Відмінності між версіями «Роман Ґостковський»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
(→Друкована спадщина) |
||
| Рядок 77: | Рядок 77: | ||
==Друкована спадщина== | ==Друкована спадщина== | ||
| − | [[Файл:7Могила вченого 3.jpg|200px|thumb|right|Могила | + | [[Файл:7Могила вченого 3.jpg|200px|thumb|right|Могила на Личаківському кладовищі]] |
Після смерті Романа Ґостковського [[Науково-технічна бібліотека|бібліотека Вищої політехнічної школи]] отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці. | Після смерті Романа Ґостковського [[Науково-технічна бібліотека|бібліотека Вищої політехнічної школи]] отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці. | ||
Версія за 14:11, 18 грудня 2020
| Роман Ґостковський | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Роман |
|---|---|
| Титул | барон |
 Gozdawa | |
| Дата народження | 2 вересня 1837 |
| Місце народження | Тшицеж, біля Сєдльце, Австрійська імперія |
| Помер | 27 березня 1912 Львів |
| Поховання | Личаківське кладовище, Львів |
| Батько | Базилій Ґостковський |
| Матір | Юліанна Броновецька |
| Відомі родичі | дочка - Софія Анна Морачевська |
| Дружина | Ванда (дівоче - Дилевська) |
| Громадянство | Австрійська імперія, Австро-Угорщина |
| Національність | поляк |
| Alma mater | Віденський технічний університет |
| Дата закінчення | 1858 |
| Спеціальність | інженер-залізничник |
| Галузь наукових інтересів | залізничний транспорт, повітроплавання |
| Кваліфікаційний рівень | приват-доцент |
| Дата присвоєння н.с. | габілітація, 1872 |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1890 |
| Відомі учні | Кароль Скібінський, Кароль Вонторек, Казімєж Зіпсер |
| Відомий у зв’язку з | ректор Вищої політехнічної школи 1897-1898, перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху |
| Почесні звання | Почесний член Політехнічного товариства у Львові |
Роман Ґостковський (Roman Gostkowski) – видатний інженер у галузі залізничного транспорту, автор численних статей і монографій, професор, ректор у 1897-1898 роках Вищої політехнічної школи, перший голова Політехнічного товариства у Львові.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Роман Ґостковський народився 2 вересня 1837 року у с. Тшицеж біля Седльця (тепер Польща). Закінчив реальну школу та Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні. У 1858 році отримав диплом інженера.
У 1860–1865 рр. працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 рр.– на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 рр. – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта. У 1872 р. габілітувався у Технічній академії і отримав звання приват-доцента. Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр. Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць.
У 1890–1908 рр. – очолює кафедру залізничого руху професор Політехніки [1]. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 рр. був обраний ректором Вищої політехнічної школи. Від часу створення у 1877 році до 1884 року, i протягом 1893-1895 рр. був головою Політехнічного товариства у Львові, де виголосив 43 доповіді.
У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 р. надало йому титул почесного члена. Був членом міської ради Львова, членом патентного суду. Вийшов на пенсію у 1908 р., мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францішканська). Помер 27 березня 1912 року у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
Дочка – Софія Анна Морачевська , польська громадсько-політична діячка.
Наукова діяльність
Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.
Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki» (1883) та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899). Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der «Beheizung Eisenbahnwagen» (1898).
Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»). Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892). У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli» (1897).
Популяризаторська діяльність
7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував Бруно Абданк Абаканович. 29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику . Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881). Практичну частину проекту втілив в життя інженер Францішек Рихновський.
Друкована спадщина
Після смерті Романа Ґостковського бібліотека Вищої політехнічної школи отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.
Бібліографія
Ушанування пам’яті
У 1990 році його ім’ям названо Об’єднання професійних шкіл залізничного транспорту в Лазах (Сілезьке воєводство, Польща) .
Примітки
(с) Дану статтю підготували: вчений секретар НТБ, к.соц.ком. Рената Самотий і гол. бібліотекарка НТБ Галина Белявська
