Відмінності між версіями «Веслав Степневський»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа | {{Особа | ||
| − | | П.І.Б =Веслав | + | | П.І.Б =Веслав Стемпневський* |
| Зображення (фото) =Wiesław Stępniewski.jpg | | Зображення (фото) =Wiesław Stępniewski.jpg | ||
| Підпис зображення (фото) =[http://www.samolotypolskie.pl/samoloty/2779/126/Stepniewski-Wieslaw-Zenon2 Веслав Степневський] | | Підпис зображення (фото) =[http://www.samolotypolskie.pl/samoloty/2779/126/Stepniewski-Wieslaw-Zenon2 Веслав Степневський] | ||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
}} | }} | ||
| − | Веслав | + | Веслав Стемпневський (Wiesław Zenon Stępniewski) – інженер-механік, авіаконструктор, спеціаліст з аеродинаміки гелікоптерів, технічний керівник Інституту техніки планеризму та мотопланеризму, викладач, професор Прінстонського університету. |
= Біографія = | = Біографія = | ||
| − | Веслав | + | Веслав Стемпневський народився 4 січня 1909 р. в м. Кам’янець-Подільському. Походив із старовинного шляхетського роду, гербу [https://pl.wikipedia.org/wiki/Szreniawa_(herb_szlachecki) Шреняви]. |
У 1927 р. закінчив 2-й [https://pl.wikipedia.org/wiki/Korpus_Kadet%C3%B3w_Nr_2#CITEREFZag%C3%B3rowski._Spis1926 кадетський корпус] у м. Хелмно (Торунське воєводство), після закінчення якого [1928] вступив на механічний факультет Варшавської політехніки. З 1932 р. брав активну участь у діяльності планерної секції [https://pl.wikipedia.org/wiki/Aeroklub_Warszawski Варшавського аероклубу]<ref>Z kroniki Aeroklubu Warszawskiego // Skrzydlata Polska. 1937. № 10. S. 226.</ref>. | У 1927 р. закінчив 2-й [https://pl.wikipedia.org/wiki/Korpus_Kadet%C3%B3w_Nr_2#CITEREFZag%C3%B3rowski._Spis1926 кадетський корпус] у м. Хелмно (Торунське воєводство), після закінчення якого [1928] вступив на механічний факультет Варшавської політехніки. З 1932 р. брав активну участь у діяльності планерної секції [https://pl.wikipedia.org/wiki/Aeroklub_Warszawski Варшавського аероклубу]<ref>Z kroniki Aeroklubu Warszawskiego // Skrzydlata Polska. 1937. № 10. S. 226.</ref>. | ||
| Рядок 55: | Рядок 55: | ||
У 1939 р. був евакуйований до Франції, пізніше до Англії. З 1941 р. працював керівником у відділі аеродинаміки та витривалості на заводах англійської компанії De Havilland (DHC)<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 54.</ref>. | У 1939 р. був евакуйований до Франції, пізніше до Англії. З 1941 р. працював керівником у відділі аеродинаміки та витривалості на заводах англійської компанії De Havilland (DHC)<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 54.</ref>. | ||
| − | Після війни В. | + | Після війни В. Стемпневський оселився в США та пов'язав свою діяльність з авіабудуванням спочатку з The Jet Helicopter Corporation, а з 1947 р. з компанією [https://en.wikipedia.org/wiki/Piasecki_Helicopter Piasecki Helicopter Corpporation], (пізніше [https://uk.wikipedia.org/wiki/Boeing_CH-47_Chinook Boeing Vertol]). |
| − | У 1969–1975 рр. В. | + | У 1969–1975 рр. В. Стемпневський викладав у [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Прінстонському університеті]. |
У 1990-х роках кілька разів відвідував Польщу та Варшавську політехніку. | У 1990-х роках кілька разів відвідував Польщу та Варшавську політехніку. | ||
| Рядок 69: | Рядок 69: | ||
З 1935 р. працював у [https://lpnu.ua/ Львівській політехніці] на посаді старшого асистента<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S 86.</ref>. | З 1935 р. працював у [https://lpnu.ua/ Львівській політехніці] на посаді старшого асистента<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S 86.</ref>. | ||
| − | В 1935–1939 рр. В. | + | В 1935–1939 рр. В. Стемпневський у Львівській політехніці вів заняття з механіки польотів та будови конструкції планера для авіаційної секції, які були впроваджені завдяки субсидіям [https://pl.wikipedia.org/wiki/Liga_Obrony_Powietrznej_i_Przeciwgazowej Ліги протиповітряної і газової оборони]. В 1937–1939 рр. викладав предмети з авіаційних матеріалів і виробництва планерів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 63. S. 105, 107.</ref>. |
З 1935 р. і до початку війни працював технічним керівником [https://pl.wikipedia.org/wiki/Instytut_Techniki_Szybownictwa Інституту техніки планеризму] (далі ІТП) у Львові<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 242.</ref>. Метою Інституту було створення експериментальних та серійних зразків планерів, а згодом і мотопланерів, експертна і технічна оцінка проектів, проведення досліджень у галузі аеродинаміки, механіки польотів, техніки пілотування, авіаційної метрології, метеорологічних та авіаційних матеріалів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 199.</ref>. Інститут мав відділи: конструкторський, метрологічний та аеродинамічний. Конструкторський відділ розташовувався в будинку Львівської політехніки, на вул. Сапєги 55, аеродинамічний відділ знаходився в приміщенні Львівської політехніки на вул. Сапеги 12, метеорологічний відділ знаходився в Інституті геофізики Університету ім. Яна Казимира у Львові. | З 1935 р. і до початку війни працював технічним керівником [https://pl.wikipedia.org/wiki/Instytut_Techniki_Szybownictwa Інституту техніки планеризму] (далі ІТП) у Львові<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 242.</ref>. Метою Інституту було створення експериментальних та серійних зразків планерів, а згодом і мотопланерів, експертна і технічна оцінка проектів, проведення досліджень у галузі аеродинаміки, механіки польотів, техніки пілотування, авіаційної метрології, метеорологічних та авіаційних матеріалів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 199.</ref>. Інститут мав відділи: конструкторський, метрологічний та аеродинамічний. Конструкторський відділ розташовувався в будинку Львівської політехніки, на вул. Сапєги 55, аеродинамічний відділ знаходився в приміщенні Львівської політехніки на вул. Сапеги 12, метеорологічний відділ знаходився в Інституті геофізики Університету ім. Яна Казимира у Львові. | ||
| Рядок 75: | Рядок 75: | ||
==Наукова, проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність== | ==Наукова, проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність== | ||
| − | Конструкторський відділ інституту під керівництвом В. | + | Конструкторський відділ інституту під керівництвом В. Стемпневського розробляв вдалі проекти планерів. В. Стемпневський і сам спроектував мотопланер [https://pl.wikipedia.org/wiki/ITS-8 ITS-8] та у співпраці з інженером Т. Тарчинськм розробив проект високопродуктивного планера [https://pl.wikipedia.org/wiki/TS-1/34_Promyk TS-1/34 «Промик»]. |
| − | Планер ТS-1/34 «Промик» сконструйований у 1934 р. став першою спробою в Польщі зреалізувати ідею конкурентного малого планера з невеликим розмахом крил (менше 12 м.). Будівництво прототипу затягнулося через фінансову кризу, яка в 1935–1936 рр. торкнулася планерних майстерень Авіаційної спілки у Львові. Будівництво планера завершилося на початку 1937 р. Прототип конструкції був модифікований за рахунок використання закрилок закритого потоку, розроблених інж. В. | + | Планер ТS-1/34 «Промик» сконструйований у 1934 р. став першою спробою в Польщі зреалізувати ідею конкурентного малого планера з невеликим розмахом крил (менше 12 м.). Будівництво прототипу затягнулося через фінансову кризу, яка в 1935–1936 рр. торкнулася планерних майстерень Авіаційної спілки у Львові. Будівництво планера завершилося на початку 1937 р. Прототип конструкції був модифікований за рахунок використання закрилок закритого потоку, розроблених інж. В. Стемпневським<ref>Polski szybowiec o małej rozpiętości TS-1/34 – «Promyk» // Skrzydlata Polska. 1938. № 5. S. 151.</ref>. |
| − | 3 березня 1935 р. В. | + | 3 березня 1935 р. В. Стемпневський разом з працівниками ІТП, проф. Станіславом Лукасевичем і д-р. А. Кочанським взяв участь у ІІІ Міжнародному з’їзді комісії з досліджень безмоторної планерної авіації (доповіді були представлені в публікаціях IТП)<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 217.</ref>. І надалі активно брав участь у роботі міжнародних комісій до 1939 р. |
| − | Крім звичайних планерів у Інституті техніки планеризму проектували і мотопланери. У 1935 р. розпочато роботу над мотопланером навчально-тренувального варіанту, який отримав позначення ІТS-8. Ескізний проект виконав керівник ІТП інженер В. | + | Крім звичайних планерів у Інституті техніки планеризму проектували і мотопланери. У 1935 р. розпочато роботу над мотопланером навчально-тренувального варіанту, який отримав позначення ІТS-8. Ескізний проект виконав керівник ІТП інженер В. Стемпневський. Під його керівництвом невелика команда інженерів підготувала прототип, який виявився вельми вдалим. Проект дослідного зразка виконано в 1935–1936 рр. у майстернях Авіаційної спілки у Львові. |
| − | У 1936 р. розпочалося проектування покращеної продуктивнішої версії для змагань, що отримала назву ITS-8W. Конструкторські роботи під керівництвом інж. В. | + | У 1936 р. розпочалося проектування покращеної продуктивнішої версії для змагань, що отримала назву ITS-8W. Конструкторські роботи під керівництвом інж. В. Стемпневського виконали інж. Р. Мац, інж. Ф. Котовський, З. Колодзей та Е. Бернат. Нова версія планера для змагань ITS-8W відрізнялася від версії ITS-8 більш широким розмахом крил, більш аеродинамічним фюзеляжем, подвійним вертикальним хвостом і використанням двигуна потужністю 25 кінських сил<ref>Stępniewski W. Motoszybowiec ІТS-8 / W. Stępniewski // Lwowskie Czasopismo Lotnicze. 1937. №. 1. S. 45.</ref>. Прототип почали створювати в експериментальних планерних майстернях IТП, а завершили у Львівських авіаційних майстернях. Працівники IТП після створення мотопланера 1936 р. змінили назву на Інститут техніки планеризму та мотопланеризму (далі IТПМ). |
18 травня 1938 р прототип ITS-8W піднявся у повітря. Успіх спонукав працівників інституту розробити ще один варіант цієї конструкції ІТS-8М, призначений для метеорологічних досліджень<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 436. </ref>. | 18 травня 1938 р прототип ITS-8W піднявся у повітря. Успіх спонукав працівників інституту розробити ще один варіант цієї конструкції ІТS-8М, призначений для метеорологічних досліджень<ref>Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 436. </ref>. | ||
| − | В. | + | В. Стемпневський представляв дослідження Інституту з техніки планеризму і мотопланеризму на VII Міжнародному з'їзді з досліджень безмоторної планерної авіації у м. Берні, який проходив 29 травня 1938 р. Серед наукових доповідей представлених на розгляд комісії було відзначено лекцію інж. В. Стемпневського про продуктивність малого планера з невеликим розмахом крил<ref>ISTUS 1938 r. // Życie techniczne.1938. R. 14, z. 6. S. 286.</ref>. |
| − | В 1939 р. працівники Інституту техніки планеризму та мотопланеризму, зокрема В. | + | В 1939 р. працівники Інституту техніки планеризму та мотопланеризму, зокрема В. Стемпневський та професійний пілот-випробувач Збіґнєв Жабський взяли участь в Міжнародній комісії, яка обирала та оцінювала кращу конструкцію планера для участі в Олімпійських іграх. Члени Комісії надали перевагу конструкції, яку спроектували в ІТПМ. Повітряне судно здобуло друге місце на міжнародних спортивних змаганнях<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. Lwów : Politechnika Lwowskia, 1939. T. 67. S. 275.</ref>. |
| − | В. | + | В. Стемпневський був ініціатором дослідження планерів вертикального зльоту та приземлення. Він займався, серед іншого, аеродинамічними розробками гелікоптерів, побудованих за поздовжньою схемою. |
Керував роботами на літаку вихідного зльоту і посадки в багатоплановій системі Vertol-76 (VZ-2). | Керував роботами на літаку вихідного зльоту і посадки в багатоплановій системі Vertol-76 (VZ-2). | ||
| − | Автор численних публікацій (близько 100 статей). Видав посібник з аеродинаміки вертольотів. Авор трьох монографій: «Comparative study of Soviet vs. Western helicopters», «Rotary-wing aerodynamics», «Introduction to helicopter aerodynamics». Технології розроблені В. | + | Автор численних публікацій (близько 100 статей). Видав посібник з аеродинаміки вертольотів. Авор трьох монографій: «Comparative study of Soviet vs. Western helicopters», «Rotary-wing aerodynamics», «Introduction to helicopter aerodynamics». Технології розроблені В. Стемпневським досі використовуються у виробництві гелікоптерів. |
==Нагороди та членство== | ==Нагороди та членство== | ||
| − | В 1935 р. В. | + | В 1935 р. В. Стемпневський отримав нагороду [https://pl.wikipedia.org/wiki/Krzy%C5%BC_Zas%C5%82ugi Срібний Хрест Заслуги] за внесок у розвиток та популяризацію військової авіації<ref>Tegoroczne odznaczenia za pracę w lotnictwie // Skrzydlata Polska. 1935. № 11. S. 323.</ref>. |
| − | Професор В. | + | Професор В. Стемпневський був почесним членом [https://ewikiuk.top/wiki/Vertical_Flight_Society Американського вертолітного товариства], членом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA Нью-Йоркської академії наук], членом [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%B0%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D1%96_%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8 Американського інституту аеронавтики і астронавтики] та членом [https://uk.wikisko.ru/wiki/Royal_Aeronautical_Society Королівського авіаційного товариства]. Лауреат медалі Еноха Тхуліна [https://www.iafastro.org/membership/all-members/swedish-society-for-aeronautics-and-astronautics.html Шведського авіаційного товариства] та Золотої медалі І. Б. Ласковіце Нью-Йоркської академії наук. |
= Вшанування пам'яті = | = Вшанування пам'яті = | ||
Версія за 11:41, 31 жовтня 2022
| Веслав Стемпневський* | |
 Веслав Степневський | |
| Ім'я при народженні | Веслав |
|---|---|
| Дата народження | 4 січня 1909 р. |
| Місце народження | Кам’янець-Подільський |
| Помер | 9 грудня 1998 р. Спрінгфілд, штат Пенсильванія, США |
| Поховання | кладовище у Радомі (Польща) |
| Роки життя | 89 |
| Громадянство | Російська імперія, Польська Республіка, США |
| Національність | поляк |
| Alma mater | Варшавська політехніка |
| Дата закінчення | 1935 р. |
| Спеціальність | механіка, авіація |
| Вчене звання | професор |
| Відомий у зв’язку з | науковою та професійною діяльністю |
Веслав Стемпневський (Wiesław Zenon Stępniewski) – інженер-механік, авіаконструктор, спеціаліст з аеродинаміки гелікоптерів, технічний керівник Інституту техніки планеризму та мотопланеризму, викладач, професор Прінстонського університету.
Зміст
Біографія
Веслав Стемпневський народився 4 січня 1909 р. в м. Кам’янець-Подільському. Походив із старовинного шляхетського роду, гербу Шреняви. У 1927 р. закінчив 2-й кадетський корпус у м. Хелмно (Торунське воєводство), після закінчення якого [1928] вступив на механічний факультет Варшавської політехніки. З 1932 р. брав активну участь у діяльності планерної секції Варшавського аероклубу[1].
У 1935 р. закінчив механічний факультет Варшавської політехніки, де отримав диплом інженера[2].
У 1939 р. був евакуйований до Франції, пізніше до Англії. З 1941 р. працював керівником у відділі аеродинаміки та витривалості на заводах англійської компанії De Havilland (DHC)[3].
Після війни В. Стемпневський оселився в США та пов'язав свою діяльність з авіабудуванням спочатку з The Jet Helicopter Corporation, а з 1947 р. з компанією Piasecki Helicopter Corpporation, (пізніше Boeing Vertol).
У 1969–1975 рр. В. Стемпневський викладав у Прінстонському університеті.
У 1990-х роках кілька разів відвідував Польщу та Варшавську політехніку.
Помер 9 грудня 1998 р. в США у Спрінгфілді, штат Пенсільванія. Похований 6 березня 1999 р. на польському цвинтарі в Радомі.
Професійна діяльність
Діяльність у Львівській політехніці
З 1935 р. працював у Львівській політехніці на посаді старшого асистента[4].
В 1935–1939 рр. В. Стемпневський у Львівській політехніці вів заняття з механіки польотів та будови конструкції планера для авіаційної секції, які були впроваджені завдяки субсидіям Ліги протиповітряної і газової оборони. В 1937–1939 рр. викладав предмети з авіаційних матеріалів і виробництва планерів[5].
З 1935 р. і до початку війни працював технічним керівником Інституту техніки планеризму (далі ІТП) у Львові[6]. Метою Інституту було створення експериментальних та серійних зразків планерів, а згодом і мотопланерів, експертна і технічна оцінка проектів, проведення досліджень у галузі аеродинаміки, механіки польотів, техніки пілотування, авіаційної метрології, метеорологічних та авіаційних матеріалів[7]. Інститут мав відділи: конструкторський, метрологічний та аеродинамічний. Конструкторський відділ розташовувався в будинку Львівської політехніки, на вул. Сапєги 55, аеродинамічний відділ знаходився в приміщенні Львівської політехніки на вул. Сапеги 12, метеорологічний відділ знаходився в Інституті геофізики Університету ім. Яна Казимира у Львові.
Наукова, проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність
Конструкторський відділ інституту під керівництвом В. Стемпневського розробляв вдалі проекти планерів. В. Стемпневський і сам спроектував мотопланер ITS-8 та у співпраці з інженером Т. Тарчинськм розробив проект високопродуктивного планера TS-1/34 «Промик».
Планер ТS-1/34 «Промик» сконструйований у 1934 р. став першою спробою в Польщі зреалізувати ідею конкурентного малого планера з невеликим розмахом крил (менше 12 м.). Будівництво прототипу затягнулося через фінансову кризу, яка в 1935–1936 рр. торкнулася планерних майстерень Авіаційної спілки у Львові. Будівництво планера завершилося на початку 1937 р. Прототип конструкції був модифікований за рахунок використання закрилок закритого потоку, розроблених інж. В. Стемпневським[8].
3 березня 1935 р. В. Стемпневський разом з працівниками ІТП, проф. Станіславом Лукасевичем і д-р. А. Кочанським взяв участь у ІІІ Міжнародному з’їзді комісії з досліджень безмоторної планерної авіації (доповіді були представлені в публікаціях IТП)[9]. І надалі активно брав участь у роботі міжнародних комісій до 1939 р.
Крім звичайних планерів у Інституті техніки планеризму проектували і мотопланери. У 1935 р. розпочато роботу над мотопланером навчально-тренувального варіанту, який отримав позначення ІТS-8. Ескізний проект виконав керівник ІТП інженер В. Стемпневський. Під його керівництвом невелика команда інженерів підготувала прототип, який виявився вельми вдалим. Проект дослідного зразка виконано в 1935–1936 рр. у майстернях Авіаційної спілки у Львові.
У 1936 р. розпочалося проектування покращеної продуктивнішої версії для змагань, що отримала назву ITS-8W. Конструкторські роботи під керівництвом інж. В. Стемпневського виконали інж. Р. Мац, інж. Ф. Котовський, З. Колодзей та Е. Бернат. Нова версія планера для змагань ITS-8W відрізнялася від версії ITS-8 більш широким розмахом крил, більш аеродинамічним фюзеляжем, подвійним вертикальним хвостом і використанням двигуна потужністю 25 кінських сил[10]. Прототип почали створювати в експериментальних планерних майстернях IТП, а завершили у Львівських авіаційних майстернях. Працівники IТП після створення мотопланера 1936 р. змінили назву на Інститут техніки планеризму та мотопланеризму (далі IТПМ).
18 травня 1938 р прототип ITS-8W піднявся у повітря. Успіх спонукав працівників інституту розробити ще один варіант цієї конструкції ІТS-8М, призначений для метеорологічних досліджень[11].
В. Стемпневський представляв дослідження Інституту з техніки планеризму і мотопланеризму на VII Міжнародному з'їзді з досліджень безмоторної планерної авіації у м. Берні, який проходив 29 травня 1938 р. Серед наукових доповідей представлених на розгляд комісії було відзначено лекцію інж. В. Стемпневського про продуктивність малого планера з невеликим розмахом крил[12].
В 1939 р. працівники Інституту техніки планеризму та мотопланеризму, зокрема В. Стемпневський та професійний пілот-випробувач Збіґнєв Жабський взяли участь в Міжнародній комісії, яка обирала та оцінювала кращу конструкцію планера для участі в Олімпійських іграх. Члени Комісії надали перевагу конструкції, яку спроектували в ІТПМ. Повітряне судно здобуло друге місце на міжнародних спортивних змаганнях[13].
В. Стемпневський був ініціатором дослідження планерів вертикального зльоту та приземлення. Він займався, серед іншого, аеродинамічними розробками гелікоптерів, побудованих за поздовжньою схемою.
Керував роботами на літаку вихідного зльоту і посадки в багатоплановій системі Vertol-76 (VZ-2).
Автор численних публікацій (близько 100 статей). Видав посібник з аеродинаміки вертольотів. Авор трьох монографій: «Comparative study of Soviet vs. Western helicopters», «Rotary-wing aerodynamics», «Introduction to helicopter aerodynamics». Технології розроблені В. Стемпневським досі використовуються у виробництві гелікоптерів.
Нагороди та членство
В 1935 р. В. Стемпневський отримав нагороду Срібний Хрест Заслуги за внесок у розвиток та популяризацію військової авіації[14].
Професор В. Стемпневський був почесним членом Американського вертолітного товариства, членом Нью-Йоркської академії наук, членом Американського інституту аеронавтики і астронавтики та членом Королівського авіаційного товариства. Лауреат медалі Еноха Тхуліна Шведського авіаційного товариства та Золотої медалі І. Б. Ласковіце Нью-Йоркської академії наук.
Вшанування пам'яті
У його честь названа одна з лекційних аудиторій факультету енергетики та літакобудування Варшавської політехніки.
Примітки
- ↑ Z kroniki Aeroklubu Warszawskiego // Skrzydlata Polska. 1937. № 10. S. 226.
- ↑ Skład osobowy i plan studiów na rok akademicki 1934/35. Warszawa : Politechnika Warszawska, 1934. T. 20. S. 78.
- ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 54.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S 86.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 63. S. 105, 107.
- ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 242.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 199.
- ↑ Polski szybowiec o małej rozpiętości TS-1/34 – «Promyk» // Skrzydlata Polska. 1938. № 5. S. 151.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 217.
- ↑ Stępniewski W. Motoszybowiec ІТS-8 / W. Stępniewski // Lwowskie Czasopismo Lotnicze. 1937. №. 1. S. 45.
- ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 436.
- ↑ ISTUS 1938 r. // Życie techniczne.1938. R. 14, z. 6. S. 286.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. Lwów : Politechnika Lwowskia, 1939. T. 67. S. 275.
- ↑ Tegoroczne odznaczenia za pracę w lotnictwie // Skrzydlata Polska. 1935. № 11. S. 323.
Бібліографія праць Веслава Степневського
(с) Дану статтю підготувалa головна бібліотекарка к.і.н. Ірина Франкків.
