Відмінності між версіями «Лозовий Юрій Іванович»
(→Наукова діяльність) |
(→Наукова діяльність) |
||
| (Не показано 20 проміжних версій цього користувача) | |||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
}} | }} | ||
| − | ''' | + | '''Юрій Іванович Лозовий''' – науковець, фахівець у галузі будівництва |
==Коротка біографія і професійна діяльність== | ==Коротка біографія і професійна діяльність== | ||
Народився 12 квітня 1907 р. у селі Тимофіївка, Красноградського району Полтавської області.<ref name="multiple"> Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 115. </ref> Після закінчення Харківської будівельної школи у 1926 р. вступив на інженерно-будівельний факультет Харківського технологічного інституту (нині – [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%C2%AB%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%C2%BB Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»] (НТУ ХПІ). | Народився 12 квітня 1907 р. у селі Тимофіївка, Красноградського району Полтавської області.<ref name="multiple"> Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 115. </ref> Після закінчення Харківської будівельної школи у 1926 р. вступив на інженерно-будівельний факультет Харківського технологічного інституту (нині – [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%C2%AB%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%C2%BB Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»] (НТУ ХПІ). | ||
| Рядок 59: | Рядок 59: | ||
З 1947 по 1951 р. – завідувач кафедри опору матеріалів і статики споруд [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. Упродовж 1951–1966 рр. – завідувач кафедри будівництва ЛПІ, за сумісництвом – декан інженерно-будівельного факультету (1947–1950). | З 1947 по 1951 р. – завідувач кафедри опору матеріалів і статики споруд [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. Упродовж 1951–1966 рр. – завідувач кафедри будівництва ЛПІ, за сумісництвом – декан інженерно-будівельного факультету (1947–1950). | ||
| − | Професор кафедри будівельної механіки ЛПІ (1966–1968), виконувач обов’язків завідувача кафедри будівельної механіки Львівської політехніки (1968).<ref name="multiple"> Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 115. </ref> | + | Професор кафедри будівельної механіки ЛПІ (1966–1968), виконувач обов’язків завідувача кафедри будівельної механіки Львівської політехніки (1968).<ref name="multiple"> Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 115. </ref> |
| + | Під його керівництвом захищено сім кандидатських дисертацій. | ||
Звільнений з ЛПІ 1968 р. у зв’язку з переходом на посаду завідувача кафедри споруд і конструкцій Московського геологорозвідувального інституту ім. С. Орджонікідзе (нині – [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B7%D0%B5 Российский государственный геологоразведочный университет имени Серго Орджоникидзе]. | Звільнений з ЛПІ 1968 р. у зв’язку з переходом на посаду завідувача кафедри споруд і конструкцій Московського геологорозвідувального інституту ім. С. Орджонікідзе (нині – [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE_%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B7%D0%B5 Российский государственный геологоразведочный университет имени Серго Орджоникидзе]. | ||
| Рядок 67: | Рядок 68: | ||
==Наукова діяльність== | ==Наукова діяльність== | ||
| − | Напрям наукових досліджень – методики розробки та розрахунки інженерно-будівельних конструкцій, застосування їх на практиці для промислового і цивільного будівництва.[[Файл: Лозовой_Ю.И..jpg|150px |83 КБ |thumb|left| Тонкостенные железобетонные плиты на упруго-подвижных опорах (плиты-мембраны) Научные записки Львовского политехнического института. 1954.]] | + | Напрям наукових досліджень – методики розробки та розрахунки інженерно-будівельних конструкцій, застосування їх на практиці для промислового і цивільного будівництва.[[Файл: Лозовой_Ю.И..jpg|150px |83 КБ |thumb|left| Тонкостенные железобетонные плиты на упруго-подвижных опорах (плиты-мембраны). Научные записки Львовского политехнического института. 1954.]] |
| − | За участю і під керівництвом вченого споруждено Харківський університет, Будинок промисловості у | + | За участю і під керівництвом вченого споруждено Харківський університет, Будинок промисловості у Свердловську (нині Єкатеринбург), Новосибірський театр опери і балету, деякі споруди Волго-Донського каналу, ромбічні тонкостінні перекриття спортзалу та інших об'єктів Львівського політехнічного інституту, тонкостінні перекриття ангарів у Львові. |
Загалом, виконав понад 100 оригінальних конструкцій і проектів, які впроваджені у виробництво.<ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 83–86.</ref> | Загалом, виконав понад 100 оригінальних конструкцій і проектів, які впроваджені у виробництво.<ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 83–86.</ref> | ||
| − | Створив і опублікував нові графічні методи розрахунку статично невизначених конструкцій. Опублікував понад 80 наукових праць.<ref name="multiple"> Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 115. </ref>Серед них: «Построение объемлющих эпюр в неразрезных балках» (1937); «Расчет статических определимых балок» (1949); «Графический расчет неразрезанных балок по методу В. И. Лозового» (1951); «Тонкостенные железобетонные плиты с большими прогибами» (1953); «Практические указания и рекомендации по расчету статически неопределимых балок по методу Ю.И.Лозового» | + | Створив і опублікував нові графічні методи розрахунку статично невизначених конструкцій. Опублікував понад 80 наукових праць.<ref name="multiple"> Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 115. </ref>Серед них:[[Файл: Scan_4.jpg|150px |83 КБ | thumb|rigth| Теорема о трех фокусах. Вестник Львовского политехнического института. 1965.]] «Построение объемлющих эпюр в неразрезных балках» (1937); «Расчет многопролетных статических определимых балок» (1949); «Расчет трехшарнирной арки» (1949); «Графический расчет неразрезанных балок по методу В. И. Лозового» (1951); «Тонкостенные железобетонные плиты с большими прогибами» (1953); «Практические указания и рекомендации по расчету статически неопределимых балок по методу Ю. И. Лозового» (1958); «Аналитический расчет неразрезных балок» (1963); «Новые методы усиления строительных конструкций. Научный отчет по госбюджетной теме» (1964); «Новые практические методы расчета плоских рам высотных зданий» (1966); «Проектирование и возведение тонкостенного покрытия пром. зданий из отходов сверхтонкого стального листа» (1966); «Новый графический способ расчета неразрезных балок и плоских рам» (1969). |
Ю. Лозовий – один із розробників оптимальної технології електротермічного методу натягування арматури. Створив низку нових графічних методів розрахунку статично невизначених конструкцій. Його роботи стали предметом кандидатських і докторських дисертацій. | Ю. Лозовий – один із розробників оптимальної технології електротермічного методу натягування арматури. Створив низку нових графічних методів розрахунку статично невизначених конструкцій. Його роботи стали предметом кандидатських і докторських дисертацій. | ||
| + | |||
| + | ==[[Бібліографія Юрія Лозового]]== | ||
== Примітки == | == Примітки == | ||
| + | {{reflist}} | ||
| + | (с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна | ||
Поточна версія на 15:35, 4 лютого 2022
| Лозовий Юрій Іванович* | |
 Юрій Лозовий | |
| Ім'я при народженні | Юрій |
|---|---|
| Дата народження | 12 квітня 1907 р. |
| Місце народження | с. Тимофіївка Полтавської обл. |
| Помер | 1970 р. Москва |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Харківського технологічного університет |
| Дата закінчення | 1930 р. |
| Спеціальність | інженер-конструктор |
| Галузь наукових інтересів | методики розробки та розрахунків інженерно-будівельних конструкцій |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
| Вчене звання | доцент |
| Державні нагороди | Ленінська премія, грамоти Міністра МВ ССО СРСР і Міністра МВ ССО УРСР |
Юрій Іванович Лозовий – науковець, фахівець у галузі будівництва
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 12 квітня 1907 р. у селі Тимофіївка, Красноградського району Полтавської області.[1] Після закінчення Харківської будівельної школи у 1926 р. вступив на інженерно-будівельний факультет Харківського технологічного інституту (нині – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (НТУ ХПІ).
Після закінчення університету, з 1930 р. – інженер-конструктор у будівельних установах Харкова.[2]
З 1932 р. – науковий співробітник Московського інституту будівництва.[1] Упродовж 1932–1938 рр. – викладач кафедри будівельної механіки Московського архітектурного інституту.[1] За сумісництвом – асистент і виконуючий обов’язки доцента (1933–1937) кафедри будівельної механіки Московського інженерно-будівельного інституту ім. Куйбишева (тепер – Московский государственный строительный университет). За сумісництвом – виконуючий обов’язки декана (1934–1941) інженерно-будівельного факультету Всесоюзного заочного індустріального інституту (ВЗІІ).[1]
Працював на спеціальному об’єкті для спеціальних задач оборонної промисловості Міністерства боєприпасів СРСР (1941–1946).[1]
У 1945 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Дальнейшее развитие теории моментных фокусов и получение новых быстрейших методов расчета статически неопределимых конструкций» і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук.
У 1946 р. призначений старшим науковим співробітником Міністерства будівництва важкої індустрії.
З 1947 по 1951 р. – завідувач кафедри опору матеріалів і статики споруд Львівського політехнічного інституту. Упродовж 1951–1966 рр. – завідувач кафедри будівництва ЛПІ, за сумісництвом – декан інженерно-будівельного факультету (1947–1950). Професор кафедри будівельної механіки ЛПІ (1966–1968), виконувач обов’язків завідувача кафедри будівельної механіки Львівської політехніки (1968).[1] Під його керівництвом захищено сім кандидатських дисертацій.
Звільнений з ЛПІ 1968 р. у зв’язку з переходом на посаду завідувача кафедри споруд і конструкцій Московського геологорозвідувального інституту ім. С. Орджонікідзе (нині – Российский государственный геологоразведочный университет имени Серго Орджоникидзе.
За розробки оптимальної технології електротермічного методу натягування арматури удостоєний (1961) удостоєний Ленінської премії. Нагороджений грамотами Міністра МВ ССО СРСР і Міністра МВ ССО УРСР (1967).[1]
Наукова діяльність
Напрям наукових досліджень – методики розробки та розрахунки інженерно-будівельних конструкцій, застосування їх на практиці для промислового і цивільного будівництва.
За участю і під керівництвом вченого споруждено Харківський університет, Будинок промисловості у Свердловську (нині Єкатеринбург), Новосибірський театр опери і балету, деякі споруди Волго-Донського каналу, ромбічні тонкостінні перекриття спортзалу та інших об'єктів Львівського політехнічного інституту, тонкостінні перекриття ангарів у Львові. Загалом, виконав понад 100 оригінальних конструкцій і проектів, які впроваджені у виробництво.[3]
Створив і опублікував нові графічні методи розрахунку статично невизначених конструкцій. Опублікував понад 80 наукових праць.[1]Серед них: «Построение объемлющих эпюр в неразрезных балках» (1937); «Расчет многопролетных статических определимых балок» (1949); «Расчет трехшарнирной арки» (1949); «Графический расчет неразрезанных балок по методу В. И. Лозового» (1951); «Тонкостенные железобетонные плиты с большими прогибами» (1953); «Практические указания и рекомендации по расчету статически неопределимых балок по методу Ю. И. Лозового» (1958); «Аналитический расчет неразрезных балок» (1963); «Новые методы усиления строительных конструкций. Научный отчет по госбюджетной теме» (1964); «Новые практические методы расчета плоских рам высотных зданий» (1966); «Проектирование и возведение тонкостенного покрытия пром. зданий из отходов сверхтонкого стального листа» (1966); «Новый графический способ расчета неразрезных балок и плоских рам» (1969).
Ю. Лозовий – один із розробників оптимальної технології електротермічного методу натягування арматури. Створив низку нових графічних методів розрахунку статично невизначених конструкцій. Його роботи стали предметом кандидатських і докторських дисертацій.
Бібліографія Юрія Лозового
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 115.
- ↑ Енциклопедія сучасної України
- ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 83–86.
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектора НТБ Войтович Ірина Остапівна
