Відмінності між версіями «Наші студенти»

Версія за 21:38, 17 грудня 2018

З епохи відродження до нас дійшла влучна цитата Леонардо да Вінчі : « Люди розмовлятимуть один із одним на відстані, із найвіддаленіших куточків, і будуть одне одному відповідати». А тоді, на початку XV століття, німецький військовий інженер Конрад Кісер пропонує пристрій для дихання під водою , а вже в 1459 році його співвітчизник Ганс Тальхоффер подає удосконалену версію : підводний костюм. Ці зображення можна вважати прототипами акваланга Жака-Іва Кусто, винайденого лише в середині XX століття. Такі приклади в історії не поодинокі, і це спонукає до визначення « візіонера» - людини, яка відчуває майбутнє. Варто лише зачекати, адже за словами Жуля Верна : « Настане час, коли наука випередить фантазію». До теми майбутнього нерідко зверталися в кінематографі, ще на початках його становлення, у 1927 році світ побачила стрічка «Metropolis». Цей фільм про майбутнє 2026 року, що рухається у руйнівному темпі. Багато сучасних дослідників підтримують бачення світу, яке показане у «Metropolis» – поділ на «рай» та «пекло». Де у першому панує демократія та люди користуються найвищими здобутками прогресу, а у другому – безлад та людей прирівнюють до машин. Фільм влучно починається та закінчується з фразою : « Посередником між головою та руками має бути серце». І навіть сьогодні тема майбутнього в мистецтві залишається актуальною. Зокрема дедалі більшої популярності набуває телесеріал «Чорне дзеркало». Яке поряд із найновітнішими відкриттями сатирично розкриває взаємовідносини між людьми. Чи дивилися ви цей серіал? Поряд із кіномистецтвом так само активним є і експозиційне мистецтво, яке збирає до купи усі здобутки з певної теми. Чудовим прикладом є виставка Metropolis, відкриття якої нещодавно відбулося у центрі архітектури, дизайну та урбаністики Порохова вежа. Якщо перейти до наукового дискурсу, американський професор Мічіо Каку в інтерв’ю газеті The Times розповів, яким буде світ у найближчому та віддаленому майбутньому. Варто підкреслити, що прогнози не мають нічого спільного з творчістю фантастів і засновані на реальних наукових відкриттях. Так, Каку вважає, що вже до 2030 року в світі з’явиться новий тип контактних лінз — вони будуть здатні виходити в Інтернет. Над прототипом такого пристрою вже працює професор Бабак Парвіз з Університету Вашингтона. Їх фукнціонал відрізняється від звичайних лінз: окуляри з виходом в Інтернет зможуть «показувати» перед очима користувачів віртуальну реальність. Там буде функція швидкого розпізнавання обличь і можливість автоматичного перекладу «на льоту» іноземних мов. Звучить як фантастика, але вчені кажуть, що ніякої магії немає: функції розпізнавання обличчя і розпізнавання мови вже існують. Не проблема в майбутньому буде зробити і мініатюрний комп’ютер, який поміститься в тонке тіло очних лінз. У вільному продажу повинні з’явитися також різні «запчастини» для людських організмів. Сьогодні новітні біотехнології дозволяють вченим без особливих проблем «вирощувати» в лабораторних умовах нові хрящі, носи, вуха, кровоносні судини, серцеві клапани, сечові міхури і т.д. На губковидній пластиковій основі висіваються стовбурові клітини з ДНК пацієнта. Коли до клітин додають каталізатор, вони починають дуже швидко рости і розмножуватися. Так з’являються спочатку живі тканини, а потім і цілі органи. Про ці технології розповідав Ентоні Атала з Університету Уейк-Форест. Кажуть, що вже через 20 років суспільство опанує можливостями телепатії. Інженери з японської компанії Honda вже навчилися створювати роботів, які управляються пацієнтами силою думки. Кендрік Кей з Каліфорнійського університету в Берклі говорить, що поява телепатів в майбутньому неминуче. І ніяких надздібностей людині для цього не знадобиться. До 2070 року вчені планують повернути до життя багатьох представників фауни. За зразками ДНК, взятих через 25 років після загибелі тварини, вчені змогли клонувати їх в Бразилії. Геном неандертальця вже розшифровано. І в наукових колах всерйоз говорять про можливе відродження цього виду людини. Роберт Ланза з корпорації Advanced Cell Technology каже, що на шляху науки в цій галузі є тільки одна проблема — етична. «З технічної і теоретичної точок зору, все можливо. Зараз потрібно просто вирішити, чи необхідно цим займатися », — каже він. Але, поза сумнівами, вчені будуть розвивати технології, які дозволять в майбутньому уповільнити наше старіння. Відповідні експерименти вже проводять на комахах і деяких тваринах. Виявляється, 30% -е продовження життя дуже просто: достатньо на 30% знизити споживання калорій середнім американцем або європейцем. В майбутньому ж продовжувати життя можна буде сотнею технологічних способів. Але найцікавіше, що до 2100 року в світі з’являться технології «програмованої матерії». З’являться матеріали, форму яких зможуть програмувати комп’ютери. Вже створені мікрочіпи розміром з вушко шпильки, які без проблем можуть перегруповуватися під впливом електричних розрядів. Вони можуть приймати форму листа паперу, або чашки, чи тарілки. Не виключено, пише The Times, що в майбутньому «цілі міста будуть виникати після натискання однієї кнопки». Родні Брукс із Массачусетського технологічного університету чекає від нового століття «злиття» з роботами». Він каже, що в майбутньому наші тіла піддадуться радикальним генетичним змінам. А навколо нас усюди будуть розумні людиноподібні роботи. Вони будуть настільки досконалими, що людей і роботів в повсякденному житті буде важко відрізнити один від одного. Та й самі люди стануть частково кіборгами. «Теорія Дарвіна перестане працювати, межі між біологією і кібернетикою будуть розмиті», — говорить учений. Отже, світ дуже стрімко розвивається та змінюється. І важко уявити, що ще 100 років тому люди і мріяти не могли про смартфони та Інтернет. Те, якими будуть подальші зміни залежить від нас. А яким ви бачите світ через 20 років?

22 листопада 2018 р. студенти Інституту гуманітарних і соціальних наук (кафедра політології та міжнародних відносин) долучилися до благодійної акції «Подаруй дітям дитинство», яку організували студенти Інституту права та психології за сприяння кафедри української мови.