Напрями наукової діяльності кафедри ХТНР
Науковий напрямок кафедри – Дослідження процесів комплексного перероблення сірчаної, калійної та фосфатної сировини, відходів кольорових і рідкісних металів з розробленням екологічно чистих, ресурсозберігаючих технологій мінеральних добрив, солей, спеціальних видів сірки, металів та їх сполук, металевих порошків та інших продуктів.
Професорсько-викладацький склад, наукові працівники, аспіранти, магістранти і студенти беруть активну участь у науково-дослідній роботі. За результати цієї роботи протягом останніх 40 років опубліковано понад 800 наукових праць, зроблено 140 винаходів, захищено 6 докторських і понад 50 кандидатських дисертацій Щорічно викладачі та наукові працівники кафедри виконують держбюджетну тему, що фінансується МОН України, обсягом 150 тис. грн. З 01.01.2012 р. колектив у складі 5 викладачів-сумісників і 2 штатних працівників (к.т.н., с.н.с. Охремчук Є.В. і к.т.н., с.н.с. Перекупко А.В.) виконує прикладну тему за рахунок видатків державного бюджету «Технологія перероблення накопичених розчинів хвостосховищ калійних виробництв Прикарпаття в кондиційні продукти» (ДБ/ХКВ).
Крім цього, колектив кафедри виконує такі теми:
- Дослідження електрохімічних процесів одержання кольорових і дороцінних металів із вторинної та рудної сировини. Керівник - д.т.н., проф. Кунтий З.О. (номер держ. реєстрації 0110U004698);
- Очищення стічних вод у модульному анаеробно-аеробному реакторі. Керівник - к.т.н., доц.Савчук Л.В. .(номер держ. реєстрації 0111U008504).
Завершальним етапом науково-дослідних робіт є розроблення сучасних конкурентноздатних енерго- та ресурсоощадних, екологічно орієнтованих технологій. Колектив кафедри розробив низку технологій, які впроваджено в хімічну промисловість або доведено до промислового використання.
Зав. кафедри проф.. Яворський В.Т. очолює єдину в Україні наукову школу сірки. Підготував 6 докторів і 46 кандидатів наук, опублікував понад 650 наукових праць та одержав 125 авторських свідоцтв і патентів. Під його керівництвом розроблені і впроваджені в промисловість такі технології:
- очищення природної сірки від легколетких органічних домішок повітрям (Роздольське ВО «Сірка», 1970 р., річна продуктивність 500 тис. т сірки);
- очищення природної сірки від органічних домішок водяною парою і сульфатною кислотою (Роздольське ВО «Сірка», 1982 р., річна продуктивність 500 тис. т сірки);
- очищення вентиляційних газів від сірководню хінгідронним методом (Роздольське і Яворівське ВО «Сірка», 1983 р., продуктивність 270 тис. м3 газу на годину);
- технології удосконалення та інтенсифікації процесів виробництва сірки з різних видів сировини (Роздольське і Яворівське ВО «Сірка», 1970-1985 р.р.);
- очищення викидних газів сульфатнокислотних систем (ЗАТ «Кримський титан», 2004 р., продуктивність 85 тис. м3 газу на годину);
- очищення залпових викидів реакторів сульфатнокислотного розкладу ільменіту (ЗАТ «Кримський титан», 2005 р., продуктивність 120 тис. м3 газу на годину);
- утилізація теплоти та очищення викидних газів печей прожарювання пасти метатитанової кислоти (ЗАТ «Кримський титан», 2005 р., продуктивність 90 тис. м3 газу на годину);
- очищення димових газів виробництва кольорових залізооксидних пігментів (ЗАТ «Кримський титан», 2006 р., продуктивність 25 тис. м3 газу на годину).
Розроблені і доведені до промислового впровадження такі технології:
- перероблення виробничих хлоридмагнієвих розчинів у магнезію (Стебницький калійний завод, 1989 р., продуктивність 1000 т розчинів за годину);
- одержання натрію піросульфіту з розчинів натрію хлориду і сірки(IV) оксиду (Стебницький калійний завод, 1986 р., річна продуктивність 700 т продукту);
- одержання Сu(NO3)2•3H2O з мідної стружки, одержання СuO термічним розкладом Сu(NO3)2•3H2O (ДП «Аргентум», 2001 р., продуктивність 100 т мідної стружки на рік);
- анодно-іскрове оксидування сплавів Al i Mg;
- кольорове анодне оксидування сплавів Al;
- комплексне перероблення відпрацьованих каталізаторів (КСО, ГИАП-10) і відходів гарячого цинкування з одержанням електролітичних Cu i Zn;
- електрохімічне перероблення вторинної сировини на основі вольфраму карбіду з одержанням сполук вольфраму та солей нікелю;
- плазмохімічний розклад сірководню з одержанням водню і сірки;
- очищення дренажних вод від сірководню на Гаурдацькому сірчаному заводі (Туркменістан);
- очищення від сірководню дренажних вод Мирненського родовища алмазів (Росія);
- очищення дренажних і пластових вод підземного виплавлення сірки на Яворівському ДГХП «Сірка»;
- перероблення вторинних розчинів ніколу(ІІ) сульфату цементацією магнієм з одержанням порошкового нікелю, магнію оксиду і солі Туттона (2009 р., продуктивність 7 кг нікелевого порошку за годину);
- одержання гідроксокупруму(ІІ) карбонату (малахіту) з розчинів купруму(ІІ) нітрату і натрію карбонату (2010 р., річна продуктивність 340 т продукту).
Наукова робота д.т.н., проф. Калимона Я.А. спрямована на очищення газів і рідин від сполук сірки. Брав безпосередню участь у розробленні вищезазначених технологій очищення промислових середовищ від сірководню, де був відповідальним виконавцем. Загалом опубліковав 165 статей у науково-технічних журналах, зробив 24 винаходи. Підготував 5-х кандидатів наук.
Наукові інтереси д.т.н., проф. Перекупко Т.В. стосуються удосконалення, інтенсифікації і розроблення нових технологій мінеральних добрив, солей та оксидів металів, перероблення відходів кольорових металів. У розробленні технологій мінеральних солей, зазначених вище, була відповідальним виконавцем. Нею опубліковано понад 150 статей у наукових журналах та збірниках; зроблено 16 винаходів. Під її керівництвом виконано і захищено 4 кандидатські дисертаційні роботи.
Д.т.н., проф. Знак З.О. здійснює наукову роботу за напрямами:- Технологія сірки та сірковмісних сполук.
- Охорона довкілля та раціональне використання сировинних ресурсів.
- Воднева енергетика.
Д.т.н., проф. Кунтий О.І. виконує наукові дослідження з таких напрямів, як електрохімія, морфологія і технологічні аспекти дисперсних і нанорозмірних металевих систем, перероблення вторинної сировини металів з використанням електрохімічних процесів, електрохімічне осадження металів та напівпровідникових матеріалів у середовищі органічних апротонних розчинників. Він є автором монографії «Електрохімія і морфологія дисперсних металів» (2008 р.), 130 статей у наукових журналах та збірниках і 38 винаходів.