Ландшафтна архітектура»; — керівник понад 50 магістерських робіт в Україні та Польщі.
Автор понад 160 наукових статей у галузі містознавства та матеріалів конференцій в Україні, Польщі, Австрії, Словаччині, Німеччині, Литві, Росії, Швеції; науковий редактор різних наукових видань та збірників.
