Збігнєв Кшивоблоцький

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Кшивоблоцький Збігнєв *
Ім'я при народженні Збігнєв Маріан
Дата народження 29 липня 1904 р.
Місце народження Львів
Помер 12 грудня 1978 р.
Іст-Лансінг, Мічиган, США
Роки життя 74
Громадянство Австро-Угорщина, Польська Республіка, США
Національність поляк
Alma mater Львівська політехніка
Дата закінчення 1936 р.
Спеціальність механіка, авіація
Вчене звання професор
Відомий у зв’язку з науковою та професійною діяльністю

Збігнєв Маріан Кшивоблоцький (Zbigniew Maria Krzywobłocki (Krzywobłocki-Leliwa)) – авіаційний інженер, професор аеронавтики та космонавтики, викладач Львівської політехніки, професор Політехнічного інституту Брукліна в Нью-Йорку, Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн та Мічиганського університету в Анн-Арборі.

Біографія

Збігнєв Кшивоблоцький народився 29 липня 1904 р. у Львові в шляхетській родині (гербу Леліва), син Бенедикта та Станіслави з роду Циммер.

У 1929-1932 рр., ще будучи студентом Львівської політехніки, працював заступником асистента кафедри нарисної геометрії[1] . 1932-1933 рр. – заступник асистента кафедри будівництва машин Львівської політехніки [2].

У 1935-1936 рр. Збігнєв Кшивоблоцький – молодший асистент ІІ кафедри механіки Львівської політехніки[3].

У 1936 р. закінчив навчання на механічному факультеті у Львівській політехніці та отримав диплом інженера[4]. Протягом 1928-1936 рр. читав лекції для пілотів військового аеродрому в Скнилові, біля Львова.

У 1934–1936 рр. в Інституті техніки планеризму у Львівській політехніці, проводив дослідження щодо використання порохових ракет в авіації[5].

У 1936–1937 рр. працював у конструкторському бюро Люблінського аеропланового заводу (Lubelskiej Wytwórni Samolotów), а з 1937 р. працював на Державному авіаційному заводі у Варшаві (Państwowych Zakładach Lotniczych).

В 1938-1939 рр. інженер-механік, Збігнєв Кшивоблоцький був старшим асистентом Інституту техніки планеризму; проводив практичні заняття з конструкції літаків для студентів.

У вересні 1939 р. емігрував до Франції, де продовжив роботу в авіаційній промисловості. Після поразки Франції переїхав до Великої Британії, а звідти до Канади.

З 1941 р. він працював в авіаційному підрозділі Canadian Carand Foundry Co. Ltd у Форт-Вільям у провінції Онтаріо.

lotniczym Canadian Carand Foundry Co. Ltd. w Fort William, 9 серпня 1941 р.

У 1942 р. Збігнєв Кшивоблоцький працював у Noorduyn Aircraft Ltd у Монреалі.

Звідти він направився до Політехнічного інституту Брукліна в Нью-Йорку, де в 1943 р. отримав ступінь магістра авіаційної інженерії.

1944 р. захистив дисертацію на ступінь доктора за тією ж спеціальністю[6]. Дисертація на тему: «Approxi mategeneral method in the theory of plates of small deflection» (Sc.M.: Applied Mathematics, 1946), науковий керівник: Stefan Bergman.

Він також вивчав математику в Університеті Брауна (Brown University) в Провіденсі, Род-Айленд, США (магістр у 1945 р.) та в Університеті де Ліон у Франції (доктор філософії в 1955 р.).

У 1946–1949 рр. Збігнєв Кшивоблоцький викладав авіатехніку в Університеті Іллінойсу (University of Illinois Urbana-Champaign) в Урбана-Шампейн, а в 1949–1960 рр. працював там професором газової динаміки.

У 1958–1960 рр. на замовлення армії розрахував траєкторію можливого польоту на Марс.

З 1960 р. обіймав посаду професора Мічиганського університету (University of Michigan) в Анн-Арборі, де працював над американською космічною програмою[7].

Помер в США у 1978 р., точна дата смерті невідома.

Наукова, проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність

З 1934 р. по 1936 р. Збігнєв Кшивоблоцький вів рубрику «Авіаційні хроніки» («Kronika lotnicza”) в часописі «Życie Technickie».

У 1934-1935 рр. наукові працівники Львівської політехніки: проф. інженер Станіслав Лукасевич та Збігнєв Кшивоблоцький провели попередні досліди щодо використання порохових ракет як засобу прискорювачів руху в авіації. Вони проводили дослідження моделей планера в рамках науково-дослідної роботи аеродинамічної лабораторії Львівської політехніки, зібравши багатий експериментальний матеріал. У 1935 р. модель планера ІТС-8 була прийнята як базова для лабораторних і польових випробувань. На основі цієї моделі були випробувані і розроблені: конструкції ракет, підбір палива і ефективність ракет-прискорювачів.

У квітні 1936 р. Станіслав Лукасевич та Збігнєв Кшивоблоцький подали винахід про використання порохових ракет-прискорювачів до Патентного відомства Республіки Польща під назвою «Sposób uzyskiwania sił napędowych (sil reakcyjnych) przy pomocy rakiet prochowych lub z innych materiałów wybuchowych do bezpośrednie­go napędu maszyn lotniczych». Він був зареєстрований під номером P49629. Патентні претензії включали, серед іншого, використання порохових ракет для приводу планерів і мотопланерів. Висновки дослідження були опубліковані у «Львівському авіаційному журналі» № 2(10) за жовтень 1936 року[8].

PZL.46/I

За час роботи на Державному авіаційному заводі у Варшаві працював у команді під керівництвом інж. С. Праусса над проектом літака-розвідника та бомбардувальника PZL.46/І.У 1937 р. після узгодження концепції літака з командуванням ВПС, команда під керівництвом інж. С. Праусса (у роботі брали участь: інж. Тадеуш Солтик, інж. К. Ґлебіцький, інж. З. Леліва-Кшивоблоцький, А. Крох, С. Мадейскі, Х. Міліцер, Б. Мілей, Я. Сташек, С. Творковський , А. Загорський та ін.) розробила структурний проект. Статичні випробування планера проходили в липні-серпні 1938 р.[9].


З церемонії відкриття конгресу ISTUS 1939 р. у Варшаві



Збігнєв Кшивоблоцький представляв свої дослідження на міжнародних з’їздах інженерів та механіків. Він представляв дослідження Інституту техніки планеризму і мотопланеризму на VII Міжнародному з'їзді з досліджень безмоторної планерної авіації у м. Берні, який проходив 29 травня 1938 р. Серед наукових доповідей на розгляд комісії було представлено його лекцію про навантаження планера при пікірувальному польоті «Оbciążeń szybowców w locie nurkowym» .

На VIII Міжнародному з'їзді з досліджень безмоторної планерної авіації (ISTUS 1939), який розпочався 13 травня 1939 р. у Варшаві та продовжувався у Львові, відзначено лекцію Збігнєва Кшивоблоцького «Uwagi o wpływie wydłużenia skrzydeł na powstawanie drgań». У підсумку, на основі його доповіді винесено резолюцію, що використання великих розширень крил, не тягне за собою небезпечну тенденцію до формування вібрації[10].


Він був автором понад 200 наукових праць, у тому числі кількох важливих монографій, зокрема: «Bergman's Linear Integral Operator Method in the Theory of Compressible Fluid Flow», «A Study of Special Interplanetary Flight Problems», «Determining Air Reactionson Moving Vehicles»…

Нагороди та членство

Збігнєв Кшивоблоцький був членом Королівського аеронавігаційного товариства, Американського математичного товариства та Польського інституту мистецтв і наук Америки.

Примітки

  1. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1930/1931. T. 58. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1930. S. 58.
  2. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1932/1933. T. 60. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1932. S. 60.
  3. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/1936. T. 63. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. S. 86.
  4. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 65. S. 221.
  5. ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 52.
  6. ↑ Brown Thesesand Dissertations. URL : https://library.brown.edu/theses/
  7. ↑ Sławomir Ł. Krzywobłocki (Leliwa) Zbigniew Maria / Łotysz Sławomir // Polski wkład w przyrodoznawstwo i technikę. Słownik polskich i związanych z Polską odkrywców, wynalazców oraz pionierów nauk matematyczno-przyrodniczych i techniki. T.2.Warszawa: Instytut Historii Nauki im. Ludwika i Aleksandra Birkenmajerów Polskiej Akademii Nauk Polskiemu : Instytut Pamięci Narodowej - Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, 2015. S. 326.
  8. ↑ Leliwa-Krzywobłocki Z. Możliwości wykorzystania rakiet prochowych w lotnictwie / Z. Leliwa-Krzywobłocki // Lwowskie Czasopismo Lotnicze. № 10. 1939. S. 1-8. Z; ITS-8R, 1937 // Samoloty w Lotnictwie Polskim. URL : http://www.samolotypolskie.pl/samoloty/14541/126/ITS-8R
  9. ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 275.
  10. ↑ Stępniewski W. (ITSM) ISTUS 1939. Nauka i technika // Skrzydlata Polska. 1939. № 6. S. 182. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/356547/edition/340222/content

Бібліографія Збігнєва Кшивоблоцького

(с) Дану статтю підготувала головна бібліотекарка Ірина Франків.

Отримано з https://wiki.lpnu.ua/wiki/index.php?title=Збігнєв_Кшивоблоцький&oldid=75975