Відмінності між версіями «Товариство "Просвіта"»
| (Не показані 6 проміжних версій 2 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | {{Громадська_організація| го = Товариство | + | {{Громадська_організація| го = Товариство «Просвіта»| Зображення = | Підпис зображення =| Тип підрозділу = | Початкове призначення =| Сучасне призначення =| Абревіатура = | Девіз =| Гімн =| Дата заснування = 1988 р.| Засновники =| Дата ліквідації =| Причина ліквідації =| Кількість членів =| Приналежність =| Попередник =| Наступник =| Керівник =| Відома у зв'язку з =| Розташування (адреса) =| Друковане видання =| Сторінка на lp_edu_ua = http://lp.edu.ua/tovarystvo-prosvita| Власний сайт }} |
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
| − | [[ | + | У [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національному університеті «Львівська політехніка»]] Товариство утворилося 20 років тому, угрудні 1988 р. В першу Раду Товариства увійшли Ярослава Величко, Орест Кунтий, Мирослав Ненека, Ігор Кархут та інші. Головою обрано Олега Гриніва. |
Члени Товариства як громадської організації, що стала відразу масовою і впливовою, зібрали тисячі підписів студентів і співробітників за державний статус української мови, брали участь у розробці Програми навчально-методичних заходів для забезпечення функціонування української мови у всіх сферах життя університету і у всіх заходах, пов’язаних з виконанням Програми. Особливо активно над утвердженням української мови в Політехніці, яка на деяких факультетах була майже на 80 % російськомовною стосовно мови викладання, ведення документації, видання навчальних матеріалів, працювали Марія Ганіткевич, Ростислав Білосевич, Богдан Рицар, Володимир Літинський, Орест Івахів та інші. | Члени Товариства як громадської організації, що стала відразу масовою і впливовою, зібрали тисячі підписів студентів і співробітників за державний статус української мови, брали участь у розробці Програми навчально-методичних заходів для забезпечення функціонування української мови у всіх сферах життя університету і у всіх заходах, пов’язаних з виконанням Програми. Особливо активно над утвердженням української мови в Політехніці, яка на деяких факультетах була майже на 80 % російськомовною стосовно мови викладання, ведення документації, видання навчальних матеріалів, працювали Марія Ганіткевич, Ростислав Білосевич, Богдан Рицар, Володимир Літинський, Орест Івахів та інші. | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
Діяльність Товариства регламентується Статутом Товариства "Просвіта" Львівської політехніки. В Інститутах формуються осередки, які на зборах обирають Раду осередку та голову. На звітно-виборній конференції Товариства делеговані від осередків члени "Просвіти" обирають Раду та голову Товариства. В Раду "Просвіти" входять крім обраних членів, голови осередків Товариства. | Діяльність Товариства регламентується Статутом Товариства "Просвіта" Львівської політехніки. В Інститутах формуються осередки, які на зборах обирають Раду осередку та голову. На звітно-виборній конференції Товариства делеговані від осередків члени "Просвіти" обирають Раду та голову Товариства. В Раду "Просвіти" входять крім обраних членів, голови осередків Товариства. | ||
| − | Для діяльності Товариства за напрямками члени Ради Товариства працюють в комісіях: | + | Для діяльності Товариства за напрямками члени Ради Товариства працюють в комісіях: |
| + | * організаційна комісія, | ||
| + | * мовна комісія, | ||
| + | |||
| + | * просвітницька комісія, | ||
| + | |||
| + | * комісія молодіжної політики. | ||
| + | |||
| + | Комісії очолюють голови. | ||
Якщо хтось із членів Ради вибуває, за Статутом Рада Товариства має право докооптувати нових членів Ради. | Якщо хтось із членів Ради вибуває, за Статутом Рада Товариства має право докооптувати нових членів Ради. | ||
| Рядок 28: | Рядок 36: | ||
Основними напрямками діяльності «Просвіти» стали шкільна, видавнича та економічна справа, але найбільшого успіху ця організація досягнула у заснуванні численних бібліотек і читалень. У 1939 р. «Просвіта» мала 3 075 читалень, 3 000 бібліотек із загальною кількістю 700 000 книжок, 1485 власних будинків. І це в умовах постійних заборон зі сторони польської влади. Всі ілюстровані народні календарі Товариства пронизує думка, що духовний, суспільний поступ нації неможливий без утвердження національної мови. Укладала і видавала «Просвіта» підручники для початкових шкіл. При читальнях організовано каси взаємопомочі, кооперативи, крамниці, шпихлірі, гуртки сільського господаря, дитячі садки. Найздібніших студентів, зважаючи на труднощі з отриманням фахової освіти, посилала «Просвіта» на науку в закордонні університети та фахові школи. | Основними напрямками діяльності «Просвіти» стали шкільна, видавнича та економічна справа, але найбільшого успіху ця організація досягнула у заснуванні численних бібліотек і читалень. У 1939 р. «Просвіта» мала 3 075 читалень, 3 000 бібліотек із загальною кількістю 700 000 книжок, 1485 власних будинків. І це в умовах постійних заборон зі сторони польської влади. Всі ілюстровані народні календарі Товариства пронизує думка, що духовний, суспільний поступ нації неможливий без утвердження національної мови. Укладала і видавала «Просвіта» підручники для початкових шкіл. При читальнях організовано каси взаємопомочі, кооперативи, крамниці, шпихлірі, гуртки сільського господаря, дитячі садки. Найздібніших студентів, зважаючи на труднощі з отриманням фахової освіти, посилала «Просвіта» на науку в закордонні університети та фахові школи. | ||
| + | |||
| + | Створена для виборювання політичних прав українців, для захисту української мови, для утвердження засад державності, перед другою світовою війною «Просвіта» була наймасовішою національно-патріотичною організацією Галичини. До неї належало 360 тисяч членів, тобто 15 % усього дорослого населення. | ||
| + | |||
| + | Із «Просвіти» вийшли, розвинулись у самостійні організації товариство НТШ, «Сільський господар», «Рідна школа», «Пласт». «Просвіта» виховувала молоде покоління в дусі свідомого українського патріотизму, любові до рідної культури. З «Просвіти» зродились Січове Стрілецтво, герої Української повстанської армії. | ||
| + | |||
| + | У 1939 р. Товариство «Просвіта» було ліквідовано радянською владою. Багатьох активістів «Просвіти» заарештовано. | ||
| + | |||
| + | Відродилась «Просвіта» у Львові 13 червня 1988 р. як Товариство української мови ім.Т.Шевченка, яке згодом прилучило собі назву «Просвіта». Уже в 1989 р. було 247 осередків Товариства, до яких належало 30 000 членів. Головою Львівської організації Товариства став відомий український письменник [http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=133 Роман Іваничук]. | ||
Поточна версія на 12:03, 8 січня 2013
| Товариство "Просвіта" | |
| Дата заснування | 1988 р. |
|---|---|
| Сторінка на lp.edu.ua | Офіційна сторінка |
Загальна інформація
У Національному університеті «Львівська політехніка» Товариство утворилося 20 років тому, угрудні 1988 р. В першу Раду Товариства увійшли Ярослава Величко, Орест Кунтий, Мирослав Ненека, Ігор Кархут та інші. Головою обрано Олега Гриніва. Члени Товариства як громадської організації, що стала відразу масовою і впливовою, зібрали тисячі підписів студентів і співробітників за державний статус української мови, брали участь у розробці Програми навчально-методичних заходів для забезпечення функціонування української мови у всіх сферах життя університету і у всіх заходах, пов’язаних з виконанням Програми. Особливо активно над утвердженням української мови в Політехніці, яка на деяких факультетах була майже на 80 % російськомовною стосовно мови викладання, ведення документації, видання навчальних матеріалів, працювали Марія Ганіткевич, Ростислав Білосевич, Богдан Рицар, Володимир Літинський, Орест Івахів та інші.
Структура Товариства "Просвіта" Львівської політехніки
Діяльність Товариства регламентується Статутом Товариства "Просвіта" Львівської політехніки. В Інститутах формуються осередки, які на зборах обирають Раду осередку та голову. На звітно-виборній конференції Товариства делеговані від осередків члени "Просвіти" обирають Раду та голову Товариства. В Раду "Просвіти" входять крім обраних членів, голови осередків Товариства. Для діяльності Товариства за напрямками члени Ради Товариства працюють в комісіях:
- організаційна комісія,
- мовна комісія,
- просвітницька комісія,
- комісія молодіжної політики.
Комісії очолюють голови.
Якщо хтось із членів Ради вибуває, за Статутом Рада Товариства має право докооптувати нових членів Ради.
Звітно-виборні конференції проводиться раз в 5 років.
З історії Просвіти
Товариство «Просвіта» було створено 8 грудня 1868 року. Символом «Просвіти» є постать жінки з зорею на чолі, смолоскипом у руках, яка несе людям світло освіти і науки.
Перший загальний збір «Просвіти» відбувся в залі польської Міщанської Стрільниці у Львові. Серед 65 засновників було найбільше молодих людей – студентів, вчителів, урядовців. Першим головою «Просвіти» було обрано композитора Анатоля Вахнянина.
Основні засади діяльності Товариства – праця для піднесення і розвитку народу сформулював у своєму виступі студент Андрій Січинський, який, роздумуючи про діяльність майбутнього Товариства, наголошував: «Кожний нарід, що хоче добитися самостійності, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільності, народні маси піднести до тої степені просвіти, щоби ця народна маса почула себе членом національного організму, відчула своє громадянське і національне достоїнство.»
Основними напрямками діяльності «Просвіти» стали шкільна, видавнича та економічна справа, але найбільшого успіху ця організація досягнула у заснуванні численних бібліотек і читалень. У 1939 р. «Просвіта» мала 3 075 читалень, 3 000 бібліотек із загальною кількістю 700 000 книжок, 1485 власних будинків. І це в умовах постійних заборон зі сторони польської влади. Всі ілюстровані народні календарі Товариства пронизує думка, що духовний, суспільний поступ нації неможливий без утвердження національної мови. Укладала і видавала «Просвіта» підручники для початкових шкіл. При читальнях організовано каси взаємопомочі, кооперативи, крамниці, шпихлірі, гуртки сільського господаря, дитячі садки. Найздібніших студентів, зважаючи на труднощі з отриманням фахової освіти, посилала «Просвіта» на науку в закордонні університети та фахові школи.
Створена для виборювання політичних прав українців, для захисту української мови, для утвердження засад державності, перед другою світовою війною «Просвіта» була наймасовішою національно-патріотичною організацією Галичини. До неї належало 360 тисяч членів, тобто 15 % усього дорослого населення.
Із «Просвіти» вийшли, розвинулись у самостійні організації товариство НТШ, «Сільський господар», «Рідна школа», «Пласт». «Просвіта» виховувала молоде покоління в дусі свідомого українського патріотизму, любові до рідної культури. З «Просвіти» зродились Січове Стрілецтво, герої Української повстанської армії.
У 1939 р. Товариство «Просвіта» було ліквідовано радянською владою. Багатьох активістів «Просвіти» заарештовано.
Відродилась «Просвіта» у Львові 13 червня 1988 р. як Товариство української мови ім.Т.Шевченка, яке згодом прилучило собі назву «Просвіта». Уже в 1989 р. було 247 осередків Товариства, до яких належало 30 000 членів. Головою Львівської організації Товариства став відомий український письменник Роман Іваничук.
