Наукова діяльність кафедри радіоелектронних пристроїв та систем

До початків наукової діяльності кафедри можна віднестистворення у 1959 році з ініціативи працівників кафедри та її завідувача Г.А.Шевцова науково-дослідного сектору № 2, а згодом науково-дослідного сектору №16. Серед основних тематичних напрямів наукових досліджень були: • електроннаоптика та електронно-променеві прилади; • високостабільнігенератори сигналів надвисоких частот; • апаратуравимірювання параметрів магнітних та діелектричних матеріалів; • надвисокочастотніпристрої та антени; • вимірювачізсуву фази; • кореляційнівимірювачі сигналів; • прогнозуваннянадійності радіоелектронних пристроїв і систем. Керівниками цих робіт були Г.А. Шевцов, К.С. Гліненко,Є.Ф. Замора, М.К. Плетінка, Е.М. Мушкарден. Дещо згодом актуальною стала проблема надійностірадіоелектронної апаратури. Для львівських підприємств виникла необхідністьпідвищення надійності такого виду масової апаратури, як телевізійні приймачі, атакож, кінескопів, як складових частин (найменш надійних) телевізійнихприймачів. У відповідь на цю потребу при кафедрі булоорганізовано лабораторію з прогнозувань довговічності кінескопів, продукованихЛьвівським виробничим об’єднанням «Кінескоп». Іншим цікавим і плідним напрямком наукових дослідженьу 70-80-х роках XX ст. були пошуки методів розв’язку проблеми введення-виведенняінформації, зокрема для автоматизованих систем наукових досліджень, звикористанням електронно-променевих трубок надвисокої роздільної здатності, якірозроблялися і виготовлялися спеціальним конструкторським бюро ВО «Кінескоп»(тепер Науково-дослідний інститут приймальних електронно-променевих трубок«ЕРОТРОН»). У результаті досліджень, які проводилися під керівництвомК.С.Гліненка, а згодом З.Д.Грицьківа, вдалося розробити високоточні пристроївведення-виведення інформації, які з успіхом конкурували з кращими зарубіжнимизразками. Співпраця з ВО «Кінескоп» зародила ще один напрямокдосліджень і розробок — створення унікальної вимірювальної апаратури длядослідження параметрів електронно-променевих трубок. Паралельно розвивавсянапрямок, який можна характеризувати як методи та засоби телебачення, а такожрозроблялися методи вимірювання інформаційних втрат в прецизійних ЕПТ. Основні теми наукових досліджень та конструкторськихрозробок у цих ділянках: розробка рекомендацій до проектування перших малогабаритнихкінескопів; магнітні відхилювальні системи для перших кінескопів з великимкутом відхилення (900, 1100); фокусувально-відхилювальні комплекси дляпрецизійних ЕПТ у складі сканерів, імітаторів точкових об’єктів системкосмічної орієнтації, пристроїв виведення інформації на носії тощо; монітори наЕПТ високої роздільної здатності; введення напівтонових зображень на основіматричних приладів із зарядовим зв’язком; спеціалізовані функціональніклавіатури, світловий олівець для введення інформації з екрана ЕПТ;відеотелефон; портативний телевізійний приймач на ЕПТ 16ЛК; вимірювальніавтоматизовані комплекси для досліджень параметрів ЕПТ надвисокої роздільноїздатності, вузли і блоки проекційних систем відображення інформації; ефективнімагнітні відхилювальні системи на основі аморфних матеріалів, пристрійультразвукової обробки для лікуванням ран з ускладненнями; прецизійні сканеридля обробки результатів ядерних досліджень; електронні фотонабірні машини дляполіграфії; скануючі оптичні мікроскопи. За результатами цих досліджень захистили кандидатськідисертації З.Д. Грицьків, Л.А. Сніцарук, В.І. Шклярський, М.Й. Николишин, азгодом З.Д. Грицьків — докторську дисертацію. З приходом на кафедру доцента В.П. Бодуноварозпочинаються дослідження та розробки у галузі створення апаратури длягеологічних та океанологічних досліджень, а також апаратури для неруйнівногоконтролю матеріалів та виробів (дефектоскопів). Зразки розробленої апаратури зуспіхом використовувалися для досліджень свердловин Стрийською геофізичноюекспедицією, для досліджень у Тихому та Індійському океанах з борту науковогосудна Академії наук СРСР «Академік Олександр Несмєянов». За результатами цихдосліджень захистили кандидатські дисертації І.І. Блажкевич, Л.Г. Бойчук, О.М.Бєлуха, Я.Г. Притуляк, а згодом В.М. Зибов. Під керівництвом доцента М.К. Плетінки, а згодомдоцента Є.Ф. Замори в лабораторії НДС-16 проводилися дослідження та розробкапристроїв надвисоких частот. Вперше в країні були розроблені високостабільнівимірювачі девіацій НВЧ коливань сантиметрового діапазону, які знайшлизастосування при дослідженні окремих вузлів космічної техніки. Для дослідженняпараметрів діелектричних та магнітних матеріалів, які використовувалися длястворення НВЧ вузлів, було розроблено методологію та високоточні вимірювачі уширокому діапазоні частот (0,2...3)ГГц. На початку 80-х років XX ст. набуває інтенсивногорозвитку напрям досліджень, який у теоретичному плані можна назвати якелектродинаміка та поширення радіохвиль і теорія антен, а в практичному —антенна техніка дециметрових та сантиметрових хвиль. Його очолював завідувачкафедри д-р техн. наук, проф. А.Ф. Чаплін. Цей напрям був надзвичайно пліднимщодо підготовки кадрів вищої кваліфікації — кандидатів технічних наук, арозроблювані зразки антен до сьогодні знаходять різноманітне застосування,зокрема у новітніх системах телекомунікацій. Ось перелік предметів дослідженняу цій галузі: плоскі друковані антени для систем супутникового зв’язку,ребристі антени для засобів мобільного зв’язку, антенні решітки з керованоюдіаграмою напрямленості; математичні та фізичні моделі антен та антеннихсистем; програмні комплекси САПР антен; стаціонарні антени для системмобільного зв’язку; охоронні пристрої на основі витічної хвилі та на основіактивних антен тощо. За результатами цих досліджень захистили кандидатськідисертації, О.П. Віньковський, В.В. Гоблик, Л.А Єфанов, Б.В. Коваль, М.Ю.Михайлов, В.І. Оборжицький, М.Й. Павликевич, І.Н. Прудиус, О.В. Самсонюк, Є.М.Ящишин. В організованій спільно з Міністерством середньогомашинобудування СРСР галузевій лабораторії ГНДЛ-73 під керівництвом доц. СумикаМ.М. було розроблено ряд радіотехнічних систем спеціального призначення,виробництво яких було освоєне промисловими підприємствами, а самі системизнайшли широке застосування. З урахуванням різноплановості виконуваних дослідженьна кафедрі стало під силу виконання комплексних науково-дослідних тадослідно-конструкторських робіт включно з виготовленням зразків апаратури. Цестало підставою для створення при кафедрі науково-дослідного відділурадіотехнічних систем, до складу якого увійшли науково-дослідні лабораторіїНДЛ-2 (зав. лаб. З.Д. Грицьків, згодом В.І. Шклярський), НДЛ-16 (зав. лаб. М.Г.Романюк, згодом Є.М. Ящишин, В.В. Гоблик), організована на основі студентськогопроектно-конструкторського бюро НДЛ-71 (зав. лаб. Я.Г. Братівник), НДЛ-72 (зав.лаб. М.Ю. Михайлов, згодом П.В. Тимощук) та організована спільно зМіністерством середнього машинобудування СРСР галузева лабораторія ГНДЛ-73(зав. лаб. М.Д. Кіселичник). На жаль, зміни що сталися в економіці, не дализмоги на повну силу розгорнути можливості цього об’єднання. Останнє десятиріччя характеризується не лишепродовженням досліджень у більшості зі згаданих вище галузей, але і появоюнових. В останні роки наукові дослідження кафедри зосередженіна роботах в двох основних напрямах: • Створенняметодологічних основ побудови ефективних радіоелектронних систем моніторингуоб’єктів і сцен, зокрема систем з парціальними активними та пасивними каналамиспостереження мікрохвильового діапазону хвиль. Ці роботи виконуються підкерівництвом професора І.Н. Прудиуса. За результатами досліджень розробленіелектродинамічні та статистичні моделі процесів формування зображень системамиз високою роздільною здатністю, методи просторової та вторинної обробкисигналів, оптимізовані електродинамічні інтегровані структури міліметровогодіапазону хвиль просторово-часової і поляризаційної обробки прийнятих полів,розроблені практичні рекомендації з технічної реалізації окремих структурсистем та їх пристроїв. Виконавці робіт плідно співпрацюють зі спеціалістамиЛьвівського науково-дослідного радіотехнічного інституту, СКБ телевізійнихсистем (м. Львів), ДП «Айсберг» (м. Київ) та іншими науковими установами.Розроблена у 2005 році і виготовлена у Львівському науково-дослідномурадіотехнічному інституті антенна решітка для одночасного прийманнярадіосигналів з ортогональними поляризаціями поля знайшла практичнезастосування у створенні малобазової пасивної системи радіотехнічної розвідкиджерел випромінювання. За вказаною тематикою підготували та захистиликандидатські дисертації С.В. Волошиновський, Т.С. Голотяк, А.Т. Синявський,Л.В. Лазько, В.Г. Сторож, В.П. Антонюк, С.В. Маньковський. • Сканувальнателевізійно-оптична мікроскопія для дослідження мікрооб’єктів. За результатамивиконання робіт цього напряму науковими працівниками і інженерами лабораторіїНДЛ-2 (с.н.с. Педаном А.Д., н.с. Любінецькою Б.І., с.н.с. Туркіновим Г.О. підкерівництвом доцента В.І. Шклярського В.І.) розроблено методологію побудови тастворено лабораторний зразок сканувального оптичного мікроскопа на основіелектронно-променевої трубки надвисокої роздільної здатності, який може бутивикористаний для проведення гістологічних, морфологічних, цистологічних талабораторних досліджень в медицині, біології, хімії, в радіоелектроннійпромисловості, при судовій експертизі. За цією тематикою були захищенідисертації Гоєм В., Боженко В., Матієшиним Ю. Для успішного виконання робіт постворенню сканувального мікроскопа виконавці роботи тісно співпрацюють з рядоммедичних установ, в тому числі з Інститутом біології клітини НАНУ (м.Львів),Львівським науково-дослідним інститутом патології крові та трансфузійноїмедицини та Львівським Національним університетом ім. Ів. Франка, Державнимнауково-дослідним інститутом ветеринарних препаратів та кормових добавок,Львівським Національним медичним університетом ім. Д. Галицького та Львівськимнауково-дослідним інститутом електронно-променевих трубок «Еротрон». Розробленоі передано ТЗОВ «Енергоресурсінвест» пристрій для контролю монтажутеплоізоляції теплових труб (2009 р.); розроблено і виготовлено 100 детекторівдефектів стану теплоізоляції тепломереж з живленням від силової мережі ДД1 іпередано у ТЗОВ «Енергоресурсінвест»; розроблено і виготовлено 20 детекторівдефектів стану теплоізоляції тепломереж з автономним живленням ДД2 (2011 р.) іпередано замовнику. Окрім основних тематик на кафедрі під керівництвомд-ра техн. наук., професора В.О. Нічоги спільно з працівниками Фізико-механічногоінституту ім. В.Г. Карпенка НАН України, аспірантів кафедри ведуться роботи зрозробки методів та засобів дефектоскопії залізничних рейок. Важливим напрямом діяльності працівників, якими керуєд-р техн. наук, професор Б.Є. Рицар, є створення україномовної технічноїтермінології в галузі радіотехніки та зв’язку. Видано у 1994 роціросійсько-український словник з радіоелектроніки (Авт. Рицар Б.Є., СемянистийК.С., Сніцарук Л.А., Кочан І.М.). На даний час підготовлено до виданняукраїнсько-англійський (обсягом 630 с.) та англійсько-український словникирадіотехнічних термінів. З 1991 року кафедра є організатором Міжнародної НТКTCSET, яка стала визначною у науковому світі і віднесена до заходів, якупідтримує Міжнародний інститут ІЕЕЕ. Проведено 11 конференцій. За результатаминаукових досліджень працівниками кафедри опубліковано монографії , сотнінаукових статей, одержано ... авторських свідоцтв та патенті навинаходи.Звичайно, вище згадано далеко не всі наукові роботи, що впродовжбільше п’ятдесяти років виконувалися на кафедрі. Більшість з того, що булозроблено, знайшло застосування, перш за все, у замовників, серед яких у різнийчас були провідні науково-дослідні, проектно-конструкторські організації,підприємства радіоелектронного профілю. Серед них, наприклад, Космічнеоб’єднання «Енергія» (Москва), Науково-дослідний радіотехнічний інститут(Москва), Всесоюзний науково-дослідний інститут телебачення (Ленінград),Науково-дослідний інститут електронно-обчислювальних машин (Мінськ), Об’єднанийінститут ядерних досліджень (Дубна), Науково-дослідний інститут «Квант» (Київ),Всесоюзний науково-дослідний інститут електрографії (Вільнюс), Інституткібернетики їм. В.М. Глушкова (Київ), Всесоюзний науково-дослідний Інститутполіграфії (Москва), Інститут обчислювальних машин (Москва), фірма «Діджіталкопірайт технолоджіс» (Швейцарія), Національне космічне агентство України,ЛНДРТІ (Львів), КБ «Південне» тощо, а також ряд інших підприємстврадіоелектронного профілю міста Львова та України.