Відмінності між версіями «Лозовий Юрій Іванович»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
||
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
У 1941 р. направлений на спеціальний об'єкт для спеціальних задач оборонної промисловості Міністерства боєприпасів СРСР (1941–1946). | У 1941 р. направлений на спеціальний об'єкт для спеціальних задач оборонної промисловості Міністерства боєприпасів СРСР (1941–1946). | ||
− | Захистив кандидатську дисертацію у 1945 р. і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. | + | Захистив кандидатську дисертацію у 1945 р. і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. Вчене звання доцента присвоєне у 1948 р. |
У 1946 р. призначений старшим науковим співробітником Міністерства будівництва важкої індустрії. | У 1946 р. призначений старшим науковим співробітником Міністерства будівництва важкої індустрії. |
Версія за 18:29, 16 грудня 2021
Лозовий Юрій Іванович – науковець, фахівець у галузі будівництва
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 12 квітня 1907 р. у селі Тимофіївка, Красноградського. району Полтавської області. Після закінчення Харківської будівельної школи у 1926 р. вступив на інженерно-будівельний факультет Харківського технологічного університету ім. Леніна.
Після закінчення університету, з 1930 р. – інженер-конструктор у будівельних установах Харкова.
З 1932 р. – науковий співробітник Московського інституту будівництва, Впродовж 1932–1938 рр. – викладач кафедри будівельної механіки Московського архітектурного інституту. За сумісництвом – асистент і виконуючий обов’язки доцента (1933–1937) кафедри будівельної механіки Московського інженерно-будівельного інституту ім. Куйбишева. За сумісництвом – виконуючий обов’язки декана (1934–1941) інженерно-будівельного факультету Всесоюзного заочного індустріального інституту (ВЗІІ).
У 1941 р. направлений на спеціальний об'єкт для спеціальних задач оборонної промисловості Міністерства боєприпасів СРСР (1941–1946). Захистив кандидатську дисертацію у 1945 р. і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. Вчене звання доцента присвоєне у 1948 р.
У 1946 р. призначений старшим науковим співробітником Міністерства будівництва важкої індустрії.
З 1947 по 1951 р. – завідувач кафедри опору матеріалів і статики споруд Львівського політехнічного інституту. Упродовж 1951–1966 рр. – завідувач кафедри будівництва ЛПІ, за сумісництвом – декан інженерно-будівельного факультету (1947–1950). Професор кафедри будівельної механіки ЛПІ (1966–1968), виконувач обов’язків завідувача кафедри будівельної механіки Львівської політехніки (1968).
Звільнений з ЛПІ у зв’язку з переходом на посаду завідувача кафедри споруд і конструкцій Московського геологорозвідувального інституту ім. С. Орджонікідзе (1968).