Перегляд вихідного коду сторінки Пелещишин Микола Андрійович

{{othernames|Пелещишин}}
{{Особа 
| ім'я                 = Пелещишин Микола Андрійович
| місце_проживання     =
| інші_імена           =
| чоловік              = 
| зображення           = Mpele.jpg
| розмір_зображення    = 262×375
| підпис_зображення    =
| ім'я_при_народженні  =
| дата_народження      = {{Дата|1933|12|19}}
| місце_народження     = [[:pl:Kobylnica Ruska|Кобильниця Руська Любачівського повіту (Польща)]]
| дата_смерті          = {{Дата|1999|07|15}}
| місце_смерті         = [[Львів]]
| причина_смерті       =
| громадянство         = [[Україна|українець]]
| національність       =
| відомий_(відома)     = 
| рід_діяльності       = [[історик]], [[археолог]], [[етнограф]]
| титул                =
| військове звання     =
| платня               =
| термін               =
| попередник           = 
| наступник            = 
| партія               =  
| головував_(-ла)      =
| віросповідування     = 
| дружина              =
| діти                 =  [[Пелещишин Андрій Миколайович]], [[Пелещишин Ростислав Миколайович]]
| родичі               =
| нагороди             =
| сторінка_в_інтернеті = 
| примітки             = 
| employer             =
| зріст                = 
| вага                 =
| герб                 =
}}
'''Пелещишин Микола Андрійович''' (*[[19 грудня]] [[1933]], [[:pl:Kobylnica Ruska|Кобильниця Руська]] &nbsp;— †[[15 липня]] [[1999]], [[Львів]])&nbsp;— [[доктор історичних наук]], [[професор]], дійсний член [[НТШ]]. Український історик, археолог, етнограф.

== Біографія ==
Народився у селі Кобильниця Руська Любачівського повіту (тепер Польща). У 1952 році закінчив Руднівську середню школу. У 1952-57 роках навчався на історичному факультеті Львівського університету ім. І.Франка.

У 1957&nbsp;р. після закінчення з відзнакою історичного факультету Львівського університету ім. І.Франка працював в Львівському обласному державному архіві. З осені 1957 року Пелещишин М. А. почав працювати під керівництвом відомого археолога Захарука Ю. над опрацюванням археологічних знахідок та підготовці наукового звіту про археологічні пам'ятки в с. Зимне.

З 1958&nbsp;р. М.&nbsp;А.&nbsp;Пелещишин з посади молодшого наукового співробітника відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові розпочав довгий та плідних шлях в археології, котрий тривав понад 40 років.

Перша друкована наукова праця М.&nbsp;А.&nbsp;Пелещишина «Нові матеріали до археологічної карти Волині» вийшла у світ у 1961 році. У 1966 році М.&nbsp;А.&nbsp;Пелещишин захистив кандидатську дисертацію на тему «Стародавнє населення Західної Волині та його етнокультурні зв'язки (5-3 тис. до н.&nbsp;е.)»

У 1971-89 рр. М.&nbsp;А.&nbsp;Пелещишин працював на посаді доцента кафедри Історії стародавнього світу і середніх віків. У 1989&nbsp;р. М. Пелещишин успішно захистив дисертацію на тему «Стародавнє населення Західної Волині та його етнокультурні зв'язки (V&nbsp;— ІІІ тис. до н.&nbsp;е.)». Роботу виконано на здобуття ступеня доктора історичних наук у галузі археології. Успішний захист дисертації відбувся в Інституті археології АН УРСР (м. Київ). З 1989&nbsp;р. по1999&nbsp;р.&nbsp;— М.Пелещишин обіймав посаду завідувача кафедри археології, античності і середньовіччя Львівського національного університету імені І.Франка.

Помер 15 липня 1999 року в обласній клінічній лікарні м. Львова. Похований поруч із дружиною, Катериною Петрівною, яку пережив на півроку, на цвинтарі у с. Брюховичі на околиці Львова.

== Наукова діяльність ==

Упродовж 1966—1969&nbsp;рр. дослідник провів цілу низку археологічних робіт на території Волинської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Закарпатської областей.

З початку 1970-х років науково-дослідна робота вченого значно розширюється. Об'єктом його уваги стали поселення стжижовської, лендельської, поморської та інших археологічних культур. Нові археологічні культури вивчалися у контексті взаємозв'язків чи взаємоконтактів з іншими регіонами, що дало змогу побачити історію стародавнього населення досліджуваного регіону в її багатовимірності та багатогранності.

Велику увагу дослідник надавав дослідженню пам'яток трипільської культури Західної Волині. Згодом «матричними» в археології України стали історичні пам'ятки трипільських племен, які дослідив М.Пелещишин поблизу волинських сіл Костянець, Листвин, Голишів,
Хорів, Лози, Тадані, Зимне та багато інших.

З другої половини 80-х років минулого століття основним об'єктом уваги дослідника стало Розточчя. З одного боку, ці землі досі залишалися слабо дослідженими, а з іншого, внаслідок освоєння нових потужностей Яворівське виробниче хімічне об'єднання «Сірка» у місцях відкритого добування сірчаної сировини проводило широкомасштабні землерийні роботи.

На прилеглих досірчаних кар'єрів землях та у місцях споруджуваних комунікацій знаходилося чимало археологічних пам'яток. Завдяки функціонуванню НДЛ-81, починаючи з 1986&nbsp;р., археологічна експедиція Львівського університету
розпочала багатолітні наукові дослідження цього регіону. На той час у межах українського Розточчя було відомо близько тридцяти різночасових археологічних пам'яток. Більшість з них недосліджувалась, а лише зафіксована внаслідок розвідкових робіт.

== Публікації ==

Опублікував понад 120 наукових праць і серед них: «Археологія Української РСР», «Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (енеолит, бронза и раннее железо)», «Древнее население Западной Волыни и его етнокультурные связи», «Стародавня Яворівщина: нариси історії та археології», «Енеолітичне поселення Зимне в Західній Волині».

Важливим моментом у діяльності вченого стала організація фахового наукового видання «Археологічні дослідження Львівського університету». Ще за життя дослідника вийшло три випуски археологічного видання, які відображали багатогранність наукових інтересів дослідника.

== Викладацька діяльність ==

Часто його статті публікувалися на сторінках Вісника та Наукових зошитів Львівського університету імені І.Франка.
Науково-дослідна робота М. Пелещишина доповнювалася значним педагогічним навантаженням. Для студентів історичного факультету Львівського університету він читав нормативні лекційні курси з основ археології, історії первісного суспільства, етнографії та інших важливих навчальних дисциплін. Нормативні лекційні курси рельєфно доповнювалися спеціальними лекційними курсами, педагогічною діяльністю на факультеті підвищення кваліфікації, роботою наукових семінарів, секцій, гуртків, тощо.
В період з 1970 до 1998&nbsp;рр. лекції професора М. Пелещишина прослухало понад 5 тисяч студентів та слухачів Львівського університету імені Івана Франка.

Багато випускників ще за життя свого учителя стали відомими дослідниками в галузі археології. Чимало колишніх учнів узяли на «озброєння» його фундаментальні та глибокі археологічні знання, які успішно використовують під час роботи в навчальних закладах та інших установах. М. Пелещишин проявив себе як добрий організатор, мудрий учитель, талановитий науковець, який своїми знаннями та вміннями зумів осягнути величезний хронологічний період, котрий вивчає археологічна наука.

На підставі досліджень М.&nbsp;А.&nbsp;Пелещишина на території Західних областей України сформувалося покоління нових спеціалістів у галузі давньої та середньовічної історії України.

== Різне ==
Батько [[Пелещишин Андрій Миколайович|Пелещишина Андрія Миколайовича]] та [[Пелещишин Ростислав Миколайович|Пелещишина Ростислава Миколайовича]]

== Джерела ==

* Берест Р., Пелещишин Н. Творчий шлях в археології професора Миколи Пелещишина // Археологічні дослідження Львівського університету. Вип. 8. 2005. С. 179—201 http://www.franko.lviv.ua/faculty/webhistory/byz/2005_08/10Berest.pdf
* Рудий В. Микола Пелещишин&nbsp;— дослідник археологічних пам'яток Розточчя // Археологічні дослідження Львівського університету. Вип. 8. 2005. С. 202—213 http://www.franko.lviv.ua/faculty/webhistory/byz/2005_08/11Rudyj.pdf
* Пелещишин М. Енеолітичне поселення Зимне в Західній Волині.- Післямова до книги.- Тернопіль .- 2004 .- 154с.

[[Категорія:Українські науковці]]
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські археологи]]
[[Категорія:Персоналії Пе]]
[[Категорія:Народились 1933]]
[[Категорія:Померли 1999]]
[[Категорія:Науковці Львівського університету]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]