Перегляд вихідного коду сторінки Історія кафедри ДОА

Кафедра здійснює базову проектну, художню й історико-теоретичну підготовку на всіх спеціальностях та спеціалізаціях Інституту архітектури за напрямами «Архітектура», «Дизайн», «Реставрація творів мистецтва» і готує фахівців у галузі дизайну — бакалавр, спеціаліст та магістр за спеціальностями «Графічний дизайн» та «Інтер’єр та обладнання».

Викладання художніх та історичних дисциплін для архітекторів здійснюється з моменту відкриття архітектурної спеціальності у Львові, тобто з 1730 р. Початки історії кафедри простежуються у створеній 1844 р. Цісарсько-королівській технічній академії. У 1872 р. було утворено кафедру рисунку і моделювання, яку очолював видатний митець італійського походження проф. Леонард Марконі.

За свою майже 150-річну історію кафедра зазнала немало реорганізаційних змін: у 1877 р. її перейменовано на кафедру рисунку, орнаментування та моделювання,у 1899–1901 рр. — рисунку і давньохристиянської та середньовічної архітектури, а від 1913 р. —
декоративного рисунку та декорування інтер’єрів. 

Після смерті проф. Л. Марконі її керівниками були видатні зодчі: проф. Теодор Тальовський (1901–1910), проф. Владислав Садловський (1911— 1935) та відомий художник професор Владислав Лам (1935–1945).

До структури кафедри входили інші кафедри: історичної архітектури, яку очолювали Михайло Ковальчук (1889–1911), проф., д. габ. Ян Сас-Зубрицький (1912–1929) та проф., д. т. н. Мар’ян Осінський (1929–1944), а також кафедра історії архітектури та естетики (1910–1912), Історії польської архітектури (1934–1944, проф., д. т. н. Мар’ян Осінський), основ композиції (д. т. н. Адам М. Мсцівуєвскі, 1944–1945).

Велику роль у формуванні кафедри відігравав проф. Юліан Захарієвич, основоположник архітектурної школи Львівської політехніки, видатний архітектор, громадський діяч, для якого синтез архітектури та мистецтва завжди був пріоритетним завданням.

Протягом 1945–1970 рр., коли архітектурний факультет було ліквідовано, художні дисципліни та історію архітектури викладали на єдиній кафедрі архітектурного проектування, яка входила до інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту.

У 1971 р. кафедру рисунку та живопису знову було виокремлено у складі відновленого архітектурного факультету. Її очолював видатний доц. Роман Липка. З 1987 р. незмінним керівником кафедри є д. арх., проф., академік Української академії архітектури і Саксонської академії мистецтв Богдан Черкес.

З 1990 р. розширено профіль роботи кафедри й відповідно перейменовано її на кафедру «Історії та художніх основ архітектури». 

Викладачі розпочали теоретичну підготовку архітекторів у галузі всесвітньої та національної історії архітектури та містобудування й історії мистецтва, а також архітектурної композиції та архітектурної графіки.

У становленні теоретичних підвалин кафедри значну роль відіграли д. арх. проф. Б. С. Черкес, к. арх., проф. Г. П. Петришин, к. арх., доц. І. А. Дида, к. арх., доц. Т. М. Клименюк, к. арх., доц. Н. А. Консулова, к. філософ. н. О. І. Ремешило-Рибчинська та інші викладачі — В. І. Кузьмич, О. Й. Лясковський, Л. Є. Нагорний, М. М. Обідняк, І. Л. Щербаков.

Навчання архітекторів і дизайнерів проводила плеяда відомих львівських митців — С. Коропчак, П. Кравченко, Г. Кічула, Я. Шеремета, Б. Попович, С. Сабан, І. Хміляр, С. Голінчак, І. Гапон, В. Липовий, Ф. Василенко, К. Лесюк, Б. Скиба та ін.

У 1998 р. на кафедрі відкрито підготовку спеціалістів у галузі «Мистецтво» за напрямом «Дизайн». 

З 2003 р. перейменовано на кафедру дизайну та основ архітектури.

У 2007 р. відкрито напрям «Реставрація творів мистецтва».