Відмінності між версіями «Франке Ян»

Версія за 13:29, 22 січня 2024

Ян Франке
Дата народження	4 жовтня 1846 р.
Місце народження	м. Львів
Помер	6 серпня 1918 р. м. Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Роки життя	72
Alma mater	Львівська та Віденська політехніки
Дата закінчення	1869 р.
Спеціальність	механік
Вчене звання	професор
Почесні звання	Доктор Honoris Causa Львівської політехніки, член Польської академії наук

Ян Франке (4 жовтня 1846 р. – 6 серпня 1918 р.) — видатний вчений механік, ректор (1874–1875 рр.) Цісарсько-королівської технічної академії у Львові; (1880–1881 рр.; 1890–1891 рр.) Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові, тепер Національний університет «Львівська політехніка».

Біографічна довідка

Закінчив середню школу у Львові.

1864–1866 рр. — навчався два курси у Цісарсько-королівській технічній академії у Львові, тепер Національний університет «Львівська політехніка».

1866–1869 рр. — навчався на факультеті будови машин у Віденському технічному університеті.

1869–1870 рр. — вивчав математику в Цюріху та астрономію в Парижі.

Повернувшись до Львова став асистентом кафедри механіки і нарисної геометрії Львівського технічного інституту, якою керував геометр, маляр і музикант Кароль Машковський.

З 1871 р. — асистент кафедри механіки і теорії машин Цісарсько-королівської технічної академії у Львові, професор.

У Цісарсько-королівській технічній академії у Львові створено нову кафедру теоретичної механіки. Завідувачем обрано молодого, 24-річного Яна Франке (1871–1892 рр.). Згодом кафедру перейменовано на «Теоретичної механіки і теорії машин». Читав лекції для студентів-хіміків, був доцентом та викладав механіку у Вищій рільничій школі в Дублянах.

На посаді проректора та ректора бачив недостатню кількість кваліфікованих вступників, які могли навчатися в Технічній академії, тому з 1892 р., як інспектор середніх і промислових шкіл, збільшує кількість реальних і промислових шкіл. Був засновником 10 реальних шкіл, зокрема державної Промислової школи у Львові та різного типу промислових шкіл у Бучачі, Ярославі, Сулковичах, Тернополі, Станиславові (Івано-Франківськ).

З 1876 р. — член-кореспондент, а з 1885 р. — дійсний член Краківської академії наук.

1880 р. — вступив до Політехнічного товариства у Львові. Від 1895 р. — почесний член товариства.

1912 р. — Доктор Honoris Causa Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові, тепер Національний університет «Львівська політехніка». Нагороджений високими австрійськими відзнаками.

Написав підручник з обслуговування парових котлів (виданий у 1877 р., перевиданий у 1891 р., 1899 р. і ще кілька разів), видав біографію польського вченого XVII століття Яна Брожка, що грунтувалася на власній дослідній роботі з архівними даними. Автор понад 20 наукових праць з теоретичної механіки, кінематичної геометрії та історії математичних наук.

До самої смерті мешкав на вулиці Асника, 9 (нині — вул. Богомольця) у Львові.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, поле №57.