Відмінності між версіями «Станіслав Лукасевич»
(→Примітки) |
(→Біографія) |
||
(Не показано 78 проміжних версій цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа | {{Особа | ||
| П.І.Б = Станіслав Лукасевич* | | П.І.Б = Станіслав Лукасевич* | ||
− | | Зображення (фото) = | + | | Зображення (фото) =Stanisław Łukasiewicz.jpg |
− | | Підпис зображення (фото) = | + | | Підпис зображення (фото) = [https://pg.edu.pl/uczelnia/ludzie-pg/rektorzy-poprzednich-kadencji/prof-stanislaw-lukasiewicz Станіслав Лукасевич] |
| Ім'я при народженні = Станіслав | | Ім'я при народженні = Станіслав | ||
| Дата народження = 23 квітня 1884 р. | | Дата народження = 23 квітня 1884 р. | ||
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
}} | }} | ||
− | Станіслав Лукасевич (Stanisław Łukasiewicz) відомий інженер-механік, професор, завідувач кафедри підйомних машин та транспортного устаткування | + | Станіслав Лукасевич (Stanisław Łukasiewicz) – відомий інженер-механік, професор, завідувач кафедри підйомних машин та транспортного устаткування Львівської політехніки. |
− | + | =Біографія= | |
− | + | Станіслав Лукасевич народився 23 квітня 1884 р. в південній частині Центральної Польщі, у м. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BD%D1%87%D1%96%D0%B2 Піньчув], 90 км. від м. Кракова. У 1902 р. закінчив класичну гімназію в м. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96 Кельце], нагороджений золотою медаллю. Протягом 1902–1905 рр. навчався на механічному факультеті [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0 Варшавської політехніки]. | |
− | Станіслав Лукасевич народився 23 квітня 1884 р. в південній частині Центральної Польщі, у м. Піньчув, 90 км. від м. Кракова. У 1902 р. закінчив класичну гімназію в м. Кельце, нагороджений золотою медаллю. Протягом 1902–1905 рр. навчався на механічному факультеті Варшавської політехніки. | + | |
− | Диплом інженера-механіка отримав на механічному факультеті Технічного університету в Дрездені у 1911 р.<ref>Politechnika Warszawska 1915–1925 : księga pamiątkowa / red. prof. Leon Staniewicz. | + | Диплом інженера-механіка отримав на механічному факультеті [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Технічного університету в Дрездені] у 1911 р.<ref>Politechnika Warszawska 1915–1925 : księga pamiątkowa / red. prof. Leon Staniewicz. Warszawa : Politechnika Warszawska, 2009. S.322.</ref>. Після закінчення навчання працював у Варшаві конструктором та інженером-монтажником на фабриках будівельних машин, керівником проектного бюро. |
− | В цей час, протягом 1912–1916 рр. читав курс лекцій із загального машинознавства, водневих та вітрових двигунів в технічній секції Товариства наукових курсів у Варшаві<ref>Dziesięciolecie Wolnej Wszechnicy Polskiej TKN: sprawozdanie z działalności Towarzystwa Kursów Naukowych, 1906–1916. Warszawa, 1917. S.111, 254 </ref>. З 1915 р. був науковим керівником технічного відділу Товариства | + | В цей час, протягом 1912–1916 рр. читав курс лекцій із загального машинознавства, водневих та вітрових двигунів в технічній секції [https://pl.wikipedia.org/wiki/Towarzystwo_Kurs%C3%B3w_Naukowych_(1905%E2%80%931918) Товариства наукових курсів] у Варшаві<ref>Dziesięciolecie Wolnej Wszechnicy Polskiej TKN: sprawozdanie z działalności Towarzystwa Kursów Naukowych, 1906–1916. Warszawa, 1917. S.111, 254 </ref>. З 1915 р. був науковим керівником технічного відділу Товариства. |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | Після відкриття в 1915 р. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0 Варшавської політехніки] викладав машинознавство на посаді асистента кафедри «Технічних рисунків» механічного факультету, згодом кафедри «Деталей машин». У 1919–1927 рр. працював заступником професора кафедри підйомних машин і транспортного устаткування на механічному та електричному факультетах, доцентом кафедри машинознавства на факультеті сухопутної та водної інженерії Варшавської політехніки. Очолював наукову установу підйомних машин і транспортного устаткування<ref> Program Politechniki Warszawskiej na rok akademicki 1925/26. Warszawa : nakładem Politechniki Warszawskiej.1925. T. 11. S. 155. </ref>. Працював керівником відділу технічних шкіл в [https://pl.wikipedia.org/wiki/Ministerstwo_Wyzna%C5%84_Religijnych_i_O%C5%9Bwiecenia_Publicznego Міністерстві віровизнання та освіти]. | |
− | + | Був одним із засновників та першим ректором [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0 Ґданської політехніки] в 1945–1946 н.р. У вересні 1945 року був призначений звичайним професором кафедри «Підйомно-транспортних машин» Ґданської політехніки. З вересня 1947 р. також читав лекції у [https://pl.wikipedia.org/wiki/Politechnika_Szczeci%C5%84ska Вищій інженерній школі] в Щецині. В 1953 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук. | |
− | У | + | У 1959 році вийшов на пенсію і переїхав до [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Варшави]. |
− | 9 | + | Помер 9 листопада 1960 р. Похований на [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80 Повонзківському цвинтарі]. |
− | + | =Професійна діяльність= | |
+ | ==Діяльність у Львівській політехніці== | ||
− | |||
− | + | У 1927 р. С. Лукасевича запросили до [https://lpnu.ua/ Львівської політехніки] на посаду надзвичайного професора ІІІ кафедри «Будівництва підйомних машин та транспортного устаткування»<ref>Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby. Lwów, 1932. S. 172. </ref>. | |
− | + | 1 жовтня 1937 р. Станіслава Лукасевича призначили звичайним професором будівництва підйомних машин механічного факультету<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 6, 227.</ref>. | |
− | + | У 1931–1932 н.р. його обрали деканом механічного факультету<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1930/31. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1930. T. 58. S. 79.</ref>, а в наступному навчальному році призначили заступником декана того ж факультету<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931/32. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1931. T. 59. S. 83.</ref>. | |
− | + | ||
− | + | 9 жовтня 1933 р. під час урочистої інавгураційної частини Станіслав Лукасевич виступив з лекцією «Про роль будівництва в навчанні, а також в технічному та економічному житті»<ref>Łukasiewicz S. O znaczeniu konstrukcji w nauczaniu, oraz w życiu technicznem i gospodarczem / S. Łukasiewicz // Życie techniczne. 1933. № 1–2. S. 2. ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1934/35. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1934. T. 62. S. 191.</ref>. | |
− | + | У Львівській політехніці в 1930–1931 н.р. впроваджено новий курс лекцій з авіації. Їх організацією займався Станіслав Лукасевич. Авіаційні студії були перейменовані Постановою Ради механічного факультету 3 листопада 1938 року в авіаційну секцію машинного відділення. Авіаційну секцію сформували на основі конструкторської групи механічного факультету. Діяльність секції полягала в підготовці висококваліфікованих інженерів в авіаційній промисловості та авіаційних установах. Навчальна програма надавала студентам право на здобуття фахової технічної освіти на механічному факультеті, а також додатково формувала професійні навики та спеціалізацію в галузі авіаційних технологій, планерів і авіаційних двигунів. Обов'язковими предметами для курсу з авіації були: аеродинаміка та гідромеханіка, бортмеханіка, практика в аеродинамічній лабораторії, авіаційна метеорологія, польотна механіка та конструювання планера з випробуваннями, двигуни внутрішнього згоряння<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1936/37. T.66. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1936. S. 121.</ref>. Програма включала окрім конструкторських і практичні заняття. С. Лукасевич вів лабораторні заняття з планерів та двигунів внутрішнього згоряння для студентів авіаційної секції. | |
− | + | 5 березня 1932 р. при Львівській політехніці з ініціативи Львівського воєводського комітету [https://pl.wikipedia.org/wiki/Liga_Obrony_Powietrznej_i_Przeciwgazowej Ліги протиповітряної і газової оборони] і за згодою Мінзв’язку було створено [https://pl.wikipedia.org/wiki/Instytut_Techniki_Szybownictwa Інститут техніки планеризму], який у 1936 р. перейменовано в Інститут техніки планеризму та мотопланеризму. Основною метою діяльності цієї наукової установи були дослідження та перспективні розробки в галузі планеризму та мотопланеризму, а також розвиток авіаційного спорту. Станіслав Лукасевич був призначений головним керівником цього інституту<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. T. 67. S. 16 ; Архів НУ «ЛП». Ф. Р-120. Оп. Спр.</ref>. У завдання Інституту входило створення виробничих і експериментальних планерів і мотопланерів, оцінка проєктів і конструкцій, розробка технічного регламенту на конструкцію планерів, дослідження в галузі аеродинаміки, механіки польоту, техніки пілотування, методології планерної підготовки, метеорологія та авіаційні матеріали. Інститут фінансувався Головною управою Ліги протиповітряної і газової оборони у Варшаві і мав стати науково-дослідним центром планеризму<ref>Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie // Skrzydlata Polska. 1932. № 6 (92). S. 107.</ref>. В 1937 р. Інститут техніки планеризму та мотопланеризму об'єднався з Інститутом технічної авіації в науково-дослідну установу Львівської політехніки<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 222.</ref>. На початках своєї діяльності Інститут техніки з планеризму користувався обладнанням Аеродинамічної лабораторії, налагодив тісну співпрацю з Інститутом геофізики університету Яна Казимира у Львові, Головною військовою метеорологічною станцією та Державним метеорологічним інститутом<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933/34. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1933. Т. 61. S. 221. </ref>. | |
− | + | Водночас в 1931–1939 рр. входив в склад Наглядової комісії Аеродинамічної лабораторії, будівництво якої було завершено і введено в експлуатацію в 1929 р.<ref>Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby. Lwów, 1932. S. 202 ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 15. ; Hudzicki T. Laboratorium Aerodynamiczne Politechniki Lwowskiej / T. Hudzicki // Życie techniczne. 1938. R. 14, z. 6. S. 210.</ref>. У 1939 р. було закінчено будівництво Лабораторії авіаційних двигунів на Скнилові. Передбачалося в новому навчальному році вперше впровадити базові заняття для студентів авіаційних студій<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 231.</ref>. С. Лукасевича призначили керівником Лабораторії авіаційних двигунів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 16.</ref>. | |
− | + | На механічному факультеті вів предмети з будівництва підйомних машин, транспортного обладнання, конструкцій машин, будівельних машин, зварних конструкцій в машинобудуванні, будівництва обладнання з видобутку нафти, зварних конструкцій для деталей машин та зварних конструкцій для мостів і брам. Практичні заняття проводив з будівництва підйомних машин, транспортного обладнання, конструювання обладнання з видобутку нафти. | |
− | + | Автор численних науково-дослідних проектів у галузі підйомних установок для корабелень, портів, електростанцій і заводів, а також керівник наукових досліджень з міцності та рушійної сили планерної техніки та метеорології. Протягом 1919–1934 рр. видав 6 навчальних посібників. | |
− | + | З 1933 року Інститут техніки планеризму у співпраці з Аеродинамічною лабораторією Львівської політехніки почав видавати спеціалізований журнал під назвою [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=59711 «Czasopismo Lotnicze»], яке в 1934 році змінило назву на «Lwowskie Czasopismo Lotnicze». Окрім наукових публікацій, співробітники Інституту публікували науково-популярні статті. С. Лукасевич став автором декількох наукових публікацій в цьому журналі: «Znamienne wyczynyny niemieckich szybowcow o małej rozpiętości w r. 1933», «Od Kierownictwa Instytutu techniki szybownictwa», «Przyczynek do aeronawigacji żaglowej w związku z wytyczaniem tras przelotów w Bezmiechowej». | |
− | + | [[File:ISTUS.jpg|200px|thumb|left|[https://fbc.pionier.net.pl/details/nn49cs4 Програма з'їзду Міжнародної комісії з досліджень безмоторної планерної авіації]]] | |
− | + | ||
− | + | Представляв дослідження Інституту з техніки планеризму і мотопланеризму на міжнародних з’їздах інженерів та механіків, брав участь у складі комісій<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 217.</ref>. Був членом Політехнічного товариства у Львові<ref>Spraz Towarzystwa // Czasopismo Techniczne. Lwow : nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowe, 1936. Т. 54, № 15. S. 268.</ref>. С. Лукасевич організував та очолив науковий комітет Міжнародної комісії з досліджень безмоторної планерної авіації на VIII міжнародному з'їзді у Львові, який проходив 14–20 травня 1939 р. Тоді було представлено міжнародні покази планерних зльотів і технічні характеристики моделей планерів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. T. 67. S. 275.</ref>. С. Лукасевич брав активну участь у роботах будівельної Технічної комісії з розбудови механічного та електротехнічного факультетів Львівської політехніки<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 223–226, 224, 245.</ref>. Після ґрунтовного трирічного вивчення потреб окремих відділів та інститутів було підготовлено програму та умови проведення конкурсу на архітектурний проєкт будівельного майданчика<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 65. S. 211</ref>. У 1938 р. на урочистому засіданні у справах розбудови факультетів Львівської політехніки професор Станіслав Лукасевич представив програму зведених авіаційних конструкцій, які повинні були включати будівлі для авіаційної секції з Інститутом техніки планеризму та авіації, Аеродинамічного інституту, Лабораторії досліджень на міцність авіаційних компонентів, Лабораторії планерів та Лабораторії авіаційних двигунів<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 234.</ref>. У вересні 1939 року планувалося розпочати будівництво трьох споруд для розбудови авіаційного напрямку. Самі будівлі мали намір ввести в експлуатацію в середині 1940 року<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 235.</ref>. Початок радянсько-польської війни у вересні 1939 р. перервав всі плани на невизначений термін. | |
− | + | За весь період своєї діяльності у Львівській політехніці С. Лукасевич опікувався студентським [https://pl.wikipedia.org/wiki/Zwi%C4%85zek_Awiatyczny_Student%C3%B3w_Politechniki_Lwowskiej авіаційним товариством] Львівської політехніки, аж до часу його ліквідації в 1939 р.<ref>Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 279.</ref>. Професор захоплювався авіацією та планерним спортом, проведенням навчально-практичних тренувань на моделях, виховував творче завзяття у студентів Львівського аероклубу. У спеціалізованих групах був прихильником виробництва планерів в університетських майстернях м. Львова. | |
− | + | ||
− | + | Згідно архівних документів С. Лукасевич продовжив працювати завідувачем кафедри «Підйомних машин» у Львівському політехнічному інституті в 1939–1941 рр.<ref>Архів НУ «ЛП». Ф. Р-120. Оп. 1-л. Спр. 82. Прикази по институту по личному составу Т. 1.</ref>. | |
− | + | ==Нагороди та членство== | |
− | + | 1914 р. член Товариства техніків у Варшаві<ref>Stowarzyszenie Techników w Warszawie // Przeglad Techniczny. 1915. 3 listopada (№ 43–44)., T. 50. [S. 417]. </ref>. | |
− | + | Був нагороджений численними нагородами, зокрема [https://pl.wikipedia.org/wiki/Krzy%C5%BC_Zas%C5%82ugi Золотим Хрестом заслуги] за внесок в організацію професійно-технічної освіти (1929)<ref>Zarządzenia Władz Naczelnych // Monitoor Polski. Warszawa. 1929. 13 kwietnia, (№ 94). </ref>, [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D1%96 Орденами Відродження Польщі] в 1936<ref>Program Politechniki Lwowskiei na rok akademicki 1938/39. We Lwowe : nakładem Politechniki Lwowskiei, 1938. T. 66. S. 6.</ref> і 1959 рр. | |
− | |||
− | |||
− | + | = Примітки = | |
+ | {{reflist}} | ||
− | + | =[[Бібліографія Станіслава Лукасевича]]= | |
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
(с) Дану статтю підготували: бібліотекарка першої категорії Козел Надія та головний бібліотекар к.і.н. Франків Ірина. | (с) Дану статтю підготували: бібліотекарка першої категорії Козел Надія та головний бібліотекар к.і.н. Франків Ірина. |
Поточна версія на 18:18, 4 грудня 2022
Станіслав Лукасевич* | |
Станіслав Лукасевич | |
Ім'я при народженні | Станіслав |
---|---|
Дата народження | 23 квітня 1884 р. |
Місце народження | Піньчув, Пінчівський повіт Кельцького воєводства |
Помер | 9 листопада 1960 р. |
Поховання | Повонзківське кладовище, Варшава |
Роки життя | 76 |
Громадянство | Австро-Угорщина, Польська Республіка |
Національність | поляк |
Alma mater | Королівський саксонський технічний університет |
Дата закінчення | 1911 |
Спеціальність | механіка, авіація |
Вчене звання | професор |
Дата присвоєння в.з. | 1937 |
Відомий у зв’язку з | науковою та професійною діяльністю |
Станіслав Лукасевич (Stanisław Łukasiewicz) – відомий інженер-механік, професор, завідувач кафедри підйомних машин та транспортного устаткування Львівської політехніки.
Зміст
Біографія
Станіслав Лукасевич народився 23 квітня 1884 р. в південній частині Центральної Польщі, у м. Піньчув, 90 км. від м. Кракова. У 1902 р. закінчив класичну гімназію в м. Кельце, нагороджений золотою медаллю. Протягом 1902–1905 рр. навчався на механічному факультеті Варшавської політехніки.
Диплом інженера-механіка отримав на механічному факультеті Технічного університету в Дрездені у 1911 р.[1]. Після закінчення навчання працював у Варшаві конструктором та інженером-монтажником на фабриках будівельних машин, керівником проектного бюро.
В цей час, протягом 1912–1916 рр. читав курс лекцій із загального машинознавства, водневих та вітрових двигунів в технічній секції Товариства наукових курсів у Варшаві[2]. З 1915 р. був науковим керівником технічного відділу Товариства.
Після відкриття в 1915 р. Варшавської політехніки викладав машинознавство на посаді асистента кафедри «Технічних рисунків» механічного факультету, згодом кафедри «Деталей машин». У 1919–1927 рр. працював заступником професора кафедри підйомних машин і транспортного устаткування на механічному та електричному факультетах, доцентом кафедри машинознавства на факультеті сухопутної та водної інженерії Варшавської політехніки. Очолював наукову установу підйомних машин і транспортного устаткування[3]. Працював керівником відділу технічних шкіл в Міністерстві віровизнання та освіти.
Був одним із засновників та першим ректором Ґданської політехніки в 1945–1946 н.р. У вересні 1945 року був призначений звичайним професором кафедри «Підйомно-транспортних машин» Ґданської політехніки. З вересня 1947 р. також читав лекції у Вищій інженерній школі в Щецині. В 1953 р. йому присвоєно вчений ступінь доктора технічних наук.
У 1959 році вийшов на пенсію і переїхав до Варшави.
Помер 9 листопада 1960 р. Похований на Повонзківському цвинтарі.
Професійна діяльність
Діяльність у Львівській політехніці
У 1927 р. С. Лукасевича запросили до Львівської політехніки на посаду надзвичайного професора ІІІ кафедри «Будівництва підйомних машин та транспортного устаткування»[4].
1 жовтня 1937 р. Станіслава Лукасевича призначили звичайним професором будівництва підйомних машин механічного факультету[5].
У 1931–1932 н.р. його обрали деканом механічного факультету[6], а в наступному навчальному році призначили заступником декана того ж факультету[7].
9 жовтня 1933 р. під час урочистої інавгураційної частини Станіслав Лукасевич виступив з лекцією «Про роль будівництва в навчанні, а також в технічному та економічному житті»[8].
У Львівській політехніці в 1930–1931 н.р. впроваджено новий курс лекцій з авіації. Їх організацією займався Станіслав Лукасевич. Авіаційні студії були перейменовані Постановою Ради механічного факультету 3 листопада 1938 року в авіаційну секцію машинного відділення. Авіаційну секцію сформували на основі конструкторської групи механічного факультету. Діяльність секції полягала в підготовці висококваліфікованих інженерів в авіаційній промисловості та авіаційних установах. Навчальна програма надавала студентам право на здобуття фахової технічної освіти на механічному факультеті, а також додатково формувала професійні навики та спеціалізацію в галузі авіаційних технологій, планерів і авіаційних двигунів. Обов'язковими предметами для курсу з авіації були: аеродинаміка та гідромеханіка, бортмеханіка, практика в аеродинамічній лабораторії, авіаційна метеорологія, польотна механіка та конструювання планера з випробуваннями, двигуни внутрішнього згоряння[9]. Програма включала окрім конструкторських і практичні заняття. С. Лукасевич вів лабораторні заняття з планерів та двигунів внутрішнього згоряння для студентів авіаційної секції.
5 березня 1932 р. при Львівській політехніці з ініціативи Львівського воєводського комітету Ліги протиповітряної і газової оборони і за згодою Мінзв’язку було створено Інститут техніки планеризму, який у 1936 р. перейменовано в Інститут техніки планеризму та мотопланеризму. Основною метою діяльності цієї наукової установи були дослідження та перспективні розробки в галузі планеризму та мотопланеризму, а також розвиток авіаційного спорту. Станіслав Лукасевич був призначений головним керівником цього інституту[10]. У завдання Інституту входило створення виробничих і експериментальних планерів і мотопланерів, оцінка проєктів і конструкцій, розробка технічного регламенту на конструкцію планерів, дослідження в галузі аеродинаміки, механіки польоту, техніки пілотування, методології планерної підготовки, метеорологія та авіаційні матеріали. Інститут фінансувався Головною управою Ліги протиповітряної і газової оборони у Варшаві і мав стати науково-дослідним центром планеризму[11]. В 1937 р. Інститут техніки планеризму та мотопланеризму об'єднався з Інститутом технічної авіації в науково-дослідну установу Львівської політехніки[12]. На початках своєї діяльності Інститут техніки з планеризму користувався обладнанням Аеродинамічної лабораторії, налагодив тісну співпрацю з Інститутом геофізики університету Яна Казимира у Львові, Головною військовою метеорологічною станцією та Державним метеорологічним інститутом[13].
Водночас в 1931–1939 рр. входив в склад Наглядової комісії Аеродинамічної лабораторії, будівництво якої було завершено і введено в експлуатацію в 1929 р.[14]. У 1939 р. було закінчено будівництво Лабораторії авіаційних двигунів на Скнилові. Передбачалося в новому навчальному році вперше впровадити базові заняття для студентів авіаційних студій[15]. С. Лукасевича призначили керівником Лабораторії авіаційних двигунів[16].
На механічному факультеті вів предмети з будівництва підйомних машин, транспортного обладнання, конструкцій машин, будівельних машин, зварних конструкцій в машинобудуванні, будівництва обладнання з видобутку нафти, зварних конструкцій для деталей машин та зварних конструкцій для мостів і брам. Практичні заняття проводив з будівництва підйомних машин, транспортного обладнання, конструювання обладнання з видобутку нафти.
Автор численних науково-дослідних проектів у галузі підйомних установок для корабелень, портів, електростанцій і заводів, а також керівник наукових досліджень з міцності та рушійної сили планерної техніки та метеорології. Протягом 1919–1934 рр. видав 6 навчальних посібників.
З 1933 року Інститут техніки планеризму у співпраці з Аеродинамічною лабораторією Львівської політехніки почав видавати спеціалізований журнал під назвою «Czasopismo Lotnicze», яке в 1934 році змінило назву на «Lwowskie Czasopismo Lotnicze». Окрім наукових публікацій, співробітники Інституту публікували науково-популярні статті. С. Лукасевич став автором декількох наукових публікацій в цьому журналі: «Znamienne wyczynyny niemieckich szybowcow o małej rozpiętości w r. 1933», «Od Kierownictwa Instytutu techniki szybownictwa», «Przyczynek do aeronawigacji żaglowej w związku z wytyczaniem tras przelotów w Bezmiechowej».
Представляв дослідження Інституту з техніки планеризму і мотопланеризму на міжнародних з’їздах інженерів та механіків, брав участь у складі комісій[17]. Був членом Політехнічного товариства у Львові[18]. С. Лукасевич організував та очолив науковий комітет Міжнародної комісії з досліджень безмоторної планерної авіації на VIII міжнародному з'їзді у Львові, який проходив 14–20 травня 1939 р. Тоді було представлено міжнародні покази планерних зльотів і технічні характеристики моделей планерів[19]. С. Лукасевич брав активну участь у роботах будівельної Технічної комісії з розбудови механічного та електротехнічного факультетів Львівської політехніки[20]. Після ґрунтовного трирічного вивчення потреб окремих відділів та інститутів було підготовлено програму та умови проведення конкурсу на архітектурний проєкт будівельного майданчика[21]. У 1938 р. на урочистому засіданні у справах розбудови факультетів Львівської політехніки професор Станіслав Лукасевич представив програму зведених авіаційних конструкцій, які повинні були включати будівлі для авіаційної секції з Інститутом техніки планеризму та авіації, Аеродинамічного інституту, Лабораторії досліджень на міцність авіаційних компонентів, Лабораторії планерів та Лабораторії авіаційних двигунів[22]. У вересні 1939 року планувалося розпочати будівництво трьох споруд для розбудови авіаційного напрямку. Самі будівлі мали намір ввести в експлуатацію в середині 1940 року[23]. Початок радянсько-польської війни у вересні 1939 р. перервав всі плани на невизначений термін.
За весь період своєї діяльності у Львівській політехніці С. Лукасевич опікувався студентським авіаційним товариством Львівської політехніки, аж до часу його ліквідації в 1939 р.[24]. Професор захоплювався авіацією та планерним спортом, проведенням навчально-практичних тренувань на моделях, виховував творче завзяття у студентів Львівського аероклубу. У спеціалізованих групах був прихильником виробництва планерів в університетських майстернях м. Львова.
Згідно архівних документів С. Лукасевич продовжив працювати завідувачем кафедри «Підйомних машин» у Львівському політехнічному інституті в 1939–1941 рр.[25].
Нагороди та членство
1914 р. член Товариства техніків у Варшаві[26].
Був нагороджений численними нагородами, зокрема Золотим Хрестом заслуги за внесок в організацію професійно-технічної освіти (1929)[27], Орденами Відродження Польщі в 1936[28] і 1959 рр.
Примітки
- ↑ Politechnika Warszawska 1915–1925 : księga pamiątkowa / red. prof. Leon Staniewicz. Warszawa : Politechnika Warszawska, 2009. S.322.
- ↑ Dziesięciolecie Wolnej Wszechnicy Polskiej TKN: sprawozdanie z działalności Towarzystwa Kursów Naukowych, 1906–1916. Warszawa, 1917. S.111, 254
- ↑ Program Politechniki Warszawskiej na rok akademicki 1925/26. Warszawa : nakładem Politechniki Warszawskiej.1925. T. 11. S. 155.
- ↑ Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby. Lwów, 1932. S. 172.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 6, 227.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1930/31. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1930. T. 58. S. 79.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931/32. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1931. T. 59. S. 83.
- ↑ Łukasiewicz S. O znaczeniu konstrukcji w nauczaniu, oraz w życiu technicznem i gospodarczem / S. Łukasiewicz // Życie techniczne. 1933. № 1–2. S. 2. ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1934/35. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1934. T. 62. S. 191.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1936/37. T.66. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1936. S. 121.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. T. 67. S. 16 ; Архів НУ «ЛП». Ф. Р-120. Оп. Спр.
- ↑ Instytut Techniki Szybownictwa we Lwowie // Skrzydlata Polska. 1932. № 6 (92). S. 107.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 222.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1933/34. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1933. Т. 61. S. 221.
- ↑ Politechnika Lwowska: jej stan obecny i potrzeby. Lwów, 1932. S. 202 ; Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 15. ; Hudzicki T. Laboratorium Aerodynamiczne Politechniki Lwowskiej / T. Hudzicki // Życie techniczne. 1938. R. 14, z. 6. S. 210.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 231.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 16.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/36. Lwow : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. T. 63. S. 217.
- ↑ Spraz Towarzystwa // Czasopismo Techniczne. Lwow : nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowe, 1936. Т. 54, № 15. S. 268.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1939. T. 67. S. 275.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1938/39. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1938. T. 66. S. 223–226, 224, 245.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 65. S. 211
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 234.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 235.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1939/40. We Lwowie : Politechnika Lwowska, 1939. T. 67. S. 279.
- ↑ Архів НУ «ЛП». Ф. Р-120. Оп. 1-л. Спр. 82. Прикази по институту по личному составу Т. 1.
- ↑ Stowarzyszenie Techników w Warszawie // Przeglad Techniczny. 1915. 3 listopada (№ 43–44)., T. 50. [S. 417].
- ↑ Zarządzenia Władz Naczelnych // Monitoor Polski. Warszawa. 1929. 13 kwietnia, (№ 94).
- ↑ Program Politechniki Lwowskiei na rok akademicki 1938/39. We Lwowe : nakładem Politechniki Lwowskiei, 1938. T. 66. S. 6.
Бібліографія Станіслава Лукасевича
(с) Дану статтю підготували: бібліотекарка першої категорії Козел Надія та головний бібліотекар к.і.н. Франків Ірина.