Відмінності між версіями «Проскуряков Віктор Іванович»
Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
| Відомі команди = | | Відомі команди = | ||
| Відомий у зв’язку з = | | Відомий у зв’язку з = | ||
| − | | Поточне місце роботи = | + | | Поточне місце роботи = кафедра дизайну архітектурного середовища |
| − | | Почесні звання = | + | | Почесні звання = академік Української Академії Архітектури |
| Державні нагороди = <!-- Ордени, медалі, іменна зброя тощо--> | | Державні нагороди = <!-- Ордени, медалі, іменна зброя тощо--> | ||
| Підпис = | | Підпис = | ||
Версія за 10:53, 16 січня 2013
| Проскуряков Віктор Іванович | |
 | |
| Дата народження | 1953 р |
|---|---|
| Місце народження | м. Борислав Львівської області Україна |
| Alma mater | Львівський політехнічний інститут |
| Дата закінчення | 1975 р. |
| Науковий ступінь | доктор архітектури |
| Вчене звання | професор |
| Поточне місце роботи | кафедра дизайну архітектурного середовища |
| Почесні звання | академік Української Академії Архітектури |
Проскуряков Віктор Іванович — доктор архітектури, професор, декан повної освіти Інституту архітектури, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища, дійсний член Української Академії Архітектури, голова західного центру-філії УАА у Львові.
Проскуряков Віктор Іванович народився 1953 р. в м. Бориславі Львівскої облачті.
В 1975 р. закінчив Львівський політехнічний інститут.
В 1972-1982 аспірант ЦНДІЕП ім. Мезенцева в Москві.
Віктор Іванович Проскуряков є:
- членом вчених рад ІАРХ та Національного університету «Львівська політехніка»; членом спеціалізованих вчених рад;
- головою Деків в ІАРХ Національного університету «Львівська політехніка», ПНТУ ім. Кондратюка, ПДАБА;
- членом експертної ради ДАК України;
- професором кафедр архітектури і дизайну в університетах Алчевська, Дніпропетровська, Дублян.
Лауреат премії ім. Миколи Островського в галузі архітектури та премій «Творення» і «Віра!» в галузі архітектурної освіти, автор близько 150 проектів та 200 опублікованих праць, серед яких 5 монографій в Україні, Росії, Польщі, Австрії, Болгарії, Італії, Франції.
