Відмінності між версіями «Яворський Віктор Теофілович»

Версія за 10:26, 10 жовтня 2013

Яворський Віктор Теофілович
Alma mater	Львівський політехнічний інститут
Дата закінчення	1959 р.
Науковий ступінь	доктор наук
Дата присвоєння н.с.	1973 р.
Вчене звання	професор
Дата присвоєння в.з.	1977 р.

Яворський Віктор Теофілович — доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри ХТНР, заслужений діяч науки і техніки України, Почесний професор Львівської політехніки та Українського державного хіміко-технологічного університету, академік Академії інженерних наук України, Української екологічної академії наук.

Освіта

• 1954-1959 р. р. — студент хіміко-технологічного факультету Львівського політехнічного інституту (диплом з відзнакою).
• 1963 р. — скерований в цільову аспірантуру Харківського політехнічного інституту.
• 1966 р. — присвоєно науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Технологія неорганічних речовин».
• 1968 р. — присвоєно вчене звання доцента.
• 1973 р. — захистив докторську дисертацію на тему: «Шляхи підвищення якості природної сірки і розробка методу її очищення від органічних домішок».
• 1977 р. — присвоєно вчене звання професора.

Професійна діяльність

• 1959-1960 р. р. — інженер-дослідник проблемної лабораторії Львівського політехнічного інституту.
• 1960-1963 р. р. — асистент кафедри «Технологія неорганічних речовин, хімічних добрив, процесів і апаратів хімічних виробництв» того ж інституту.
• 1966 р. — старший викладач кафедри «Технологія неорганічних речовин, хімічних добрив, процесів і апаратів хімічних виробництв» Львівського політехнічного інституту.
• 1967-1969 р. р. — доцент тієї ж кафедри.
• з 1969 і дотепер — завідувач кафедри хімії і технології неорганічних речовин Національного університету «Львівська політехніка».
• 1967-1971 р. р. — заступник декана хіміко-технологічного факультету Львівського політехнічного інституту (за сумісництвом).
• 1971-1974 р. р. — декан хіміко-технологічного факультету Львівського політехнічного інституту (за сумісництвом).

Нагороди та відзнаки

• 1977 р. — диплом Президіуму Українського правління Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва.
• 1979 р. — Почесна грамота Всесоюзної ради Науково-технічних товариств.
• 1981 р. — золота медаль ВДНГ СРСР.
• 1984 р. — диплом Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва.
• 1985 р. — нагрудний знак «Відмінник народної освіти УРСР».
• 1985 р. — нагрудний знак «За відмінні успіхи в роботі» Міністерства вищої освіти СРСР.
• 1986 р. — дипломи Української Республіканської ради профспілок, Комітету народного контролю УРСР, редакції газети «Правда України».
• 1986 р. — срібна медаль ВДНГ СРСР.
• 1987 р. — грамота Всесоюзного хімічного товариства на честь 150-річчя від дня
• народження Д. І. Менделєєва.
• 1987 р. — медаль «Ветеран праці».
• 1987 р. — срібна медаль ВДНГ СРСР.
• 1988 р. — нагрудний знак «Винахідник СРСР».
• 1990 р. — грамота Всесоюзного хімічного товариства імені Д. І. Менделєєва.
• 1994 р. — звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
• 2005 р. — нагрудний знак «Відмінник освіти України».
• 2005 р. — нагрудний знак «За наукові досягнення».
• 2005 р. — грамота НУ «Львівська політехніка» «За значні досягнення в навчальній та науково-дослідній роботі за 2004/2005 н. р.».
• з 2006 і дотепер — призначена Державна стипендія видатним діячам науки України.
• 2007 р. — звання «Почесний професор Львівської політехніки».
• 2007 р. — відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни».
• 2010 р. — звання «Почесний професор Українського державного хіміко-технологічного університету» (м. Дніпропетровськ).

Основні напрямки наукових досліджень: технології сірки та її сполук, теоретичні основи і технології комплексного перероблення полімінеральних руд Прикарпаття, технологія фосфору та термофосфатів, електрохімічне одержання дисперсних порошків; електрохімічний синтез оксидів, гідроксидів і солей кольорових металів; перероблення вторинної сировини кольорових металів.

Найвагоміші наукові проекти

• 1969 р. — відновлено кафедру з підготовки спеціалістів з ТНР під назвою «Загальна хімічна технологія».
• 1966-1973 р. р. — промислове впровадження нової технології очищення природної сірки від органічних домішок гарячим повітрям на Роздільському ВО «Сірка».
• 1974-1975 р. р. — ініціатор створення Всесоюзного науково-дослідного і проектного інституту сірки.
• 1978-1980 р. р. — на основі комплексу досліджень на Роздільському ВО «Сірка» введено в експлуатацію цех очищення вентиляційних газів від сірководню (продуктивність — 120 тис. м3газу/год).
• 1984 р. — розроблено технологію та введено в експлуатацію дослідно — промислову установку очищення «хвостів» автоклавних плавок від Н2S і сульфідних сполук озонованим повітрям (Роздільське ВО «Сірка»).
• 1989 р. — розроблено технологію та введено в експлуатацію цех очищення вентиляційних газів від сірководню (Яворівське ВО «Сірка»).
• 1991 р. — поновлено підготовку на кафедрі ХТНР фахівців із спеціальності «Технічна електрохімія» (було припинено у 1939 р.).
• 2004-2006 р. р. — видано вихідні дані для промислового проектування відділення очищення відхідних газів сульфатнокислотного виробництва на ДАК «Титан».
• 2004-2007 р. р. — створено технологію очищення газів реакторів сульфатнокислотного розкладу ільменіту, видано вихідні дані для промислового проектування (ДАК «Титан»).
• 2005-2006 р. р. — видано вихідні дані для промислового проектування системи утилізації теплоти і очищення відхідних газів печей прожарювання пасти метатитанової кислоти виробництва пігментного титану (ІV) оксиду на ЗАТ «Кримський титан».
• 2006-2007 р. р. — на основі створеної технології видано вихідні дані для промислового проектування відділення мокрого очищення відхідних газів виробництва кольорових залізних пігментів ЗАТ «Кримський титан».

Професор Яворський Віктор Теофілович підготував 6 докторів і 46 кандидатів наук.