Відмінності між версіями «Технічна академія»
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
== Загальна інформація== | == Загальна інформація== | ||
Технічна академія розпочала свою роботу 4 листопада 1844 року. Її першим директором (1844 - 1848) став австрієць з Галичини, випускник Віденської політехніки, професор, доктор філософії [[Флоріан Шіндлер]]. | Технічна академія розпочала свою роботу 4 листопада 1844 року. Її першим директором (1844 - 1848) став австрієць з Галичини, випускник Віденської політехніки, професор, доктор філософії [[Флоріан Шіндлер]]. | ||
| + | |||
| + | Технічна академія винаймала приміщення в будинку Даровського, на розі нинішніх вулиць Вірменської й Театральної (Довгої). | ||
| + | |||
| + | У перші роки діяльності Академії в її складі функціонували дворічний (а від 1847–1848 н.р. — трирічний) технічний відділ, однорічний торговий відділ, а також реальна школа з дворічним терміном навчання. Працювали кафедри фізики й природознавства, вищої математики й механіки, технічної хімії. На той час у цьому навчальному закладі викладали професори математики, фізики, практичної геометрії, вексельного й торговельного права, загальної географії, бухгалтерії, німецької мови, арифметики й елементарної математики, вчителі польської, французької, англійської та італійської мов, рисунка й каліграфії. Читалися також курси християнської релігії. Навчання здійснювалось німецькою мовою. | ||
Восени 1848 року будинок Технічної академії згорів. В 1849–1850 роках приміщення Академії відбудували, але воно не могло задовольнити галицьку громадськість, оскільки в цей час у країнах Європи відбувалась технічна революція. Назріла необхідність будівництва нового приміщення, яке відповідало б вимогам політехнічної освіти. Підготовку проекту нового приміщення Академії і керівництво його будівництвом доручили архітектору [[Юліан Захарієвич|Юліану Захарієвичу]], який згодом (14 листопада 1877 року) став ректором. Будівництво головного корпусу Академії тривало 3 роки (квітень 1874 р. – жовтень 1877 р.). | Восени 1848 року будинок Технічної академії згорів. В 1849–1850 роках приміщення Академії відбудували, але воно не могло задовольнити галицьку громадськість, оскільки в цей час у країнах Європи відбувалась технічна революція. Назріла необхідність будівництва нового приміщення, яке відповідало б вимогам політехнічної освіти. Підготовку проекту нового приміщення Академії і керівництво його будівництвом доручили архітектору [[Юліан Захарієвич|Юліану Захарієвичу]], який згодом (14 листопада 1877 року) став ректором. Будівництво головного корпусу Академії тривало 3 роки (квітень 1874 р. – жовтень 1877 р.). | ||
Версія за 12:36, 28 листопада 2012
| Технічна академія |
Загальна інформація
Технічна академія розпочала свою роботу 4 листопада 1844 року. Її першим директором (1844 - 1848) став австрієць з Галичини, випускник Віденської політехніки, професор, доктор філософії Флоріан Шіндлер.
Технічна академія винаймала приміщення в будинку Даровського, на розі нинішніх вулиць Вірменської й Театральної (Довгої).
У перші роки діяльності Академії в її складі функціонували дворічний (а від 1847–1848 н.р. — трирічний) технічний відділ, однорічний торговий відділ, а також реальна школа з дворічним терміном навчання. Працювали кафедри фізики й природознавства, вищої математики й механіки, технічної хімії. На той час у цьому навчальному закладі викладали професори математики, фізики, практичної геометрії, вексельного й торговельного права, загальної географії, бухгалтерії, німецької мови, арифметики й елементарної математики, вчителі польської, французької, англійської та італійської мов, рисунка й каліграфії. Читалися також курси християнської релігії. Навчання здійснювалось німецькою мовою.
Восени 1848 року будинок Технічної академії згорів. В 1849–1850 роках приміщення Академії відбудували, але воно не могло задовольнити галицьку громадськість, оскільки в цей час у країнах Європи відбувалась технічна революція. Назріла необхідність будівництва нового приміщення, яке відповідало б вимогам політехнічної освіти. Підготовку проекту нового приміщення Академії і керівництво його будівництвом доручили архітектору Юліану Захарієвичу, який згодом (14 листопада 1877 року) став ректором. Будівництво головного корпусу Академії тривало 3 роки (квітень 1874 р. – жовтень 1877 р.).
