Відмінності між версіями «Товариство "Просвіта"»
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
| − | У Національному університеті «Львівська політехніка» Товариство утворилося 20 років тому, угрудні 1988 р. В першу Раду Товариства увійшли Ярослава Величко, Орест Кунтий, Мирослав Ненека, Ігор Кархут та інші. Головою обрано Олега Гриніва. | + | [[Файл:Logotyp.gif|thumb|left|]]У Національному університеті «Львівська політехніка» Товариство утворилося 20 років тому, угрудні 1988 р. В першу Раду Товариства увійшли Ярослава Величко, Орест Кунтий, Мирослав Ненека, Ігор Кархут та інші. Головою обрано Олега Гриніва. |
Члени Товариства як громадської організації, що стала відразу масовою і впливовою, зібрали тисячі підписів студентів і співробітників за державний статус української мови, брали участь у розробці Програми навчально-методичних заходів для забезпечення функціонування української мови у всіх сферах життя університету і у всіх заходах, пов’язаних з виконанням Програми. Особливо активно над утвердженням української мови в Політехніці, яка на деяких факультетах була майже на 80 % російськомовною стосовно мови викладання, ведення документації, видання навчальних матеріалів, працювали Марія Ганіткевич, Ростислав Білосевич, Богдан Рицар, Володимир Літинський, Орест Івахів та інші. | Члени Товариства як громадської організації, що стала відразу масовою і впливовою, зібрали тисячі підписів студентів і співробітників за державний статус української мови, брали участь у розробці Програми навчально-методичних заходів для забезпечення функціонування української мови у всіх сферах життя університету і у всіх заходах, пов’язаних з виконанням Програми. Особливо активно над утвердженням української мови в Політехніці, яка на деяких факультетах була майже на 80 % російськомовною стосовно мови викладання, ведення документації, видання навчальних матеріалів, працювали Марія Ганіткевич, Ростислав Білосевич, Богдан Рицар, Володимир Літинський, Орест Івахів та інші. | ||
Версія за 15:57, 3 грудня 2012
| Товариство "Просвіта" | |
| Дата заснування | 1988 р. |
|---|---|
| Сторінка на lp.edu.ua | Офіційна сторінка |
Загальна інформація
У Національному університеті «Львівська політехніка» Товариство утворилося 20 років тому, угрудні 1988 р. В першу Раду Товариства увійшли Ярослава Величко, Орест Кунтий, Мирослав Ненека, Ігор Кархут та інші. Головою обрано Олега Гриніва.
Члени Товариства як громадської організації, що стала відразу масовою і впливовою, зібрали тисячі підписів студентів і співробітників за державний статус української мови, брали участь у розробці Програми навчально-методичних заходів для забезпечення функціонування української мови у всіх сферах життя університету і у всіх заходах, пов’язаних з виконанням Програми. Особливо активно над утвердженням української мови в Політехніці, яка на деяких факультетах була майже на 80 % російськомовною стосовно мови викладання, ведення документації, видання навчальних матеріалів, працювали Марія Ганіткевич, Ростислав Білосевич, Богдан Рицар, Володимир Літинський, Орест Івахів та інші.
З історії Просвіти
Товариство «Просвіта» було створено 8 грудня 1868 року. Символом «Просвіти» є постать жінки з зорею на чолі, смолоскипом у руках, яка несе людям світло освіти і науки.
Перший загальний збір «Просвіти» відбувся в залі польської Міщанської Стрільниці у Львові. Серед 65 засновників було найбільше молодих людей – студентів, вчителів, урядовців. Першим головою «Просвіти» було обрано композитора Анатоля Вахнянина.
Основні засади діяльності Товариства – праця для піднесення і розвитку народу сформулював у своєму виступі студент Андрій Січинський, який, роздумуючи про діяльність майбутнього Товариства, наголошував: «Кожний нарід, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднести до тої степені просвіти, щоби ця народна маса почула себе членом національного організму, відчула своє громадянське і національне достоїнство.»
Основними напрямками діяльності «Просвіти» стали шкільна, видавнича та економічна справа, але найбільшого успіху ця організація досягнула у заснуванні численних бібліотек і читалень. У 1939 р. «Просвіта» мала 3 075 читалень, 3 000 бібліотек із загальною кількістю 700 000 книжок, 1485 власних будинків. І це в умовах постійних заборон зі сторони польської влади. Всі ілюстровані народні календарі Товариства пронизує думка, що духовний, суспільний поступ нації неможливий без утвердження національної мови. Укладала і видавала «Просвіта» підручники для початкових шкіл. При читальнях організовано каси взаємопомочі, кооперативи, крамниці, шпихлірі, гуртки сільського господаря, дитячі садки. Найздібніших студентів, зважаючи на труднощі з отриманням фахової освіти, посилала «Просвіта» на науку в закордонні університети та фахові школи.
