Завідувачі кафедри ВГА

Ласка Вацлав (*1862-1943) 1895-1909 р.р. Геодезист, геофізик, сейсмолог. Очоливкафедру сферичної астрономії та вищої геодезії у Львівській політехніці(листопад 1895). З 1898 професор Львівської політехніки, а в березні 1910виїхав до Праги. Керівник Обсерваторії і Метеорологічної станції (1899),організатор (1901) і керівник Сейсмічної станції в Львівській політехніці. В1899 і в 1901 окремими випусками були видані його «Astronomіa sferyczna іgeodezja wyzsza». Грабовський Люціян (*1871-1941) 1909-1941 р.р. Геодезист, астроном. З 1909 до 1941 керувавкафедрою сферичної астрономії та вищої геодезії Львівської політехніки. В 1909— професор кафедри топографії (mіernіctwa) ІІ, керівник астрономічноїобсерваторії, метеорологічної і сейсмічної станцій, а з 1912 — професор кафедрисферичної астрономії та вищої геодезії. Опублікував більше 30 праць. Середяких: «Radіotelegraphіsche Bestіmmung der Geographіschen Lange von Lemberg(Lwów)», «Bemerkungen ьber eіnіge neuere Abhandlungen aus dem Gebіete derHöheren Geodesіe», «O konwergencjі poludnіkowej w odwzorowanіuRoussіlhe’owskіem elіpsoіdy» та ін. Різнер Юзеф (1881-1955) 1941-1945 р.р. Геодезист і астроном. На кафедрі сферичноїастрономії та вищої геодезії Львівської політехніки почав працювати з 1918. З1941 по 1944 керував Обсерваторією і сейсмологічною станцією при Політехнічнихкурсах. Після німецької окупації став професором і керівником кафедри вищоїгеодезії та астрономії (1944-46). Кобилін Олександр Іванович(18.02.1902-26.08.1974) 1945-1949 р.р. Доктор технічних наук, професор. ЗакінчивПолтавський межовий технікум в 1922 р. та Харківський геодезично-землевпоряднийінститут в 1926 р. Після закінчення працював нач. знімання Луганська, в 1928-29рр. — нач. знімання Харкова, опісля — інспектором основних геодезичних робітУкраїнського геодезичного управління. Приймав участь у створенні тріангуляціїКриворізького залізо-рудного басейну, а також в роботі Української державноїекспедиції в центральному Тянь-Шані. Паралельно з роботою на виробництві з 1927р. викладач Харківського геодезичного інституту, а з 1934 р. — викладачХарківського інженерно-будівельного інституту. В 1937 р. захистив кандидатську,а в 1956 р. — докторську (Уравновешивание геодезической основы маркшейдерскихсъемок) дисертації. Фронтовик радянської армії, а з 1945 р. — зав. кафедриастрономії і вищої геодезії Львівського політехнічного інституту, з 1949 р. —доцент Харківського гірничого інституту, з 1956 р. — зав. кафедримаркшейдерської справи Харківського гірничого інституту. З 1962-1967 рр. зав.кафедри геодезії Харківського інституту інженерів комунального будівництва. З1967 р. — професор кафедри інженерної геодезії та автоматизації геодезичнихвимірювань Київського інженерно-будівельного інституту. В 1939 р. — присвоєнозвання доцента. Автор більше 70 наукових праць серед них монографія «Груповоеуравнивание рудничной триангуляции» (1956), із них 30% — рукописні, якіприсвячені методам проєктування, побудови та врівноваження тріангуляції,полігонометрії, засічок, бездіагональних чотирикутників, нівелірних мереж,теорії та практики використання проєкції Ґавсса-Крюґера. Мигаль Микола Костянтинович(19.12.1905-3.09.1979 Львів). 1949-1973 р.р. Нар. в с. Митьки на Полтавщині. В 1921.вступає до Черкаської професійної технічної школи, а в 1924 отримуєкваліфікацію столяра та механіка. 1927-31 — студент Харківського геодезичногоінституту (ХГІ), 1931-34 аспірант Українського науково-дослідного інститутугеодезії та картографії, а з 1934 — асистент ХГІ. З 1940 доцент геодезичногофакультету Харківського інженерно-будівельного інституту. Окрім основної роботи1938-41 завідує сектором ґравіметрії в Полтавській ґравіметричній обсерваторії.1942-44 інженер землевпорядник громадського двору в с. Мар’янівкаЧорнобаївського р-ну та старший землевпорядник Іркліївського р-ну Полтавської В1945 переїжджає до Львова і починає працювати на геодезичному факультетіполітехнічного інституту. 1949-73 очолював кафедри астрономії та вищоїгеодезії, астрономії і картографії та вищої геодезії і ґравіметрії. Авторблизько 50 оригінальних праць з теорії фігури Землі, ґравіметрії та астрономії.В грудні 1971 отримав почесне звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР».Нагороджений «Орденом Трудового Красного Знамени». Під його керівництвом більше20 людей захистили кандидатські дисертації. В 1939 захищає кандидатську на тему«Нове трактування теорії Стокса», а в 1951 докторську на тему «Теорія сумісноговизначення фігури та розмірів Землі» дисертації. У 1951-57 працював деканомгеолого-розвідувального факультету, був редактором низки геодезичних серій«Научных записок ЛПИ», понад 10 років очолював редколегію міжвідомчогонауково-технічного збірника «Геодезия, картография и аэрофотосъемка». Він одиніз ініціаторів створення на геодезичному факультеті галузевої науково-дослідноїлабораторії з вивчення впливу зовнішнього середовища на геодезичні вимірювання.Значна частина його наукових праць наповнена оригінальними ідеями,фундаментальними положеннями, які стали основою для багатьох досліджень ідисертацій, що дає право говорити про наукову школу професора М.К. Мигаля. Буткевич Адольф Веніамінович(18.06.1914-11.07.1983, Львів) 1968-1974 р.р. Доктор технічних наук, професор, автор більше150 наукових статей, монографій та книг, відомий вчений в галузі геодезичноїастрономії, сфероїдної геодезії та математичної картографії. Народився вс.Тисуль Кемеровської області (Росія). У (1932-1935) закінчив курси техніківтопографів, курси тріангуляторів, підготовчі курси вступників до вузу приробфаку Томського держуніверситету. Після закінчення (1940)астрономогеодезичного факультету Новосибірського інженерно-будівельногоінституту працює асистентом кафедри астрономії «Новосибирского институтаинженеров геодезии, аерофотосъемки и картографии». В 1950 р. захистив кандидатську,в 1964 р. — докторську (Решение некоторых основных и специальных задач высшейгеодезии) дисертації. Від 1960 р. займав посаду професора, а в 1966 р. отримаввчене звання професора кафедри вищої геодезії. Від 1968 р. завідувач кафедрикосмічної геодезії та астрономії у Львівському політехнічному інституті, а з1974 р. — професор кафедри вищої геодезії та астрономії. Під його керівництвомзахищено 9 кандидатських дисертацій. Нагороджений медалями «За доблестный трудв Отечественной войне» (1945) та «За победу над Германией» (1945), значкомГУГКа «Отличник геодезии и картографии» (1969), медаллю ім. М.В.ЛомоносоваТовариства «Знание», а також Почесними грамотами Мінвузу СРСР. Коваленко Володимир Опанасович (7.ІV.1924 —31.V.1995) 1974-1985 р.р. Вчений у галузі геодезичної астрономії.Ініціатор наукових досліджень та практичного впровадження фотографічного методуспостережень у практику вітчизняних астрономо-геодезичних визначень. У 1952закінчив геодезичний факультет ЛПІ і розпочав науково-педагогічну діяльність накафедрі астрономії та вищої геодезії (з 1960 — доцент). У 1959 захистивдисертацію з питань визначення азимута за спостереженнями зірок. 1961-66 —декан геодезичного факультету ЛПІ; 1964 — в.о. завідувача кафедри геодезії ЛПІ;1967-68 — проректор ЛПІ з питань роботи із студентами іноземцями; 1968-78 —проректор ЛПІ з навчальної роботи; 1974-85 — завідувач кафедри вищої геодезії іастрономії ЛПІ. Опублікував близько 40 наукових праць. Заблоцький Федір Дмитрович (22.02.1946) З 1985 р. Геодезист і астроном. Випускник кафедри вищоїгеодезії та астрономії (1969 р.) Львівської політехніки. В 1975 р. захистивкандидатську дисертацію, а в 2002 р. — докторську дисертацію. З 1985 р.завідувач кафедри вищої геодезії та астрономії Львівської політехніки. Основнінаукові праці в галузі дослідження атмосферних впливів на астрономо-геодезичнівиміри в районах Арктики і Антарктики, геодинаміки Карпатського регіону,геодезичної астрономії. Національний представник в секції С «геодезія» КомітетуНаук про Землю Центральної Європейської Ініціативи. Науковий редактор ікерівник авторського колективу монографії «Geodynamics of NorthernCarpathians».