Перегляд вихідного коду сторінки Кочан Володимир Олександрович

{{Особа
| П.І.Б                         =Кочан Володимир Олександрович 
| Зображення (фото)             =Кочан_Владимир_Александрович.jpg
| Підпис зображення (фото)      =Володимир Кочан
| Ім'я при народженні           =Володимир
| Дата народження               =8 червня 1909 р.
| Місце народження              =м. Рава-Руська на Львівщині
| Дата смерті                   =30 квінтя 1988 р.
| Місце смерті                  =м. Львів
| Роки життя                    =
| Причина смерті                =
| Поховання                     =Брюховицький цвинтар під Львовом
| Титул                         =
| Герб                          =
| Підпис герба                  =
| Батько                        =
| Матір                         =
| Дружина                       =
| Чоловік                       =
| Діти                          =
| Відомі родичі                 =
| Громадянство                  =УРСР
| Національність                =українець
| Alma mater                    =Львівська політехніка 
| Дата закінчення               =1937 р.
| Спеціальність                 =електротехнік
| Військове звання              =
| Галузь наукових інтересів     =дослідження мостів постійного струму
| Кваліфікаційний рівень        =
| Науковий ступінь              =кандидат наук
| Науковий керівник             =
| Дата присвоєння н_с           =1952 р.
| Вчене звання                  =доцент    
| Дата присвоєння в_з           =1954 р.
| Відомі учні                   =
| Відомі команди                =
| Відомий у зв’язку з           =
| Поточне місце роботи          =
| Почесні звання                =
| Державні нагороди             = <!-- Ордени, медалі, іменна зброя тощо-->
| Підпис                        =
| Сторінка на lp_edu_ua         =
| Власний сайт                  =
}}


'''Кочан Володимир Олександрович – науковець, фахівець у галузі електрики, електричних вимірювань та метрології '''

==Коротка біографія і професійна діяльність==

Народився 5 червня 1909 р. в м. Рава-Руська Львівської області.

Після закінчення гімназії, у 1928 р., вступив до Львівської політехніки на електротехнічний відділ механічного факультету.<ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 67–70.</ref>

У 1937 р. закінчив навчання і став асистентом кафедри електричних вимірювань.
З вересня 1939 р. продовжив працювати у Львівській політехніці. Впродовж 1939–1941 рр. – профорг кафедри.
Від 1944 р. до 1953 р. – старший викладач кафедри електричних вимірювань електротехнічного факультету. З 1944 до 1945 – виконувач обов’язків завідувача цієї ж кафедри. За сумісництвом – старший інженер в Управлінні у справах мір і вимірювальних приладів (1944–1951).<ref name="multiple">Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 128.</ref>

Пройшов навчання у вечірньому університеті марксизму-ленінізму (1949).<ref name="multiple">Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 128.</ref>

У 1952 р. захистив кандидатську дисертацію «Теория и применение дифференциальных приборов с меднозакисными выпрямителями» і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук.
Впродовж 1953–1982 рр. – доцент кафедри електричних вимірювань і приладів.<ref name="multiple">Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 128.</ref> 

Велику увагу приділяв вдосконаленню методики викладання.

Займав посади голови цехкому електротехнічного факультету [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]], секретаря, страхделегата цехкому. Був членом редакції газети інституту (1944–1946), членом оргбюро товариства «Внтоприборпром». За сумісництвом – науковий керівник НДС-11 (1973–1975) та голова СКПБ «Микроприбор» (1976–1982); старший науковий співробітник НДЛ-11 (1982–1987).<ref name="multiple">Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 128.</ref>

За участю Володимира Кочана на львівському заводі «Теплоконтроль» розроблено і налагоджено для серійного випуску 15 найменувань електровимірювальних приладів.<ref>[https://esu.com.ua/search_articles.php?id=1194 Енциклопедія сучасної України ]</ref>  Вчений розробив низку пристроїв для перевірки електровимірювальних приладів.

Звільнений з ЛПІ за власним бажанням 1987 р. у зв’язку із виходом на пенсію.

Нагороджений почесними медалями: «Ветеран труда завода Теплоконтроль» та «40-летие Комитета стандартов».<ref name="multiple">Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 128.</ref>

Помер 30 квітня 1988 р. у Львові. Похований на Брюховицькому цвинтарі.

==Наукова діяльність==

Напрям наукових досліджень пов’язаний зі створенням приладів інформаційно-вимірювальної техніки. Найважливіші наукові розробки вченого стосуються приладів зрівноважувального перетворення, зокрема, в галузі теорії мостів постійного струму. [[Файл: Unnamed.jpg|150px |83 КБ |thumb|left| Устройство для контроля и быстрой проверки многопредельных стрелочных электроизмерительных приборов. Научные записки. 1949.]] Йому належить першість у розробці низки методів підвищення точності і чутливості засобів вимірювання.


Автор понад 500 наукових праць. Серед них: «Дифференциальные вольтметры и амперметры с меднозакисными выпрямителями» (1952); «Мостовая установка завода «Теплоконтроль»» (1960); «О возможностях устранения влияния соединительных проводов и токов утечки на результат измерения в мостах постоянного тока» (1960); «О необходимости выпуска компенсатора с регулировочным рабочим током» (1960); «Одинарно-двойной мост постоянного тока класса 0,05 с расширенным пределом измерений (1960); «Одинарный переносный мост класса 0,05 с расширенным пределом измерения» (1960);  «Потенциометрическая установка завода «Теплоконтроль»» (1960); «Универсальный переносный измерительный прибор» (1960); [[Файл: Scan_2-1.jpg|150px |83 КБ |thumb|rigth| О необходимости выпуска магазинов электрического сопротивления для поверок и устройств, использующих низкоомные термометры сопротивления. Контрольно-измерительная техника. 1966.]]«К вопросу об измерении температуры с помощью термометров сопротивления и термоэлементов» (1961); «Низкоомные платиновые термометры сопротивления для измерения температуры до 1300º и вторичные приборы к ним» (1961); «Автоматический регистрационный прибор для измерения низких температур» (1965); «Метод компенсации погрешностей, обусловленный нелинейности  характеристик термопар при измерении разности температур» (1965); «Установка для поверки термометров и цифровых вольтметров» (1970); «Расширения применения области источников питания ИПС-020 и ИПС-101» (1972); «Универсальная потенциометрическая установка для электротехнических измерений» (1972); «Измерение разности температур при помощи автоматического моста с полупроводниковымы терморезисторами» (1974); «Планировка иплатиновых термоэлектрических преобразователей в горизонтальных электрических печах» (1983).<ref name="multiple">Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 128.</ref>


Автор 120 свідоцтв на винаходи, зокрема: «Устройство для измерения температуры» (1960); [[Файл: Unnamed_koch.jpg |150px |83 КБ |thumb|left| К вопросу о повышении мощности манганиновых резисторов в приборах сопротивления. Приборы и системы управления. 1967.]] 
«Устройство для электрического измерения механических величин» (1967); «Установка для поверки автоматических компенсаторов переменного тока, работающих с TG со значениями сопротивлений чувствительных элементов при 0º C от 0, 05 до 3000 м» (1970); «Устройство для автоматического измерения, записи и сигнализации сопротивления защитного заземления» (1972); «Цифровой прибор для измерения температур» (1970); «Устройство для автоматического измерения, записи и сигнализации сопротивления сварочного контакта» (1972).<ref name="multiple">Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 128.</ref>

Учасник багатьох науково-технічних конференцій, зокрема: II Всесоюзна конференціїя з метрології і техніки точних вимірювань, м. Тбілісі (1971); III Всесоюзна нарада з напівпровідникової тензометрії, м. Новосибірськ (1971); II Республіканська конференція з методів розрахунку електричних кіл, м. Львів (1969);  III Всесоюзна конференція з феромагнетизму, м. Львів (1971).

Під керівництвом Володимира Кочана захищено 20 кандидатських дисертацій.
Вчений є одним із фундаторів львівської школи електричних вимірювань, метрології та електричної термометрії.

==[[Бібліографія Володимира Кочана]]==

== Примітки ==
{{reflist}}


(с) Дану статтю підготувала завідувач сектору НТБ Войтович Ірина Остапівна