Відмінності між версіями «Кафедра охорони праці»
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
З 1964 р. до 1975 р. кафедрою керує доцент Гогіташвілі Георгій Григорович, під його керівництвом відкриваються три навчальні лабораторії — гігієни праці, техніки безпеки та пожежної безпеки, а також наукова лабораторія НДЛ-33. | З 1964 р. до 1975 р. кафедрою керує доцент Гогіташвілі Георгій Григорович, під його керівництвом відкриваються три навчальні лабораторії — гігієни праці, техніки безпеки та пожежної безпеки, а також наукова лабораторія НДЛ-33. | ||
+ | |||
З 1976 р. до 1985 р. кафедрою завідував доцент Мардахаєв О.А. | З 1976 р. до 1985 р. кафедрою завідував доцент Мардахаєв О.А. | ||
Версія за 14:59, 10 січня 2013
Кафедра охорони праці | |
Тип підрозділу | кафедра |
---|---|
Абревіатура | ОП |
Дата заснування | 1951 рік |
Засновники | Львівський політехнічний інститут |
Приналежність | Інститут енергетики та систем керування |
Попередник | Кафедра «Техніки безпеки і протипожежної безпеки» |
Завідувач кафедри | к.т.н., доц. Кіт Юрій Володимирович |
Розташування (адреса) | пл. Св. Юра 5, 79013, Львів; 3 -й корпус, кім. 309 |
Сторінка на lp.edu.ua | http://lp.edu.ua/node/88 |
Кафедра охорони праці - це навчально-науковий підрозділ Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки, який надає знання майбутнім фахівцям у галузі охорони праці, безпеки життєдіяльності та промислової екології.
Загальна інформація
Кафедрою опубліковано 5 монографій, близько 35 навчальних посібників у галузі охорони праці, безпеки життєдіяльності та промислової екології, виконано ряд госпдоговірних робіт НДЛ-33.
Історія кафедри
Кафедра «Техніки безпеки і протипожежної безпеки» була заснована у Львівському політехнічному інституті в 1951 році. На теперішній час кафедра має назву «Охорона праці», яка налічує 28 викладачів та 4 учбово-допоміжних працівників, серед яких 3 професори, доктори технічних наук, 11 доцентів, 14 кандидатів наук.
Перший завідувач кафедри — Васільєв П. С. в період 1951–1960 рр.
З 1961 р. до 1963 р. кафедру очолював Вознесенський М.О.
З 1964 р. до 1975 р. кафедрою керує доцент Гогіташвілі Георгій Григорович, під його керівництвом відкриваються три навчальні лабораторії — гігієни праці, техніки безпеки та пожежної безпеки, а також наукова лабораторія НДЛ-33.
З 1976 р. до 1985 р. кафедрою завідував доцент Мардахаєв О.А.
В період з 1986 р. до 2002 р. кафедру очолював професор Левуш С. С., проводились наукові роботи із дослідження умов праці на промислових підприємствах та розроблялись шляхи їх покращення; продовжувались дослідження з питань управління охороною праці; розробки шляхів підвищення рівня техногенної та екологічної безпеки промислових підприємств хімічної, нафтохімічної та нафтопереробної промисловості.
З 2003 р. кафедру очолює Кіт Юрій Володимирович — доцент, кандидат технічних наук. Сфера наукових інтересів та досліджень Кота Ю. В.: одержання карбонових кислот та їх ангідридів, безпеки виробничих процесів та технологій, екологічна та пожежна безпека підприємств хімічної галузі, енергетики та будівництв. Проводить науково-методичну роботу з розробки сучасних методів з підготовки та підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів підприємств та організацій в галузі охорони праці Західного регіону, видання методичної та навчальної літератури в галузі охорони праці. Автор 80 наукових публікацій, 5 навчальних посібників з охорони праці та безпеки життєдіяльності, 6 авторських свідоцтв та 3-х патентів України.
Наукова робота кафедри
Основними напрямами діяльності кафедри є:
- Напрям професора, доктора технічних наук Гогіташвілі Георгія Григоровича — у 1975 р. вперше запропонував, розробив та науково обгрунтував Систему управління охороною праці із застосуванням стандартів підприємства. В 1976 р. при Львівській обласній раді профспілок створив науково-дослідну лабораторію охорони праці, яка стала науково-методичним центром із впровадження СУОП на підприємствах. Цей досвід у 1976 р. був схвалений Укрпрофрадою, а в 1983 р.ВЦРПС та Держстандартом СРСР. В 1988 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора технічних наук на тему «Управління охороною праці на підприємстві». На основі досліджень опублікував 2 монографії, 1 підручник, 6 посібників та понад 20 авторських свідоцтв і патентів СРСР та України. Під його науковим керівництвом виконані та успішно захищені 3 кандидатські дисертації. В 2005 р. розпорядженням Президента України призначена державна стипендія — видатному діячу науки України.
- Напрям професора, доктора хімічних наук Левуша Сергія Сидоровича знаходиться в галузі кінетики високотемпературного піролізу насичених вуглеводнів С4—С8 та проміжних продуктів їх розпаду. Виконуються комплексні наукові, дослідні та проектні роботи із створення технології одержання аліфатичних надкислот С2—С4 газофазним і рідкофазним окисненням альдегідів; удосконалення процесів отримання оцтової, мурашиної, пропіонової кислот та оцтового ангідриду різними методами (окисненням ацетальдегіду, окисненням газового бензину, карбонілюванням метанолу, піролізом оцтової кислоти та ацетону). На цей час під його науковим керівництвом і за безпосередньою участю виконуються роботи з наукової тематики — «Нанотехнологія в процессах гасіння полум’я». Проводяться наукові роботи з госпдоговірної тематики — «Дослідження причин техногенних аварій, нещасних випадків та професійних захворювань». Під його науковим керівництвом виконані та успішно захищені 10 кандидатських дисертацій. Член двох спеціалізованих Вчених рад із захисту докторських та кандидатських робіт при Національному університеті «Львівська політехніка».
- Сфера наукових інтересів та досліджень професора, доктора технічних наук Батлук Вікторії Арсенівни базується на створенні та впровадженні пиловловлювачів на підприємствах будівельної, хімічної, метало- та деревообробної промисловості для вловлення цементу, асфальтобетону, керамічного пилу, шихти, золи, тютюну, льону, сурику, глинопорошку, викидів при роботі гальванічних ванн, бурінні свердловин тощо. Розроблено методи пиловловлення у комбінованих силових полях: механічних, акустичних та магнітних, які широко застосовуються для уловлення полідисперсного пилу. Пиловловлювачі, створені автором, знайшли застосування на промислових об’єктах України та Росії.