Станіслав Лукасевич

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Версія від 16:28, 23 травня 2022, створена Франків Ірина (обговорення • внесок) (→‎Професійна, наукова та науково-популяризаторська діяльність)

Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Лукасевич*
Stanisław Łukasiewicz.jpg
Станіслав Лукасевич
Ім'я при народженні Станіслав
Дата народження 23 квітня 1884 р.
Місце народження Піньчув, Пінчівський повіт Кельцького воєводства
Помер 9 листопада 1960 р.

Поховання Повонзківське кладовище, Варшава
Роки життя 76
Громадянство Австро-Угорщина, Польська Республіка
Національність поляк
Alma mater Королівський саксонський технічний університет
Дата закінчення 1911
Спеціальність механіка, авіація
Вчене звання професор
Дата присвоєння в.з. 1937
Відомий у зв’язку з науковою та професійною діяльністю

Станіслав Лукасевич (Stanisław Łukasiewicz) – відомий інженер-механік, професор, завідувач кафедри підйомних машин та транспортного устаткування Львівської політехніки.

Коротка біографія

Станіслав Лукасевич народився 23 квітня 1884 р. в південній частині Центральної Польщі, у м. Піньчув, 90 км. від м. Кракова. У 1902 р. закінчив класичну гімназію в м. Кельце, нагороджений золотою медаллю. Протягом 1902–1905 рр. навчався на механічному факультеті Варшавської політехніки.

Диплом інженера-механіка отримав на механічному факультеті Технічного університету в Дрездені у 1911 р.[1]. Після закінчення навчання працював у Варшаві конструктором та інженером-монтажником на фабриках будівельних машин, керівником проектного бюро.

В цей час, протягом 1912–1916 рр. читав курс лекцій із загального машинознавства, водневих та вітрових двигунів в технічній секції Товариства наукових курсів у Варшаві[2]. З 1915 р. був науковим керівником технічного відділу Товариства.

Професійна, наукова та науково-популяризаторська діяльність

Після відкриття в 1915 р. Варшавської політехніки викладав машинознавство на посаді асистента кафедри «Технічних рисунків» механічного факультету, згодом кафедри «Деталей машин». У 1919–1927 рр. працював заступником професора кафедри підйомних машин і транспортного устаткування на механічному та електричному факультетах, доцентом кафедри машинознавства на факультеті сухопутної та водної інженерії Варшавської політехніки. Очолював наукову установу підйомних машин і транспортного устаткування[3]. Працював керівником відділу технічних шкіл в Міністерстві віровизнання та освіти.

У 1927 р. С. Лукасевича запросили до Львівської політехніки на посаду надзвичайного професора ІІІ кафедри «Будівництва підйомних машин та транспортного устаткування»[4].

1 жовтня 1937 р. Станіслава Лукасевича призначили звичайним професором будівництва підйомних машин механічного факультету[5].

У 1931–1932 н.р. його обрали деканом механічного факультету[6], а в наступному навчальному році призначили заступником декана того ж факультету[7].

9 жовтня 1933 р. під час урочистої інавгураційної частини Станіслав Лукасевич виступив з лекцією «Про роль будівництва в навчанні, а також в технічному та економічному житті»[8].

У Львівській політехніці в 1930–1931 н.р. впроваджено новий курс лекцій з авіації. Їх організацією займався Станіслав Лукасевич. Авіаційні студії були перейменовані Постановою Ради механічного факультету 3 листопада 1938 року в авіаційну секцію машинного відділення. Авіаційну секцію сформували на основі конструкторської групи механічного факультету. Діяльність секції полягала в підготовці висококваліфікованих інженерів в авіаційній промисловості та авіаційних установах. Навчальна програма надавала студентам право на здобуття фахової технічної освіти на механічному факультеті, а також додатково формувала професійні навики та спеціалізацію в галузі авіаційних технологій, планерів і авіаційних двигунів. Обов'язковими предметами для курсу з авіації були: аеродинаміка та гідромеханіка, бортмеханіка, практика в аеродинамічній лабораторії, авіаційна метеорологія, польотна механіка та конструювання планера з випробуваннями, двигуни внутрішнього згоряння[9]. Програма включала окрім конструкторських і практичні заняття. С. Лукасевич вів лабораторні заняття з планерів та двигунів внутрішнього згоряння для студентів авіаційної секції.

5 березня 1932 р. при Львівській політехніці з ініціативи Львівського воєводського комітетуЛіги протиповітряної і газової оборони і за згодою Мінзв’язку було створено Інститут техніки планеризму, який у 1936 р. перейменовано в Інститут техніки планеризму та мотопланеризму. Основною метою діяльності цієї наукової установи були дослідження та перспективні розробки в галузі планеризму та мотопланеризму, а також розвиток авіаційного спорту. Станіслав Лукасевич був призначений головним керівником цього інституту[10]. У завдання Інституту входило створення виробничих і експериментальних планерів і мотопланерів, оцінка проектів і конструкцій, розробка технічного регламенту на конструкцію планерів, дослідження в галузі аеродинаміки, механіки польоту, техніки пілотування, методології планерної підготовки, метеорологія та авіаційні матеріали. Інститут фінансувався Головною управою Ліги протиповітряної і газової оборони у Варшаві і мав стати науково-дослідним центром планеризму[11]. В 1937 р. Інститут техніки планеризму та мотопланеризму об'єднався з Інститутом технічної авіації в науково-дослідну установу Львівської політехніки[12]. На початках своєї діяльності Інститут техніки з планеризму користувався обладнанням Аеродинамічної лабораторії, налагодив тісну співпрацю з Інститутом геофізики університету Яна Казимира у Львові, Головною військовою метеорологічною станцією та Державним метеорологічним інститутом[13].

Водночас в 1931–1939 рр. входив в склад Наглядової комісії Аеродинамічної лабораторії, будівництво якої було завершено і введено в експлуатацію в 1929 р.[14]. У 1939 р. було закінчено будівництво Лабораторії авіаційних двигунів на Скнилові. Передбачалося в новому навчальному році вперше впровадити базові заняття для студентів авіаційних студій[15]. С. Лукасевича призначили керівником Лабораторії авіаційних двигунів[16].

На механічному факультеті вів предмети з будівництва підйомних машин, транспортного обладнання, конструкцій машин, будівельних машин, зварних конструкцій в машинобудуванні, будівництва обладнання з видобутку нафти, зварних конструкцій для деталей машин та зварних конструкцій для мостів і брам. Практичні заняття проводив з будівництва підйомних машин, транспортного обладнання, конструювання обладнання з видобутку нафти.

Автор численних науково-дослідних проектів у галузі підйомних установок для корабелень, портів, електростанцій і заводів, а також керівник наукових досліджень з міцності та рушійної сили планерної техніки та метеорології. Протягом 1919–1934 рр. видав 6 навчальних посібників.

З 1933 року Інститут техніки планеризму у співпраці з Аеродинамічною лабораторією Львівської політехніки почав видавати спеціалізований журнал під назвою «Czasopismo Lotnicze», яке в 1934 році змінило назву на «Lwowskie Czasopismo Lotnicze». Окрім наукових публікацій, співробітники Інституту публікували науково-популярні статті. С. Лукасевич став автором декількох наукових публікацій в цьому журналі: «Znamienne wyczynyny niemieckich szybowcow o małej rozpiętości w r. 1933», «Od Kierownictwa Instytutu techniki szybownictwa», «Przyczynek do aeronawigacji żaglowej w związku z wytyczaniem tras przelotów w Bezmiechowej».

Програма з'їзду Міжнародної комісії з досліджень безмоторної планерної авіації

Представляв дослідження Інституту з техніки планеризму і мотопланеризму на міжнародних з’їздах інженерів та механіків, брав участь у складі комісій[17]. Був членом Політехнічного товариства у Львові[18]. С. Лукасевич організував та очолив науковий комітет Міжнародної комісії з досліджень безмоторної планерної авіації на VIII міжнародному з'їзді у Львові, який проходив 14–20 травня 1939 р. Тоді було представлено міжнародні покази планерних зльотів і технічні характеристики моделей планерів[19]. С. Лукасевич брав активну участь у роботах будівельної Технічної комісії з розбудови механічного та електротехнічного факультетів Львівської політехніки[20]. Після ґрунтовного трирічного вивчення потреб окремих відділів та інститутів було підготовлено програму та умови проведення конкурсу на архітектурний проект будівельного майданчика[21]. У 1938 р. на урочистому засіданні у справах розбудови факультетів Львівської політехніки професор Станіслав Лукасевич представив програму зведених авіаційних конструкцій, які повинні були включати будівлі для авіаційної секції з Інститутом техніки планеризму та авіації, Аеродинамічного інституту, Лабораторії досліджень на міцність авіаційних компонентів, Лабораторії планерів та Лабораторії авіаційних двигунів[22]. У вересні 1939 року планувалося розпочати будівництво трьох споруд для розбудови авіаційного напрямку. Самі будівлі мали намір ввести в експлуатацію в середині 1940 року[23]. Початок радянсько-польської війни у вересні 1939 р. перервав всі плани на невизначений термін.

За весь період своєї діяльності у Львівській політехніці С. Лукасевич опікувався студентським авіаційним товариством Львівської політехніки, аж до часу його ліквідації в 1939 р.[24]. Професор захоплювався авіацією та планерним спортом, проведенням навчально-практичних тренувань на моделях, виховував творче завзяття у студентів Львівського аероклубу. У спеціалізованих групах був прихильником виробництва планерів в університетських майстернях м. Львова.

Згідно архівних документів С. Лукасевич продовжив працювати завідувачем кафедри «Підйомних машин» у Львівському політехнічному інституті в 1939–1941 рр.[25].

Був одним із засновників та першим ректором Ґданської політехніки в 1945–1946 н.р. У вересні 1945 року був призначений звичайним професором кафедри «Підйомно-транспортних машин» Ґданської політехніки. З вересня 1947 р. також читав лекції у Вищій інженерній школі в Щецині. В 1953 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук.

У 1959 році вийшов на пенсію і переїхав до Варшави.

Помер 9 листопада 1960 р. Похований на Повонзківському цвинтарі.

Нагороди та членство

1914 р. член Товариства техніків у Варшаві[26].

Був нагороджений численними нагородами, зокрема Золотим Хрестом заслуги за внесок в організацію професійно-технічної освіти (1929)[27], Орденами Відродження Польщі в 1936[28] і 1959 рр.

Бібліографія праць Станіслава Лукасевича

1. Łukasiewicz S. Reforma Instytutu inżynierów cywilnych. «System przedmiotowy» / S. Łukasiewicz // Przegląd techniczny. – 1905. – T. 43, № 43. – S. 508.

2. Łukasiewicz S. Zasady ustroju i stan obecny polskiego szkolnictwa zawodowego dla rzemiosł i przemysłu / S. Łukasiewicz // Przegląd Techniczny. – 1922. – T. 60, № 22. – S. 147–150.

3. Łukasiewicz S. Dźwignice : atlas / S. Łukasiewicz. – Warszawa : Komisja Wydawnicza Tow. Bratniej Pomocy Studentów Politechniki Warszawskiej, 1925.

4. Łukasiewicz S. W sprawie dróg wodnych do portów polskich. Kanał Bydgoszcz-Gdynia / S. Łukasiewicz // Przegląd Techniczny. – 1926. – T. 64, № 47. – S. 630–631.

5. Łukasiewicz S. Maszynoznawstwo : według wykładów na wydziałach: inż. lądowej i inż. wodnej Politechniki Warszawskiej. Cz. 1. Wstęp, zasady ogólne, materiały, smarowanie, części maszyn i ich obliczanie / S. Łukasiewicz. – Warszawa : Tow. Bratniej Pomocy Studentów Politechniki Warszawskiej, 1926. – 202 s.

6. Łukasiewicz S. Dźwignice. Cz.1. Ze zbiorem rysunków / S. Łukasiewicz. – Warszawa : Tow. Bratniej Pomocy Studentów Politechniki Warszawskiej, 1927. – 512 s., tab.

7. Łukasiewicz S. Dźwignice : maszynopis powielany / S. Łukasiewicz. – Warszawa : Tow. Bratniej Pomocy Studentów Politech. Warszawskiej, 1929. – 520 s.

8. Łukasiewicz S. Zakład zawodowych pomocy naukowych przy Ministerstwie W. R. O. P. / S. Łukasiewicz // Przegląd Techniczny. – 1927. – T. 65, № 7. – S. 139–140.

9. Łukasiewicz S. Szkoły fabryczne, ich potzeba i projekt realizacji / S. Łukasiewicz // Przegląd Techniczny. – 1927. – T. 65, № 7. – S. 140.

10. Łukasiewicz S. Zasady ustroju i stan obecny szkół technicznych i mistrzowskich w Polsce / S. Łukasiewicz // Przegląd Techniczny. – 1927. – T. 65, № 7. – S. 117–126.

11. Łukasiewicz S. Warsztaty i nauczanie techniki warsztatowej w szkołach technicznych / S. Łukasiewicz, K. Piairaszkiewicz // Przegląd Techniczny. – 1927. – T. 65, № 7. – S. 126–130.

12. Łukasiewicz S. Szkolnictwo techniczne / S. Łukasiewicz // Nowiny techniczni: dodatek do przeglądu technicznego. – 1928. – T. 2. – S. 166–168.

13. Łukasiewicz S. Szkolnictwo zawodowe w Polsce / S. Łukasiewicz // Przegląd techniczny. – 1929. – T. 67–68. № 4–5. – S. 201–211.

14. Łukasiewicz S. Maszynoznawstwo wstępne w pytaniach : według wykładów dla I roku Wydziału Mehanicznego Politechniki Lwowskiej / S. Łukasiewicz. – Lwów : Tow. Bratniej Pomocy Studentów Politechniki, 1932. – 240 s.

15. Łukasiewicz S. O znaczeniu konstrukcji w nauczaniu, oraz w życiu technicznem i gospodarczem. Wyklad inaguracyjny ż ok. Otwarcia roku ak. 1933/34 na Politechnice Lwowskiej / S. Łukasiewicz // Życie Techniczne. – 1933. – № 1–2. – S. 2–9.

16. Łukasiewicz S. Znamienne wyczynyny niemieckich szybowców o małej rozpiętości w r. 1933 / S. Łukasiewicz // Czasopismo Lotnicze. – 1933. – № 1. – S. 58–59.

17. Łukasiewicz S. Od Kierownictwa Instytutu techniki szybownictwa / S. Łukasiewicz // Lwowskie Czasopismo Lotnicze. – 1934. – № 1. – S. 1.

18. Łukasiewicz S. Słowo wstępne / S. Łukasiewicz // Związek awiatyczny studentów Politehniki Lwowskiej (1909/10–1934/35). – Lwów, [1935]. – S. 1.

19. Łukasiewicz S. Program budowlany i terenowy Szkoły Powszechnej – specjalnej z internatem dla dziewcząt moralnie zaniedbanych : рrojekt maszynopis / S. Łukasiewicz – [S. l.: s. n.], 1945. – 20 s.

Про Станіслава Лукасевича

Stanisław Łukasiewicz // Politechnika Warszawska 1915–1925 : księga pamiątkowa / red. prof. Leon Staniewicz. Warszawa : Politechnika Warszawska, 2009. S.322.

Наукові праці Станіслава Лукасевича у фонді Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки

  • Łukasiewicz S. Zasady ustroju i stan obecny polskiego szkolnictwa zawodowego dla rzemiosł i przemysłu

  • Łukasiewicz S. W sprawi e dróg wodnych do portów polskich. Kanał Bydgoszcz-Gdynia

  • Łukasiewicz S. Zakład zawodowych pomocy naukowych przy Ministerstwie W. R. i O. P.

  • Łukasiewicz S. Szkoły fabryczne, ich potzeba i projekt realizacji

  • Łukasiewicz S. Zasady ustroju i stan obecny szkół technicznych i mistrzowskich w Polsce

  • Łukasiewicz S. Warsztaty i nauczanie techniki warsztatowej w szkołach technicznych

  • Łukasiewicz S. Szkolnictwo techniczne

  • Łukasiewicz S. Szkolnictwo zawodowe w Polsce

  • Łukasiewicz S. O znaczeniu konstrukcji w nauczaniu, oraz w życiu technicznem i gospodarczem. Wyklad inaguracyjny ż ok. Otwarcia roku ak. 1933/34 na Politechnice Lwowskiej

  • Łukasiewicz S. Znamienne wyczynyny niemieckich szybowcow o małej rozpiętości w r. 1933

  • Łukasiewicz S. Słowo wstępne

Примітки

  1. ↑ Politechnika Warszawska 1915–1925 : księga pamiątkowa / red. prof. Leon Staniewicz. Warszawa : Politechnika Warszawska, 2009. S.322.
  2. ↑ Dziesięciolecie Wolnej Wszechnicy Polskiej TKN: sprawozdanie z działalności Towarzystwa Kursów Naukowych, 1906–1916. Warszawa, 1917. S.111, 254
  3. ↑ Program Politechniki Warszawskiej na rok akademicki 1925/26. Warszawa : nakładem Politechniki Warszawskiej.1925. T. 11. S. 155.
  4. ↑ Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby. Lwów, 1932. S. 172.
  5. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 6, 227.
  6. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1930/31. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1930. T. 58. S. 79.
  7. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931/32. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1931. T. 59. S. 83.
  8. ↑ Łukasiewicz S. O znaczeniu konstrukcji w nauczaniu, oraz w życiu technicznem i gospodarczem / S. Łukasiewicz // Życie techniczne. 1933. № 1–2. S. 2. ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1934/35. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1934. T. 62. S. 191.
  9. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1936/37. T.66. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1936. S. 121.
  10. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. T. 67. S. 16 ; Архів НУ «ЛП». Ф. Р-120. Оп. Спр.
  11. ↑ Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie // Skrzydlata Polska. 1932. № 6 (92). S. 107.
  12. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 222.
  13. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933/34. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1933. Т. 61. S. 221.
  14. ↑ Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby. Lwów, 1932. S. 202 ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 15. ; Hudzicki T. Laboratorium Aerodynamiczne Politechniki Lwowskiej / T. Hudzicki // Życie techniczne. 1938. R. 14, z. 6. S. 210.
  15. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 231.
  16. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 16.
  17. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 217.
  18. ↑ Spraz Towarzystwa // Czasopismo Techniczne. Lwow : nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowe, 1936. Т. 54, № 15. S. 268.
  19. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. T. 67. S. 275.
  20. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 223–226, 224, 245.
  21. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 65. S. 211
  22. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 234.
  23. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 235.
  24. ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 279.
  25. ↑ Архів НУ «ЛП». Ф. Р-120. Оп. 1-л. Спр. 82. Прикази по институту по личному составу Т. 1.
  26. ↑ Stowarzyszenie Techników w Warszawie // Przeglad Techniczny. 1915. 3 listopada (№ 43–44)., T. 50. [S. 417].
  27. ↑ Zarządzenia Władz Naczelnych // Monitoor Polski. Warszawa. 1929. 13 kwietnia, (№ 94).
  28. ↑ Program Politechniki Lwowskiei na rok akademicki 1938/39. We Lwowe : nakładem Politechniki Lwowskiei, 1938. T. 66. S. 6.

(с) Дану статтю підготували: бібліотекарка першої категорії Козел Надія та головний бібліотекар к.і.н. Франків Ірина.

Отримано з https://wiki.lpnu.ua/wiki/index.php?title=Станіслав_Лукасевич&oldid=64757