Відмінності між версіями «Завідувачі кафедри ВГА»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: Ласка Вацлав (*1862-1943) 1895-1909 р.р. Геодезист, геофізик, сейсмолог. Очоливкафедру сферичної ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
'''Ласка Вацлав''' (*1862-1943)
  
 +
'''1895-1909 р.р.'''
  
−
Ласка Вацлав (*1862-1943)
+
Геодезист, геофізик, сейсмолог.  
−
1895-1909 р.р.
+
Очолив кафедру сферичної астрономії та вищої геодезії у Львівській політехніці(листопад 1895).
−
Геодезист, геофізик, сейсмолог. Очоливкафедру сферичної астрономії та вищої геодезії у Львівській політехніці(листопад 1895). З 1898 професор Львівської політехніки, а в березні 1910виїхав до Праги. Керівник Обсерваторії і Метеорологічної станції (1899),організатор (1901) і керівник Сейсмічної станції в Львівській політехніці. В1899 і в 1901 окремими випусками були видані його «Astronomіa sferyczna іgeodezja wyzsza».
+
З 1898 професор [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]], а в березні 1910 виїхав до Праги.  
−
Грабовський Люціян (*1871-1941)
+
Керівник Обсерваторії і Метеорологічної станції (1899),організатор (1901) і керівник Сейсмічної станції в Львівській політехніці.  
−
1909-1941 р.р.
+
В1899 і в 1901 окремими випусками були видані його «Astronomіa sferyczna іgeodezja wyzsza».
−
Геодезист, астроном. З 1909 до 1941 керувавкафедрою сферичної астрономії та вищої геодезії Львівської політехніки. В 1909— професор кафедри топографії (mіernіctwa) ІІ, керівник астрономічноїобсерваторії, метеорологічної і сейсмічної станцій, а з 1912 — професор кафедрисферичної астрономії та вищої геодезії. Опублікував більше 30 праць. Середяких: «Radіotelegraphіsche Bestіmmung der Geographіschen Lange von Lemberg(Lwów)», «Bemerkungen ьber eіnіge neuere Abhandlungen aus dem Gebіete derHöheren Geodesіe», «O konwergencjі poludnіkowej w odwzorowanіuRoussіlhe’owskіem elіpsoіdy» та ін.
+
 
−
Різнер Юзеф (1881-1955)
+
 
−
1941-1945 р.р.
+
'''Грабовський Люціян''' (*1871-1941)
−
Геодезист і астроном. На кафедрі сферичноїастрономії та вищої геодезії Львівської політехніки почав працювати з 1918. З1941 по 1944 керував Обсерваторією і сейсмологічною станцією при Політехнічнихкурсах. Після німецької окупації став професором і керівником кафедри вищоїгеодезії та астрономії (1944-46).
+
 
−
Кобилін Олександр Іванович(18.02.1902-26.08.1974)
+
'''1909-1941 р.р.'''
−
1945-1949 р.р.
+
 
−
Доктор технічних наук, професор. ЗакінчивПолтавський межовий технікум в 1922 р. та Харківський геодезично-землевпоряднийінститут в 1926 р. Після закінчення працював нач. знімання Луганська, в 1928-29рр. — нач. знімання Харкова, опісля — інспектором основних геодезичних робітУкраїнського геодезичного управління. Приймав участь у створенні тріангуляціїКриворізького залізо-рудного басейну, а також в роботі Української державноїекспедиції в центральному Тянь-Шані. Паралельно з роботою на виробництві з 1927р. викладач Харківського геодезичного інституту, а з 1934 р. — викладачХарківського інженерно-будівельного інституту. В 1937 р. захистив кандидатську,а в 1956 р. — докторську (Уравновешивание геодезической основы маркшейдерскихсъемок) дисертації. Фронтовик радянської армії, а з 1945 р. — зав. кафедриастрономії і вищої геодезії Львівського політехнічного інституту, з 1949 р. —доцент Харківського гірничого інституту, з 1956 р. — зав. кафедримаркшейдерської справи Харківського гірничого інституту. З 1962-1967 рр. зав.кафедри геодезії Харківського інституту інженерів комунального будівництва. З1967 р. — професор кафедри інженерної геодезії та автоматизації геодезичнихвимірювань Київського інженерно-будівельного інституту. В 1939 р. — присвоєнозвання доцента. Автор більше 70 наукових праць серед них монографія «Груповоеуравнивание рудничной триангуляции» (1956), із них 30% — рукописні, якіприсвячені методам проєктування, побудови та врівноваження тріангуляції,полігонометрії, засічок, бездіагональних чотирикутників, нівелірних мереж,теорії та практики використання проєкції Ґавсса-Крюґера.
+
Геодезист, астроном.
−
Мигаль Микола Костянтинович(19.12.1905-3.09.1979 Львів).
+
З 1909 до 1941 керував кафедрою сферичної астрономії та вищої геодезії [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]].  
−
1949-1973 р.р.
+
В 1909— професор кафедри топографії (mіernіctwa) ІІ, керівник астрономічної обсерваторії, метеорологічної і сейсмічної станцій, а з 1912 — професор кафедри сферичної астрономії та вищої геодезії.  
−
Нар. в с. Митьки на Полтавщині. В 1921.вступає до Черкаської професійної технічної школи, а в 1924 отримуєкваліфікацію столяра та механіка. 1927-31 — студент Харківського геодезичногоінституту (ХГІ), 1931-34 аспірант Українського науково-дослідного інститутугеодезії та картографії, а з 1934 — асистент ХГІ. З 1940 доцент геодезичногофакультету Харківського інженерно-будівельного інституту. Окрім основної роботи1938-41 завідує сектором ґравіметрії в Полтавській ґравіметричній обсерваторії.1942-44 інженер землевпорядник громадського двору в с. Мар’янівкаЧорнобаївського р-ну та старший землевпорядник Іркліївського р-ну Полтавської В1945 переїжджає до Львова і починає працювати на геодезичному факультетіполітехнічного інституту. 1949-73 очолював кафедри астрономії та вищоїгеодезії, астрономії і картографії та вищої геодезії і ґравіметрії. Авторблизько 50 оригінальних праць з теорії фігури Землі, ґравіметрії та астрономії.В грудні 1971 отримав почесне звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР».Нагороджений «Орденом Трудового Красного Знамени». Під його керівництвом більше20 людей захистили кандидатські дисертації. В 1939 захищає кандидатську на тему«Нове трактування теорії Стокса», а в 1951 докторську на тему «Теорія сумісноговизначення фігури та розмірів Землі» дисертації. У 1951-57 працював деканомгеолого-розвідувального факультету, був редактором низки геодезичних серій«Научных записок ЛПИ», понад 10 років очолював редколегію міжвідомчогонауково-технічного збірника «Геодезия, картография и аэрофотосъемка». Він одиніз ініціаторів створення на геодезичному факультеті галузевої науково-дослідноїлабораторії з вивчення впливу зовнішнього середовища на геодезичні вимірювання.Значна частина його наукових праць наповнена оригінальними ідеями,фундаментальними положеннями, які стали основою для багатьох досліджень ідисертацій, що дає право говорити про наукову школу професора М.К. Мигаля.
+
Опублікував більше 30 праць. Серед яких: «Radіotelegraphіsche Bestіmmung der Geographіschen Lange von Lemberg(Lwów)», «Bemerkungenber eіnіge neuere Abhandlungen aus dem Gebіete derHöheren Geodesіe», «O konwergencjі poludnіkowej w odwzorowanіu Roussіlhe’owskіem elіpsoіdy» та ін.
−
Буткевич Адольф Веніамінович(18.06.1914-11.07.1983, Львів)
+
 
−
1968-1974 р.р.  
+
 
−
Доктор технічних наук, професор, автор більше150 наукових статей, монографій та книг, відомий вчений в галузі геодезичноїастрономії, сфероїдної геодезії та математичної картографії. Народився вс.Тисуль Кемеровської області (Росія). У (1932-1935) закінчив курси техніківтопографів, курси тріангуляторів, підготовчі курси вступників до вузу приробфаку Томського держуніверситету. Після закінчення (1940)астрономогеодезичного факультету Новосибірського інженерно-будівельногоінституту працює асистентом кафедри астрономії «Новосибирского институтаинженеров геодезии, аерофотосъемки и картографии». В 1950 р. захистив кандидатську,в 1964 р. — докторську (Решение некоторых основных и специальных задач высшейгеодезии) дисертації. Від 1960 р. займав посаду професора, а в 1966 р. отримаввчене звання професора кафедри вищої геодезії. Від 1968 р. завідувач кафедрикосмічної геодезії та астрономії у Львівському політехнічному інституті, а з1974 р. — професор кафедри вищої геодезії та астрономії. Під його керівництвомзахищено 9 кандидатських дисертацій. Нагороджений медалями «За доблестный трудв Отечественной войне» (1945) та «За победу над Германией» (1945), значкомГУГКа «Отличник геодезии и картографии» (1969), медаллю ім. М.В.ЛомоносоваТовариства «Знание», а також Почесними грамотами Мінвузу СРСР.
+
'''Різнер Юзеф''' (1881-1955)
−
Коваленко Володимир Опанасович (7.ІV.1924 —31.V.1995)
+
 
−
1974-1985 р.р.
+
'''1941-1945 р.р.'''
−
Вчений у галузі геодезичної астрономії.Ініціатор наукових досліджень та практичного впровадження фотографічного методуспостережень у практику вітчизняних астрономо-геодезичних визначень. У 1952закінчив геодезичний факультет ЛПІ і розпочав науково-педагогічну діяльність накафедрі астрономії та вищої геодезії (з 1960 — доцент). У 1959 захистивдисертацію з питань визначення азимута за спостереженнями зірок. 1961-66 —декан геодезичного факультету ЛПІ; 1964 — в.о. завідувача кафедри геодезії ЛПІ;1967-68 — проректор ЛПІ з питань роботи із студентами іноземцями; 1968-78 —проректор ЛПІ з навчальної роботи; 1974-85 — завідувач кафедри вищої геодезії іастрономії ЛПІ. Опублікував близько 40 наукових праць.
+
 
−
Заблоцький Федір Дмитрович (22.02.1946)
+
Геодезист і астроном.  
−
З 1985 р.
+
На кафедрі сферичної астрономії та вищої геодезії [[Львівська політехніка|Львівської політехніки]] почав працювати з 1918.  
−
Геодезист і астроном. Випускник кафедри вищоїгеодезії та астрономії (1969 р.) Львівської політехніки. В 1975 р. захистивкандидатську дисертацію, а в 2002 р. — докторську дисертацію. З 1985 р.завідувач кафедри вищої геодезії та астрономії Львівської політехніки. Основнінаукові праці в галузі дослідження атмосферних впливів на астрономо-геодезичнівиміри в районах Арктики і Антарктики, геодинаміки Карпатського регіону,геодезичної астрономії. Національний представник в секції С «геодезія» КомітетуНаук про Землю Центральної Європейської Ініціативи. Науковий редактор ікерівник авторського колективу монографії «Geodynamics of NorthernCarpathians».
+
З1941 по 1944 керував Обсерваторією і сейсмологічною станцією при Політехнічних курсах.  
 +
Після німецької окупації став професором і керівником кафедри вищої геодезії та астрономії (1944-46).
 +
 
 +
 
 +
'''Кобилін Олександр Іванович'''  (18.02.1902-26.08.1974)
 +
 
 +
'''1945-1949 р.р.'''
 +
 
 +
Доктор технічних наук, професор.  
 +
Закінчив Полтавський межовий технікум в 1922 р. та Харківський геодезично-землевпорядний інститут в 1926 р.  
 +
Після закінчення працював нач. знімання Луганська, в 1928-29рр. — нач. знімання Харкова, опісля — інспектором основних геодезичних робіт Українського геодезичного управління.  
 +
Приймав участь у створенні тріангуляції Криворізького залізо-рудного басейну, а також в роботі Української державної експедиції в центральному Тянь-Шані.
 +
Паралельно з роботою на виробництві з 1927р. викладач Харківського геодезичного інституту, а з 1934 р. — викладач Харківського інженерно-будівельного інституту.  
 +
В 1937 р. захистив кандидатську,а в 1956 р. — докторську (Уравновешивание геодезической основы маркшейдерских съемок) дисертації.  
 +
Фронтовик радянської армії, а з 1945 р. — зав. кафедри астрономії і вищої геодезії [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]], з 1949 р. —доцент Харківського гірничого інституту, з 1956 р. — зав. кафедри маркшейдерської справи Харківського гірничого інституту.  
 +
З 1962-1967 рр. зав.кафедри геодезії Харківського інституту інженерів комунального будівництва.  
 +
З1967 р. — професор кафедри інженерної геодезії та автоматизації геодезичних вимірювань Київського інженерно-будівельного інституту.
 +
В 1939 р. — присвоєно звання доцента. Автор більше 70 наукових праць серед них монографія «Груповое уравнивание рудничной триангуляции» (1956), із них 30% — рукописні, які присвячені методам проєктування, побудови та врівноваження тріангуляції, полігонометрії, засічок, бездіагональних чотирикутників, нівелірних мереж,теорії та практики використання проєкції Ґавсса-Крюґера.
 +
 
 +
 
 +
'''Мигаль Микола Костянтинович'''  (19.12.1905-3.09.1979 Львів).
 +
 
 +
'''1949-1973 р.р.'''
 +
 
 +
Нар. в с. Митьки на Полтавщині.  
 +
В 1921.вступає до Черкаської професійної технічної школи, а в 1924 отримує кваліфікацію столяра та механіка.  
 +
1927-31 — студент Харківського геодезичного інституту (ХГІ),  
 +
1931-34 аспірант Українського науково-дослідного інституту геодезії та картографії, а з 1934 — асистент ХГІ.  
 +
З 1940 доцент геодезичного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту.  
 +
Окрім основної роботи 1938-41 завідує сектором ґравіметрії в Полтавській ґравіметричній обсерваторії.
 +
1942-44 інженер землевпорядник громадського двору в с. Мар’янівка Чорнобаївського р-ну та старший землевпорядник Іркліївського р-ну Полтавської.
 +
В1945 переїжджає до Львова і починає працювати на геодезичному факультеті політехнічного інституту.  
 +
1949-73 очолював кафедри астрономії та вищої геодезії, астрономії і картографії та вищої геодезії і ґравіметрії.  
 +
Автор близько 50 оригінальних праць з теорії фігури Землі, ґравіметрії та астрономії.
 +
В грудні 1971 отримав почесне звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР».
 +
Нагороджений «Орденом Трудового Красного Знамени».  
 +
Під його керівництвом більше 20 людей захистили кандидатські дисертації.  
 +
В 1939 захищає кандидатську на тему «Нове трактування теорії Стокса», а в 1951 докторську на тему «Теорія сумісного визначення фігури та розмірів Землі» дисертації.  
 +
У 1951-57 працював деканом геолого-розвідувального факультету, був редактором низки геодезичних серій «Научных записок ЛПИ», понад 10 років очолював редколегію міжвідомчого науково-технічного збірника «Геодезия, картография и аэрофотосъемка».  
 +
Він одині з ініціаторів створення на геодезичному факультеті галузевої науково-дослідної лабораторії з вивчення впливу зовнішнього середовища на геодезичні вимірювання.  
 +
Значна частина його наукових праць наповнена оригінальними ідеями,фундаментальними положеннями, які стали основою для багатьох досліджень і дисертацій, що дає право говорити про наукову школу професора М.К. Мигаля.
 +
 
 +
 
 +
'''Буткевич Адольф Веніамінович'''  (18.06.1914-11.07.1983, Львів)
 +
 
 +
'''1968-1974 р.р.'''
 +
 
 +
Доктор технічних наук, професор, автор більше 150 наукових статей, монографій та книг, відомий вчений в галузі геодезичної астрономії, сфероїдної геодезії та математичної картографії.  
 +
Народився в с.Тисуль Кемеровської області (Росія).  
 +
У (1932-1935) закінчив курси техніків топографів, курси тріангуляторів, підготовчі курси вступників до вузу при робфаку Томського держуніверситету.
 +
Після закінчення (1940) астрономогеодезичного факультету Новосибірського інженерно-будівельного інституту працює асистентом кафедри астрономії «Новосибирского института инженеров геодезии, аерофотосъемки и картографии».  
 +
В 1950 р. захистив кандидатську ,в 1964 р. — докторську (Решение некоторых основных и специальных задач высшей геодезии) дисертації.  
 +
Від 1960 р. займав посаду професора, а в 1966 р. отримав вчене звання професора кафедри вищої геодезії.  
 +
Від 1968 р. завідувач кафедри космічної геодезії та астрономії у [[Львівський політехнічний інститут|Львівському політехнічному інституті]], а з1974 р. — професор кафедри вищої геодезії та астрономії.  
 +
Під його керівництвом захищено 9 кандидатських дисертацій.  
 +
Нагороджений медалями «За доблестный труд в Отечественной войне» (1945) та «За победу над Германией» (1945), значком ГУГКа «Отличник геодезии и картографии» (1969), медаллю ім. М.В.Ломоносова Товариства «Знание», а також Почесними грамотами Мінвузу СРСР.
 +
 
 +
 
 +
'''Коваленко Володимир Опанасович''' (7.ІV.1924 —31.V.1995)
 +
 
 +
'''1974-1985 р.р.'''
 +
 
 +
Вчений у галузі геодезичної астрономії.
 +
Ініціатор наукових досліджень та практичного впровадження фотографічного методу спостережень у практику вітчизняних астрономо-геодезичних визначень.
 +
У 1952 закінчив геодезичний факультет ЛПІ і розпочав науково-педагогічну діяльність на кафедрі астрономії та вищої геодезії (з 1960 — доцент).  
 +
У 1959 захистив дисертацію з питань визначення азимута за спостереженнями зірок.  
 +
1961-66 —декан геодезичного факультету ЛПІ; 1964 — в.о. завідувача кафедри геодезії ЛПІ;
 +
1967-68 — проректор ЛПІ з питань роботи із студентами іноземцями;  
 +
1968-78 —проректор ЛПІ з навчальної роботи;  
 +
1974-85 — завідувач кафедри вищої геодезії і астрономії ЛПІ.  
 +
Опублікував близько 40 наукових праць.
 +
 
 +
 
 +
'''Заблоцький Федір Дмитрович''' (22.02.1946)
 +
 
 +
'''З 1985 р.'''
 +
 
 +
Геодезист і астроном.  
 +
Випускник кафедри вищої геодезії та астрономії (1969 р.) Львівської політехніки.  
 +
В 1975 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 2002 р. — докторську дисертацію.  
 +
З 1985 р.завідувач кафедри вищої геодезії та астрономії Львівської політехніки.
 +
Основні наукові праці в галузі дослідження атмосферних впливів на астрономо-геодезичні виміри в районах Арктики і Антарктики, геодинаміки Карпатського регіону,геодезичної астрономії.  
 +
Національний представник в секції С «геодезія» КомітетуНаук про Землю Центральної Європейської Ініціативи.  
 +
Науковий редактор і керівник авторського колективу монографії «Geodynamics of NorthernCarpathians».

Версія за 12:21, 3 липня 2014

Ласка Вацлав (*1862-1943)

1895-1909 р.р.

Геодезист, геофізик, сейсмолог. Очолив кафедру сферичної астрономії та вищої геодезії у Львівській політехніці(листопад 1895). 

З 1898 професор Львівської політехніки, а в березні 1910 виїхав до Праги.

Керівник Обсерваторії і Метеорологічної станції (1899),організатор (1901) і керівник Сейсмічної станції в Львівській політехніці. В1899 і в 1901 окремими випусками були видані його «Astronomіa sferyczna іgeodezja wyzsza».


Грабовський Люціян (*1871-1941)

1909-1941 р.р.

Геодезист, астроном. 

З 1909 до 1941 керував кафедрою сферичної астрономії та вищої геодезії Львівської політехніки.

В 1909— професор кафедри топографії (mіernіctwa) ІІ, керівник астрономічної обсерваторії, метеорологічної і сейсмічної станцій, а з 1912 — професор кафедри сферичної астрономії та вищої геодезії. Опублікував більше 30 праць. Серед яких: «Radіotelegraphіsche Bestіmmung der Geographіschen Lange von Lemberg(Lwów)», «Bemerkungenber eіnіge neuere Abhandlungen aus dem Gebіete derHöheren Geodesіe», «O konwergencjі poludnіkowej w odwzorowanіu Roussіlhe’owskіem elіpsoіdy» та ін.


Різнер Юзеф (1881-1955)

1941-1945 р.р.

Геодезист і астроном. На кафедрі сферичної астрономії та вищої геодезії Львівської політехніки почав працювати з 1918. З1941 по 1944 керував Обсерваторією і сейсмологічною станцією при Політехнічних курсах. Після німецької окупації став професором і керівником кафедри вищої геодезії та астрономії (1944-46).


Кобилін Олександр Іванович (18.02.1902-26.08.1974)

1945-1949 р.р.

Доктор технічних наук, професор. Закінчив Полтавський межовий технікум в 1922 р. та Харківський геодезично-землевпорядний інститут в 1926 р. Після закінчення працював нач. знімання Луганська, в 1928-29рр. — нач. знімання Харкова, опісля — інспектором основних геодезичних робіт Українського геодезичного управління. Приймав участь у створенні тріангуляції Криворізького залізо-рудного басейну, а також в роботі Української державної експедиції в центральному Тянь-Шані. Паралельно з роботою на виробництві з 1927р. викладач Харківського геодезичного інституту, а з 1934 р. — викладач Харківського інженерно-будівельного інституту. В 1937 р. захистив кандидатську,а в 1956 р. — докторську (Уравновешивание геодезической основы маркшейдерских съемок) дисертації. Фронтовик радянської армії, а з 1945 р. — зав. кафедри астрономії і вищої геодезії Львівського політехнічного інституту, з 1949 р. —доцент Харківського гірничого інституту, з 1956 р. — зав. кафедри маркшейдерської справи Харківського гірничого інституту. З 1962-1967 рр. зав.кафедри геодезії Харківського інституту інженерів комунального будівництва. З1967 р. — професор кафедри інженерної геодезії та автоматизації геодезичних вимірювань Київського інженерно-будівельного інституту. 

В 1939 р. — присвоєно звання доцента. Автор більше 70 наукових праць серед них монографія «Груповое уравнивание рудничной триангуляции» (1956), із них 30% — рукописні, які присвячені методам проєктування, побудови та врівноваження тріангуляції, полігонометрії, засічок, бездіагональних чотирикутників, нівелірних мереж,теорії та практики використання проєкції Ґавсса-Крюґера.


Мигаль Микола Костянтинович (19.12.1905-3.09.1979 Львів).

1949-1973 р.р.

Нар. в с. Митьки на Полтавщині. В 1921.вступає до Черкаської професійної технічної школи, а в 1924 отримує кваліфікацію столяра та механіка. 1927-31 — студент Харківського геодезичного інституту (ХГІ), 1931-34 аспірант Українського науково-дослідного інституту геодезії та картографії, а з 1934 — асистент ХГІ. З 1940 доцент геодезичного факультету Харківського інженерно-будівельного інституту. Окрім основної роботи 1938-41 завідує сектором ґравіметрії в Полтавській ґравіметричній обсерваторії. 1942-44 інженер землевпорядник громадського двору в с. Мар’янівка Чорнобаївського р-ну та старший землевпорядник Іркліївського р-ну Полтавської. В1945 переїжджає до Львова і починає працювати на геодезичному факультеті політехнічного інституту. 1949-73 очолював кафедри астрономії та вищої геодезії, астрономії і картографії та вищої геодезії і ґравіметрії. Автор близько 50 оригінальних праць з теорії фігури Землі, ґравіметрії та астрономії. В грудні 1971 отримав почесне звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР». Нагороджений «Орденом Трудового Красного Знамени». Під його керівництвом більше 20 людей захистили кандидатські дисертації. В 1939 захищає кандидатську на тему «Нове трактування теорії Стокса», а в 1951 докторську на тему «Теорія сумісного визначення фігури та розмірів Землі» дисертації. У 1951-57 працював деканом геолого-розвідувального факультету, був редактором низки геодезичних серій «Научных записок ЛПИ», понад 10 років очолював редколегію міжвідомчого науково-технічного збірника «Геодезия, картография и аэрофотосъемка». Він одині з ініціаторів створення на геодезичному факультеті галузевої науково-дослідної лабораторії з вивчення впливу зовнішнього середовища на геодезичні вимірювання. Значна частина його наукових праць наповнена оригінальними ідеями,фундаментальними положеннями, які стали основою для багатьох досліджень і дисертацій, що дає право говорити про наукову школу професора М.К. Мигаля.


Буткевич Адольф Веніамінович (18.06.1914-11.07.1983, Львів)

1968-1974 р.р.

Доктор технічних наук, професор, автор більше 150 наукових статей, монографій та книг, відомий вчений в галузі геодезичної астрономії, сфероїдної геодезії та математичної картографії. Народився в с.Тисуль Кемеровської області (Росія). У (1932-1935) закінчив курси техніків топографів, курси тріангуляторів, підготовчі курси вступників до вузу при робфаку Томського держуніверситету. Після закінчення (1940) астрономогеодезичного факультету Новосибірського інженерно-будівельного інституту працює асистентом кафедри астрономії «Новосибирского института инженеров геодезии, аерофотосъемки и картографии». В 1950 р. захистив кандидатську ,в 1964 р. — докторську (Решение некоторых основных и специальных задач высшей геодезии) дисертації. Від 1960 р. займав посаду професора, а в 1966 р. отримав вчене звання професора кафедри вищої геодезії. Від 1968 р. завідувач кафедри космічної геодезії та астрономії у Львівському політехнічному інституті, а з1974 р. — професор кафедри вищої геодезії та астрономії. Під його керівництвом захищено 9 кандидатських дисертацій. Нагороджений медалями «За доблестный труд в Отечественной войне» (1945) та «За победу над Германией» (1945), значком ГУГКа «Отличник геодезии и картографии» (1969), медаллю ім. М.В.Ломоносова Товариства «Знание», а також Почесними грамотами Мінвузу СРСР.


Коваленко Володимир Опанасович (7.ІV.1924 —31.V.1995)

1974-1985 р.р.

Вчений у галузі геодезичної астрономії. Ініціатор наукових досліджень та практичного впровадження фотографічного методу спостережень у практику вітчизняних астрономо-геодезичних визначень. 

У 1952 закінчив геодезичний факультет ЛПІ і розпочав науково-педагогічну діяльність на кафедрі астрономії та вищої геодезії (з 1960 — доцент).

У 1959 захистив дисертацію з питань визначення азимута за спостереженнями зірок. 1961-66 —декан геодезичного факультету ЛПІ; 1964 — в.о. завідувача кафедри геодезії ЛПІ; 1967-68 — проректор ЛПІ з питань роботи із студентами іноземцями; 1968-78 —проректор ЛПІ з навчальної роботи; 1974-85 — завідувач кафедри вищої геодезії і астрономії ЛПІ. Опублікував близько 40 наукових праць.


Заблоцький Федір Дмитрович (22.02.1946)

З 1985 р.

Геодезист і астроном. Випускник кафедри вищої геодезії та астрономії (1969 р.) Львівської політехніки. В 1975 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 2002 р. — докторську дисертацію. З 1985 р.завідувач кафедри вищої геодезії та астрономії Львівської політехніки. 

Основні наукові праці в галузі дослідження атмосферних впливів на астрономо-геодезичні виміри в районах Арктики і Антарктики, геодинаміки Карпатського регіону,геодезичної астрономії.

Національний представник в секції С «геодезія» КомітетуНаук про Землю Центральної Європейської Ініціативи. Науковий редактор і керівник авторського колективу монографії «Geodynamics of NorthernCarpathians».

Отримано з https://wiki.lpnu.ua/wiki/index.php?title=Завідувачі_кафедри_ВГА&oldid=18431