Відмінності між версіями «ЮВІЛЕЙНИЙ ДОРОБОК ПРОФЕСОРА»

Версія за 17:20, 6 лютого 2014

60-ЛІТТЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

ЮВІЛЕЙНИЙ ДОРОБОК ПРОФЕСОРА: збірник на пошану доктора юридичних наук, професора

Сливки Степана Степановича

Львів - 2011

ЮВІЛЕЙНИЙ ДОРОБОК ПРОФЕСОРА: збірник на пошану Сливки С.С.

У збірнику вміщено опублікованийсписок наукових праць (монографії, підручники, нав­чальні танавчально-методичні посібники, програми навчальних дисциплін, курсів, методичнівказівки та рекомендації, статті, опубліковані у журналах і збірниках, щовнесені ВАК України до переліку наукових фахових видань, статті, опубліковані вінших журналах та збірниках, виступи, доповіді, тези доповідей, виголошених наконференціях, круглих столах, статті, опубліковані у довідникових таенциклопедичних виданнях, рецензії, показники наукової школи, тощо), де розкриваютьсяпроблеми, що становлять основні напрями досліджень з питань філософії, історії,теорії держави і права, виховних аспектів з підготовки кваліфікованихправників.

Для науковців, магістрантів, курсантів(студентів), усіх, хто займається науковою діяльністю.

© С.С. Сливка, 2011

ЗМІСТ

Від автора. __

Від видавця. __

Авторськанаукова методологія (як засадничий концептуальний напрям) __

Дані про науковута навчально-методичну працю. __

І. Монографії __

ІІ. Підручники. __

ІІІ. Навчальні танавчально-методичні посібники. __

ІV. Програминавчальних дисциплін, курсів, методичні вказівки та рекомендації __

V. Статті,опубліковані у журналах і збірниках, що внесені ВАК України до перелікунаукових фахових видань. __

VІ. Статті,опубліковані в інших журналах та збірниках. __

VІІ. Виступи,доповіді, тези доповідей, виголошені на конференціях, «круглих столах», наукових семінарах. __

VІІІ. Статті,опубліковані у довідникових та енциклопедичних виданнях, рецензії тощо. __

IX. Дисертації захищені, під науковимконсультуванням та науковим керівництвом.. __

9.1. Докторські дисертації…..…………………………………………….__

9.2. Кандидатські дисертації…..………………………………………….__

XI.Зміна організації діяльності з «науковий керівник»на «науковий консультант» (безперервна наукова дія)……………………………………__

XІІ. Список дисертантів, якіпрацювали зі студентських років. __

XIІІ. Формування школифілософії права: вихаванці дисертантів (науковівнуки)……………………………………………………………………………__

Від автора

Життєве кредо вченого полягає в тому, щоб у своїй праці, творчості,учнях залишити якнайбільше із творчих наукових задумів. Зрозуміло, що мислитизавжди легше, ніж реалізовувати задумане. Постійна напруга мозку, пов’язана ізплануванням ще нездійснених ідей, втіленням їх у життя, науку приносить ні зчим незрівняну радість.

Із плином часу пересвідчуюсь, що можна було зробити більше, але те,що зроблене, гріє серце й думку, сприймається як близьке, рідне, яке б не було:велике чи маленьке, – як власні діти.

Те, що з’явилося з мого науково-писемного надбання, стосуєтьсяпроблем, які концептуально важливі для існування сучасної юридичної науки іпрактики як правоохоронних структур держави, так і виховання майбутньоїправничої зміни.

Запропоновані у збірнику наукові, навчально-методичні таінформаційні роботи дають змогу кожному поринути у витоки юриспруденції, їїісторію, теорію та філософію.

Власне бачення природних та суспільних явищ, його підходи базуютьсяна сформованих практикою та розвинутих у теорії внутрішніх переконаннях, моральнихзасадах християнської віри і не можуть носити нав’язливого характеру. Вони – якальтернатива для подальшого стрімкого злету тих, хто так само виношує цілкомінші погляди в науці задля нашого спільного здобутку – поступу національноїфілософії права.

Відвидавця

Такі систематизовані відомості про внесок ученого, спрямовані наперспективний розвиток науки, засвідчують одне: у філософсько-правовийфундамент покладено ще одну цеглину, яка започаткувала суто специфіковану філософськиосмислену галузь правоохоронної роботи. Це філософія права.

Автор праць – доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист УкраїниСливка С.С. – народився 14 квітня 1951 року у селі Ганачівка Перемишлянськогорайону Львівської області у багатодітній сім’ї. Тривалий період працюваввчителем математики, завучем, директором школи. Перейшовши на роботу в органивнутрішніх справ, здобув ще й юридичну вищу освіту. Кандидатську дисертаціюзахистив у 1994 р., а докторську – 2002р.

Він практик, який вибудував свою авторську теоріюфілософсько-правового бачення правоохоронної діяльності. Його спосіб мислення,його підхід має глибинне підґрунтя: практику щоденної нелегкої боротьби зізлом. Перелік праць засвідчує, як поступово, крок за кроком зріла аналітичнадумка про філософську природу буття, добра і зла. Вже сформована теорія булапобудована не заради теорії, а як завдання змінити світ, як стимул і поштовх доосягнення благородної мети. Його рефлексії у галузі теорії філософії визріливід потреби шукати шляхи позитивного екзистенціалізму у сьогоденні. Тому праціпрофесора Сливки С.С. засвідчують нестереотипність підходів, наявністьдискусійних альтернативних думок, відмову від ідеологічної заангажованості тадогматизму. У них постає трансформована система філософських категорій іпонять, скерована у розвиток одвічної ідеї – торжества правди і добра. Кожнайого наступна академічна праця – це актуалізація філософії права якфундаментального пласту юриспруденції, теорії та історії держави і права. Цепостановка проблем, які вимагають своєї концептуалізації, однак не претендуютьна вичерпність. У них – загальнолюдський зміст і глибоко національна, вкоріненав українську ментальність сутність. Вони відкривають шлях до розв’язання якзагальноцивілізаційних, так і загальнонаціональних проблем.

АВТОРСЬКАНАУКОВА МЕТОДОЛОГІЯ

(якзасадничий концептуальний напрям)

Розглядаючи важливу філософсько-правову проблему,акцентую увагу насамперед на правомірності підстав формування методологічнихзасадах людини, творчої особистості, яка присвятила себе науковій діяльності.При цьому береться до уваги її тіло, душа і дух, взаємовпливи між ними веволюційному аспекті. Однак основа основ – людина, що визнається мікрокосмосом,а як відомо, Космос і мікрокосмос постійно взаємодіють між собою.

Ключова засада: тіло людини має методологічну природутіла тварини й стебла рослини. У спрощеному розумінні – те, що потрібно рослиній тварині, передусім необхіднеі людині.Такі потреби обумовлені законами розвитку природи.

Тому однобічне трактування гіпотези Дарвіна пропоходження людини від тварини має підстави,які проте потребують суттєвого доповнення. Слід зауважити,що людина,якщо і має спорідненість із мавпою, все ж маєподобу Божу. Річ у тім, що в утробіматері плід проходить усі стадії розвитку примату – ссавця, з якоюлюдина перебуває у тісномузв’язку впродовж життя. Звідси і з’являєтьсятак звана тілесна, "тваринна" методологія,суть якої полягає у забезпеченні достатку своєму тілу.

Душевна структуралізаціятакож має приматоподібне походження,оскільки душа, як ітіло, починає формуватися ще вутробі матері. Через ДНК,РНК, різноманітні мікрохімічні процеси, навітьрадіохвилі, передається генетичний код людини, здійснюється біологічневідокремлення, в результаті чого виникає виокремлено самостійна душа. Звичайно,первинна частина душі відображає спадковуприроду, яку змінити чи викорінити на підсвідомому рівні майже неможливо, алеможна успішно пристосовувати до умов середовища у процесі земного життя. Друга(незмінна) частина душі формується в момент народження шляхом"подарунку" природи у вигляді кванту сузір'я (гороскопічнівластивості), які в кожен момент буття є різними. Третя (остаточна) змінначастина виникає у процесі соціалізації. Тому генетична схожість людини і Всесвіту,біологічне походження людських цінностей здійснюють суттєвий вплив наформування методологічних компонентів, які властиві конкретній людині і неможуть бути збагачені іншими людьми.

Слід підкреслити, що дослідженню еволюції правомірногоформування методологічних засад науковця поки що приділяєтьсянедостатньо уваги. У наш час хоча для розвитку методології як науки робитьсядосить багато, проте мало уваги звертається на її антропологічні та еволюційніаспекти. Саме ця обставина спричиняє невиправдане віддалення методології відприродного права, через що, зрештою, виникли неправомірні диспропорції їїрозвитку.

У цьому контексті, як видається, важливо на основіметодології показати еволюційне нарощування потенціалу творчої активностіперспективного науковця упродовж його життєдіяльності. При цьому мається на увазі вплив душевної та тілесної методологіїна духовну методологію і навпаки, що відбувається заприродними законами. Духовна методологія притаманна лише людині, оскількимислення, розум, свідомість, воля, слово визначають найвище, найскладнішетворіння Бога, яке має в собі багато глибинного, незбагненного, і як результат –наші пояснення часто стають безсилими.Людський дух – найскладнішийвитвір, який існує на Землі і формуєтьсяв процесі еволюції. Тобто формування людини здійснюється шляхом хімічних ібіологічних процесів, а завершується психічними процесами, але вони згодомвпливають на попередні. З’являється або нове утворення, або руйнується наявне.Тобто духовна методологія є провідною, основною порівняно з душевною та тілесною. Звичайно,виявити закономірності в окремих мікрофізичнихпроцесах неможливо, потрібно розглядати макропроцеси(мікрофізику можна пізнати тільки на підставі макрофізики).Земне життя людини, яке запрограмованена 120 років, – це певниймакропроцес порівняно з окремоюхвилинною подією. Причому, події,випадки, життя у молодому віцімають більше методологічне значення, ніж у похилому.

Саме життя науковця дає змогувиявити, які тілесні та душевні «ін'єкції» занурені в методологіюавтора і які «ін'єкції» ще потрібно занурити в йогодуховну методологію. Адже ніщо не є випадковим,все у світі відбуваєтьсяз необхідності, закономірно. Для правомірностіметодології потрібно постійно утримувативласний дух у правовомупросторі.

Основною функцією людини є пізнанняоб'єктивного світу і пошук свого місця у ньому. Для пізнавальноїдіяльності використовуються різні методології,які в результаті зводяться до поняття Всесвіту,ролі планетиЗемля у ньому, впливу людини накосмічний простір тощо. Тому й з’являютьсярізні гіпотези, судження, висновки. Але будь-якатеорія повинна бути методологічноправильно побудованою, що забезпечується синхронізацієюз природою, природнимипроцесами. Методологічний аналізрізних теорій світобудови повинен здійснюватися на одномуфундаменті.

Життялюдини підпорядковане своїйеволюції, якою нехтувати не слід, а тим більше неможна віддавати перевагубурхливим революційним змінам. Сьогодні наука синергетика скерована на пошук законівеволюції, динамічних законів, внаслідок чого фіксуються новіявища природи, відкриваютьсяті закони, яким вонипідпорядковуються. Але кожногоразу вчені доходять висновку, що людськежиття повинно тривати за довільноспонтаннимсценарієм, за законами оприродненої революції, що виражаєосновну ідею правомірної методології, поєднання законів наукиі життєдіяльності з природними законами. Не існує методологіїсоціально дистильованої, "очищеної" від впливу з бокузагального світогляду, переконаних установок дослідника. Необхідно збагнути природулюдини, можливості її зміни, з’ясувати, чого вона шукає у запаморочливійбезмежності природного простору.

Слід акцентувати увагу на синергетичних явищах, напрофесійній самоорганізації, які передбачають комплекс скалярних,а не векторних заходів соціологічного, а непсихологічного характеру, що виконується людиною з метоюпідвищення рівня свого світогляду. Але методологіяпрофесійного становлення прямо пропорційна життєвимскалярним установкам, закладенимгенам, гороскопічнимивпливами. Скалярне поле життєдіяльності ефективніше у синергетичномусценарії, ніж векторний простір,який відображає прагматизм, досягнення успіху будь-якою ціною.

У Всесвітііснує постійна обмеженість людських фактичних знань, тому до методологічногоарсеналу все активнішезалучається синергетика. У спрощеномуваріанті методологія є тим, що закладено в основу світогляду, де крізь його призму здійснюєтьсяметодологічний аналіз, визначається,які життєві засади,звички, принципи (якметодологічні атрибути) диктують людині, володіютьнею. Але виявити і вивести ці природні парадигми неможливона одиничних фактах. Потрібнамножина фактів, статистична закономірність

Статистичнузакономірність найкраще можназафіксувати на перетині індивідуальноїбіографії з науковими досягненнями,коли життєвою біографістикоюрозкриваються всі грані наукової творчості, здобутінаукові пріоритети вченого. В такомуразі статистична закономірність збувається, тобто стаєбільш точною. У мікрофізичнихпроцесах природні події та явищанеможливо чітко передбачити. Але у цихпроцесах виступає у великих сукупностяхзумовленість як наслідок статистичної закономірності. Тобто насиченнясуб’єктивними факторами становить методологічну основу. Причомузбільшення кількості цихфакторів (подробиць біографічних моментів) сприяє глибшомудослідженню методологічних засад особи. Суб’єктивніфактори поділяються наприродні (натуральні, фізичні) та штучні. Першііснують у природіоб’єктивно, незалежно від волі та свідомостілюдини, згідно із приписами природи,котрі прийнято називати долею. Інші ж з’являютьсявнаслідок намаганням людинивнести корективи у плин життя (своюдолю) вольовими зусиллями, використанням інтелекту, що при надмірному бажанні,як правило, завершується невдачею. Будь-якою ціною досягнутий результат не є успіхому природно-правовому аспекті, оскільки при цьому неправильно координуютьсянорми природних сил, за що настає адекватне покарання, урівноважуванняприродно-енергетичних систем сутності Особи. Іншими словами, успіх в науціповинен обумовлюватися дією своєрідних наукових законів.

Наукові закони – не природна закономірність, природнапотреба, незважаючи навіть на час їхреалізації. Ці закони відповідають законам об’єктивного світу, жодним чином несуперечать фактичному стану речей. Саме життя повинно підказати людині чи повиннавона займатися активно наукою чи ні. Якщо так, то якими проблемами, у вирішенняяких її вкладпринесе користь Всесвіту.Уважне біографічне дослідження повинно мати природно-правовий зміст: науковадумка має розвиватися не випадковими ходами, а бути підпорядкованою певнимзаконам природно-правової логіки.Це не тільки зв’язок науки з практикою,а й закономірне "виникнення" й розв’язаннянаукових проблем з використанням методів, запропонованих практикою, особистимжиттям, навіть так званими законами Мерфі, котрі потрібно розшифровувати. Вцьому полягає суть методологічної діяльності, проектно-конструктивноїорієнтації методології.

Виходячи з тієї професійної ролі, яку доводилосявиконували протягом прожитих років, ученому слід враховувати, що стихійне,повсякденне пізнання виробляє переконання, ідеали, необхідні длянаукової діяльності. А цілеспрямоване пізнання у формі навчання, науковогодослідження забезпечує потреби науки, практики. Тобто наукова методологіяпередбачає особливу підготовку суб’єкта цілеспрямованого пізнання.

До речі,наукова методологія – це спектр науково обґрунтованих антропологічних,еволюційних і навчально-виховних установокмислення та природно-правової свідомості, скерованих на постійно переосмислювальне рефлексивне відтворення кваліфікованих дій у науковому процесі. Використовуючитаке тлумачення наукової методології, потрібноздійснювати життєписний процеснаукового становлення. Під кутом зору методологіїяк пізнання здійснюється(свідомо або підсвідомо) професійнезростання або деградування. Все залежить від правильно вибраногометодологічного становлення,яке повинно бути рефлексією антропологічних,еволюційних, навчально-виховних установок і такої свідомостіособи-вченого, яка бвідповідала природним законам,духовності, що не шкодить світобудові. Звідси й випливаютьвідповідні правила мислення,що підкреслює самобутність методології.

Виходячи з цього, потрібнорозглядати методологію наукового становлення, використовуючиокремі фрагментиконкретної біографії. Подібно до того як вчені-медикивипробовують методи лікування на собі,слід діяти аналогічним чином, оскільки про інших осіб інформаціяв дослідника буде неповною, без внутрішніх аспектів (почуття, свідомості).Насамперед треба дослідитиосновний світогляд, природно систематизованусукупність рефлексованих пізнавальнихзасобів, підходів, які конструюютьнаукову діяльністьу минулому, теперішньому.

Антропологічним установкам мисленнєвої(професійної) діяльності особи відповідаютьзначною мірою родовідніпідвалини генетичної методологіїі батьківська(генна) інженерія, яка є єдиною безсвідомоюонтологічною системою у вигляді феноменологічних законів. З моментународження людиною починає керувати культурна спадщина,що складаєтьсяз комплексу практик батьків і можливих умайбутньому правил поведінки.Тут для антропологічноїметодології важливі кармічні (причинно-наслідкові)зв’язки, за яких панує абсолютна(а не відносна) гармонія. Оскільки порожнечіу природі нема. Єтаємниці (душа індивідуальноїметодології) увімкнення та вимкненнягенного механізму: від того, які білкисинтезуються в клітині, де зберігаєтьсявся спадкова інформація, залежать структурніта функціональні особливостімайбутньої наукової методології. Це означає: щоб пізнатиметодологію вченого, потрібно пізнати його як людську, особистість. Передусімце стосується пізнання її біологічних регуляторів (потреби, почуття, мотивів).А вже потім збагнути її розум, скерованість, з’ясувати духовно-правовий рівень.

Серйозний науковий інтерес становить дослідження такожіншого виду батьківської інженерії – повчальної. Саме вона є первинною веволюційних установках. Наприклад, батько вимагає, щоб син чинив і думав так,як хоче він. Це нав’язування своєї волііншій людині притаманне і виправдане в ранньому віці, коли свідомістьдитини перебуває на початковій стадії формування. До таких же можна віднести позитивніармійські повчання, як безальтернативні методологічніустановки та деякі аспекти практики. Повчальна конструкція методологіїнедопустима при сформованому світогляді, адже там повчальну роль відіграє осмисленнявипадку, історичних подій тощо.

Еволюційні установки існують також у процесі навчанняв школі, вищих навчальних закладах. Фактично це процес поступової, професійноїсоціалізації, де не приписуються заслуги лише одній особі і замовчується роль інших, авідображається спектр світоглядних установок, які давали їй окремі люди, ніби спеціальноз’являючись на її життєвому шляху. Адженавколишній матеріальний світ таформи його відображення в майбутнійметодології людини існують незалежно від нашоїсвідомості, впливають на мету життєдіяльності. Це – практика, реальні факти іподії, спостереження навколишнього світу, звідки народжуються ідеї, потребижиття. Тут душа еволюціонує не тільки шляхом логічнихроздумів, а й шляхом підсвідомого, мимовільного спостереження, поширення,передачі і розвитку практичних дій іншихосіб, що виробляє методологічну природу й тенденції у науковій діяльності.Навіть саме захоплення процесом навчання і працею, віддача їм своїх силформують упевненість у правильності вибору способу діяльності,що є методологічно цінним. Звичайно, еволюційнаметодологія має і зворотний вплив: людина поводиться відповідно до тих методологічних постулатів,які висвітлюються на заняттях зі студентами.

Навчально-виховні методологічніустановки також реалізовується впродовж життя. Навчання у ВНЗ змушує людину зіставлятирізні наукові концепції, шукати спільні методології, виявляти зміни їхнійфункцій. Навіть самостійне вивчення окремих наук може бути основою майбутньої науковоїметодології.

Убезпосередньому науковому процесі вчений переживає рефлексне

відтворення науково-методологічних установокспеціальних наукових досліджень. Таким чином розвивається вчення про принципибудови, форми і способи наукового пізнання фактів, закономірностей ймеханізмів, що стосуються предмета викладання. Все більше проявляються елементинаукознавства – вчення про загальні закономірності розвитку і функціонуваннянауки як системи знань. Виявляється динамічна системазнань, які розкривають нові явища у природі з метоювикористання їх у юридичній діяльності. Можлива навіть поява наукових проблемякі часто суперечать науковим знанням, прикладним методам, що зумовлюєінтенсивність наукових досліджень, визначення наукових параметрів.

Справжньомунауковцеві властива невдоволеність досягнутим, потреба постійних науковихпошуків, навіть готовність до самопожертви заради наукової істини.Настирливість, рішучість, сміливість повинні проявлятися у виборі, написанні тавинесенні на захист дисертації, в якій не всінаукові положення можуть мати підтримку в наукових колах. Але орієнтиромнаукового пізнання все частіше повинен бути здоровийглузд, природно-правові норми.

Певноюмірою потребуєвисвітлення методологія ефективностіпрофесорсько-викладацької діяльності. Видається, що цебуде некласичною методологією,суть якої полягає в тому, що в основу лекційних та семінарськихзанять ляжуть не ідеї позитивістів, а авторські нетрадиційні дослідження.Викладати те, що досліджуєш, рідко кому вдається. Тому варто йтинекласичним шляхом: створювати наукові проблеми і будувати їхній логічний зв’язок безпосередньо на лекціях.

Біоліометріяяк метод кількісного дослідження друкованих документів у вигляді бібліографічних одиниць дає змогу простежитидинаміку окремих об’єктів науки. Методологічнийзріз наукової практики є підсумком, який відображає мотиви проведенихнаукових розробок, деталізує і конкретизує,визначає певний авторитет вченого.Саме бібліометричний метод дає відповідь, чи виконаноі як саме виконано завдання методології. Це результатиметодологічної рефлексії, відтворення широкого спектру інтелектуальнихі духовних інтересів,вияв розуму наукових комунікацій дослідника.

Отже, висвітленняеволюційного аспекту методологічних засад науковцядає змогу відповістина запитання, чому науковець чинить саме так, а не інакше. Методологічна біографістикадоводить, що професійнестановлення має глибоке коріння, методологічну регульованість, психологіюнаукової творчості. Взагалі варто наголоситина тому, що життєвий досвід – найкращийучитель, якщо його уважно і вміло "слухати".

СПИСОК

наукових танавчально-методичних праць

І. МОНОГРАФІЇ

1. Дисципліна тапрофесійна правомірна поведінка працівників органів внут­рішніх справ. – Львів: ВільнаУкраїна, 1991. – 41 с. [4,1 др. арк.]

2. Правове виховання працівників органіввнутрішніх справ в сучасних умовах – Львів: Вільна Україна, 1991. – 42 с. [4,1др. арк.]

3. Професійна етика працівника міліції.– Львів: Вільна Україна, 1995. – 127 с.

4. Професійна культура працівникаміліції. – Львів: Вільна Україна, 1995. – 95 с.

5. Інформаційна культура юриста. – Івано-Франківськ:Таля, 1996. – 155 с.

6. Самозахист населення: моральнийаспект. – Львів: Каменяр, 1996. – 144 с.

7. Формування правосвідомості юриста.Львів: Кальварія, 1997. – 96 с. (у співавторстві з Рудницьким М.І, ПідгурськимМ.Т., Штангретом М.Й., Єсипом І.О.).

8. Сучасна особаюриста. – Львів: Вільна Україна, 1997. – 116 с. (у співавтор­стві з Несімком О.Д., ШтангретомМ.Й.).

9. Професійна культура юриста(теоретико-методологічний аспект). – Львів: Світ, 2000. – 336 с.

10. Українська національна філософіяправа: антологічний ракурс. – Львів: Воля, 2001. – 168 с.

11. Природне танадприродне право: У 3-х ч. – Ч. І: Природне право: історико-філософський погляд. – К.: Атіка,2005. – 224 с.

12. Позитивістські концепти: філософсько-правовийаналіз. – Львів: ЛьвДУВС, 2006. – 160 с.

13. Професійно-політична культура юристаяк філософсько-правова категорія. – Луганськ: „Ельтон-2”, 2008. – 196 с. (успівавторстві з Ануфрієнком О.А.)

ІІ. ПІДРУЧНИКИ

14. Юридичнадеонтологія: Підручник. – К.: Атіка, 2001. – 304 с. (Затверджено МОН України).

15. Юридична деонтологія: Підручник. Вид. 2-е,доп. і перероб. – К.: Атіка, 2003. – 320 с. (Затверджено МОН України).

16. Юридичнадеонтологія: Підручник. Вид. 3-е, доп. і перероб. – К.: Атіка, 2006. – 296 с. (ЗатвердженоМОН України).

17. Юридичнадеонтологія: Підручник. Вид. 4-е, доп. і перероб. – К.: Атіка, 2008. – 296 с. (ЗатвердженоМОН України).

18. Юридичнадеонтологія: Підручник.-К.: Атіка, 2010.-296с.

ІІІ. НАВЧАЛЬНІ ТАНАВЧАЛЬНО- МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ

19. Культурно-масоваробота та підвищення духовного рів­ня працівників міліції. – Львів:Вільна Україна, 1991. – 41 с. [4,1 др. арк.]

20. Основні аспектипрояву соціальної культури працівників міліції. – Львів: Вільна Україна, 1992.– 136 с.

21. Юридичнадеонтологія: загальнотеоретична характеристика та методичні рекомендації допрактичних занять. – Львів, 1996. – 65 с.

22. Юридичнадеонтологія: Навч.-метод. посібник. – Рівне: ВАТ „Рівненськадрукарня”, 1997. – 110 с.

23. Правовадеонтологія: Навч. посібник. – К.: Атіка, 1999. – 320 с. (у спів­авторствіз Біленчуком П.Д.).

24. Правничадеонтологія: Навч. посібник. – К.: Атіка, 1999. – 336 с.

25. Філософія права:Навч. посібник. – К.: Атіка, 1999. – 208 с. (у співавторстві з Біленчуком П.Д.,Гвоздецьким В.Д.).

26. Юридична деонтологія:Навч.-метод. посібник. – Львів: Світ, 2003. – 116 с.

27. Філософія права:Конспект лекцій. – Львів: ЛІВС при НАВС України, 2003. – 80 с.

28. Філософія права:Навч. посібник. – Львів: ЛІВС при НАВС України, 2003. – 56 с.

29. Філософія права.Емпіричний матеріал для опрацювання: Навч. посібник. – Львів: ЛІВСпри НАВС України. – 2003. – 20 с.

30. Проблеми філософіїправа: Навч. посібник. – Львів, 2005. – 40 с.

31. Філософія права:Експрес-бібліотека. – Львів: ЛьвДУВС, 2006. – 68 с.

32. Філософія права:Навч. посіб. – Львів: ЛьвДУВС, 2006. – 136 с.

33. Філософія права:Експрес-бібліотека. Вид. 2-е, доп. і перероб. – Львів:ЛьвДУВС, 2008. – 120 с.

34. Проблемиправосвідомості особи: навч. посібник [у співавторстві] / За ред. О.М. Балинської.– Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 508 с. [С. 5-6; 7-58; 429-507]. (Затверджено МОН України).

35. Філософія права:[Навчальний посібник] / Степан Степанович Сливка. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 264с.

36. Канонічне право:природний та метакорпоративний порівняльні аспекти: Відкрита лекція. –Київ-Львів: ЗУКЦ, 2012.-16с.

37. Філософія права:навч. посіб./ С.С. Сливка.-К.: Атіка, 2012.-256с.

38. Роль історико -теоретичних та філософсько-правових наук у формуванні правосвідомостіпрацівника ОВС: навчальний посібник/ [Сливка С.С., Савайда О.І. та ін.]; зазаг. ред. Т.З. Гарасимова, І.М. Ситара. – Львів: ЛьвівДУВС, 2011.-290с. [С.184-192].

ІV. ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН, КУРСІВ, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

39. Програма вивчення курсу „Юридичнадеонтологія” – Львів, 1994. – 10 с.

40. Енциклопедично-пошукове скеруваннясемінарських занять з юридичної деонтології. – Львів, 1994. – 17 с.

41. Семінарські заняття з філософіїправа. Навчальний посібник. – Львів: ЛІВС при НАВС України, 1997. – 26 с.

42. Програма вивчення курсу „Філософіяправа”. – Львів, 1997. – 26 с.

43. Філософія права. Методичний комплекснавчальної дисципліни. – Львів, 2000. – 27 с. (у співавторстві з Ситарем І.М.).

44. Етика. Методичні рекомендації длясемінарських занять. – Львів: ЛНУ, 2001. – 8 с.

45. Програма вивчення курсу „Юридичнадеонтологія”. – Львів, 2002. – 16 с.

46. Юридична деонтологія. Методичнівказівки до семінарських занять. – Львів, 2002. – 13 с.

47. Юридична деонтологія. Програма вивченнякурсу. – Львів, 2003. – 20 с.

48. Філософія права: методичнірекомендації для курсантів з самостійного вивчення курсу. – Львів, 2003. – 67с.

49. Юридичнадеонтологія: Методичний комплекс навчальної дисципліни для слухачів заочної форми навчання. – Львів, 2003. – 28 с.

50. Юридичнадеонтологія: Методичні рекомендації для слухачів заочної форми навчання. – Львів, 2003. – 18 с.

51. Проблеми філософії права: Програманавчальної дисципліни для студентів магістратури. – Львів, 2005. – 12 с.

52. Проблеми філософії права: Робочапрограма навчальної дисципліни (для студентів магістратури). – Львів, 2005. – 16с.

53. Проблеми філософії права: Методичнірекомендації для семінарських за­нять студентів магістратури. – Львів, 2005. – 34с.

54. Юридична деонтологія: Програманавчальної дисципліни (для курсантів (студентів)). – Львів, 2007. – 14 с. (успівавторстві з Гарасимівим Т.З., Си­тарем І.М., Чорнобай О.Л.).

55. Юридичнадеонтологія: Робоча програма навчальної дисципліни (для курсантів (студентів)). – Львів, 2007.– 18 с. (у співавторстві з Гарасимі­вим Т.З., Ситарем І.М., ЧорнобайО.Л.).

56. Юридична деонтологія: Методичнірекомендації для семінарських занять курсантів (студентів). – Львів, 2007. – 38с. (у співавторстві з Гарасимі­вим Т.З., Ситарем І.М., ЧорнобайО.Л.).

57. Проблеми філософії права: Програманавчальної дисципліни для студентів магістратури. Вип. 2, доп. і перероб. –Львів, 2007. – 12 с.

58. Проблеми філософії права: Робочапрограма навчальної дисципліни для студентів магістратури. Вип. 2, доп. іперероб. – Львів, 2007. – 16 с.

59. Проблеми філософії права: Методичнірекомендації для семінарських занять студентів магістратури. Вип. 2, доп. іперероб. – Львів, 2007. – 36 с.

60. Програма для складання вступногоекзамену в ад’юнктуру (аспірантуру) за спеціальністю 12.00.12 – філософія права(у співавторстві). – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 24 с.

61. Програма для складання кандидатськогоекзамену зі спеціальністі 12.00.12 – філософія права (у співавторстві). –Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 24 с.

62. Вступ до методології філософії права:Методичні вказівки для самостійної роботи. Для студентів магістратури. – Львів:ЛьвДУВС, 2008. – 24 с.

63. Філософія права: методичні матеріали длясемінарських занять для студентів юридичного факультету (у співавторстві). –Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 44 с.

64. Філософія права: Програма навчальноїдисципліни. – Львів, 2011. – 12 с.

65. Філософія права: Робоча програма навчальноїдисципліни. – Львів, 2011. – 10 с.

66. Філософія права: Методичні рекомендації длясемінарських занять (Вип. 2., доп. і перероб.). – Львів, 2011. – 46 с.

V. СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІ У ЖУРНАЛАХ І ЗБІРНИКАХ, ЩО ВНЕСЕНІ ВАК УКРАЇНИ ДО ПЕРЕЛІКУ НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ

67. Правова культура співробітникаорганів внутрішніх справ // Вісник Львівського університету. Сер. юрид. – Львів,1991. – Вип. 29. – С. 95–96.

68. Мораль і право вумовах формування правової держави // ВісникЛьвівського університету. Сер. юрид. – Львів, 1993. – Вип. 30. – С. 104–105.

69. Причини скоєння злочинів // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. – Львів, 1995. – Вип. 1. – С. 18–24.

70. Роль професійно-етичного кодексу упідготовці кадрів для української національної міліції // Вісник Львівськогоінституту внутрішніх справ при НАВС України. – 1995. – Вип. 2. – С. 19–27.

71. Формування національного духуукраїнського права у майбутніх юристів органів внутрішніх справ // Вісник Львівського інституту внутрішніхсправ при НАВС України. – 1996. – Вип. 3. – С. 57–60.

72. Вплив політичної культури на формуванняцивілізованого правопорядку в Україні //Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. – 1996. – Вип.4. – С. 107–115.

73. Конкретизація правосвідомості юриста // Вісник Львівського інституту внутрішніхсправ при НАВС України. – 1997. – Вип. 5. – С. 115–124 (у співавторстві зШтангретом М.Й., Єсипом І.О.).

74. Духовні засади моральної культуриюриста // Право України. – 1999. – №2.– С. 59.

75. Вогнепальна культура працівникаміліції: правореалізуючий аспект // Право України. – 1999. – №1. – С. 76–79.

76. Роль економічноїкультури юриста у формуванні професіоналізму // Право України. – 1999. – №4. – С. 84–87,110.

77. Поняття моральної культури юриста таїї складові елементи // Вісник Одеськогоінституту внутрішніх справ. – 1999. – №1. – С. 141–146.

78. Аксіологія вищоїетики у юридичній діяльності // Вісник Львівського інсти­туту внутрішніх справпри НАВС України, – 1999. – №3 (11). – С. 87–91.

79. Духовна культураяк важливий феномен консолідації українського сус­пільства (до питання про рольнаціональної еліти) // ВісникЛьвівського інституту внутрішніх справ приНАВС України. – 1999. – №1 (8). – С. 101–111.

80. Духовні аспекти морально-правовоїкультури юриста // Правова культура і підприємництво. – Донецьк, 1999. – С. 56–61.

81. Правнича деонтологія: проблеми, пошуки// Право України. – 2000. – №11. – С. 118–122.

82. Національна культура юриста // ВісникУніверситету внутрішніх справ. – Вип.10. – Харків, 2000. – С. 292–297.

83. Предмет та генеза філософії права //Вісник Львівського університету. Серія юрид. – Львів, 2000. – Вип. 35. – С. 45–47.

84. Філософія права:предмет, принципи, функції // ВісникЛьвівського інститутувнутрішніх справ при НАВС України. – 2000. – №2. – С. 4–11.

85. Реанімування духовних засадособистості: спроба філософсько-правового аналізу // Вісник Львівськогоінституту внутрішніх справ при НАВС України. – 2000. – №1 – С. 120–124.

86. Юридична наука у контексті правничоїетики: філософський аналіз // Віс­никОдеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №2. – С. 145–149.

87. Акторськакультура юриста: філософсько-правовий акцент // Вісник Запорізь­кого юридичногоінституту МВС України. – 2001. – №3. – С. 296–305.

88. Деякі проблеми професійної етикипрацівника митних органів: філософсько-правовий аспект // Митна справа. – 2001.– №5. – С. 40–48.

89. До історії розвитку теорії природногоправа (філософія Нового часу) // Вісник Львівського інститутувнутрішніх справ при НАВС України. – 2001. – №2. – С. 41–51.

90. Герменевтика природного права(античні та середньовічні часи) // Вісник Львівського інституту внутрішніхсправ при НАВС України. – 2001. – №1. – С. 41–51.

91. Фрагменти природного права: Біблійнагносеологія (Старий Завіт) // Вісник Львівського інституту внутрішніхсправ при НАВС України. – Львів, 2002. – №1. – С. 58–69.

92. Філософський зміст правової культуриюриста // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. –Львів, 2002. – №2. – С. 238–250.

93. Природне право у Стародавньому Сході// Вісник Одеського інституту внутрішніх справ – Одеса, 2002. – Вип. 36. – С.17–21.

94. Філософема поводження людини: Біблійнагносеологія природного права (Новий Завіт) // Вісник Львівського інституту внутрішніхсправ при НАВС України. – Львів, 2002. – №3. – С. 216–225.

95. Деякі філософсько-правові проблемипрофесійної культури юриста (істо­ріографічний аспект) // Вісник університетувнутрішніх справ. – Харків, 2002. – Вип. 20. – С. 170–179.

96. Традиційні парадигми природного правау Стародавньому Сході: метафі­зичні концепції семантичної і некласичноїфілософії // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Вип. 161. – С.12–15.

97. Деонтологія природного права:арабо-мусульманський варіант // Вісник Львівського університету. Сер.міжнародні відносини – Львів, 2002. – Вип. 10. – С. 101–109.

98. Емпірична гносеологія природногоправа у Стародавній Індії // Вісник Львівського університету. Сер. юрид. –Львів, 2002. – Вип.37. – С. 21–29.

99. Природне право у філософії АртураШопенгауера // Митна справа. – 2003. – №6. – С. 75–80.

100. Професійна культура якфілософсько-правове явище // Митнасправа. – 2003. – №1. – С. 53–58.

101. Світова панорама деяких ідей татенденцій XX ст. у природному праві // Вісник Львівського інститутувнутрішніх справ при НАВС України. –2003. – №2. – С. 258–267.

102. Природне право Західної Європи вперіод емпіріокритицизму та неопози­тивізму // Вісник Львівського інститутувнутрішніх справ при НАВС України. – Львів, 2003. – №1. – С. 314–321.

103. Інформація в оперативно-розшуковій діяльності // ВісникЛьвівського інституту внутрішніх справ при НАВС України – 2003 (спецвипуск). – С.35–38.

104. Цінність природного права для юриста// Митна справа. – 2003. – №2. – С. 74–79.

105. Новітня філософія світу як контекстрозвитку природного права // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ приНАВС України. – 2003. – №3. – С. 251–261.

106. Імперативний підхід до природногоправа у Стародавній Японії // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. –Одеса, 2003. – №2. – С. 21–26.

107. Місце події: Філософсько-правовий огляд // ВісникЛьвівського інституту внут­рішніх справ при МВС України (додаток). – Львів,2003. – №1 (1). – С. 23–28.

108. Природно-правові джерела формуванняпозитивістської концепції // Про­блеми філософії права. Т. І. – Київ-Чернівці:Рута, 2003. – С. 173–175.

109. Впливірраціоналізму, неокантіанства і неогегельянства на вчення про природне право// Життя і право. – 2004. – №1. – С. 23–27.

110. Етичнийперсоналізм Шопенгауера: ірраціонально-правовий аспект // Життя і право. – 2004. – №2. – С. 39–44.

111. Філософія душілюдини: психолого-правовий аспект // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ приНАВС України. – Львів, 2004. – №1. – С. 452–465.

112. Розвитокприродного права психоаналітиками та неофрейдистами // Вісник Львівськогоуніверситету. Сер. юрид. – Львів, 2004. – Вип. 39. – С. 42–47.

113. Обґрунтуванняприродного права у філософських течіях екзестенціалізму, прагматизму таінтуїтивізму // Життя і право. – 2004. – №3. – С. 23–28.

114. Застосування норм права як особливаформа його реалізації // Життя і право. – 2004. – №4. – С. 30–33.

115. Основні стадії застосування правовихнорм // Життя і право. – 2004. – №5. – С. 13–17.

116. Гносеологічно-правовіконцепти тіла людини // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВСУкраїни. – 2004. – №2 (1). – С. 151–161.

117. Філософсько-правові засади свободитілесної поведінки людини // Науко­вий вісник Львівського юридичного інститутуМВС України. – 2004. – №2 (2). – С. 307–319.

118. Філософія правової профілактики:пропедевтичний аспект для неповно­літніх // Науковий вісник Львівськогоюридичного інституту МВС Украї­ни. – 2004. – №1(1). – С. 6–13.

119. Інформаційне забезпечення ОРД таокремі напрями використання інформації, здобутої оперативно-розшуковимизаходами // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України. Серіяюридична. – Львів, 2004. – Вип. 1. – С. 270–279 (у співавторстві з ГулоюЛ.Ф.).

120. Філософія душі людини:філософсько-правовий аспект // Науковий віс­ник Львівськогоюридичного інституту. Серія психологічна. – Львів: ЛЮІ МВС України, 2005. – Вип.1. – С. 157–169.

121. Поняття духу людини: метафетичніспоглядання // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серіяюридична: – Львів: ЛЮІ МВС України, 2005. – Вип. 1. – С. 315–324.

122. Можливість існування надприродногоправа: спроба антропологічного обґрунтування// Науковий вісник Львівськогоюридичного інституту. Серія юридична: – Львів: ЛЮІ МВС України, 2005. – Вип. 2.– С. 233–239.

123. Права та свободи людини (деонтологіядуху) // Науковий вісник Львівсь­кого юридичного інституту. Серіяюридична: – Львів: ЛЮІ МВС Украї­ни, 2005. – Вип. 3. – С. 259–267.

124. Проблемипізнання суспільства: філософсько-природничий аспект // Життя і право. – 2005. №4. – С. 25–32.

125. Традиційні парадигми природного правау Стародавньому Сході: метафі­зичні концепції семантичної та некласичноїфілософії // Проблеми філо­софії права. Т. ІІІ. – Київ-Чернівці: Рута, 2005. –С. 374–377.

126. Філософські концептиоперативно-розшукового права // Науковий вісник ЛДУВС. Серія юридична. – Львів,2006. – Спецвипуск 1. – С. 158–176 (у співавторстві з Ортинським В.Л.).

127. Філософські аспекти зловживаннянормами позитивного права // Науко­вий вісник Львівського державногоуніверситету внутрішніх справ. Серія юридична. – Львів, 2006. – Вип. 1. –С. 310–317.

128. Філософські аспекти концептуальнихзасад різноджерельного права України // Науковий вісник Львівського державногоуніверситету внут­рішніх справ. Серія юридична. – Львів, 2006. – Вип. 2. –С. 249–256.

129. Джерела права поневоленої нації //Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серіяюридична. – Львів, 2006. – Вип. 3. – С. 319–326.

130. Економічна безпека: синергетичнийвимір // Науковий віс­ник ЛьвДУВС. Серіяекономічна. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – Вип. 1. – 400 с. (С. 375–389).

131. Об’єкт і предмет філософії //Проблеми філософії права. Т. VI-VII – Київ-Чернівці: Рута, 2008-2009, - С.42-49.

132. Економічна безпека:культурологічно-правовий аналіз // Науковий віс­ник ЛьвДУВС. Серіяекономічна. Зб. наук. праць. – Львів, 2010. – Вип. 1. – 432 с. (С. 3–15) (успівавторстві з Штангретом, Несімком).

133. Філософія права: методологічнеосмислення// Право України-2011, -№8, -С.61-70.

134. Ресурс насильства та примусу внародних відносин «суб’єкт – об’єкт» державної влади сучасного суспільства//Публічне право - № 2 (6) 2012.-С. 232-237 [Спільно з Жаровською І.М.]

135. Сливка С.С. Философия права: методологическоеосмысление// Право Украины.-2011, №11-12.-С.55-64.

136. SlyvkaS. Legal Philosophy:Methodogical Comprehtnsion//law of Ukraine-2011, -№11-12. С. 46-56.

VІ. СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІ В ІНШИХ ЖУРНАЛАХ ТА ЗБІРНИКАХ

137. Політичнакультура працівника міліції //Політична культура і політич­ні партії України: Аналітичні розробки, пропозиціїнаукових та прак­тичних працівників. Т. 6. – К., 1997. – С. 359–360.

138. Інтелектуальнакультура юриста (до постановки проблеми) //Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта: Збірникнаукових праць. – Львів: Каменяр, 1998. – Вип. 3, – С. 64–71.

139. Емоційна культураюриста та вплив її на професійну діяльність (теоретичний аспект) // Педагогікаі психологія професійної освіти: науково-методичний журнал. – Львів, 1998. – №3.– С. 59–69.

140. Педагогічнакультура юриста: профілактично-виховний аспект // Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-методичнийжурнал. – Львів, 1998 – №3. – С. 180–190.

141. Соціально-правовізасади фізичного виховання працівників міліції. // Науковий Вісник Волинського державногоуніверситету ім. Лесі Українки. 1998. – №8. – С. 98–99 (у співавторстві зМедведем Ф.М., Штангретом М.Й.).

142. Організаціясамозахисту прав і свобод людини: професійний обов’язок юриста // Правовий статус особи: стан,проблеми, перспективи: Зб. наук. праць. – К., 1998. (Ч. 1). – С. 124–126.

143. Професійна культура юриста і виявленняоб’єкта контрабанди // Бороть­ба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення:Аналітичні розроб­ки, пропозиціїнаукових та практичних працівників. – К., 1998. – Т. 10. – С. 127–137.

144. Естетичнакультура юриста в контексті інтегративного підходу // Педа­гогіка і психологія професійної освіти: науково-методичнийжурнал. – Львів, 1999. – №1. – С. 162–168.

145. Формуванняфізичної культури у курсантів вищих навчальних закладів системи МВС України:культурологічний аспект // Концепціярозвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. Зб. наук. праць: Рівне:Ліста, 1999. – С. 305–309 (у співавторстві з Медведем Ф.М., Штангре­том М.Й.).

146. Внутрішнякультура юриста і сучасне державотворення // Українська націо­нальна ідея:реалії та перспективи розвитку. Вип.5. – Львів: Інститут народо­знавства Національної академії наук України, 2000. – С.26–34.

147. Християнськаетика – як методологічна засада філософії права // Київ­ська церква. Альманах християнської думки. – 2001. – №2–3(3–14). – С. 103–108.

148. Філософія державиі процес державотворення: гносеологічний та аксіо­логічний аспект // Збірник наук. праць Львівськогофіліалу Української Академії державного управління при Президентові України. – Львів:Вид-во. ЛФ УАДУ, 2001. – Вип. 5. – С. 97–103.

149. Культурологія правау професійній культурі юриста: філософський аналіз деяких джерел // Актуальніпроблеми правознавства. Науковий збірник ЮІ ТАНГ. – Тернопіль, 2001. – С. 58–65.

150. Правнича етика вконтексті природного права // Наукові записки Т. 8. Виховання молодого покоління нахристиянських моральних ціннос­тях. Досвід і перспективи. – Острог, 2002. – С. 38–46.

151. Філософія праваі професійна культура юриста: аналіз літератури ХХ століття // Науковий збірник ЮІ ТАНГ. – Тернопіль,2002. – №4. – С. 27–38.

152. Психологіяюридичної праці // Науковий збірник ЮІ ТАНГ. – Терно­піль, 2002. – №5. – С. 35–42.

153. Правові аспектиетики в взаємовідносинах у юридичній деонтології // Соціально-економічнідослідження в перехідний період. Механізми ре­алізації регіональної,соціально-економічної політики (Збірник наук. праць.). – Вип. 2 (ХL). НАН України. Інститут регіональних дослі­джень. Част. 2. – Львів, 2003. – С. 164–169.

154. Парадигмиєвропейського права: культурологічна інтеграція // Пробле­ми гуманітарної підготовки працівників міліції в умовах європейськоїінтеграції. Зб. наук. праць. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 183–187.

155. Імідж юриста васпекті онтологічно-порівняльної діяльності // Комуні­кативна компетентністьпрацівників і їх зв’язки з громадськістю. Зб. наук. статей. За заг. ред.Токарської А.С.: – Львів, 2003. – С. 22–23.

156. Насильство вукраїнському суспільстві: філософсько-історичний зріз // Вісник Львівської комерційної академії.Серія гуманітарні науки. Вип. 5. – 2005. – С. 176–188.

157. Позитивне іприродне право: культурологічні парадигми // Правова культура як основадержавотворчих процесів в Україні. Зб. наук. праць. – Ірпінь: Національнаакадемія ДПС України, 2005. – С. 42–46.

VІІ. ВИСТУПИ, ДОПОВІДІ, ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ, ВИГОЛОШЕНИХ НА КОНФЕРЕНЦІЯХ, КРУГЛИХ СТОЛАХ

158. Моральне регулювання службовихвідносин у системі МВС // На шляху до правової держави: Львівська регіональнанауково-практична конференція – Львів, 1991. – С. 26–27.

159. Роль нравственных норм в правовомрегулировании общественных от­ношений // Проблемы совершенствованиязаконодательства Украины и практики его применения: Межрегиональная научнаяконференция молодых ученых и соискателей. – Харьков, 1991. – С. 8–9.

160. Служебная дисциплина ипрофессиональная этика как средства укрепления законности в деятельностиорганов внутренних дел // Проблемыобеспечения законности в механизме правоприменения: Межреспубликанская научно-практическаяконференция. – Волгоград. 1991. – С. 96–98.

161. Загальнотеоретичні поняттяпрофесійної етики праців­ника міліції // На шляху до правової держави:Львівська ре­гіональна науково-практична конференція. – Львів, 1992. – С. 25–27.

162. Загальнолюдське уморалі та його гуманістичний зміст //Гуманізм. Людина.Культура: Тези доповідей ІІІ Міжнародної наукової конференції філософів. – К.,1993. – С. 37–38.

163. Проблеми творчості та професійнакультура працівни­ка міліції // Твор­чість. Культура. Гуманізм: Тезидоповідей III Міжнародної наукової кон­ференції філософів. – К. 1993. – С. 183–184.

164. Динамікакриміногенності серед хворих хронічним алкоголізмом // Судеб­ная и специальная психиатрия 90-хгодов. Материалы международной конференции. – Киев-Харьков-Днепропетровск,1994. – Т. 2. – С. 141–142 (у співавторстві з Бурим О.А., Михняк С.І.).

165. Правові і моральні умовиінформаційної культури в ефективності попе­редження злочинності // Проблеми державотворення і захиступрав лю­дини в Україні. Матеріали Ірегіональної наукової конференції (лютий, 1995). – Львів, 1995. – С. 112–114.

166. Об’єктивні та суб’єктивні факторипрофесійної культури спеціалістів випускників навчальних закладів системи МВС // Організаційно-правові проблемиекономічної безпеки України та кадрове забезпечення їх вирі­шення:Науково-практична конференція. – Львів, 1995. – С. 63–65.

167. Про форми залучення курсантів донаукової роботи // Концептуальніпроблеми щодо вдосконалення наукової роботи: навчально-практична конференція(жовтень,1995). – Львів, 1996. – С. 34–37.

168. Використання спадщини МихайлаДрагоманова у сучасній українській юридичній освіті // Драгоманівський збірник„Вільна спілка та сучасний український конституціоналізм”. Перші Всеукраїнськіправничі Драгома­нівські читання, 1995р. – Львів:Світ, 1996. – С. 163–166.

169. Правові основи службового етикетуюриста // Проблеми державотворен­ня і захисту прав людини в Україні.Матеріали ІІ регіональної конферен­ції (лютий, 1996 р.). – Львів,1996. – С. 47–51.

170. Державні аспектинаціонально-мовної культури юриста // Проблемифунк­ціонування державної мови в Україніта методика її викладання. Матеріали міжвузівської наукової конференції. –Львів: ЛІВС, 1997. – С. 11–20 (у співавторстві з Штангретом М.Й.).

171. Поняття культурології права // Право та культура: теорія тапрактика: Матеріали міжнародної конференції. – Київ, 15–16 травня 1997 р.– К., 1997. – С. 56–59.

172. Державна мова іфункціональний обов’язок юриста //Проблеми функціонуваннядержавної мови в Україні та методика її викладання у навчальних закладах системи МВС. Міжвузівська науково-практичнаконференція (квітень, 1997) – Львів, 1997. – С. 20–22 (у співавторстві зШтангретом М.Й.).

173. Сутність та явище службовогообов’язку юриста // Проблемидержавотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІІІ регіональної на­укової конференції (лютий, 1997). – Львів,1997. – С. 62–66.

174. Фізична культура та фізичне вихованняправоохоронців // Актуальні про­блеми розвитку фізичної культури іспорту у ВНЗ України. Всеукраїнська науково-методична конференція (жовтень,1998). Зб. наук. праць. – Львів, 1998. – С. 123–128 (у співавторстві з ШтангретомМ.Й.).

175. Діалог філософії права та релігії:перспективи розвитку // Історіярелігій в Україні. Праці Х міжнародної наукової конференції (Львів, 16–19травня 2000 р.). У 2-х кн. Кн. ІІ. – Львів: Логос, 2000. – С. 149–155.

176. Філософія насильства свобідної волі упозитивному праві // Роль органів внутрішніхсправ у сфері запобігання та протидії насильству в суспільстві: Матеріалиміжнародної науково-практичної конференції. Львів, 17–18 квітня 2000р. – Львів:Львівський інститут внутрішніх справ при НАВС України, 2000. – С. 171–179.

177. До правової держави: есенціальна таекзистенціальна феноменологія // Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд вісторичне минуле та майбутнє демократичної, правової держави України. Всеукраїнськанауково-теоретична конференція (травень, 2001). Зб. наук. праць. – Львів, 2001.– С. 226–230.

178. Теоретичні проблеми виховання молодіу правовій державі: морально-методологічний аспект // Мова і культура нації. Матеріали Всеукраїнської науково-практичноїконференції (березень 2001р.). – Львів, 2001. – С. 49–55.

179. Філософія об’єктивного права:системність та гармонійність у дослідженнях класиків // Управління державоюІІІ-го тисячоліття: Матеріали 1-ої Міжнародної науково-практичної конференції. (Львів,25–27 червня 2002 р.). – Львів: ЛвЦНТЕІ, 2002. – С. 57–65.

180. Стародавньосхідні філософсько-правовішколи: міфологічно-етичний аспект //Матеріали міжнародної наукової конференції істориків права. – Сімферополь,2003. – С. 86–93.

181. Філософія місця скоєння злочину //Взаємодія слідчих і експертів у процесі боротьби зі злочинністю: проблеми ташляхи подолання: Матеріали науково-практичної конференції (Львів, 24–25 січня2003 р.). – Львів: ЛІВС, 2003. – С. 80–85.

182. Філософія культури у контекстідержавотворення // Проблеми державотворенняі захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ регіональної науково-практичноїконференції. 13–14 лютого 2003 р. – Львів: Юридичний факультет Львівськогонаціонального університету імені Івана Франка, 2003. – С. 49–51.

183. Особа юриста в контексті адміністративної реформи:етичність наукового світогляду // Актуальніпроблеми державотворення в умовах адміністративної реформи. Матеріалинауково-практичної конференції. – Запоріжжя: Запорізький юридичний інститут МВСУкраїни, 2003. – С. 102–106.

184. Деонтологія духу у реалізації прав тасвобод людини // Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніхпрацівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини.Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Запорізький юридичнийінститут МВС України (11–12 грудня2003 р.). У 2 ч. – Запоріжжя, 2003. – Ч. 1.– С. 12–16.

185. Вплив природногоправа класичного позитивізму (пізній період) на управління сучасною державою // Управління у державі ІІІ-готисячоліття. Матеріали 2-ої Міжнародної науково-практичної конференції (Львів,24–26 березня 2003 р.). – Львів: ЛвЦНТЕІ, 2003. – С. 111–118.

186. Філософсько-теологічне обґрунтуванняприродного права: неотомізм, тейярдизм // Історія релігії в Україні. Праці ХІІІміжнародної наукової конференції (Львів,20–22 травня 2003р.) Кн. II. – Львів:Логос, 2003. –С. 412–420.

187. Ознаки складу злочину: філософськийаналіз // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи ташляхи вдосконалення кримінального законодавства).Матеріали науково-практичної конференції (4–5 квітня 2003 р.).– Львів. 2003. – С. 47–50.

188. Інноваційні технології як специфічнийфеномен у навчанні курсантів: філософсько-правовий аспект // Застосуванняінформаційних технологій у діяльності правоохоронних органів та навчальномупроцесі. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (28 листопада2003р.). – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ. – 2003. – C. 19–23.

189. Філософія економіки в умовах сталогорозвиту: правовий аспект // Економічна безпека України: стан, проблеми,перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Львів,2003. – С. 32–35.

190. Філософсько-правові засади місцевогосамоврядування: регіональний варіант // Проблеми організації діяльності органіввиконавчої влади та органів місцевого самоврядування в умовах адміністративноїреформи. Матеріали науково-практичного семінару. Львів, 2003. – С. 15–18.

191. Професійна творчість юриста в умовахдержавотворення: філософсько-науковий аспект // Соціальні проблеми сучасногодержавотворення та їх вплив на правоохоронніоргани України: Матеріали регіональної науково-практичної конференції. –Львів, 2003. – С. 14–17.

192. Філософія правової профілактики:пропедевтичний аспект для неповнолітніх // Проблеми профілактики злочинів середнеповнолітніх. Зб. матеріалів наук.-практ. конференції, грудень 2003 р. – Львів, 2004. – 290 с. (С.35-40).

193. Етика природного права уСтародавньому Китаї // Проблеми державотворенняі захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіональної науково-практичноїконференції. – Львів, 2004. – С. 63–68.

194. Реалізація правових норм як відбитокпрофесійного рівня працівника міліції // Підвищення професійного рівня працівниківорганів внутрішніх справ в умовах формування правової держави: Матеріалиміжвузівського круглого стола. – Львів, 2004. – С. 99–106.

195. До проблем комунікативної культуриюристів: аналіз форм реалізації правових норм // Роль гуманітарної підготовки уформуванні професійних якостей працівників органів внутрішніх справ: МатеріалиВсеукраїнського круглого стола. – Львів, 2004. – С. 18–22.

196. Проблеми методологічних технологій увикладанні філософії права // Проблеми інформаційного забезпеченнядіяльності практичних підрозділів ОВС та впровадження інформаційних технологійв навчальний процес. Матеріали науково-практичного семінару 17 грудня2004 р. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України, 2004. –С. 235–237.

197. Філософія правочину // Актуальніпроблеми цивільно-правового захисту суб’єктивних прав та свобод особи всучасних умовах. Матеріали доповідей Міжвузівської науково-практичноїконференції. м. Львів, 30 березня 2005 р. – Львів: Львівськийінститут Міжрегіональної Академії Управління Персоналом, 2005. – С. 5–8.

198. Філософія вищоїосвіти у контексті Болонського процесу // Проблеми гумані­зації навчання тавиховання у вищому закладі освіти: Матеріали III Ірпінських міжнароднихнауково-педагогічних читань. – Ірпінь, На­ціональна академія ДПС України, 2005.– С. 48–51.

199. Філософські аспекти тероризму //Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинамтерористичної спрямованості: Матеріали міжнародної науково-практичноїконференції (8–9 квітня 2005 р.). Част. 2. – Львів, 2005. – С. 198–201.

200. Деякі аспекти філософіїкриміналістики // Проблеми вдосконалення під­готовки слідчих та експертів в умовахреформування правоохоронної системи в Україні. Матеріали міжнародноїнауково-практичної конференції (10 червня 2005 р.). – Львів: Львівськийюридичний інститут МВС України. – 2005. – С. 25–28.

201. Використання інформації проправомірність потойбічного існування духу і душі людини // Інформаційнезабезпечення діяльності практичних підрозділів ОВС та завдання щодовдосконалення навчального процесу у ВНЗ МВС України. Матеріали (2 грудня2005 р.) науково-практичного семінару (2 грудня 2005 р.) – Львів:Львівський юридичний інститут МВС України. – 2005. – С. 318–322.

202. Філософські засади управліннязнаннями людини: надприродно-правовий аспект // Теорія і практика управліннязнань у суспільстві. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів,10–11 листопада 2005 р.). – Львів: УНТЕІ, 2005. – С. 68–71.

203. Проблеми застосування силипрацівниками міліції: філософські аспекти // Актуальні проблеми спеціальної іфізичної підготовки курсантів та студентів вищих навчальних закладів: Матеріалинауково-практичного семінару (16 грудня 2005 р.). – Львів: ЛЮІ, 2005. – С.50–53.

204. Джерела права та залежність від нихякості юридичного захисту менталітету українського народу // Актуальні проблемицивільно-правового захисту суб’єктивних прав та свобод особи в сучасних умовах.Матеріали доповідей Міжвузівської науково-практичної конференції (4 квітня2006 р.). – Львів: Львівський інститут МАУП, 2005. – С. 6–9.

205. Європейська та українська філософіяправа: інтеграційні процеси // Європейські інтеграційні процеси татрансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі:Матеріали міжнародного науково-практичного семінару, м. Київ, 23–24 вересня2006 р. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. – 340с. (С. 182–185).

206. Філософія правової держави //Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи. МатеріалиПершої звітної наукової конференції. – Львів, 2007. – 300 с. (С. 5–7).

207. Вступ до методології науки філософіїправа // Державотворення та правотворення в Україні: проблеми та перспективи.Матеріали Другої звітної конференції. – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 424 с. (С.203-206).

208. Поняття методології юридичноїдіяльності // Актуальні проблеми правового захисту суб’єктивних прав та свободв умовах формування громадянського суспільства та становлення правової держави.Матеріали науково-практичної конференції (18 квітня 2008 р.) Львів: Львівськийінститут МАУП, 2008. – 204 с. (С. 174-178).

209. Поліцейська деонтологія та професійнаетика: спільні і відмінні ознаки // Взаємодія громадян та правоохороннихорганів в контексті формування правової держави: Тези Всеукраїнськоїнауково-практичної конференції Част. 1. – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 420 с. (С.306-310).

210. Герменевтичні аспектиадміністративного права // Взаємодія громадян та правоохоронних органів вконтексті формування правової держави: правові, історичні, філософські тапсихологічні аспекти: Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції (ІІчастина). – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 128 с. (С. 112-117).

211. Вияв елементів ментальності вукраїнському праві Галицько-Волинської доби // Сучасне державотворення вУкраїні: проблеми теорії та історії: Матеріали круглого столу. – Львів, 2008. –352 с. (С. 281-284).

212. Конституційне право як акмеологіяпозитивного права // Роль суспільно-політичних дисциплін у формуваннісвітогляду працівника ОВС: Матеріали Всеукраїнської науково-практичноїконференції, 23 травня 2008 р. / За наук. редакцією М. Гетьманчука та В.Бліхара. – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 244 с. (С. 181-184).

213. Деякі методологічні засадипрофесійного становлення юриста: філософсько-правовий вимір // Проблемивдосконалення підготовки юристів: професійні та морально-етичні аспекти: Зб.матеріалів наук.-метод. конф., жовтень 2008 р. – К.: КНЕУ, 2008. – 272 с.

214. Філософські аспекти деяких приватнихджерел права України // Право на приватність: тенденції і перспективи: ТезиВсеукраїнської науково-практичної конференції. – Львів: ЛьвДУВС, 2008. – 248 с.(С. 179-181).

215. Онтологія людини: правовий вимір //Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми,перспективи): Статті учасників Третього всеукраїнського «круглого столу» -Львів: СПОЛОМ, 2008. – 344 с. (С. 313- 318).

216. Порівняння класичної і некласичноїфілософії права // Порівняльне правознавство: загальнотеоретичні та галузевіаспекти: Тези доповідей учасників круглого столу 22 травня 2009. – Львів:ЛьвДУВС, 2009. – 272 с. (С. 188-192).

217. Філософія приватності:природно-правовий вимір // Проблеми державотворення та правотворення в Україні(в контексті порівняльного правознавства та права на приватність): Матеріаликруглого столу (Львів, 22 травня 2009 р.) – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 344 с. (С.239-242).

218. Позитивістська природа правотворчості// Державотворення та право творення крізь призму дотримання прав людини:ретроспекція, сучасні проблеми та наукове прогнозування (за матеріаламинаукових пошуків гуртківців кафедри теорії та історії держави і права):Матеріали круглого столу 11 грудня 2009. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 92 с. (Успівавторстві з Ковалем І.). – С. 76-81).

219. Традиційне право як основне джерелоюридичної антропології // Актуальні питання юридичної науки. – 2010. Матеріалидоповідей та статей Всеукраїнської науково-практичної конференції. м. Львів, 14 травня 2010. Львів: Львівськийінститут МАУП, 2010. – 319 с. [С. 45-48] (у співавторстві з Стасів О.М.).

220. Панування цивільного права //Порівняльне правознавство: філософські, історико-теоретичні та галузевіаспекти: Матеріали ІІ Всеукраїнського круглого столу (Львівський державнийуніверситет внутрішніх справ). – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 464 с. (С. 56-59).

221. Канонічне право: теоретико -філософські поняття// Актуальні питання юридичної науки – 2012.: Збірникдоповідей та статей Всеукраїнської науково – практичної конференції (м. Львів,26 квітня 2012 року)- Львів: Львівський інститут МАУП, 2012- 222с. [С.33-40].

222. Канонічне право: філософсько –правовий зміст навчальної дисципліни// Проблеми державотворення та правотворення в Україні: тези доповідей учасників Всеукраїнської науково –практичної конференції (Львів, 17 лютого 2012р.) – Львів: ЛьвівДУВС, 2012.-552с. [С.461-463].

223. Поняття джерелаканонічного права// Актуальні аспекти підготовки фахівців для підрозділівміліції громадської безпеки: тези звітної наукової конференції факривтезгромадської безпеки (24 лютого 2012р.)/ за ред. Т.З. Гарасиміва.- Львів:ЛьвівДУВС, 2012.-540с. -[С.480 - 482].

VІІІ. СТАТТІ, ОПУБЛІКОВАНІ У ДОВІДНИКОВИХ ТА ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ВИДАННЯХ, РЕЦЕНЗІЇ ТОЩО

224. Деонтологічна правосвідомість юриста// Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. РимаренкоЯ.Ю. Кондратьєв, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко. – К.: Концерн „Видавничий Дім” ІнЮре”, 2003. – Т. 1. Теоретико-методологічні та концептуальні засади поліцейськогоправа та поліцейської деонтології. – 1232 с. – С. 115–117.

225. Деонтологічна правосвідомість юриста(принципи) // Там само. – С. 117.

226. Деонтологічна правосвідомість юриста(прояви) // Там само. – С.117.

227. Деонтологічна правосвідомість юриста(стадії) // Там само. – С. 117.

228. Деонтологічна правосвідомість юриста(функції) // Там само. – С.118.

229. Емоційно-правова ситуація // Тамсамо. – С. 191–192.

230. Культурологія права // Там само. – С.329–331.

231. Культурологія права (загальніпринципи) // Там само. – С. 331–332.

232. Культурологія права (предмет) // Тамсамо. – С. 332.

233. Культурологія права (принципи) // Тамсамо. – С. 332–333.

234. Правнича деонтологія (визначення) //Там само. – С. 614–615.

235. Правнича деонтологія (компоненти) //Там само. – С. 615.

236. Правнича деонтологія (поняття) // Тамсамо. – С. 615–617.

237. Правнича деонтологія (принципи) //Там само. – С. 617–619.

238. Правнича деонтологія (формуваннянаціонального духу українського права) // Там само. – С. 619–621.

239. Правнича деонтологія (функції) // Тамсамо. – С. 621–623.

240. Правнича деонтологія (функціязабезпечення панування права) // Там само. – С. 623–625.

241. Правнича деонтологія (функціясприяння формуванню цивілізованого правопорядку) // Там само. – С. 625–626.

242. Правнича деонтологія в онтологічномувимірі // Там само. – С. 626–631.

243. Правнича деонтологія та професійнамораль // Там само. – С. 631.

244. Правнича етика (поняття) // Там само.– С. 631–634.

245. Правнича етика як юридична наука //Там само. – С. 634–637.

246. Правнича культура (поняття) // Тамсамо. – С. 637.

247. Правничої деонтології, правничоїетики та правничої культури норми // Там само. – С. 637–640.

248. Правове виховання // Там само. – С.750.

249. Працівника міліції вогнепальнакультура // Там само. – С. 872–873.

250. Працівника міліції вогнепальнакультура (принципи) // Там само. – С. 873–874.

251. Працівникаміліції вогнепальна культура (функції) // Там само. – С. 874–875.

252. Працівникаміліції вогнепальна та фізична культура // Там само. – С. 875–876.

253. Працівника міліції фізична культура// Там само. – С. 876–877.

254. Працівника міліції фізична культура(принципи) // Там само. – С. 877.

255. Працівника міліції фізична культура(функції) // Там само. – С. 877.

256. Професійна культура юридичної діяльності(функції) // Там само. – С. 904–906.

257. Професійна культура юриста // Тамсамо. – С. 906.

258. Професійна культура юриста (принципи)// Там само. – С. 906–907.

259. Професійна мораль правника // Тамсамо. – С. 909.

260. Соціалізація юриста // Там само. – С.965–968.

261. Юридична діяльність (етапи) // Тамсамо. – С. 1066.

262. Юриста внутрішня культура // Тамсамо. – С. 1138–1139.

263. Юриста внутрішня культура (норми) //Там само. – С. 1139.

264. Юриста внутрішня культура (принципи)// Там само. – С. 1139–1140.

265. Юриста внутрішня культура (функції)// Там само. – С. 1140.

266. Юриста духовна культура // Там само.– С. 1140–1141.

267. Юриста духовна культура (елементи) //Там само. – С. 1141.

268. Юриста духовна культура (принципи) //Там само. – С. 1141–1142.

269. Юриста духовна культура (функції) //Там само. – С. 1142–1144.

270. Юриста економічна культура // Тамсамо. – С. 1144–1145.

271. Юриста економічна культура (принципи)// Там само. – С. 1145–1146.

272. Юриста економічна культура (функції)// Там само. – С. 1146–1147.

273. Юриста емоційна культура // Там само.– С. 1147–1148.

274. Юриста емоційна культура і правовіпочуття // Там само. – С. 1149.

275. Юриста емоційна культура (принципи)// Там само. – С. 1148–1149.

276. Юриста естетична культура // Тамсамо. – С. 1149–1150.

277. Юриста естетична культура (елементи)// Там само. – С. 1150–1151.

278. Юриста естетична культура (принципи)// Там само. – С. 1151–1153.

279. Юриста естетична культура (функції)// Там само. – С. 1153.

280. Юриста інтелектуальна культура // Тамсамо. – С. 1155.

281. Юристаінтелектуальна культура (компоненти) // Там само. – С. 1155–1156.

282. Юриста інтелектуальна культура(принципи) // Там само. – С. 1156–1157.

283. Юриста інтелектуальна культура(функції) // Там само. – С. 1157–1158

284. Юриста моральна культура // Там само.– С. 1158–1159.

285. Юриста моральна культура (категорії)// Там само. – С. 1159.

286. Юриста моральна культура (принципи)// Там само. – С. 1159–1160.

287. Юриста моральна культура (функції) //Там само. – С. 1160–1161.

288. Юриста моральна позиція // Там само.– С. 1161.

289. Юриста національна культура // Тамсамо. – С. 1161–1163.

290. Юриста національна культура(елементи) // Там само. – С. 1163–1164.

291. Юриста національна культура(принципи) // Там само. – С. 1164.

292. Юриста педагогічна культура // Там само. – С. 1164–1165.

293. Юриста педагогічна культура(елементи) // Там само. – С. 1165–1166.

294. Юриста педагогічна культура(принципи) // Там само. – С. 1166–1167.

295. Юриста педагогічна культура (функції)// Там само. – С. 1167–1168.

296. Юриста правова культура // Там само.– С. 1168–1169.

297. Юриста правова культура (компоненти)// Там само. – С. 1169–1170.

298. Юриста правова культура (принципи) //Там само. – С. 1170–1171.

299. Юриста правова культура (функції) //Там само. – С. 1171–1172.

300. Юриста професійна діяльність // Тамсамо. – С. 1174.

301. Юриста психологічна культура // Тамсамо. – С. 1177–1178.

302. Юриста психологічна культура(механізм дії) // Там само. – С. 1178–1179.

303. Юриста психологічна культура(принципи) // Там само. – С. 1180.

304. Добро // Міжнародна поліцейськаенциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.Я.Тацій, Ю.С. Шемшученко. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2005. – Т. ІІ.Права людини у контексті поліцейської діяльності. – 1224 с. – С. 145–146 (успівавторстві з С. Римаренком).

305. Обов’язок юриста в організаціїсамозахисту населення від злочинних посягань // Там само. – С. 601–606.

306. Філософія ненасильства волі у позитивномуправі // Там само. – С. 1093–1095.

307. Передмова („Від наукового керівника”)до монографії Дарієнко А.С. „Естетична культура юриста (спробафілософсько-правового осмислення). Львів, 2001. – 80 с. [С. 3–4].

308. Передмова до монографії Заніка Ю.М. „Інтелектуальнакультура юриста: філософсько-психологічне обґрунтування”. – Львів: БаК, 2002. –100 с. [С. 4–5].

309. Передмова до навчального посібникаТерлюка І.Я. „Історія українського феодального права” Львів, 2003. – 150 с. [С.3–4].

310. Передмова до навчального посібникаПарасюка В.М. „Професійна етика слідчого органів внутрішніх справ”. – Львів,2004. – 75 с. [С. 3–4].

311. Передмова до навчально-методичногопосібника Кельмана М.С., Поліковського М.Ф., Штангрета М.Й. „Організаційні таметодичні рекомендації щодо виконання магістерських робіт”. – Львів, 2004. – 60с. [С. 3–4].

312. Посібник, наповнений глибоким змістом// Рецензія на навчальний посібник: Гладун З.С. // Адміністративне правоУкраїни. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 579 с. Науковий вісник Львівськогоюридичного інституту МВС України. 2004. – №2 (1). [С. 308–310].

313. Передмова до методичного посібникаКельмана М.С. „Методичні рекомендації щодо виконання магістерських робіт”. –Львів: ЛЮІ, 2005. – 76 с. [С. 4–5].

314. Переднє слово до монографіїТокарської А.С. „Комунікація у праві та правоохоронній діяльності”. – Львів,2005. – 284 с. [С. 6–10].

315. Методологічні й теоретичні основиюридичної діяльності // Рецензія на монографію: Гусарєв С.Д. Юридичнадіяльність: методологічні та теоретичні аспекти. – К.: Знання. – 2005. – 250 с.

316. Передмова до монографії Паньонко І.М.«Система органів управління Закарпатської Січі”. – Львів, 2006. – 144 с. [С.3–5].

317. Передмова до монографії Заніка Ю.М. „Філософіяінтелекту: культурологічно-правовий аспект”. – Львів: ПАІС, 2006. – 160 с.[С. 5–6].

318. Переднє слово домонографії Тиндик Н.П. „Світовий міграційний процес: теорія, практика, державне регулювання”: Монографія. – К.: Атіка, 2006. – 532 с.[С. 3–4].

319. Передмова до монографії Чорнобай О.Л.„Правова фольклористика: специфіка формування”. – Львів: ЛьвДУВС, 2006. – 80 с.[С. 3–4].

320. Передмова до монографії Кельмана М.С.„Загальна теорія держави і права: методологічні проблеми розвитку та системнийаналіз”. – Тернопіль: Тернограф, 2007. – 152 с. [С. 3–4].

321. Передмова до монографії Грищук О.В. „Людська гідність управі: філософські проблеми”. – К.: Атіка, 2007. – 432 с. [С. 3–5].

322. Переднє слово до монографії Тиндик Н.П.„Біженці: невід’ємний елемент сучасного світового міграційного процесу”. –Львів, ЛьвДУВС, 2007. –524 с. [С. 3–5].

323. Передмова до навчального посібникаБалинської О.М. „Філософія права (вербально-біхевіористський підхід): Збірниктермінів і визначень”. – Львів: ЛьвДУВС, 2007. – 40 с. [С. 3-4].

324. Переднє слово до монографіїКондратюка С.В. „ЗУНР: державно-правові засади розвитку парламентаризму(історико-правове дослідження)”. – Львів: Край, 2007. – 216 с. [С. 3-4].

325. Передмова до монографії БалинськоїО.М. „Правова комунікація: вербально-біхевіористський підхід” – Львів: ПАІС,2008. – 212 с. [С. 5-6].

326. Реалізація правових норм як наслідокрівня працівника міліції // Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. /Відп. ред. Ю.І.Римаренко, Я.Ю.Кондратьєв, Є.М.Моісеєв, В.Я.Тацій,Ю.С.Шемшученко. – К.: Концерн „Видавничий Дім, Ін Юре”, 2006. – Т. ІІІ.Поліцейський менеджмент: історія та сучасність. – 1192 с. [С. 864-866].

327. Службові обов’язки працівника міліції// Там само. – С. 935-936.

328. Передмова до навчально-довідковоговидання Балинської О.М. „Філософія права (вербально-біхевіористський підхід):Словник (категорії, поняття, терміни)”. – 2-ге вид., доп. і переробл. – Львів:ПАІС, 2008. – 164 с. [С. 3-4].

329. Передмова до навчального посібникаБалинської О.М., Гарасиміва Т.З. „Проблеми теорії держави і права”. – Львів: ЛьвДУВС,2008. – 320 с. [С. 3-5].

330. Переднє слово до монографії ТиндикН.П. „Біженці: невід’ємний елемент сучасного світового міграційного процесу”. –Львів, ЛьвДУВС, 2007. –608 с. [С. 3–5].

331. Передмова до монографії РомановоїА.С. „Естетико-правова природа юриста: Моногр”. – Львів: ПАІС, 2009. – 196 с.[С. 5–6].

332. Передмова до монографії Парасюка В.М.„Філософські аспекти процесуальної діяльності слідчого: монографія”. – Львів:ЛьвДУВС, 2009. – 240 с. [С. 3–5].

333. Передмова до навчального посібникаПарасюка В.М. „Філософія права: словник слідчого”. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 172с. [С. 3].

334. Переднє слово до монографії ТиндикН.П. „Трудова міграція в епоху глобалізації: інтеграція у світ чи втеча відбідності”. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 600 с. [С. 3–4].

335. Переднє слово до монографії ГарасимівТ.З. „Девіантна поведінка особистості: філософсько-правовий вимір”. – Львів:ЛьвДУВС, 2009. – 524 с. [С. 3–4].

336. Вступне слово до збірника матеріалівдоповідей і повідомлень учасників Всеукраїнського круглого столу // Проблемидержавотворення та правотворення в Україні: матеріали учасників Всеукраїнськогокруглого столу (Львів, 5 березня 2010 р.). – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 340 с. [С.1-2].

337. Переднє слово до монографіїРабіновича С.П. „Природно-правові підходи в юридичному регулюванні”. – Львів:ЛьвДУВС, 2010. – 576 с. [С. 3–4].

338. Вступне слово до збірника матеріалівдоповідей і повідомлень учасників ІІ Регіонального круглого столу // Проблемидержавотворення та правотворення в Україні: матеріали ІІ Регіонального круглогостолу (Львів, 18 лютого 2011 р.). – Львів: ЛьвДУВС, 2011. – 471 с. [С. 3–4].

339. Переднє слово до монографії Н.А.Гураленко «Судовий прецедент у системі джерел права: філософське та теоретичнеосмислення» -Чернівці: Чернівецький нац.. університет, 2012.- 256с. [С.4-5]

340. Агентура (історичний аспект) //Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10т. /Відп. Редактори: В.В. Коваленко,Є.М. Моісеєв, В.Я.Тацій, Ю.С. Шемшученко.-К.: Атіка, 2010.-Т.Оперативно-розшукова діяльність поліції (міліції).- 1128с. –С.17

341. Передмова до монографії Т.З.Гарасимів «Природні та соціальні детермінанти формування девіантної поведінкилюдини: філософсько-правовий вимір» - Львів: Львівський державний університетвнутрішніх справ, 2012.-420с. [С.5-14]

IX. ЗАХИЩЕНІДИСЕРТАЦІЇ ПІД НАУКОВИМ КЕРІВНИЦТВОМ

ТА НАУКОВИМКОНСУЛЬТУВАННЯМ ПРОФ. СЛИВКИ С.С.

9.1. Докторські дисертації:

1. Токарська А.С. Правова комунікаціяв контексті посткласичного праворозуміння – 2008 р. Спеціальність 12.00.12 (філософіяправа)

2. Грищук О.В. Людська гідність управі: філософський аспект – 2008 р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

3. Гарасимів Т.З. Природні тасоціальні детермінанти формування девіантної поведінки людини:філософсько-правовий вимір – 2010 р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

4. Мельничук Н.Ю. «Злочин» та«покарання» у філософсько-правовому вимірі – 2010 р. Спеціальність 12.00.12(філософія права);

5. Рабінович С.П. Природно-правовізасади юридичного регулювання суспільних відносин – 2011 р. Спеціальність12.00.12 (філософія права);

6. Канцір В.С. Філософія міжнародного тероризму: правовий вимір – 2011 р.Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

9.2. Кандидатські дисертації:

а) офіційне керівництво

1. Рябошапко В.І. Правовий менеджментподаткової міліції (загальнотеоретичний аспект) – 2000 р. Спеціальність12.00.01 (теорія та історія держави і права; історія політичних і правовихвчень);

2. Занік Ю.М. Інтелектуальна культураюриста: філософсько-правовий аспект – 2006 р. Спеціальність 12.00.12 (філософіяправа);

3. Штангрет М.Й. Філософські проблемиправового виховання молоді (на прикладі закладів освіти МВС України) – 2007 р. Спеціальність12.00.12 (філософія права);

4. Дуфенюк О.М. Філософсько-правоваспадщина С. Оріховського: феномен професіоналізму правоохоронця – 2007 р. Спеціальність 12.00.12 (філософіяправа);

5. Балинська О.М. Вербальнийбіхевіоризм у діяльності органів внутрішніх справ: філософсько-правовий аспект –2007 р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

6. Ануфрієнко О.А. Професійно-політичнакультура юриста як філософсько-правова категорія – 2007 р. Спеціальність12.00.12 (філософія права);

7. Романова А.С. Естетична культураюриста: філософсько-правовий аспект – 2008 р. Спеціальність 12.00.12 (філософіяправа);

8. Парасюк В.М. Імперативність мораліу професійній діяльності слідчого: філософсько-правовий вимір – 2008 р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

9. Ситар І.М. Онтологічні функціїправа – 2008 р. Спеціальність 12.00.12(філософія права);

10. Боровська Г.С. Правниче вчення урефлексії Панфіла Юркевича – 2009р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

11. Несімко О.Д. Економічна культура юриста: правовийаспект – 2009 р. Спеціальність 12.00.01 (теорія та історія держави і права;історія політичних і правових вчень);

12. Дашо Т.Ю. Роль і місце органіввнутрішніх справ України в умовах формування громадянського суспільства – 2009р. Спеціальність 12.00.01 (теорія та історія держави і права; історія політичнихі правових вчень);

13. Гураленко Н.А. Судовий прецедентв системі джерел права: філософсько-правовий аспект – 2010 р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

14. Чупринський Б.О. Формування професійноїкультури майбутніх юристів: філософсько-правове дослідження – 2010 р. Спеціальність 12.00.12 (філософіяправа);

15. Гулак Л.С. Місцеве самоврядуванняв Україні: теоретико-правовий аспект – 2011 р. Спеціальність 12.00.01 (теоріята історія держави і права; історія політичних і правових вчень);

16. Кавчак М.М. Візантійка традиціяцерковного (канонічного) права у Київській Русі – 2009 р. Кандидат богослов’я.

17. Рудий Н.Я. Інститут опіки іпіклування в Україні: історико-правове дослідження – 2011 р. Спеціальність12.00.01 (теорія та історія держави і права; історія політичних і правовихвчень);

18. Чорнобай О.Л. Філософіяфольклорного права – 2011 р.Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

19. Савайда О.І. Енциклопедія права всистемі юридичної науки – 2011 р.Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

21. Гарасимів О.І. Соціальнавідповідальність в діяльності органів внутрішніх справ – 2011 р. Спеціальність 12.00.12 (філософіяправа);

20. Шевців М.Б. Інтуїтивна культураюриста: філософсько-правове дослідження – 2011 р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

22. Савчак О.Т. Світоглядна культурамайбутнього правника: філософсько-правовий аспект – 2011 р. Спеціальність 12.00.12 (філософіяправа);

23. Мартьянова С.М. Правовий статусвійська Запорізького Козацько- Гетьманської доби. -2011р. Спеціальність12.00.01 (теорія та історія держави і права, історія політичних і правовихучень).

24.Шай Р.Я. Правоохоронна функціяправової держави: теоретико - практичні аспекти - 2012-Спеціальність: 12.00.01- теорія та історія держави і права; історіяполітичних і правових учень.

б) неофіційне, але фактичнекерівництво

1. Шишко В.В. Культурологічніпроблеми правотворчості – 2009 р. Спеціальність – 2004 р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права);

Науковий керівник – д.ю.н., професорКостицький М.В.

ХІ. ЗМІНАОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ З «НАУКОВИЙ КЕРІВНИК» НА «НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ»(БЕЗПЕРЕРВНА НАУКОВА ДІЯ)

1. Доцент Балинська О.М. – працює надтемою докторської дисертації «Семіотика права».

2. Доцент Романова А.С. – працює надтемою докторської дисертації «Правомірний простір: інтелігібельний тасенсибельні вимірі».

3. Доцент Ситар І.М. – працює над темоюдокторської дисертації «Філософія порівняльного правознавства».

4. Доцент Гураленко Н.А. – працює надтемою докторської дисертації «Ціннісно-смислові детермінанти судовогопізнання».

5. Кавчак М.М. – працює над темоюдокторської дисертації «Філософія канонічного права».

6. Занік Ю.М. – працює над темоюдокторської дисертації «Природні норми у позитивному праві».

7. Дуфенюк О.М. – працює над темоюдокторської дисертації «Методологічна парадигма права у контексті християнськоїфілософії».

XIІ. СПИСОК ДИСЕРТАНТІВ, ЯКІ ПРАЦЮВАЛИ НАД НАУКОВОЮТЕМОЮ ЗІ СТУДЕНТСЬКИХ РОКІВ ТА ЇХНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1. Занік Ю.М. – опублікував понад 20праць, серед яких дві монографії та шість статей у наукових журналах, щовизнані ВАКом України.

2. Романова А.С. – опублікувала понад 20праць, серед яких дві монографії та сім статей у наукових журналах, що визнаніВАКом України.

3. Дуфенюк О.М. – опублікувала біля 30праць, серед яких десять статей у наукових журналах, що визнані ВАКом України.

4. Чорнобай О.Л. – опублікувала до 30праць, серед яких одна монографія, шість статей у наукових журналах, що визнаніВАКом України.

5. Шевців М.Б. – опублікував понад 10 праць, серед яких три статті у наукових журналах, що визнаніВАКом України.

XIІІ. ФОРМУВАННЯ ШКОЛИ ФІЛОСОФІЇПРАВА:

ВИХОВАНЦІДИСЕРТАНТІВ (наукові «внуки»)

1. Писарєв В.Г. Маргінальна поведінкаособи: теоретико-правовий аспект – 2011р. Спеціальність 12.00.01 (теорія та історія держави і права; історія політичнихі правових вчень);

Науковий керівник – д.ю.н., доцентГарасимів Т.З.

2. Павлів-Самуїл Н.П.Філософсько-правовий вимір феномена трудової міграції – 2011 р. Спеціальність 12.00.12 (філософія права); Науковийкерівник – д.ю.н., доцент Гарасимів Т.З.

3. Фігель Ю.О. Юридична клініка як форма професійноїюридичної освіти – 2011 р. Спеціальність12.00.01 (теорія та історія держави і права; історія політичних і правовихвчень);

Науковий керівник – д.ю.н., доцентГарасимів Т.З.

4. Цибух О.В. Філософсько-правовізасади комунікативної раціональності у міжнародно-правовому дискурсі – 2011р. Спеціальність 12.00.12 (філософіяправа);

Науковий керівник – д.ю.н., доцентГарасимів Т.З.