Відмінності між версіями «МА-41»

Версія за 11:33, 17 грудня 2015

Республіка Корея

Показники ефективності національної економіки Республіки Корея згідно моделі Б. Гаврилишина

Соціальні

• Релігія (прагнення)

У країні панує повна релігійна свобода. Влада прихильна до християнства. Перша протестантська громада була створена у 1884 р. У 1984 р. в країні було близько 30 тис. церков. Сеул (11 млн. нас.) на 40% християнське місто. Тут більше 7 тисяч церков і знаходяться 10 з 20 найбільших християнських спільнот у світі, в тому числі найбільша — Головна церква Повної Євангелії. У Пд. Кореї відбулося найбільше після дня П'ятидесятниці хрещення у світі (в армії, яка на 65% християнська). Тут найбільші богословські заклади світу. Особливою рисою християнства є щоденні ранкові молитовні служіння. Понад 20 церков утворюються щодня. Релігійний склад населення: християни — 35,3%. Таких, що практикують — 34,4%. Приріст — 5,7%. Протестантів — 27,1% нас., євангельських хр. — 21,1% нас., п'ятидес./харизм. — 4,5% нас., приріст — 6%; римо-католиків — 6%, приріст — 4,8%; свідків Єгови — 0,5%, приріст 13,6%; моністи — 1,6%, приріст — 0,4%. Буддисти — 27,7%. Нерелігійні люди — 20%. Шаманісти — 10%. Конфуціани — 1,2%. Конфуціанство було офіційною релігією до 1910 року. Новітні релігії — 5,7%. Мусульмани — 0,06%. Бахаїсти — 0,05%.

• Здійснення або реалізація прагнень

У той час як Південна Корея має низький рівень безробіття, який коливається біля 3,2 %, ця цифра приховує багато складнощів з приводу робочого середовища в Кореї. Жінки являють собою велику частку невикористаної праці в корейській економіці. Близько 57% жінок є економічно активними, що в порівнянні з 73% у Швеції та 69% у Німеччині, є досить невисоким показником. Різке зменшення цього показнику на 15% спостерігається у тридцятирічному віці корейських жінок, які залишають кар’єру заради сім’ї . По суті, Корея втрачає, з економічної точки зору, потенційних працівників. Відповідно до World Economic Forum’s Global Gender Gap Report 2012, співвідношення жінок і чоловіків у керівних посадах і державній службі 1 до 9. Корея посідає 104 місце, що є в рейтингу біля малорозвинених Малавії і Сирії. В результаті, Корея загрожує ситуація, в якій більш освіченіші жінка, тим менше ймовірність її знайти роботу, відповідну її кваліфікації. Крім того, жінки, які хочуть повторно вийти на ринок праці часто не в змозі забезпечити попередній рівень зайнятості, на якому вони колись були, а замість цього виконують тимчасові чи низькокваліфіковані роботи, незалежно від освіти і попереднього рівня досвіду. В середньому, жінка отримує зарплату на 39% нижчу, від чоловіка на аналогічній посаді. На жаль, уряд не бачить в цьому проблеми, заходів або програм поки що не існує.

• Взаємовідносини

Торгові відносини насамперед з США та Європейським Союзом. США є головним економічним партнером Кореї. Крім того, Південна Корея займає сьоме місце у списку портнерів США, випереджаючи багатьох країн Європи, таких як Італія і Франція, і шосте місце в списку країн-імпортерів із США. Крім того, Південня Корея є привабливою для інвестицій з боку американських компаній - з 1996 по 2003 рік США інвестували в економіку Кореї 20 млрд. долларів. У 2003 році США були найбільшим торговим партнером Південної Кореї і сьомим за величиною експортним ринком. Зміцнились економічні зв'язки між двома країнами, проте, супроводжувалися численними розбіжностями в торговельній політиці. Інтенсивність цих суперечок значно зменшилася починаючи з кінця 80-х - початку 90-х років XX століття, в тому числі і внаслідок того, що Південна Корея провела ряд ринкових реформ в якості компенсації за отримання 58-мільярдного кредиту від Міжнародного валютного фонду після кризи 1997 року. На початку XXI століття обидві країни намагаються більш м'яко вирішувати конфліктні ситуації. У цьому чималу роль зіграли двосторонні торговельні угоди, зроблені на початку 2001 року .

Приблизно в той же час була підписана серія торгових угод між Південною Кореєю і країнами ЄС, що підштовхнуло зростання товарообігу між двома регіонами. Обсяг торгівлі склав 46 млрд євро, подвоївшись за десять років. Однак дотепер невирішеними залишаються деякі питання взаємної торгівлі. На початку XXI століття найбільший прогрес був зроблений у прискоренні процесів взаємовигідного обміну у сфері науки і наукоємних технологій (як відомо, Південна Корея витрачає 3% свого валового внутрішнього продукту на наукові дослідження. У 2005 році відбулися двосторонні переговори про обмін в науковій і технічній сфері. Південна Корея також бере участь у деяких глобальних проектах, ініційованих Євросоюзом, зокрема в проектах Galileo і ITER.

• Здоров'я

За даними Міністерства охорони здоров'я і соціального забезпечення, стан хронічних хвороб погіршується через акцент системи охорони здоров'я на лікування, а не на профілактику. Захворюваність хронічним захворюванням в Південній Кореї є близько 24 відсотків. Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) в кінці 2003 року був поширений менше, ніж на 0,1 відсотка. Південна Корея створила систему загального медичного страхування, яке почалося в липні 1977 року, всі медичні товариства були об'єднані в Національну службу охорони здоров'я. Майже всі південні корейці є бенефіціарами програми, тому фактично досягнено мету забезпечення медичного страхування для всіх громадян Південної Кореї. Страхування фінансується за рахунок внесків, державних субсидій і доплат Національної корпорації медичного страхування, що є основним інститутом нагляду. Програма є діяжвою на практиці; це дає таку ж кількість медичних витрат і відшкодування витрат для всіх громадян, незалежно від того, скільки вони платять, а також надає послуги довгострокового догляду за літніми людьми. Витрати на охорону здоров'я становить близько 7,2% від ВВП, і збільшилася з $ 64 млрд в 2009 році до $ 113 млрд в 2015 році.

• Харчування

28 липня 2015 року Республіка Корея оприлюднила повідомлення про розробку «Проекту змін до стандартів та специфікацій щодо продуктів харчування». Документ ініційований Міністерством продовольства та безпеки лікарських засобів. Головною метою документу є підвищення рівня безпеки продуктів харчування. Термін ухвалення документу та набуття його чинності буде визначено окремо.

• Житло

Швидке зростання міського населення привело до дефіциту житла і різкого зростання цін на землю в містах. Збільшення земельних площ, придатних для міської забудови, і будівництво багатоквартирних житлових будинків з квартирами невеликої площі продовжують залишатися в числі пріоритетних завдань уряду, що докладає зусилля для вирішення проблем нестачі житла та стабілізації цін на житло. Через зростання цін на землю і прагнення багатьох людей жити в сучасних квартирах кількість тих, хто живе в багатоквартирних будинках, продовжує збільшуватися. Якщо в 1985 р. частка квартир становила 13,5% від усіх одиниць житла, то в 2005 році цей показник збільшився до 52,5%. У Республіці Корея більшість квартир знаходяться у власності сімей

• Соціальне забезпечення

Основна програма соціального забезпечення в Південній Кореї є Програма основних засобів до існування безпеки (BLSP), яка охоплює 3% населення країни (близько п'ятої частини південнокорейців, що живуть у відносній бідності). Ще одна програма, Система засобів до існування національної безпеки (NBLSS) була введена в 2001 році. Виплати для літніх становлять 1,6% від ВВП. Пенсії в Південній Кореї перебувають у віданні Національного пенсійного обслуговування (NPS), введеного в 1988 році. Майже половина літніх людей живуть у відносній бідності.

Економічні

• Ресурси

Цинкові, вольфрамові, молібденові руди, неметалічні корисні копалини та нерудні будівельні матеріали. Основу гірничої промисловості країни в кінці XX ст. складала паливно-енергетична галузь та видобуток неметалічних корисних копалин. На рудну галузь припадає 10 % вартості продукції гірничої промисловості. В кінці 2000 р. в країні загалом працювало 552 основних рудників: 11 — вугільних; 27 — металічних і 514 — неметалічних. З останніх: 169 — каолінові; 141 — вапнякові, 62 — кварцові підприємства. У 2001 р. загальний видобуток мінеральної сировини в країні склав US$1162 млн, включаючи US$324 млн металічних руд (28 %), US$636 млн неметалічних корисних копалин (55 %) і US$202 млн вугілля(17 %). У паливній промисловості домінує вугільна. Гірничорудна галузь представлена переважно видобутком вольфрамових, залізних, мідних, марганцевих,молібденових, свинцево-цинкових руд, золота і срібла. Добувають також графіт, каолін, пірофіліт, тальк, флюорит, польові шпати, інші неметалічні корисні копалини. Південна Корея залежить від імпорту 20 видів мінеральної сировини, зокрема бокситів, залізної і нікелевої руди. Експортуються вольфрам , молібден,тальк, каолін, графіт. Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в Північній Кореї — в Університеті ім. Кім Ір Сена і в Політехнічному інституті в Пхеньяні; в Південній Кореї — в Сеульському, Пусанському й Чонбукському університетах.

• Наснага до праці

Національний герой - Ан Чжун-Гин або Ан (вересень 2, 1879 - 26 березня 1910; Хрещене ім'я Томас) корейський активіст, націоналіст. 26 жовтня 1909 він убив Іто Хіробумі, прем'єр-міністра Японії і колишнього Генерального резидента Кореї, коли країна була на межі приєднання до Японії. Ан був посмертно нагороджений медаллю Республіки Корея орденом За заслуги перед Національним фондом в 1962 році урядом Кореї, найпрестижнішою громадянською відзнакою у Республіці Корея, за його зусилля для корейської незалежності.

• Інвестиції

За данними Korea Eximbank обсяг інвестицій у 2015 році склав 10992632 тис. дол. США

• Ноу-Хау

Винаходи Кореї в галузі мобільних телефонів (Samsung), також перший мп3 плеєр, перший сенсорний екран, перший ретіна дисплей тощо. Безконтактні смарт-транспортної карти: Сеул маэ найбільший досвід у світі з використання безконтактних транспортних карток. Корейський системний інтегратор Intec і Автобусна спілка Сеулу вперше запустила тест своєї системи з жовтня по грудень 1995 року.

• ВВП

За даними Світового банку ВВП у 2014 році 1,410 трлн. дол. США.

Рис. 1. ВВП Республіки Корея на душу населення, дол. США.

Політичні

• Характер влади

Політика Республіки Корея проходить в рамках президентської представницької демократичної республіки, в результаті чого президент є главою держави, і системи багатопартійної. Виконавча влада здійснюється урядом.

• Використання влади

Головним пріоритетом зовнішньої політики корейського уряду є зниження напруженості та мирне співіснування на Корейському півострові і зміцненні традиційних відносин. Корейський уряд прагне до мирного врегулювання північнокорейської ядерної проблеми шляхом процесу тісного співробітництва між Кореєю, США та Японією. Крім того, підтримує та поширює зв’язки з Росією і Китаєм, докладаючи зусилля, щоб Північна Корея виконувала свої зобов'язання щодо нерозповсюдження ядерного озброєння. Крім того, вона прагне розширювати співпрацю з іншими країнами АСЕАН і ЄС, а також з міжнародними організаціями, такими як Організація Об'єднаних Націй (ООН).

• Сприйняття влади

Явка на вибори у 2012 році – 52%.

• Свобода

Підтримує перелік фундаментальних свобод ООН.

• Структура бюджету

Корпоративний Податок - 11% (до 200 млн. вон); далі залежно від суми. В середньому для підприємств податок складає 29,85% від прибутку.

• Справедливість

Неурядові організації: DASI HAMKKE – центр підтримки жертв, що пережили секс-торгівлю, створений на замовленням уряду Сеула і контролюється єдиним керівником (Хан Сорі); Асоціація Організації Об'єднаних корейських жінок (KWAU); Корейська Жіноча гаряча лінія – захищає права жінок від усіх видів насильства і сприяє просуванню соціальних позицій жінок, а також встановлення гендерної рівності у сфері праці, сім'ї та суспільства; Пастирський центр для філіппінських мігрантів в Сеулі.

• Імідж країни

За біржою Блумберг – Korea Stock Exchange KOSPI Index = 1,996.59. За індексом Швейцарського банку на четвертому місці Північна Корея, оскілки вкладає великі кошти в розвиток людських ресурсів. Індекс конкурентоспроможності 2014 року – 5,01 (25 місце) Індекс економічної свободи – здебільшого вільні – 29 місце – 71,5 (2015).

Показники ефективності національної економіки Тайваня згідно моделі Б. Гаврилишина (Карман Дмитро)

1 Соціальні

Релігія (прагнення)

Буддизм є основною релігією на острові Тайвань. 90 відсотків населення Тайваню слідують китайською традицією, в якій об'єднані принципи конфуціанства, даосизму і буддизму. . При цьому досить строго до буддизму відноситься за різними оцінками від 7 до 15 відсотків населення. Відмінна риса тайваньських буддистів - вегетаріанство.

За офіційними даними до буддизму відноситься близько 8000000 чоловік, однак частина з них сповідують синкретичні релігії, які не можна вважати суворим буддизмом. Буддизм на Тайвані даний час зосереджений в чотирьох основних школах, які очолюють так звані «Чотири Небесних Царя тайванського буддизму»:

Північ (Цзіньшань, Тайбей): Учитель Шен'янь, Монастир Барабана Дхарми

Південь (Дашу, близько Гаосюна): Учитель Сін'юнь, монастир Фо Гуан Шань

Схід (Хуалянь): Учитель Чжен'янь фонд Ци Цзі

Захід (Наньтоу): Учитель Вей Цзюе, монастир Чжун Тай Шань

Всі чотири школи представляють чань-буддизм. Деякі з цих шкіл перебувають під впливом гуманістичного буддизму вчителя Інь Шуня. Місії чотирьох основних тайваньських шкіл ведуть роботу по всьому світу, маючи центри в багатьох країнах. Тайванські буддисти відіграють також важливу роль у відновленні буддизму в Китаї

Здоров'я

Система охорони здоров'я в Тайвані заснована на страхову медицину. Програма загального медичного страхування була прийнята в 1995 році і на сьогоднішній день є однією з найефективніших у світі - її характеризують низький рівень внесків і висока підтримка з боку держави. Незважаючи на те, що медичне страхування є добровільним, їм охоплено близько 97% всього місцевого населення, тому як страховка покриває більше 90% всіх можливих витрат на медичні послуги, за винятком дорогих косметичних операцій. Обходиться така страховка жителям Тайваню досить дешево - щомісячні грошові відрахування в медичний страховий фонд робить кожен працюючий громадянин Тайваню, процентна ставка внеску залежить від річного доходу, а також кількості утриманців - за дітей, старих і інших непрацюючих членів сім'ї платить працевлаштований. Для початківців працювати сума страхового внеску не повинна перевищувати 4.25% від місячної зарплати, для тимчасово непрацюючих, ветеранів збройних сил та інших існують певні пільги. Приміром, громадяни Тайваню старше 65лет має право на безкоштовне медичне обслуговування два рази на рік, а ті, хто старше 40 років - один раз на рік.

Житло

За останні кілька років, а якщо бути точним то сім років, ціни на житло піднялися на вісімдесят відсотків. Восени минулого року була зафіксована нова рекордна ціна на нерухомість у розмірі вісім тисяч чотиреста доларів за один квадратний метр. Це ціна на житло, яке розташоване в елітному будинку або комплексі. Якщо порівнювати з 2008 роком, то тоді ціна на нерухомість була шість тисяч двісті доларів за один квадратний метр.

У наступному році влада Тайваню буде введена підвищена податкова ставка. Ця ставка на володіння елітними об'єктами нерухомості, величина ставки складе 3,3%. В даний момент вона дорівнює 1,2%.

Соціальне забезпечення

Політика соціального забезпечення на Тайвані заснована на трьох принципах: підвищення добробуту, розподіл суспільного багатства, а також «створення мирного і благодатного суспільства». Для задоволення зростаючих потреб населення в соціальному забезпеченні уряд активно розширює спектр соціальних послуг, щоб забезпечити достатню підтримку соціально та економічно неблагополучним категоріям, завдяки чому створюється гармонійне суспільство .

У 1999 році уряд витратив 5080000 доларів США на програми соціального забезпечення, які пропонують різні види допомоги окремим особам і сім'ям з груп з низьким рівнем доходів. На додаток до фінансової допомоги, найманим працівникам з сім'ями надається допомога з працевлаштування, поряд допомогою в освіті для дітей шкільного віку та програмами охорони здоров'я для матерів з дітьми. Існують також громадські організації, наукові установи та приватні фонди, які співпрацюють з державними установами в наданні допомоги бездомним громадянам .

Крім сімей з низькими доходами, уряд надає підтримку літнім людям та інвалідам, які не в змозі працювати. У липні 1993 року уряд почав надавати щомісячну субсидію літнім людям з низьким рівнем доходів. Громадяни віком старше 65 років, середній дохід сім'ї яких менше або дорівнює 1,5 мінімальних щомісячних витрат, отримують щомісячні субсидії в розмірі $ 174. Літні люди з середнім доходом сім'ї від 1,5 до 2,5 мінімальних щомісячних витрат, мають право на щомісячні субсидії розміром $ 87. Крім того, уряд виплачує в повному обсязі медичну страховку сім'ям з низькими доходами і надає невідкладну допомогу в разі потреби

2 Економічні

Ресурси

На території Тайваню розміщені невеликі родовища золота, міді, кам’яного вугілля, природного газу, вапняку, мармуру і азбесту. 24% земель Тайваню обробляються, 5% території займають пасовиська

Інвестиції

Основні інвестори Тайваню за 2013р: Карибські острови 29,3%; США 11,8; Японія 8,4; Острови Самоа 7,7%; Гон Конг 7,5%; Австралія 6,3%; Нідерланди 4,8%; Сінгапур 4,2%; Малазія 2,7%.

Основні напрямок інвестування в Тайвань : Фінансова та страхова галузь 26,5% ; електро комплектуючі 15,8; оптова торгівля 14,2; нерухомість 9,9% ; допоміжні послуги 4%; науково технічні та професійні послуги 3,2% електро обладнання 2,9% хімічга промисловість 2,3% металургійна промисловість 2,3%

Ноу-Хау

Балістична маска, мета якої - захистити солдатів від смертельних попаданнь в голову. Захист по класу NIJ Level II. Розмір L 11,2 "- висота, 7,2" ширина маски Вага маски 1,1 кг Матеріал маски - DuPont Kevlar 129.

ВВП

За даними Світового банку ВВП у трлн. дол. США.

2008р 400,2

2009р 377,5

2010р 429,8

2011р 450

2012р 466,1

2013р 484,7

2014р 505,5

3 Політичні

Характер влади

Форма правління - президентська Республіка. Політичний режим - щоб демократія в процесі становлення. З середини 1980-х рр.. провадиться реорганізація політичної системи, головними кроками якої стали скасування воєнного стану і легалізація партій опозиційних

Використання влади

За ос­таннє десятиліття на Тайвані докорінно змінився політичний рельєф, він зробився знач­но складнішим і різноманітним. Гоміндан вже не ототожнюють партійну машину з державною та іменувати себе революційно демократичною партією. Він допустив висунення альтернативних кандидатів, крім рекомендованих парткомами, на виборах у партійних організаціях. Однопартійний режим Гоміндану поступово замінювала багатопартійність. Спершу її можна було охарактеризувати як якусь подібність двопартійної системи, оскільки практично тільки дві партії Гоміндан і ДПП (Демократична прогресивна партія) були впливовими політичними силами на різних виборах. Згадувана вище Нова партія (Син­дан) як третя сила виступила лише в грудні 1994 р. на виборах губернатора провінції і мерів міст Тайбей і Гаосюн, а також відповідних представницьких органів провінцій і міст

Сприйняття влади

Явка на вибори у 2012 році – 70%.

Свобода

Підтримує перелік фундаментальних свобод ООН.

Структура бюджету

Дані про державний бюджет Тайваню публікує Центральний банк Китайської Республікі.Тайвань має дефіцит державного бюджету в розмірі 1,60% від валового внутрішнього продукту країни за станом на 2012 рік. Тайванський державний бюджет має середній дефіцит 1,84% ВВП з 1988 по 2012 рік, досягнувши самого високого рівня в 1,8% ВВП в грудні 1990 року і рекордно низького рівня -6,30% ВВП в грудні 2001 року. Державний бюджет являє собою детальний звіт платежів, отриманих Китайською Республікою (податки та інші збори), а також платежі, що здійснюються урядом (закупівлі і трансфертні платежі). Бюджетний дефіцит Тайваню виникає, так як уряд витрачає більше грошей, ніж отримує.

Справедливість

Автономні асоціації. Громадські рухи почали виникати на Тайвані у 80 х роках XX ст. як відповідна реакція на авторитарне правління або навіть на військовий стан, запроваджений у 1949 році. Спочатку вони були спрямовані на те, щоб спонукати уряд до перегляду політичних установок і послаблення контролю над суспільством. У певному значенні, діяльність політичної опозиції стимулювала розвиток громадсь­ких рухів.

Імідж країни

Прагнучи і далі зміцнювати міжнародний авторитет Тайваню в правозахисній сфері, президент країни Чень Шуйбянь у виступах пропонував активізувати діяльність держави щодо участі в основних міжнародних правозахисних заходах: "Ми виконуватимемо умови Загальної декларації прав людини, Міжнародну конвенцію з цивільних і політичних прав і Віденську декларацію" .

Показники ефективності національної економіки Королівства Бутан за моделлю Б. Гаврилишина (Хадба Алекс)

1 . Соціальні аспекти

Релігія

Більша частина населення країни сповідують буддизм, а саме 75% (70% з яких належать до школи Друкпа Каг'ю - тибетського буддизму, який є офіційною релігією Бутану). В східній частині країни також поширена буддійська школа Ньїнґма та релігія Бон. На півдні країни розповсюджений індуїзм (22% населення), частина бутанців сповідують іслам. Етнічні нгалопи, нащадки тибетських іммігрантів, складають більшість населення західної та центральної частин країни і в основному відносяться до школи Друкпа Каг'ю, слідуючи лінії передачі від Пеми Карпо і Шабдрунга. Школа Ньїнґма поширеніша в східному і центральному Бутані, її представляє в першу чергу Пема Лінгпа. Етнічні шарчопи, можливі нащадки первісного населення Бутану, живуть на сході. Деякі шарчопи практикують буддизм, об'єднаний з елементами традиції бон, у той час як інші практикують анімізм та індуїзм. Уряд підтримує монастирі обох традицій буддизму — і Друкпа Каг'ю, і Ньїнґма. Королівський рід Бутану практикує поєднання цих двох течій, і багато жителів країни вірять в концепцію «Каньїн-Шунгдрел», що означає «Каг'ю і Ньїнґма одне і те ж». Глибоко шанується Падмасамбхава. (Падмасамбхава - індійський проповідник, який заснував тибетський буддизм і тантричну школу буддизму у 8 столітті, поширивши буддизм на територію Бутану й Тибету. У цих районах він відомий як гуру Рінпоче (дорогоцінний майстер). Буддійська школа Ньїнгма вшановувала його як другого Будду.)

Здійснення або реалізація прагнень

Валове національне щастя (ВНЩ) — холістична міра якості життя, яка включає моральні і психологічні цінності, на відміну від Валового Національного Продукту (ВНП). Це поняття було введено в ужиток як неофіційна державна філософія Бутану четвертим королем цієї країни Джігме Сінг'є Вангчук в 1972 . «Щастя народу важливіше відсотків валового внутрішнього продукту», — сказав король. Сенс цього поняття для Бутану полягає в розвитку такої економіки, яка відповідала б унікальній бутанській культурі, заснованій на буддійських духовних цінностях. Практично «Валове національне щастя» реалізується через п'ятирічне планування розвитку економіки, при якому прогрес здійснюється повільними кроками, намагаючись підтримувати і не руйнувати традиційні цінності — сім'ю, культуру, природу, буддійську релігію.

Взаємовідносини

Бутан — аграрна країна. Для більш ніж 80% населення сільське і лісове господарство є головним джерелом доходів. Крім того, уряд активно піклується про екологію (половина території Бутану оголошена національними парками, в яких, наприклад, заборонено полювання), з цієї причини розвиток промисловості не входить в плани бутанської влади. У королівстві практично відсутні великі промислові підприємства. Є кілька підприємств деревообробної та харчової промисловості (в тому числі за ліцензією випускається «Кока-кола»). Головним експортним товаром є екологічний рис, фрукти і електроенергія, що виробляється гідроелектростанціями. Товари з Бутану в основному направляються в Індію, на частку якої припадає 87,9% експорту. Товари з Індії становлять 71,3% імпорту. Торгових відносин з Китаєм практично немає, попри те, що Бутан межує з Тибетом. Цікаво, що на сьогоднішній день перше місце в економіці країни займає гідроенергетика. Основний дохід становить експорт електроенегіі в сусідню Індію, а дохід від експорту сільгосппродукції стоїть лише на другому місці.

Здоров’я

17 грудня 2004 року коли в Бутані була введена повна заборона на продаж і вживання тютюну. Сигарети неможна ввозити в країну. У 18-ти з 20-ти дзонгхагів Бутану ця заборона діяла й раніше. Штраф за паління становить € 175. Крім того, введено податок на 100%, яким будуть обкладатися всі тютюнові вироби, що ввозяться в Бутан її громадянами для особистого вживання. На іноземних туристів, дипломатів і співробітників неурядових організацій заборона не поширюється. Але передбачено суворе покарання іноземців, які будуть продавати тютюн місцевим жителям.

Харчування

Згідно з продовольчим законом 2005 року, в Бутані створена національна комісія з контролю за якістю продуктів харчування, очолювана міністром сільського господарства, яка включає десять членів з інших міністерств і відомств (охорони здоров'я, торгівлі, внутрішніх справ, охорони навколишнього середовища). Комісія формулює продовольчу політику уряду. Продовольчий закон також регулює продовольчий імпорт і експорт.

Соціальне забезпечення

Нижче наводяться приклади бутанських реформ : - Спрощення церемоніалу та етикету, скасування жорстких правил етикету, пов'язаних з простяганням до землі перед Королем та вищими посадовими особами, запровадження святкового церемоніального одягу для відвідування палаців і дзонгів. - Відкриття країни для туризму з введенням високих мит на туризм і обмеженням кількості виданих віз. - Реформа освіти. Введення багатоступінчастої системи освіти на базі інтернатів по всій країні (значна частина бутанців живе в невеликих поселеннях або окремо розташованих будинках, тому для дітей потрібна організація інтернатів). - Обов'язкове вивчення англійської мови, використання вчителів-добровольців із західних країн. - Відбір на конкурсній основі найкращих випускників шкіл і коледжів для навчання за кордоном (в Індії, США, Сінгапурі, Європі). - Залучення в індивідуальному порядку іноземних консультантів з питаннь модернізації, екології, медицини та управління. - Повсюдна державна опіка буддійських монастирів і храмів. Підтримка в чистоті і порядку чортенів і ступ. - Підтримання чистоти на вулицях міст і поселень. Вирощування квітів. - Будівництво мінімальних автодоріг для зв'язку між найбільшими дзонгами, щоб не нашкодити при цьому навколишньому середовищу. - Соціальна програма турботи про старих при монастирях. - Організація бездротового телефонного зв'язку по всій країні. - Застосування малих гідроелектростанцій. - Охорона природи. Майже половина території Бутану оголошена національними парками, де заборонено полювання. Лісове відомство займається вирощуванням лісів на лисих схилах гір, і плануванням лісозаготівель для потреб населення без шкоди екології. - Заборона куріння по всій країні. Заборона хімічних добрив і хімічних інгредієнтів. Заборона екологічно шкідливих виробництв.

2. Економічні

Ресурси

Більшість населення живе сільським господарством, через круті гірські схили культивується лише мала площа земель. Промисловість майже відсутня. Мало природних ресурсів. Вирощування кардамону, яблук, апельсинів і абрикос для азіатського ринку. Рубка твердих сортів деревини на півдні під суворим контролем. Великий гідроенергетичний потенціал.

Інвестиції

Кожна економічна програма складається з урахуванням прагнення уряду захистити навколишнє середовище країни і культурні традиції. Наприклад, уряд, поступово розширюючи туристичний сектор, заохочує відвідування країни висококласними, екологічно сумлінними туристами. Жорсткий контроль і невизначена політика в таких областях, як промислове ліцензування, торгівля, робоча сила і фінанси, продовжують перешкоджати іноземним інвестиціям.

ВВП

ВВП Бутану становить приблизно 2,9 мільярда доларів на рік. Уряд Бутану офіційно не розглядає ВВП, як мірило розвитку економіки, а орієнтується на показник «валового національного щастя» (Gross National Happiness). Валове національне щастя розглядається як ключовий елемент будівництва економіки, яка б узгоджувалася з буддистськими духовними цінностями. Незважаючи ні на що, уряд країни ставиться до даного показника цілком прагматично: кілька разів в Бутані проводилися міжнародні конференції, на які було запрошено багато західних економістів (включаючи нобелівських лауреатів з економіки), з метою вироблення методик розрахунку ВНС на основі поєднання економічної ситуації в країні і задоволеності життям населення.

3. Політичні

Характер влади

Королівський уряд Бутану до 1999 року був під керівництвом короля Бутану. В якості важливого кроку в бік демократизації король у 1999 році розпустив існуючий кабінет міністрів і відійшов від керівництва урядом. Були призначені шість нових міністрів, яких затвердила Національна асамблея. З цієї групи міністрів голосуванням у Національній асамблеї був обраний голова (згодом прем'єр-міністр). В даний час уряд складається з 10 міністрів, яких називають льонпо, і вони носять помаранчевий церемоніальний шарф кабні.

Використання влади

Бутан почав свою міжнародну діяльність в 1962 році, коли приєднався до Плану Коломбо. У 1969 році Бутан приєднався до спеціалізованої організації ООН — Всесвітнього поштового союзу. 21 вересня 1971 року Бутан вступив в ООН (рішення було прийнято на 26-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, на 1934-му пленарному засіданні, на підставі Резолюції Ради Безпеки ООН № 292 про прийом Бутану в ООН), хоча і не мав дипломатичних відносин ні з однією з держав-членів Ради Безпеки ООН. У 1981 році Бутан став членом МВФ і Світового банку, в 1982 — ВООЗ і ЮНЕСКО, у 1985 — СААРК. В наш час Бутан є членом 45 міжнародних організацій.